Понняття провадження у справі

План

Вступ

1. Поняття провадження по справі.

2. Порядок порушення  провадження по справі.

Висновок 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Вступ

 

Актуальність  теми. Відповідно до законодавства України правосуддя в вирішенні господарських спорів здійснюється судами. Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, які виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також при розгляді справ про банкрутство.

Значення судового розгляду полягає в тому, що вирішується  головне завдання - захист майнових та інших прав і законних інтересів  організацій та підприємств і  активний всебічний вплив на поліпшення їх діяльності.

В процесі розгляду перевіряється обгрунтованість взаємних вимог і заперечень сторін; на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження зібраних доказів встановлюються їх дійсні права та взаємовідносини, виявляються умови та причини, що породили спір.

Питанням вирішення  господарських спорів та порушення  провадження у справі приділяється не достатньо уваги. Лише їх окремі правові аспекти розроблені у  науково-теоретичних дослідженнях, зокрема у працях О.М. Вінник, Н.О. Саніахметової, Г.Л. Знаменького, В.С. Щербини, М.І. Тітова, А.М. Осетинського та інших.

Метою роботи є дослідження особливостей та порядку порушення провадження по справі в господарських судах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття провадження у справі

 

Діяльність господарського суду по розгляду і вирішенню спорів про право здійснюється у встановленій законом процесуальній формі, яка забезпечує заінтересованим у результаті спору сторонам певні правові гарантії правильності вирішення спору, рівності процесуальних прав і процесуальних обов'язків сторін, зобов'язує господарський суд розглядати й вирішувати спори у суворій відповідності з нормами господарського процесуального права на підставі правильного застосування норм матеріального права, встановлювати суттєві для справи обставини і виносити законні та обґрунтовані судові рішення. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого господарським процесуальним законодавством.

Початковою стадією  відповідного провадження по справі в господарському процесі є порушення  справи в суді першої інстанції, тобто в місцевому господарському суді, яка має свої специфічні цілі та завдання. Суспільною метою даної судової процедури слід вважати реалізацію права на звернення за судовим захистом, оскільки на це спрямовані норми зазначеного інституту, дії суб'єктів процесу та відношення між ними.

Мета реалізації права  на звернення за судовим захистом досягається виконанням завдання за своєчасним і правильним порушенням справи.

Особа, право якої оспорюване чи порушене звертається в суд  з позовною заявою, де просить суд розглянути виниклий спір.

Позовне провадження  має певні специфічні ознаки. Для  нього характерно:

1) наявність матеріально-правової  вимоги, що випливає з порушеного  чи оспорюваного права;

2) розгляд чи вирішення  даної вимоги у встановленому законом процесуальному порядку;

3) наявності спору  про право;

4) наявність двох наділених  законом рівними процесуальними  правами сторін з протилежними  матеріально-правовими інтересами.

       До позовної форми захисту відноситься не лише форма звернення до суду, але й порядок розгляду спору. В цьому полягають процесуальні гарантії права на судовий захист.

Для позитивного вирішення  питання про порушення конкретної справи в господарському суді необхідна  наявність у зацікавленої особи  права на подання позову та реалізація цього права в належному порядку. В даному випадку мова йде про передумови права на подання позову - обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення суб'єктивного права певної особи на надання позову за конкретною справою. Якщо яка-небудь з передумов відсутня, відсутнє й право звернення до суду. Так, до загальних передумов права на подання позову відносяться наступні обставини:

1) підвідомчість справи  суду;

2) процесуальна правоздатність  сторін;

3) відсутність судового рішення, раніше винесеного за даною справою;

4) відсутність між  сторонами договору про передачу  даного спору на розгляд третейського  суду.

Виходячи із змісту нині діючого господарського законодавства, порядок звернення до господарського суду зберігає в собі вичерпний перелік вимог. На відміну від випадків недодержання передумов права на подання позову, недодержання порядку реалізації права на подання позову хоча і тягне неможливість порушення провадження по справі в суді, однак не є не усуваним. Позивач може виправити допущені помилки та повторно звернутися до суду з тотожнім позовом.

До порядку реалізації права на подання позову відносяться:

1. Підсудність справи  даному суду.

2. Наявність належно  оформлених повноважень на підписання або подання позовної заяви.

3. Сплата судового  збору.

4. Додержання реквізитів  позовної заяви.

 

 

2. Порядок порушення провадження по справі

 

Відповідно до законодавства  України правосуддя в господарських  відносинах здійснюється судами.

Господарський суд є  незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, які виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також при розгляді прав про банкрутство.

Суспільною метою даної  судової процедури слід вважати  реалізацію права на звернення за судовим захистом, оскільки на це спрямовані норми зазначеного інституту, дії суб’єктів процесу та відношення між ними.

Мета реалізації права  на звернення за судовим захистом досягається виконанням завдання за своєчасним і правильним порушенням справи.

Особа, що вважає себе власником оспорюваного чи порушеного права звертається в суд з позовною заявою, де просить суд розглянути виниклий спір.

Відповідно до ст. 54 ГПК  України позовна заява подається  в господарський суд в письмовій  формі і підписується уповноваженою  посадовою особою позивача або його представником, прокурором або його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна  містити такі відомості:

1) найменування господарського  суду, в який подається заява;

2) найменування сторін; їх поштові адреси; найменування  і номери рахунків сторін в  банківських установах;

3) документи, що підтверджують  за громадянином статус суб’єкта  підприємницької діяльності;

4) вказівка ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (за спорами, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

5) зберігання позовних  вимог; якщо позов подається  до декількох відповідачів –  зміст позовних вимог по відношенню  до кожного з них;

6) переказування обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обумовлений розрахунок сум, що стягуються та оскаржуються; законодавство, на підставі якого надається позов;

7) свідчення про прийняття  заходів досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених ГПК України;

8) перелік пропонуємих  до заяви документів та інших  доказів.

В позовній заяві можуть бути зазначені і інші свідчення, якщо вони необхідні для належного  вирішення спору .

Позивач, прокурор або  його заступник зобов’язані при поданні позову направити сторонам копії позовної заяви та додатків до неї. Таке зобов’язання покладається на позивача у випадку притягнення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміна господарським судом неналежного відповідача ( ст. 56 ГПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається  доручення або інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ст. 57 ГПК України).

В одній позовній заяві  можуть бути поєднані кілька позовних вимог. З’єднання кількох позовних вимог може мати місце, коли вони пов’язані між собою на підставах виникнення або наданим доказам.

Суддя має право об’єднати  кілька однорідних позовних заяв або  справ, в яких приймають участь одні й ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні (ст. 58 ГПК).

Господарське процесуальне законодавство передбачає право  особи, що приймає участь у справі, направити до господарського суду відзив на позовну заяву.

Згідно ст. 59 ГПК України відповідач має право після отримання ухвали про порушення справи направити:

1) до господарського  суду – відзив на позовну  заяву та усі документи, що  підтверджують заперечення проти  позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, що приймає участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Відзив підписується уповноваженою особою відповідача  або його представником. Відзив повинен  зберігати: найменування та номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обумовлюють відхилення позовної вимоги; перелік наданих до відзиву документів та інших доказів. До відзиву, підписаному представником відповідача, додається доручення або інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Про прийняття позовної заяви згідно ст. 61 ГПК України  суддя одноособово вирішує питання  про прийняття позовної заяви.

Суддя відмовляє в  прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає  розгляду в господарських судах  України; 

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, що вирішує господарський спір у межах своєї компетенції, знаходиться справа по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах або мається рішення цих органів за даним спором;

3) позов направлений  до ліквідованого підприємства, організації.

Наявність вказаних підстав  свідчить про відсутність у позивача права на подання позову.

Про відмову в прийнятті  позовної заяви виноситься ухвала, яка направляється сторонам, прокурору або його заступнику, якщо вони є свідками, не пізніше трьох днів від дня отримання заяви.

Ухвала про відмову  в прийнятті позовної заяви може бути оскаржена. У випадку відміни  цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день першочергового звернення  до господарського суду.

Відповідач  має  право  після  одержання ухвали про порушення  справи надіслати: 

     1)  господарському  суду  -  відзив  на  позовну   заяву і всі документи, що  підтверджують заперечення проти  позову;

     2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

     Відзив  підписується  повноважною особою  відповідача або його представником.

     Відзив  повинен містити: найменування  позивача і номер справи; мотиви  повного  або   часткового   відхилення  вимог  позивача  з посиланням на законодавство,  а  також  докази,  що  обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та  інших  доказів, що додаються  до  відзиву  (у  тому  числі  про  надіслання  копій відзиву  і  доданих  до   нього   документів   позивачеві,   іншим відповідачам, прокурору).

     До  відзиву,  підписаного представником відповідача,  додається довіреність   чи   інший  документ,  що  підтверджує   повноваження представника відповідача.

В господарському законодавстві закріплена ще одна група правил, при недодержанні якої суддя теж повертає позов без розгляду. А саме, згідно ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано  особою, що не має права її  підписувати;

2) в позовній заяві не вказане повне найменування сторін, їх поштові адреси;

3) в позовній заяві  не вказані обставини, на які  не покладаються позовні вимоги, докази, що підтверджують викладені  в заяві обставини, обумовлений  розрахунок стягуємої або оскаржуємої суми;

4) не надані докази  сплати державного мита у встановленому  порядку та розмірі;

5) порушені правила  поєднання вимог або поєднані  в одній позовній заяві кілька  вимог до одного чи кількох  відповідачів, і спільний розгляд  цих вимог буде перешкоджати  вирішенню спору;