Об’єкти права інтелектуальної власності

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2011 в 13:55, реферат

Описание работы

Здатність людини до творчості і винахідництва є рушійною силою прогресу людства і в технологічному і в науковому сенсі, саме творчість відокремлює людину від інших живих істот. Людина за своєю природою здатна до будь-якої творчості. Вона завжди знаходиться у процесі пошуку кращих умов життя, засобів його поліпшення та своєї безпеки. Використання творчих можливостей залишається соціально-економічним фактором фундаментальної структури людського суспільства.

Содержание

Вступ.
1. Поняття та ознаки об’єктів права інтелектуальної власності.
2. Загальна характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
3. Результати науки, твори літератури та мистецтва як об’єкти права інтелектуальної власності.
Висновки.

Работа содержит 1 файл

Курсовая Лена.doc

— 267.00 Кб (Скачать)

    Організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;

    Промислову  власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства у будь-якій доцільній діяльності людей

    Промислова  власність – один із видів інтелектуальної  власності, її складова частина.

    Згідно  чинного законодавства об'єктами промислової власності є :

  • винаходи
  • корисні моделі
  • промислові зразки
  • нерозкрита інформація, в тому числі секрети виробництва
  • селекційні досягнення
  • раціоналізаторські пропозиції.

    А зараз я хочу детальніше зупинитися на ознаках таких об’єктів промислової  власності як : винахід, промисловий зразок, корисна модель.

    Основною  ознакою об’єктів промислової власності  є патентоспроможність, а головною умовою патентоспроможності об’єкту промислової власності – є його промислова придатність та новизна.

    Промислова  придатність має місце у випадку, коли винахід чи  корисна модель можуть бути використані у будь-якій сфері діяльності- промисловості, торгівлі, медицині, сільському господарстві тощо.18

    Патентоспроможність - це властивість нововведення бути визнаним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком  з позиції права і одержати правову охорону.

    На  відміну від авторського права, де права на твори науки, літератури та мистецтва виникають без виконання  будь-яких формальних дій то про  об’єкти патентного права – винаходи, корисні моделі та промислові зразки – можна говорити лише з моменту одержання патенту. Коли треба захистити технічну суть об’єкта , то це можна зробити за допомогою винаходу чи корисної моделі, а коли зовнішній вигляд - промислового зразка. Тому винахід та корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, а промисловий зразок – галузі художнього конструювання.

    Винахід — результат інтелектуальної діяльності людини, технологічне вирішення в будь-якій технологій або технологічне рішення направлене на відповідний вид завдань.Винахід має бути придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, а отже і право на отримання патенту якщо він є : новим, має винахідницький рівень, придатний для промислового використання.

    Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, відомого у світі. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі  до дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Загальнодоступними вважаються відомості, з якими будь-яка особа може ознайомитись. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна).

    Пропозиція  втрачає новизну, якщо відомості  про її сутність розголошені до її заявки і це дає можливість її використання будь-якими особами. Винятком із цього правила буде розкриття інформації про винахід винахідником чи особою, яка одержала цю інформацію від винахідника, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки або до дати її пріоритету.

    Винахідницький  рівень винахід має, якщо для фахівця  він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. Як бачимо, рівень техніки є критерієм як для встановлення новизни, так і для встановлення винахідницького рівня. Але це не означає збіг цих понять.

    При перевірці новизни винаходу його порівнюють з існуючими аналогами  окремо. При встановленні винахідницького  рівня перевіряються окремі риси винаходу і можливо застосування інформації про рішення, які мають риси винаходу. Іншими словами, винахідницький рівень має тільки те рішення, яке має риси, не відомі з рівня техніки. Винахідницьким рівнем володіють пропозиції, які створюють нові види обладнання, машин, виробів або відкривають нові напрями у виробництві, медицині, нові галузі техніки.

    Придатність до промислового використання винаходу визначається по можливості використання його в промисловості або іншій  сфері діяльності. Термін "промислова придатність" не дуже вдалий, тому що використання винаходу може мати місце не тільки в промисловості, айв інших галузях суспільної діяльності людини.

    При встановленні промислової придатності  винаходу перевіряється наявність  у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу та опис засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.

    До  об'єктів винаходу належать продукти або процеси. Продуктом може бути пристрій або речовина.

    Пристроєм є конструкція чи виріб. Пристрій можна визначити як систему розташованих у просторі елементів, які взаємодіють між собою. Пристрій характеризують такі ознаки, як наявність конструктивного елемента (елементів), наявність зв'язків між елементами, взаємне розташування елементів, форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому, форма виконання зв'язків між елементами, параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок, матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи) або пристрій у цілому, середовище, що виконує функцію елемента, та інші характеристики.

    Речовина  — матеріальне утворення, яке  є сукупністю взаємопов'язаних елементів. До речовин належать індивідуальні  хімічні сполуки, композиції хімічних сполук (сплави, суміші) та продукти ядерних  перетворень (ізотопи).

    Процес  — дії над матеріальними об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів, виконані у певній послідовності та з додержанням певних правил. Це можуть бути процеси по виготовленню продуктів, процеси, спрямовані на зміну стану продукту (обробка), процеси по визначенню стану продукту (вимір, діагностика).

    Відповідно  до законодавству, не можуть одержати правову охорону відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; компонування інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо.

    Не  придатні для набуття права інтелектуальної  власності винаходи, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.19

    Корисною  моделлю вважається підвид винаходу, але у багатьох країнах світу  це поняття є тотожним із  поняттям «винахід».

    І насправді обидва поняття є схожими  і крім того мають багато спільних ознак, але все ж  я хочу відокремити деякі відмінності між «корисною моделлю» і «винаходом»

    Як  і винахід, корисна модель повинна  бути придатною для набуття права  інтелектуальної власності. Але  на відміну від винаходу, корисна  модель повинна бути тільки новою  і придатною для промислового використання. До неї не застосовується така ознака, як винахідницький рівень. Це не означає, що корисною моделлю може бути визнано очевидне для будь-якого фахівця рішення задачі.

    Корисна модель, як і винахід, повинна бути наслідком самостійної винахідницької творчості. Але ступінь творчості при створенні корисної моделі значно нижче, ніж при створенні винаходу. Тобто на відміну від винаходу де новизна має бути абсолютною, то корисною моделлю може визнаватися або новий спосіб застосування вже існуючих речей, або їх вдосконалення. Ще одна принципова відмінність між ними полягає в об’єкті – до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі – конструктивне виконання пристрою.

    Отже, корисна модель – це патентоспроможний  винахід, який має менше ознак ніж сам винахід.

    Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, що визначає зовнішній вигляд.

    Об’єкт  може бути визнаним промисловим зразком, якщо він :

  1. не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі
  2. відповідає умовам патентоспроможності
  3. є промислово придатним

    Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є : новим- промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи. Також при встановленні новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи. Винятком з цього правила буде розкриття інформації про промисловий зразок автором або особою, яка цю інформацію одержала від автора, але не раніше, ніж шість місяців до дати подання заявки на отримання патенту.

          Об’єктом промислового зразка може бути :

  • форма ( зовнішній контур, вид промислового виробу)
  • малюнок (зображення, контур)
  • розфарбування або їх поєднання20

    З переходом України до ринкової економіки  та розвитку підприємництва різко зросла потреба у правовому регулюванні відносин в галузі індивідуалізації уже не лише товарів і послуг, а й учасників цивільного обороту. 15 грудня 1993 p. був прийнятий Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. На розвиток цього закону патентне відомство прийняло рад відомчих нормативних актів.

    Сучасна підприємницька діяльність дуже різноманітна і в той же час дуже багато підприємств виробляють одну і ту саму продукцію, надають однакові послуги, але якість є різною та завдяки індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг споживач може легко знайти саме те, що йому потрібно.

    Комерційне  найменування - визначення «комерційного найменування» з`явилось разом з прийняттям нового Цивільного Кодексу України.

    Комерційне  найменування – найменування юридичної особи, що належить до категорії підприємницьких юридичних осіб.

    Воно  дозволяє індивідуалізувати конкретну організацію в цивільному обороті з поміж інших.

    Комерційне  найменування виконує здебільшого  дві функції: дистинктивну, тобто  дозволяє відрізнити одного учасника комерційної діяльності від іншого незалежно від того, які товари чи послуги вони реалізують та пропонують на ринку, та запобіжну, тобто не дає ввести в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

    Принципи  комерційного найменування :

  1. істинності ( має містити відповідну до дійсності інформацію щодо організаційно-правової форми, його виду, профілю діяльності, інформацію про володільця)
  2. виключності ( комерційне найменування має бути новим і відрізнятися від всіх інших)
  3. постійності ( найменування має бути незмінним протягом всього строку, доки підприємець користується ним)

    Вимоги  до найменування підприємства :

    1. Правова охорона надається комерційному  найменуванню,  якщо воно дає  можливість вирізнити  одну  особу  з-поміж  інших   та  не вводить в оману споживачів  щодо справжньої її діяльності.

    2. Право інтелектуальної власності  на комерційне найменування є чинним з моменту  першого  використання  цього  найменування  та охороняється  без  обов'язкового  подання  заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

    3. Відомості  про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів , порядок ведення яких встановлюється законом.

    4. Особи можуть мати однакові  комерційні  найменування,  якщо  це не вводить в оману споживачів  щодо товарів, які вони виробляють  та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. 21

    Торговельна марка ( знак для товарів і послуг)- позначення за яким товари і послуг одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

    Торговельною  маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути,   зокрема,   слова,  літери,  цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.22

Информация о работе Об’єкти права інтелектуальної власності