Матеріальна і дисциплінарна відповідальність

Порядок зняття дисциплінарного  стягнення врегульовано статтею 151 КЗпП, відповідно до якої працівник автоматично вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню.

Слід  зазначити, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 р. № 58, відомості про стягнення до трудової книжки працівника не заносяться, окрім випадків застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі звільнення.

Згідно  з частиною другою статті 151 КЗпП, достроково (до закінчення одного року) дисциплінарне  стягнення може бути зняте, якщо працівник  не допустив нового порушення трудової дисципліни і проявив себе як сумлінний  працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження. 
 

Матеріальна відповідальність працівників 

Матеріальна відповідальність виражається в обов’язку працівника відповідати за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. 
Матеріальна відповідальність накладається, коли існують такі умови: 
1) наявність прямої дійсної шкоди – втрат, викрадення, знищення, пошкодження майна, що викликало необхідність зробити витрати на відновлення чи придбання майна; 
2) протиправна поведінка особи – це невиконання чи неналежне виконання працівником його трудових обов’язків; 
3) причинний зв’язок між протиправною дією та заподіяною шкодою; 
4) вина працівника в заподіяній шкоді. 
Трудове законодавство встановлює два види матеріальної відповідальності працівників: 
1) обмежена матеріальна відповідальність; 
2) повна матеріальна відповідальність. 
Обмежена відповідальність включає в себе обов’язок працівника відшкодувати збитки в межах середнього місячного заробітку. Ця відповідальність наступає у всіх випадках, крім тих, коли законодавством передбачена повна матеріальна відповідальність. 
Повна матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати шкоду в повному обсязі. 
Згідно з законодавством повна матеріальна відповідальність наступає в таких випадках, коли: 
1) між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності, і відповідно працівником, який незміг забезпечити цілісність майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання; 
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 
3) шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку; 
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані: 
5) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків; 
6) службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 
7) шкоди завдано нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів, при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові у користування. 
Покриття шкоди працівниками проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу або за рішенням суду.