Об’єкти права інтелектуальної власності

    Набуття права на торговельну марку засвідчується  свідоцтвом.

    Але є і обмеження для зазначення торговельних марок це :

    - державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

    - офіційні назви держав;

    - емблеми, скорочені   або   повні   найменування   міжнародних

    - міжурядових організацій;

    - офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

    - нагороди та інші відзнаки. - тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з іншими

    - звичайно не  мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

    - складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

    - складаються лише з позначень  чи даних,  що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці  товарів і послуг

    - є оманливими  або  такими, щоможуть ввести в оману

    - складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами

    - відображають лише форму, що обумовлена  природним  станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності. ²³

    Географічне зазначення - інколи місце походження товару впливає на вибір споживачів, які надають перевагу товару, що вироблений саме на певній території, географічне зазначення є одним з досить вагомих об’єктів інтелектуальної власності, що в умовах сучасної ринкової економіки набуває все більшої ваги.

    Окрім основних факторів, які впливають  на якісні характеристики вироблення товару, значну роль можуть відігравати  певні властивості того чи іншого географічного району. Це можуть бути різноманітні фактори — вода, повітря, ґрунти, кліматичні, гідрологічні та інші умови. Наприклад, певні сорти вина можна виробити з винограду, що вирощується тільки в певній місцевості; на виробництво пива впливає низка властивостей саме певного географічного району — вода, ячмінь, хміль тощо; тканина певного сорту може бути вироблена з вовни овець певної породи, що вирощується в певній місцевості.

    Цивільний кодекс України визначає, що обсяг  правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

    Географічне місце — це будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

    Заявником на реєстрацію місця походження товару, можуть бути будь-яка юридична чи фізична  особа, асоціація споживачів, інша особа, визначена законом, яка має намір виробляти товар з характерними для цього географічного об'єкта властивостями або вже виробляє зазначений товар. Проте слід мати на увазі ту особливість цього інституту, що право на використання найменування місця походження товару не є монопольним, тобто не є виключним правом. Це означає, що одне й те саме найменування місця походження товару може бути зареєстровано на ім'я кількох заявників — користувачів цього найменування.

    Особа, яка зареєструвала на своє ім'я  найменування місця походження товару, одержує право на його використання (але не виключне право), якщо вироблюваний товар відповідає вимогам, викладеним у заявці на реєстрацію.

    Право користування найменуванням місця  походження товару на підставі державної  реєстрації може бути надано за такої умови: виробник товару знаходиться в тому ж географічному місці й виробляє товар з тими ж властивостями, які визначені у свідоцтві про реєстрацію. Реєстрації підлягає тільки кваліфіковане зазначення товарів, яке складається із двох видів: назва походження товару і географічне зазначення походження товару.

    Правова охорона походження товару надається  за таких умов:

    • є назвою географічного місця, з  якого цей товар походить;

    • вживається як назва певного товару чи як складова цієї назви;

    • у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливі властивості порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць;

    • позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для цього географічного місця людським фактором;

    • виробництво (видобування) і переробка позначувано-го цією назвою товару здійснюється в межах зазначеного географічного місця.

    Свідоцтво, що посвідчує реєстрацію права на використання кваліфікованого географічного  зазначення, діє безстрокове за умови  збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

    Заявка  на реєстрацію в іноземній державі  кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні.

    Право на використання зареєстрованого географічного зазначення походження товару може бути припинено: за рішенням суду (у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі); у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є володільцем свідоцтва; у разі подання володільцем свідоцтва заяви про відмову від права на використання цього зазначення; у разі несплати збору за продовження дії свідоцтва.

    В наш час досить роз поширеним  є створення нових сортів та гібридів рослин, нових пород тварин – це є результатами науково-практичної діяльності. Об`єктом селекційних досягнень в рослинництві є сорт рослини одержаний штучним шляхом або методом відбору та має господарські ознаки, що відрізняють цю рослину від інших :

    - виведення потребує значних затрат часу

    - виведення потребує значних затрат коштів

    - наполегливих пошуків та значних  зусиль

    Інколи  для того щоб вивести новий  сорт рослини йдуть роки і навіть ціле життя кваліфікованих фахівців.

    Сорт  рослин - сукупність рослин, створених в результаті селекції, що наділені певними, що передаються по спадковості морфологічними, біологічними, господарськими ознаками і властивостями.

      Згідно діючого законодавства  сорт рослин - окрема група рослин  (клон, лінія, гібрид першого  покоління, популяція) в рамках  нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю  або  ні  умови виникнення правової охорони.

    Сорт  вважається придатним для набуття  права на нього як на об'єкт інтелектуальної  власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним.

    Сорт  вважається новим якщо до дати, на яку  заявка вважається  поданою,  елекціонер чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим  способом  не  передавали матеріал сорту для комерційного використання:

    а) на території України - за рік до цієї дати;

    б) на території іншої держави - щодо деревних та чагарникових  
культур і винограду за шість років і щодо рослин  інших  видів  за  
чотири роки до цієї дати.²⁴

    Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал  
збувався :

    -  із зловживанням на шкоду заявнику;

    - на виконання договору про передачу права на подання заявки;

    - на виконання договору про розмноження  відтворювального матеріалу сорту і його експертизу на придатність на поширення, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва сорту, як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.

    Різновидами сорту рослин є :

    - клон

    - лінія

    - гібрид першого покоління

    - популяція

    Сорт  вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими  (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.

    Сорт  вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

    В умовах розвитку ринкової економіки  селекційні досягнення в тваринництві стають товаром, на яким стрімко зростає  попит.

    Селекційне досягнення у тваринництві - створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода,  порідний  тип, лінія,  родина  тощо),  яка  має  нові  високі генетичні ознаки та стійко передає їх потомкам;

    Об'єктами племінної справи у  тваринництві  є  велика  рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі,  яких розводять з метою одержання  від  них  певної продукції . ²⁵

    Згідно  ЦК України раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція,  яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

    Об'єктом  раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

    Раціоналізаторські  пропозиції є результатом найпоширенішого  в Україні виду технічної творчості  — раціоналізації, яка за новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідницької творчості. Проте за своєю доступністю будь-кому, масштабністю та деякими іншими факторами не поступається винахідництву. Саме своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції іноді здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи.

    Економія  від використання раціоналізаторських  пропозицій у підсумку по державі  буває більшою, ніж від використання винаходів. Саме тому раціоналізація як форма технічної творчості заслуговує на всіляке заохочення і стимулювання, а її результати — раціоналізаторські пропозиції потребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи відхиляються тому, що втрачена їх новизна. Але ж пропозиція сама по собі за своїм змістом є винаходом, проте через втрату новизни вона не може дістати правової охорони. І в таких випадках буде доречною правова охорона раціоналізаторських пропозицій.

    До  раціоналізаторської пропозиції законодавство  встановило три необхідні вимоги:

    1) має бути технічним або організаційним рішенням. Таке рішення виконує роль родової ознаки, має комплексний характер та означає , що :

    - пропозиція має містити конкретне  вирішення завдання, а не просто  його постановку

    - вирішення завдання повинно мати  технічний, організаційний характер

      2) раціоналізаторська пропозиція має бути новою, тобто невідомою на підприємстві. Пропозицію не вважають новою, якщо до подання заявки за встановленою формою зазначене таке рішення :

    - вже використовували на цьому  підприємстві, крім випадків коли використовували за згодою автора не більше 3 місяців

    - передбачено наказами адміністрації

    - розроблено технічними службами  цього підприємства

    - рекомендовано вищою організацією  або опубліковано в інформаційних  виданнях

    - заявлено іншою особою

    - передбачено обов’язковими для  підприємства нормами ;