Правовий статус акціонерних товариств

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА…………………………………………………………………...4

1.1.Поняття акціонерного товариства………………………………...4

1.2. Види акціонерних товариств…………………………….………..6

Розділ 2.ЗАСНОВНИКИ, УЧАСНИКИ ТА ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ…………………………………………………8

2.1.Засновники, учасники  акціонерного товариства………………...8

2.2. Створення акціонерного товариства……………………………10

2.3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві…………..13

2.4. Статутний фонд……………………………………………...…...16

Розділ 3 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ АКЦІЙ ТА ДИВІДЕНТІВ………………...20

3.1.Правовий режим акцій……………………………………..…….20

3.2 Класи (види) акцій………………………………………...……...21

3.3.Правовий режим дивідендів……………………………………..24

Розділ 4.УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ……………..26

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………36 
                                                  ВСТУП

Актуальність  теми «Правовий статус акціонерних товариств» полягає в тому, що акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення оскільки акціонерні товариство-організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку.

Метою курсової роботи - є всебічне дослідження сутності правового статусу акціонерних товариств.

Завданням курсової роботи є:

Розкриття змісту поняття «акціонерне товариство», аналіз нормативно-правової базу на підставах і в межах якої діють дані товариства, їх структурний склад, матеріальне забезпечення та способи реалізації нами своїх прав і обов’язків.

Об’єктом дослідження в даній роботі є акціонерне товариство як один із структурних елементів галузі «Цивільного права».

Предметом дослідження в курсовій роботі правовий статус акціонерного товариства і особливості його втілення.

Метод дослідження - при написанні роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема, діалектичний та порівняльно-правовий методи використовувалися при вивченні динаміки розвитку законодавства про акціонерні товариства України; методи абстрагування та узагальнення – у процесі розробки дефініції поняття "правовий статусу  акціонерного товариства"; системно-структурний метод – у процесі виявлення особливостей юридичного, економічного, соціального статусу акціонерних товариств, правового становища їх майнової складової; формально-юридичний метод – у процесі створення нових правових норм, вироблення пропозицій і приписів щодо вдосконалення регулювання  відносин в сфері акціонерних товариствах. Основні положення та висновки, що містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного господарського та цивільного законодавства, юридичної науки України та інших країн, узагальненні судової практики.

Практичне значення курсової роботи заклечається в активному розвитку акціонерних товариств на сучасному етапі правотворення, необхідності створення загальних уявлень про їх статус в системі законодавства України для подальшого застосування матеріалу на практиці.

Структура курсової роботи складається з вступу, основної частино поділеної на чотири розділи, висновку і списку використаних джерел.

При написанні курсової роботи були використані підручники з цивільного, господарського, акціонерного права також періодичні видання, що досліджують особливості реалізації норм права.

 

Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

 

1.1.Поняття акціонерного товариства

 

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом  як організаційно-правову форму  підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p[3]., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших суб'єктів права (не товариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо) [11, с 356].

Статутні товариства мають й інші ознаки суб'єкта права  типу підприємства, які визначені  стаття 42 Господарського кодексу України[2]. Підприємства, які стали учасниками товариств, не ліквідовуються як юридичні особи.

Історично товариства є  традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться  способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Згідно з першим критерієм Закон України "Про господарські товариства" розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ: товариства капіталів - акціонерні товариства, особові - інші). Відповідно до другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства: а) з обмеженою відповідальністю; б) з додатковою відповідальністю; в) повні; г) командитні. Три перші види товариств (акціонерне, з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю) створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Це статутні господарюючі суб'єкти - підприємства колективної власності. Повне і командитне товариства діють на підставі установчих договорів[13, с 240].

З наведеної класифікації випливає, що категорія господарюючих суб'єктів типу товариств включає в себе загальні ознаки для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів, які відповідним чином закріплені в Законі України "Про господарські товариства"[3].

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.

Особливості його правового  статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною  власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду  товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції публічних акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України "Про цінні папери і фондовий ринок"[4], іншими актами про фондовий ринок. По-третє, фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов'язки акціонерів визначені статтями 10 і 11 Закону України "Про господарські товариства"[3], стаття 6 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок"[4]. По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше - несуть ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову  марку та товарний знак. Ці реквізити  затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України. [13, с 132]

 

1.2. Види акціонерних товариств

 

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон  розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства.

- акціонерне товариство публічного типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купівлі-продажу на біржах;

- акціонерне товариство приватного типу, акції якого поширюються лише серед його засновників[17, c 302].

У ході приватизації в  Україні на базі державних підприємств  переважно створюються відкриті акціонерні товариства. Засновниками акціонерних товариств можуть стати юридичні особи та окремі громадяни. Засновники укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що передплатили акції, і третіми особами.

В Україні використання акцій як особливого виду цінних паперів  регулюється законом «Про цінні  папери і фондовий ринок», введеним у дію 23 лютого 2006 року.

Розрізняють чотири види акцій:

• іменні,
• на пред'явника,
• привілейовані,
• прості.

Як правило, окремі громадяни  стають власниками іменних акцій. У  цьому випадку до книги реєстрації акцій мають бути внесені відомості  про кожну іменну акцію (у тому числі про власника і час придбання  акції), а також про кількість таких акцій у кожного акціонера.

При реєстрації акції  на пред'явника до книги заносяться лише відомості про їх загальну кількість. На відміну від простих, привілейовані  акції дають їх власникові переважне  право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у поділі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Проте, як правило, власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні акціонерним товариством (за винятком випадків, коли така участь обумовлюється статутом). Привілейовані акції є вигідним вкладом доходів населення, оскільки вони застраховані від фінансових невдач у діяльності товариства і водночас дають право повною мірою користуватися його успіхами. Для того, щоб запобігти концентрації управління акціонерним товариством у руках вузької групи акціонерів, привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка б перевищувала 10 % статутного фонду акціонерного товариства.[21, с 370]

Акція — неподільна, тобто  якщо одна й та сама акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права лише через одного представника. Прийняте в Україні законодавство жорстко визначає умови і розміри випуску акцій. Акціонерне товариство випускає акції в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства. Додатковий випуск акцій можливий у тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства, заборонений. Засновники товариства зобов'язані викупити не менше 20 % акцій[16, с 2]. Власники акцій мають право на одержання частини доходу від діяльності акціонерного товариства. Частина доходу, виплачувана власникові акцій, називається дивідендом. Дивіденди виплачуються за підсумками року у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і процентів за банківський кредит.

 

Розділ 2.ЗАСНОВНИКИ, УЧАСНИКИ ТА ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

 

2.1.Засновники, учасники акціонерного товариства

 

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні  та юридичні особи, які згідно зі стаття 56 Господарського кодексу України [2] та іншими законодавчими актами можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств, то їх коло визначено статтями 3 і 26 Закону України "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально встановлює функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників[3].

Засновниками є особи, які виконують передбачені законом  дії щодо заснування товариства. Основна  особливість їхнього правового  статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства[18, с 168].

Учасники - це особи, які  виконують обов'язки підписувачів на акції перед товариством засновників  та акціонерів перед акціонерним товариством.[13, с 257]

Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних  товариств згідно з правилом "крім випадків, передбачених законодавчими  актами України", тобто якщо вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності згідно зі стаття 56 Господарського кодексу України  [2], ст. 16 Закону України "Про державну службу"[5] та ін.