Поняття Регламенту Верховної Ради України

Особа яка має право  законодавчої ініціативи, вносить на ім’я Верховної Ради  законодавчі  пропозиції, законопроекти, поправки у  письмовій формі за своїм підписом. Законодавчі пропозиції і проекти  законів вносяться разом із супровідною  запискою яка має містити обґрунтування  необхідності їх розробки або прийняття, а також  характеристику цілей , завдань  та основних положень майбутніх законів, вказівку на їх місце в системі  чинного законодавства. У разі внесення законодавчої пропозиції, законопроекту  або поправки ,реалізація яких потребує матеріальних чи інших витрат за рахунок  державного чи місцевого бюджету, додаються  їх фінансово-економічне обґрунтування  та пропозиції щодо покриття цих витрат.

Внесенні для розгляду Верховною Радою законодавча  пропозиція чи чи проект закону у раз  невідповідності вимогам Закону про Регламент Верховної Ради та положень про порядок розробки проектів законів і про структуру, виклад, зміст та оформлення проектів законів і з врахуванням висновків  комітету з питань регламенту не пізніш як у п’ятнадцятиденний термін повертаються заступниками Голови Верховної Ради або Головою Верховної Ради їх ініціаторам із зазначенням причин повернення. Основні підстави повернення законодавчих пропозицій чи законів мають бути передбачені Законом про Регламент Верховної  Ради України.¹⁰

Законопроект, підготовлений  головним комітетом до першого читання, висновки відповідних комітетів  та інші матеріали до нього надаються  депутатам не пізніше як за сім  днів .

При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує  доповідь його ініціатора,співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту,в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті,повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення,розглядає проект закону про внесення змін чи доповнень  до чинних законів, інші проекти рішень Верховної Ради, внесені ініціатором.

За результатами обговорення  законопроекту у першому читанні  Верховна Рада може приймати рішення  про :

• прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати підготувати його до другого читання ;
• відхилення законопроекту;
• повернення законопроекту субєкуту права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету  для підготовки на повторне перше читання;
• опублікування законопроекту для всенародного обговорення ,доопрацювання його  з урахуванням наслідків обговорення і подання на повторне перше читання;

Основним призначенням другого читання є постатейне обговорення законопроекту. Законопроект,       підготовлений до другого читання,подається у вигляді порівняльної таблиці ,яка має містити: текст законопроекту,прийнятого за основу; пропозиції та поправки законопроекту;висновок головного комітету  щодо внесених пропозицій,поправок; остаточну редакцію статтей законопроекту,що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні.

За результатами розгляду законопроекту у другому читані приймається рішення про:

• прийняття законопроекту у другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання;
• прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому;
• прийняття законопроекту в другому читанні за винятком окремих розділів,глав,статей, частин статей та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;
• повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з

наступним поданням на повторне друге читання.

Під час третього читання відбувається прийняття законопроекту в цілому. У третьому читанні розглядаються і приймаються рішення щодо поправок,поданих після прийняття законопроекту в другому читанні. Розгляд законопроекту у третьому читанні включає:голосування щодо статей  законопроекту, текст яких зазнав змін після їх прийняття у другому читанні.

За результатами розгляду законопроекту у третьому читанні  парламент може  прийняти рішення  про:

• прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України;
• перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв’язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або подання Кабінетом Міністрів України проектів актів,прийняття яких передбачено в законопроекті ,що розглядається;
• схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум;
• відхилення законопроекту

Прийнятий закон підписує Голова Верховної Ради України і  невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання  закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює  його або  повертає закон зі своїми вмотивованими  і сформульованими  пропозиціями до Верховної Ради України для  повторного розгляду(тобто застосовує право вето). У разі якщо Президент  України  протягом встановленого  строку не повернув  закон для  повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України  і має бути підписаний і офіційно оприлюднений.

Вето вважається подоланим,якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менше як двома третинами від її конституційного складу. Попри те в окремих випадках достатньо простої більшості голосів депутатів для подолання вето. У разі прийняття Верховною Радою Україно закону після повторного прийняття розгляду з урахуванням пропозицій Президента України глава держави зобов’язаний підписати його і офіційно оприлюднити у десятиденний строк.¹¹

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 ЗНАЧЕННЯ РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ  ДЛЯ ПАРЛАМЕНТУ УКРАЇНИ

У становленні парламентаризму  майже кожної країни  одним з  найскладніших,  найтриваліших  і  найважчих є встановлення певної системи, порядку в роботі її парламенту. Це зумовлено багатьма факторами : змістом  і формами його роботи , складом  і структурою, статусом і особистими рисами парламентаріїв тощо.

Порядок роботи Верховної  ради України, а також її органів  та посадових осіб  визначається Конституцією України,Регламентом Верховної Ради України ,а надалі про законом про Регламент Верховної Ради України,законами України про комітети Верховної Ради,про статус народного депутата України та іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційно-правовими формами роботи Верховної Ради України є сесії і засідання. Верховна Рада . як це зазначається  у Конституції , працює сесійно( ст. 82 Конституції України)

Сесія Верховної Ради України (від лат. – засідання) – це термін  протягом якого парламент України проводить свої пленарні засідання та приймає рішення з питань, віднесених до її відання Конституцією та законами України. У перерві між пленарними засіданнями проводяться засідання комітетів та  інших органів Верховної Ради. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження тривають  до дня першого засідання першої  сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Проекти законів, постанов та інші документи поширюються серед депутатів під час їх реєстрації. Сесії Верховної Ради  поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня ( частина перша  ст..83 Конституції України). У зв’язку з конституційною визначеністю щодо часу свого початку  чергові сесії не скликаються. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає , як правило,  два розділи: перший -  питання які повністю підготовлені  для включення до розділу   пленарних засідань ; другий – питання,підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам. Тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам. Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради  на вимогу не менше як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради  або на вимогу Президента. У разі ведення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада  збирається у дводенний термін без скликання ( частина третя ст.. 83 Конституції України) Окремо Конституція України та Регламент Верховної  Ради  регулюють процедуру першої  сесії новообраної Верховної Ради  . Так, Верховна Рада України збирається (без скликання) на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. При цьому Верховна Рада згідно з частиною  другою  ст.. 82 Конституції України є повноважною за умови обрання не менше як двох  третин від її конституційного складу. Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України і веде його обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради , організовує роботу Верховної Ради і підписує  прийняті нею акти  до обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання Верховної Ради веде голова  Верховної Ради веде голова Верховної Ради  або його заступники.¹²

У сесійний період щотижнева  робота Верховної Ради та її комітетів  починається у вівторок  о 10 годині і закінчується у п’ятницю о 14:00. Понеділок кожного тижня відводиться  для самостійної роботи депутатів, пов’язаної із здійсненням депутатських повноважень, для їх роботи у фракціях. Пленарні засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом  засідань. Їх відкривають , ведуть  і закривають  Голова Верховної Ради або його заступники, а на першій сесії новообраної Верховної Ради – найстарший за віком народний депутат , а після обрання Президії сесії – члени президії. Перед кожним  пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред’явленням  посвідчення , персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий повідомляє  про кількість депутатів,  що зареєструвалися,  а також  про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин. На початку першого  засідання   кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій вони включені до порядку денного. Перед закриттям засідання робочого дня головуючий уточнює та оголошує порядок денний на наступний день пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради. Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню  або сприйманню виступу. Рішення Верховної Ради з будь-якого  питання приймаються, як правило, після його обговорення . Під час розгляду і обговорення питань порядку денного надається час для доповіді – не менше 30 хвилин, співдоповіді – 20 хвилин і заключного слова  - 10хвилин. Виступаючим у обговоренні  надається час 10 хвилин , для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів – 5 хвилин, для повторних виступів – 3 хвилини.

У Регламенті Верховної Ради значна увага приділяється  питанням дисципліни та етики на пленарних  засіданнях. На пленарному засіданні  ніхто не може виступати без дозволу  головуючого. Промовець  мусить виступати  тільки з питання, з якого  надано йому слово : він не повинен вживати  образливі висловлювання та непристойні  та непристойні й лайливі слова, закликати до незаконних та насильницьких  дій. Головуючий на засіданні має  попередити промовця про недопустимість таких висловлювань і закликів або  припинити його виступ, а у разі повторного порушення  головуючий  протягом дня за згодою більшості  депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом голосування шляхом голосування, може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал,головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги. У таких випадках за висновком комітету, до компетенції якого  належить питання депутатської етики, Верховна Рада без обговорення може прийняти рішення про позбавлення депутата брати участь у пленарних засіданнях (до п’яти засідань).  Це рішення доводить до відома виборців через газету «Голос України». У разі брутального порушення  дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.¹³

Голосування здійснюється депутатами особисто  в залі засідань або  у відведеному для таємного голосуванню  місці біля зали засідань. Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти  більшістю голосів  депутатів від  її конституційного  складу, крім випадків передбачених Конституцією. Рішення Верховної Ради приймаються  відкритим голосуванням за допомогою  електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Поіменне голосування  проводиться за пропозицією будь-якого  з депутатів, підтриманою не менше  як 1/3 кількості депутатів , що взяли  участь у голосуванні. На голосування  ця пропозиція ставиться першою серед  інших пропозицій щодо способу голосування. Регламент передбачає  такі види голосування у Верховній Раді : сигнальне , відкрите нефіксоване, і  відкрите фіксоване (поіменне). Сигнальне  застосовується не для прийняття  рішення , а оголошується головуючим для того, щоб з’ясувати кількість  депутатів , які не підтримують або  заперечують проти тієї чи іншої  пропозиції. Сигнальне голосування  проводиться без обговорення  і здійснюється підняттям руки. Відкрите нефіксоване  і відкрите фіксоване  голосування здійснюється за допомогою  електронної системи підрахунку  голосів. Головуючий на засіданні Верховної Ради згідно з Регламентом здійснює такі завдання : оголошує перерви в засідання Верховної Ради , закриває відриває та неупереджено веде засідання, вносить на обговорення проекти законів, постанов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву , редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли до Верховної Ради; організовує розгляд питань; повідомляє списки осіб , які записались для виступу; надає слово для доповіді; ставить питання на голосування, оголошує результати ; забезпечує дотримання Регламенту всіма присутніми на засіданні; робить офіційні повідомлення , а також ті, за які вважає за необхідне оголосити; має право виправити фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні; здійснює інші повноваження , що випливають з Регламенту. Засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Закрите засідання може бути проведене за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради.¹⁴

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

РОЗДІЛ 3

МІСЦЕ І РОЛЬ  РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

Питання юридичної сили регламентів  та форми їх закріплення в законодавчій практиці різних країн, місце в системі  джерел права не раз ставали об’єктом наукових досліджень, як правило, за розгляду процесуальної складової конституційного  права. За загальним визнанням регламентні  норми мають переважно процесуальний  характер, незважаючи на те, що в них  є норми як матеріального, так  і процесуального права. Автор першого  посібника з правил процедури  Конгресу США Томас Джеферсон  вважав, що набагато важливішою є наявність  правил, якими можна керуватися, ніж їх сутність, оскільки наявність  правил необхідна для злагодженості  процесу роботи . У такий спосіб він акцентував увагу на регламенті як на стримувальному механізмі та застерігав від нехтування регламентом  і відходу від нього.    Єдиний орган орган законодавчої влади  в нашій державі – парламент Верховна Рада України. Правовою підставою його діяльності є Конституція України, Закони України «Про комітети Верховної Ради», «Про статус народного депутата України», « Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради» та Регламент Верховної Ради України. Останнім часом у доктрині конституційного права з’явилося багато різних позицій щодо визначення Регламенту Верховної Ради як виду нормативно-правового акту. На  основі рішень органів конституційної юрисдикції визначимо місце і значення  Регламенту Верховної Ради України.