Контрольная работа по "Гражданская защита"

Вплив отруйних речовин (ОР) на органiзм людини. Нервово-паралітичні ОР викликають головний біль, загальну слабкість, міоз (різке звуження зіниць), при важчому ураженні — судоми,запаморочення.

Шкірно-наривні ОР уражають шкірне покриття, органи дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею,— органи травлення, що призводить до загального отруєння організму. При попаданні крапель на шкіру через 2—6 год з'являються почервоніння, потім пухирці, а через 2—3 доби — виразки.

При вдиханні загальноотруйних речовин відчувається: запах гіркого мигдалю, металевий присмак, оніміння кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у роті, поколювання навколо очей.

Задушливі ОР спричинюють: кашель, стиснення у грудях, запаморочення, болі в серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з'являються задуха, головний біль, кисневе голодания, серцева слабкість, підвищення температури тіла до 38— 39°.

Психохімічні ОР викликають сухість у роті, приливання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршення зору, головний біль, запаморочення, психічний розлад (порушення свідомості, мислення, слухові галюцинації, марення).

ОР подразнювальної  дії викликають жар і біль у  роті, горлі та очах, сильне сльозовиділення, кашель, утруднене дихання.

Бактерiологiчне зараження. Застосування бактеріологічної зброї призводить до масових інфекційних захворювань, небезпечних для людини.

Вплив на людей i будiвлi уражальних чинникiв ядерного вибуху. Ураження, що виникають під дією ударної хвилі від ядерного вибуху, діляться на легкі, середні, важкі і надто важкі (смертельні).

Легкі ураження виникають  при надлишковому тиску у фронті ударної хвилі 20—40 кПа і характеризуються легкою контузією, тимчасовою втратою слуху, легкими ушкодженнями та вивихами.

Середні ураження виникають  при надлишковому тиску 40—60 кПа і характеризуються травмами мозку з непритомністю, пошкодженням органів слуху, кровотечами з носа та вух, переломами і вивихами кінцівок.

Важкі і надто  важкі ураження виникають при  надлишкових тисках відповідно 60—100 кПа та понад 100 кПа і супроводжуються травмами мозку з довготривалою непритомністю, пошкодженням внутрішніх органів, тяжкими готривалою непритомністю, пошкодженням внутрішніх органів, тяжкими переломами кінцівок. Побічний вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками будівель, камінням, деревами, битим склом та іншими предметами. Світлове випромінювання, впливаючи на людей, викликає опіки ділянок тіла, очей, тимчасову втрату зору. Залежно від значення світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів: перший ступінь — почервоніння, припухлість і набрякання шкіри; другий ступінь — утворення пухирів; третій ступінь — омертвіння шкіри й утворення виразок; четвертий ступінь — омертвіння не тільки шкіри, а й шарів тканин, обвуглення.

Проникаюча радіація (гамма-випромінювання та по.-тік нейтронів) — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань, які для людини найбільш небезпечні при зовнішньому опроміненні.

Радіоактивні частинки (бета і альфа) мають малу проникаючу здатність і безпечні при зовнішньому опроміненні людини. Проте при потраплянні всередину організму людини з їжею, водою і повітрям вони дуже небезпечні. Під впливом іонізуючої радіації руйнуються окремі складні молекули і елементи клітинних структур. Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Променева хвороба  І ступеня (легка група) виникає  при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває З—5 тижнів, після чого з'являються загальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як правило, зберігається.

Променева хвороба II ступеня (середня група) виникає  при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція організму (нудота і блювання). Потім триває прихований період (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці.

Променева хвороба III ступеня (важка група) виникає  при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хвороба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випадку одужання може настати через 3—6 місяців.

Променева хвороба IV ступеня (надважка група) виникає  при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю.

Осередком ядерного ураження називається територія, що зазнала безпосереднього впливу вражальних чинників ядерного вибуху. Осередки ядерного ураження умовно поділяють на зони з приблизно однаковими за характером руйнуваннями. Це — зона повних руйнувань, зона великих руйнувань, зона середніх руйнувань, зона слабких руйнувань.

 

4. Особливості проведення  рятувальних та інших невідкладних  робот при ліквідації наслідків  великих виробничих аварій і  катастроф.

 

Організувати і  провести РІНР в осередку комбінованого  ураження набагато складніше, ніж в  осередках радіаційного (ядерного), хімічного або бактеріологічного (біологічного) ураження. Це пояснюється  складністю обстановки, яка може виникнути  внаслідок застосування противником  ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї або при одночасному  виникненні аварії на АЕС, хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів, і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від районів, що його оточують.

Проводять екстрену профілактику особового складу формувань  та уражених, евакуйовують все населення  із зон хімічного зараження на незаражену територію, яка знаходиться  в межах зони карантину, проводять  дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транс  порту, організовують і проводять-санітарну  обробку усіх видів зараження.

Головні зусилля  розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворювання, меж зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження. На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО об'єкта уточнює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням.

В осередку комбінованого  ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий  фактор, який несе найбільшу загрозу  ураження, та вживають негайних заходів  щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають  до ліквідації наслідків дії усіх інших вражаючих факторів в обстановці, яка виникла (сталася).

При організації  проведення РІНР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених. Робота в 313 помітно знизить темпи РІНР. Допустимий час перебування в засобах захисту може бути досить коротким.

Наприклад; при температурі  повітря +30°С і вище тривалість перебування  в осередку складає 15 хвилин, при +. 25-29°С - ЗО хв.; при +20-24°С - 48. хв.; при +15-19°С - 2 години; при + 15°С та нижче - 3 години. Значне скорочення тривалості роботи змін в осередку комбінованого ураження і залучення  значної кількості сил для  проведення дезінфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації території, споруд, обладнання, транспорту і проведення санітарної обробки  людей потребує збільшення чисельності  формувань.

Наявність травмованих  одночасно кількома вражаючими факторами  дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в  лікувальні заклади. Тому виконання  своїх завдань в осередку комбінованого  ураження формування здійснюють з урахуванням  цих особливостей. Населення залежно  від виду і важкості ураження радіоактивного, хімічного чи біологічного - підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги.

Встановлюється  жорсткий контроль за: виконанням формуваннями робіт із знезараження маршрутів  евакуації, території, майна, техніки; проведенням протиепідемічних, спеціальних  профілактичних та санітарно-гігієнічних  заходів; дотримуванням заходів  безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна формувань проводиться  при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, де проводять їх спеціальну обробку (в межах зони карантину або обсервації).

Особливість аварійних  робіт в районах стихійного лиха. Стихійні дії сил природи, поки що не завжди підвладні людині, наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї  дії на об'єкти окремі явища природи  можна прирівняти до дії деяких вражаючих  факторів сучасних видів зброї. Для  прикладу, для ліквідації наслідків  стихійного лиха залучаються формування загального призначення, формування служб  ЦО, а також військові частини  ЦО та інших силових структур України.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦО, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Успіх дій формувань  в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає:

• межі району лиха та напрямок його розповсюдження,
• об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека,
• місця нагромадження людей,
• шляхи введення сил та техніки,
• стан і характер руйнувань будинків та споруд,
• стан людей у пошкоджених будівлях,
• характер і місця аварії на комунально-енергетичних мережах,
• обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які  знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку  виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають  спеціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування  сил проводяться у найкоротші терміни.

В першу зміну  сил ЦО залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і  матеріальні втрати (збитки). Командири  формувань постійно інформуються про  зміну обстановки в районі робіт  щоби вчасно вносити уточнення або  ставити нові завдання підлеглим. Для. ліквідації наслідків землетрусів  залучаються формування, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою  потужною технікою і інструментом.

При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу:

• витягують людей із-під завалів із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу;
• влаштовують проїзди (переходи) у завалах;
• локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
• валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом;
• обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;
• організовують водопостачання.

Послідовність та терміни  виконання робіт встановлює начальник  ЦО об'єкта,. який опинився у районі землетрусу.

Під час повені для  проведення рятувальних робіт залучаються  рятувальні формування, а також відомчі  спеціалізовані-підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини  і. пости, гідрометеорологічні пости  та інші формування ЦО. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей  на затопленій місцевості та евакуація  їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і  евакуюють у безпечні райони. Для  вивезення великих груп людей  використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки  або обладнують причали.

Людям, які знаходяться  на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують  у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими  ногами і руками та опираючись на дошки  або драбину. Із напівзатоплених  будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних  робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад  формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися  правил поведінки на воді, знати  прийоми рятування людей і  уміти користуватися рятувальним  інвентарем.

Забороняється користуватися  несправним інвентарем, перевантажувати  плавзасоби, проводити-підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів  без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

 

5. Дії сил цивільного  захисту у вогнищі хімічного  ураження

 
         Рятувальні роботи при виникненні аварії холодильних установок з витоком аміаку включають ведення хімічної і медичної розвідки; проведення профілактичних заходів, само- і взаємодопомоги; розшукування і виявлення уражених, надання їм першої медичної допомоги й евакуацію їх у лікувальні установи; евакуацію неураженого населення з ВХУ; санітарну обробку людей, дегазацію одягу і взуття, засобів захисту, місцевості, споруд, техніки і транспорту; виявлення зараженого продовольства, джерел води і знезаражування продуктів харчування.