Недоговірні зобов'язання та майнова відповідальність

 

 

Список  використаної літератури:

1. Конституція України вiд 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР;
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV;
3. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III;
4. Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 15 грудня 1993 р.);
5. Закон України від 19 травня 2011 року № 3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»;
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6;
7. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239);
8. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. та інші. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. /; за ред. О.В. Дзери. — К., 1998;
9. Заіка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посіб. — К., 2005;
10. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. пос. — К., 2006;
11. Цивільне право (загальна частина) навч. посібник / за ред. Проф. Підопригори О.А., Бобрової Д.В. – К. 1995;
12. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О.. Цивільне право України: Підручник / — К., 2003;

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Справа № 2-525/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня  2008 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді - Максимович Г.В.,

при секретарі  Бобораковій С.О.,

за участю:

представника  позивача - Кононова О.П.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Спільного Українського Латвійського підприємства «АЛЬТІС ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування 28886,6 грн.,-

В С Т А  Н О В И В:

До Іллічівського  міського суду Одеської області звернулось Спільне Українське Латвійське підприємство «АЛЬТІС ЛТД» з позовом (а.с. 2-4) до ОСОБА_1 в якому просило:

- стягнути  з ОСОБА_1 на користь Спільного  Українського Латвійського підприємства  «АЛЬТІС ЛТД» 28886,6 грн.

- стягнути  з ОСОБА_1 на користь Спільного  Українського Латвійського підприємства «АЛЬТІС ЛТД» судові витрати.

У судовому засіданні  представник позивача підтримав  позовні вимоги та пояснив, що ОСОБА_1 08.07.2004 року на підставі наказу №05 була прийнята на посаду касира пункту обміну іноземних валют Спільного Українського Латвійського підприємства «АЛЬТІС ЛТД» та з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. 25.08.2006 року ОСОБА_1 по видатковому валютному ордеру прийняла готівкові кошти та цінності, а саме: 520 євро, 2072 доларів США, 39410 російських рублів, 23883,54 гривень. Цього ж дня за результатами перевірки каси пункту обміну іноземних валют, відповідальним за яку була касир ОСОБА_1 було виявлено нестачу грошових коштів у розмірі 28886,60 грн. Яким чином зникли гроші ОСОБА_1 пояснити не змогла.

Відповідач  позов не визнала та пояснила, що 25.08.2006 року вона вийшла на роботу в  пункт обміну іноземних валют  Спільного Українського Латвійського підприємства «АЛЬТІС ЛТД». До обмінного  пункту підійшли дві особи, чоловік  та жінка, які під дією гіпнозу забрали 5720 доларів США. Про те що сталося вона відразу повідомила своє керівництво.      

Суд вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та перевіривши докази встановив  наступні обставини та відповідні їм правовідносини.     

08 липня 2004 року на підставі наказу №05 Спільного Українського Латвійського  підприємства «АЛЬТІС ЛТД» ОСОБА_1 була прийнята на посаду касира  пункту обміну іноземних валют  СП «АЛЬТІС-ЛТД» (а.с.7) та між ними  було укладено договір про  повну матеріальну відповідальність (а.с.8).     

25 серпня 2006 року  ОСОБА_1 по видатковому валютному  ордеру прийняла готівкові кошти  та цінності відповідно до  ордеру, а саме: 520 євро, 2072 доларів  США, 39410 російських рублів, 23883,54 гривень  (а.с. 9). Цього ж дня ОСОБА_1 по телефону повідомила начальнику Іллічівського відділення СП «АЛЬТІС -ЛТД» ОСОБА_2 про те, що у неї зникли гроші у розмірі 5720 грн. (а.с. 15). Про нестачу 5720 доларів США було складено акт (а.с. 13).     

Відповідачка  звернулася з заявою до Іллічівського МВ УМВС України в Одеській області на підставі чого 04.09.2006 року було порушено кримінальну справу № 21200600349 за ст. 190 ч. 2 КК України. Провадження по справі зупинено, так як невстановлені особи, які вчинили злочин (а.с. 50).     

ОСОБА_1 надала пояснення  про те, що о 12.30 годині до обмінного  пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. підійшли дві особи, чоловік та жінка, які під дією гіпнозу вкрали 5720 доларів США, які знаходилися  в сейфі.     

Згідно висновку експертизи №43 у ОСОБА_1 25 серпня 2006 року з 12.30 год. до 13.00 год. спостерігався тимчасовий хворобливий психічний розлад у вигляді тимчасового епілептичного порушення по типу трансу, в зв'язку з чим в період порушеної свідомості вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно п.4 Договору від 08.07.2004 року працівник  не несе матеріальної відповідальності, якщо шкоду спричинено не з його вини.

Згідно ч. 2 ст. 130 КЗпП України при покладені  матеріальної відповідальності права  і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями працівника.

Згідно ч. 1 ст. 1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент іі завдання не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, не відшкодовується.

Враховуючи, що на момент виникнення нестачі грошових коштів у розмірі 28886,60 грн. ОСОБА_1 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6, 10, 38, 60, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І  Ш И В

У задоволені позовних вимог Спільного Українського Латвійського підприємства «АЛЬТІС ЛТД» відмовити.     

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення рішення заяви про  апеляційне оскарження і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

  

Справа № 22ц-2468\2010 р.

Головуючий  у 1-й інстанції: Корзаченко В.М.

Доповідач: Редька А.Г.      

У Х В А  Л А

І М ’ Я М  У К Р А Ї Н И  

21 червня 2010 року місто Чернігів

А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області

у складі:

головуючого – судді Демченко Л.М.,

суддів –  Скрипки А.А., Редьки А.Г.,

при секретарі  – Пільгуй Н.В.,

за участі:

позивача  ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у  відкритому судовому засіданні у  приміщенні суду цивільну справу за апеляційною  скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення  Носівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,  

в с т а  н о в и в:

Рішенням  Носівського районного суду Чернігівської  області від 29 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача.  

В апеляційній  скарзі ОСОБА_1 просить скасувати  зазначене рішення суду, посилаючись  на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, стягнути на його користь з ОСОБА_2 617,79 грн у відшкодування витрат на ліки та 2500 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної спричиненням йому тілесних ушкоджень 17 квітня 2008 року відповідачем, котрий безпричинно вдарив по голові.  

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали  справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.  

Суд першої інстанції  у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив  доводи та заперечення сторін, правильно  встановив обставини справи і  висновок суду, що шкода заподіяна  відповідачем при самозахисті від протиправних посягань позивача, гуртується на матеріалах справи та законі.  

За матеріалами  справи встановлено, що 17 квітня 2008 року приблизно о 17 годині у господарстві ОСОБА_1 виник конфлікт між ним  та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, колишньою дружиною ОСОБА_1, у результаті чого ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження.   

Відповідно  до ст.1169 ч.1 ЦК України шкода, заподіяна  особою при здійсненні нею права  на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.  

Рішенням  суду встановлено, що шкода заподіяна  при самозахисті від протиправних посягань. Такий висновок суду підтверджується  наявними матеріалами справи, зокрема, матеріалами органу міліції перевірки  заяв ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з яких встановлено, що конфлікт виник з ініціативи ОСОБА_1, котрий намагався перешкодити ОСОБА_3 взяти у будинку особисті документи та спричинив їй тілесні ушкодження, потім підійшов до ОСОБА_2, намагався викрутити тому руку, у відповідь ОСОБА_2, захищаючись від посягань, пневматичним пістолетом вдарив по голові ОСОБА_6 чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження. Також встановлено, що ОСОБА_2 використовував пістолет як звичайний предмет і не використовував його властивостей як зброї для заподіяння тілесних ушкоджень і його дії не перевищують меж самозахисту. Зазначені обставини підтвердили у своїх поясненнях у судовому засіданні свідки, сусіди сторін, не заперечували цих обставин і сторони у судовому засіданні.    

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наданими позивачем медичними документами, чеками на придбання ліків не підтверджується, що придбані ним ліки були рекомендовані лікарями саме для лікування від отриманих ушкоджень оскільки за медичною допомогою потерпілий звернувся лише через місяць після отримання тілесних ушкоджень.   

Враховуючи  викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції  ухвалено відповідно до норм матеріального  і процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування або зміни.  

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд   

у х в а  л и в:  

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2010 року залишити без змін.   

Ухвала набуває  чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному  порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців після проголошення.        

Головуючий: Судді:

 

 

 

Додаток 3

Справа № 22-347/2012

Головуючий  у І інстанції Костромітіна О.О. Категорія 34

Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А  Л А

Іменем України

6 березня  2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Ткаченко  Т.Б., Попової С.А.

при секретарі  Шапар О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2011 року,

в с т а  н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з даним позовом. В заяві вказувала на те, що 6 листопада 2010 року після 15.00 годин, коли вона у лісопосадці Новоазовського району Донецької області за межами міста Маріуполя вигулювала двох своїх собак, віком 2009 та 2003 року народження, породи середньоазіатська вівчарка, до них раптово вийшов відповідач з донькою і маленькою собакою. Її собаки побігли до ОСОБА_4 і він, не приймаючи заходів до того щоб відігнати собак, застрелив їх.

Просила стягнути з відповідача на її користь у  відшкодування матеріальної шкоди: вартість собак відповідно 20000 грн. і 12500 грн.; витрати на їх розтин - 240 грн.; вакцинацію - 450 грн.; свідоцтва про народження - 100 грн.; сертифікати про походження - 300 грн.; сертифікати про реєстрацію розплідника - 150 грн., племінний сертифікат - 200 грн., щорічний членський внесок - 150 грн., витрати на проїзд у м. Новоазовськ - 54 грн. 48 коп.; відправлення поштою двох скарг -18 грн. 30 коп., правову допомогу - 800 грн., а всього 34962 грн. 78 коп. та у відшкодування моральної шкоди 50000 грн.