Правовий статус акціонерних товариств

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 16:50, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми «Правовий статус акціонерних товариств» полягає в тому, що акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення оскільки акціонерні товариство-організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА…………………………………………………………………...4
1.1.Поняття акціонерного товариства………………………………...4
1.2. Види акціонерних товариств…………………………….………..6
Розділ 2.ЗАСНОВНИКИ, УЧАСНИКИ ТА ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ…………………………………………………8
2.1.Засновники, учасники акціонерного товариства………………...8
2.2. Створення акціонерного товариства……………………………10
2.3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві…………..13
2.4. Статутний фонд……………………………………………...…...16
Розділ 3 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ АКЦІЙ ТА ДИВІДЕНТІВ………………...20
3.1.Правовий режим акцій……………………………………..…….20
3.2 Класи (види) акцій………………………………………...……...21
3.3.Правовий режим дивідендів……………………………………..24
Розділ 4.УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ……………..26
ВИСНОВОК……………………………………………………………………..35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………36

Работа содержит 1 файл

ат.doc

— 198.50 Кб (Скачать)

Фонди акціонерного товариства - це передбачені нормами права  види або частини майна товариства відповідно до їхнього цільового  призначення. Кожен фонд має певний правовий режим. [17, с 336]

 

2.4. Статутний  фонд.

 

Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і 24 Закону України "Про господарські товариства", статутний фонд акціонерного товариства можна визначити як колективну власність акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність як суб'єкта права[3].

Статутний фонд - одна з  майнових гарантій стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою  ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" встановлено мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства[3]. Статутний фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими документами кількість акцій рівної номінальної вартості. [13, с 516]

Оскільки статутний  фонд у певному розумінні є  неподільним майном акціонерного товариства, закон імперативне регулює порядок  його зміни - збільшення або зменшення.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених  акцій. Збільшується цін у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку, зокрема, шляхом випуску нових акцій і реалізації їх за рахунок додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому порядку, що й випуск акцій. Акціонери користуються переважним правом на придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції. Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено збільшення статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління товариства). У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Збільшення статутного фонду - це зміна статуту, тому це питання  вирішують спеціальні загальні збори "з питання зміни статутного фонду товариства" (ст. 40 Закону України "Про господарські товариства")[3].

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про збільшення.

Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов'язане відшкодувати власникові акцій збитки у зв'язку зі зміною статутного фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішує суд або арбітражний суд.

Для покриття витрат, пов'язаних з  відшкодуванням збитків, позаплановими видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 відсотків статутного" фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відрахування 5 відсотків прибутку до отримання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому його кошти на інші цілі не використовуються. [11, с 476]

Обов'язковим фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з чистого прибутку товариства.

Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства (наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).

Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер дістає специфічне право - право участі в акціонерному товаристві. Зміст цього права визначено законами України "Про господарські товариства" (статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) [3] та "Про цінні папери і фондовий ринок" (стаття 6) [4].

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки акціонера, так і членські (управлінські) права та обов'язки. До майнових прав акціонера належать такі права:

  • брати участь у розподілі прибутків товариства;
  • отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;
  • отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонерові;
  • розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства;
  • заповідати акції у спадщину;
  • купувати додатково випущені акції товариства. Акціонер несе майнові обов'язки стосовно товариства. Він зобов'язаний оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами товариства. [17, с 458]

 Акціонер зобов'язаний  сплатити повну вартість акцій  у строки, визначені установчими  зборами, але не пізніше року  після реєстрації товариства. У  разі несплати у встановлений  строк акціонер сплачує за  час прострочення 10 відсотків річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не передбачає іншої санкції. При несплаті платежів за акціями протягом трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом.

Акціонери несуть ризик  відповідальності за зобов'язаннями товариства в межах належних їм акцій.

До членських (управлінських) та інших прав та обов'язків акціонерів належать такі:

  • входити у товариство і виходити з нього;
  • брати участь у загальних зборах акціонерів;
  • обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради, правління, ревізійної комісії;
  • брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом товариства і законодавством;
  • отримувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому річні баланси, звіти, протоколи зборів.

Акціонери зобов'язані: додержуватися  установчих документів товариства і  виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, нести інші обов'язки, передбачені законодавством та установчими документами. [11, с 512]

 

Розділ 3 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ АКЦІЙ ТА ДИВІДЕНТІВ

 

   3.1.Правовий режим акцій

 

Правовий режим акцій  регулює Закон України "Про  цінні папери і фондовий ринок"[4]. Цей закон визначає поняття і функції акцій, права власника акцій, порядок випуску і придбання акцій та інші питання.

Акція - це вид цінного  папера, її юридична природа обумовлена вкладом акціонера у статутний фонд товариства. [17, с 82]

Статутні фонди неакціонерних  товариств як колективну власність  законом приписано розподіляти  безпосередньо на частки учасників. Розміри часток визначають установчі  документи. Правовою формою часток неакціонерних товариств є свідоцтва, які визначаюсь розміри часток і права майнової участі членів товариств у статутних фондах.

Акція, на відміну від  свідоцтва, регулює частки у статутних  фондах і права акціонерів більш  уніфіковано.

Статутний фонд акціонерного товариства як колективну власність прийнято розподіляти на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, тобто акція є індивідуальним, але уніфікованим регулятором статутного фонду і прав участі акціонера у ньому.

З економічної точки зору акція являє собою не матеріалізований майновий інтерес у майні товариства, з правової - обіговий Документ (правовий акт встановленої форми), який виражає цей інтерес. Як правовий акт акцію можна визначити в розумінні договору часткової участі акціонера в статутному фонді товариства. Сторонами цього договору є акціонер і товариство.

Оскільки акція є  цінним папером, вона має точно визначені  законом реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного папера - "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акції, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства. [17, с149]

 

      3.2 Класи (види) акцій

 

Класи (види) акцій. Стаття 6 частинах 6-11 Закону України "Про  цінні папери і фондовий ринок"[4] передбачає поділ акцій на класи або види. Юридична суть класу (виду, серії) полягає в тому, що акції одного класу дають їхнім власникам однакове за обсягом право майнової участі в товаристві.

За ознакою класу  закон визначає, по-перше, привілейовані і прості акції. По-друге, залежно від передбачених статутами обмежень прав відчуження (трансферт) розрізняють іменні акції та акції на пред'явника .[13, с 431]

Простими іменними закон  визначає акції з рівними правами  участі акціонерів, імена яких входять до обов'язкових реквізитів акції. Власниками простих іменних акцій є, як правило, громадяни.

Статус іменних акцій  має на увазі спеціальні правила  їх відчуження. Власники іменних акцій  у принципі вільно розпоряджаються  ними (продають, передають, відчужують іншим способом), але з додержанням цих правил.

Обіг іменних акцій  фіксується або товариством, яке  зобов'язане вести реєстр власників  іменних цінних паперів, або реєстратором (юридичною особою - суб'єктом підприємницької  діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів), якому емітент доручає вести реєстр шляхом укладення відповідного договору (п.1 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10 грудня 1997p.) [7].

Реєстр власників іменних  цінних паперів, зокрема, містить інформацію про емітента; інформацію про реєстратора; інформацію про випуск (категорію) цінних паперів, для якого складено реєстр; інформацію про власників іменних цінних паперів, зареєстрованих у системі реєстру; інформацію про номінальних утримувачів; інформацію про власників іменних цінних паперів - клієнтів номінальних утримувачів; інформацію про іменні цінні папери, обліковуються на особовому рахунку емітента (п. 3.3 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №60) [8].

Реєстрації підлягає і передача (трансферт) акцій іншим особам, тобто перехід прав участі. Права на участь в управлінні, одержання дивідендів тощо, які випливають з іменних акцій, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (п. 1 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні")[7].

Якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що іменні акції, випущені в документарній формі, не підлягають передачі, передача новому власникові здійснюється шляхом повного індосаменту. В цьому разі підставою для внесення до системи реєстру записів про передачу прав власності на акції є передавальне доручення від зареєстрованої особи або уповноваженої нею особи, а також надання самих акцій (сертифіката акцій). Підставою для внесення змін до реєстру, крім передавального доручення, є такі документи: договір купівлі-продажу; договір дарування; договір міни; договір застави; рішення суду та інші документи згідно з чинним законодавством України.

Акції на пред'явника на відміну від іменних обертаються вільно, тобто без індосаментних процедур. Акціонерне товариство фіксує у книзі реєстрації загальну кількість пред'явницьких акцій.

Привілейовані акції - це акції з пільговими правами майнової участі. Власники таких акцій мають  певні майнові привілеї і несуть менший ризик порівняно з простими акціонерами. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства. Опис таких прав міститься у статуті товариства.

Привілеями є насамперед переваги на одержання дивідендів, а саме: річний розмір дивіденду фіксується у процентах до номінальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду.

Привілейована акція  передбачає також доплату її власникові у тому разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію.

Информация о работе Правовий статус акціонерних товариств