Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях

Так як,щільність <7%  можливе перетворення ділянок окремих пожеж у суцільні пожежі.

   Визначити ступінь враження персоналу ОЕ від  термічного впливу світло-вого випромінювання.

   Світлове  випромінювання, діючи на незахищених  людей, викликає опіки відкритих  частин тіла. Людина відчуває сильний біль (ледь стерпний), коли температура верхнього шару шкіри перевищує 45˚С. Час досягнення «порогу болі» τ, с визначається за формулою 

,     Q = U_св / t_с,     t_с = , 

де  Q – інтенсивність теплового випромінювання, кВт/м²; U_св – величина світлового імпульсу, кДж/м²; t_с – час свічення світлової сфери, с; q – потуж-ність ЯВ, кт.

   

Q = 356,36/ 5,85=60,92  

 t_с =

   При використанні імовірнісного підходу  при визначенні термічного впли-ву можна застосувати формулу пробіт-функції і табл. 3.8 (дод.к 3):

– для  смертельного враження: 

Рr = –9,5 + 2,56 ln(q^1,33 · τ), 

де τ  – час досягнення «порогу болі», с.

Рr = –9,5 + 2,56 ln(60,92^1,33 · 0,48)=2,61(1%)                                                                   

   Визначити ступінь враження персоналу від  токсичного впливу горючих матеріалів: 

Рr = а – bln(сⁿ · τ_В),

Рr = -37,980– 3,7ln(0,13¹ · 600)=-54,1

де  с – концентрація токсиканту, ppm (part per million by volume); τ_В – час впливу, с; n – показник ступеня, який визначається експериментально.

   Концентрація  токсиканту с (ppm) пов’язана з концентрацією с (мг/л) наступним співвідношенням: 

, 

де  t–температура суміші,°С (з вихідних даних); М –молярна маса токсиканту, г/моль. Корисним також є співвідношення 1% об = 10000 ppm. Молярна маса М, виражена у г/моль, чисельно дорівнює відносній молекулярній масі М_r для речовин атомної будови – відносній атомній масі А_r.

Висновок щодо заходів для зменшення кількості вражених.Це вивезення та зберігання наднормативних запасів речовин, що викликають повторні враження (вибухо- і пожежонебезпечні речовини, НХР, ПМР), на безпечній відстані від об’єкта; заміну технологічного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факторів; установлення у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалізують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі, проти вибухові клапани); полегшення перекриттів та стінового заповнення виробничих будівель; захист вмістищ для зберігання ПМР, НХР та інших агресивних рідин (газів) шляхом їх зміцнення, заглиблення та обвалування ґрунтом; будівництво під сховищем НХР підземних резервуарів з водою для швидкого спуску та розчинення цих речовин; обладнання систем та установок з НХР автоматично діючими нейтралізаторами та створення запасу нейтралізуючих речовин; обладнання в цехах об’єкта автоматичної аварійної сигналізації (пожежної, виявлення газу, диму, НХР, надходження води); улаштування захисних дамб, запруд, протипожежних смуг; проведення протипожежних заходів, враховуючи, що одним з основних вторинних факторів є пожежі; виконання ряду основних заходів, спрямованих на захист від первинних вражаючих факторів. 

4.3. Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (ЕЕО) 

   Основну небезпеку при наземних та повітряних ЯВ (до висоти 10 км) представляє вертикальна  складова потужності електричного поля, що набагато перевершує горизонтальну. Тому необхідно визначити максимальні  очікувані напруги (U_в), які наводяться у вертикальних ділянках електричних ліній, що забезпечують роботу електроустаткування ОЕ:  

, 

де  l_в – довжина вертикальної ділянки дроту, м; η – коефіцієнт екранування електричної лінії (кабелю).

• при наземному ЯВ:

• при повітряному  ЯВ:

_{Максимально допустиме робоче напруження у мережі:}

U_max=380+20%=380+(380*0,2)=456 В

   Забезпечення електропостачання не менше ніж від двох різнорідних джерел енергії (основного та резервного), якими можуть бути АЕС, ГЕС, ТЕС (теплові) та ін.; створення автономних (аварійних) джерел енергії у вигляді стаціонарних або рухомих електростанцій (ПЕС), що будуть резервними, якщо забезпечення від двох зовнішніх джерел буде неможливе; забезпечення автоматичного переходу постачання від основного на аварійне без припинення надання електроенергії споживачам; установлення пристроїв автоматичного вимикання електричних мереж при виникненні перенапруг (короткі замикання, грозові розряди, ЕМІ ядерного вибуху); обладнання берегових пристроїв для прийняття енергії від суднових (корабельних) електростанцій; створення автономних (дублюючих) ліній постачання електроенергії до установок із безперервним технологічним процесом, водогінним станціям, вузлам зв’язку, пунктам управління та іншим об’єктам, що продовжують роботу при НС та у воєнний час; обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стінах (перекриттях) будівель та споруд; переведення повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) на підземні або розміщення їх поза зоною можливих сильних зруйнувань.

   Загальні  заходи: прокладання всіх основних КЕМ під землею: кабельних ліній на глибині не менше 0,7 м, трубопроводів не менше 1,2 м; розміщення окремих ділянок КЕМ на низьких та міцних естакадах, що обваловані ґрунтом; збільшення міцності трубопроводів установленням ребер жорсткості, хомутів, що з’єднують їх в один пучок, та інші; дублювання вводів основних КЕМ підведенням їх до об’єкта (міста) з двох напрямків; обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої ділянки або всієї мережі цілком; з’єднання перемичками з вимикальною арматурою, паралель-них ділянок основних КЕМ та закільцювання розподільних мереж. 

4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта 

   4.4.1. Розрахунок площі сховища 

   Площа сховища в загальному випадку  визначається за формулами:

,

,     ,

де −  S_сх, S_осн, S_доп, S_пер, S_сп, S_мп, S_ПУ, S_пр, S_тш, S_інш, відповідно − площі сховища, його основних та допоміжних приміщень, відсіку для персоналу, який пере-ховується, санітарних постів, медичного пункту, пункту управління, комори для продуктів, тамбур-шлюзу, інших приміщень.

   

   

   

   

   _{Sтш. =0}

   Sдоп.=5,6+0+32,4=38 (м²)

   Площі приміщень визначаються на основі відповідних  норм, обумовлених ДБН і зазначених у дод. 4. В окремих випадках, деякі  приміщення можуть бути відсутні. Наприклад, тамбур-шлюзи обладнаються у сховищах місткістю 300 і більше людей, при меншій їх кількості – вони не встановлюються.

   Для зберігання продуктів передбачається комора площиною:

, м²,

   

де  N_п – кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.

   Кількість приміщень для продуктів у сховищі повинна бути з розрахунку 1 комора на 600 чол., що вкриваються. Площу інших приміщень в загальному випадку визначають:

,

   Sінш.=n*Nn=180*0,18=32,4 

де  n − норма площі допоміжних приміщень (додаток 4).

   Висоту  сховища h_сх визначають, виходячи з необхідного об'єму сховища: 

,

   

де  V_сх – необхідний об'єм сховища при нормі 1,5 м³ на людину:

   

Ccх.=107+38=145 (м²) 

Таблиця 4.1. Основні характеристики додаткового сховища 

 

   4.4.2. Розрахунок коефіцієнта  захисту від дії ПР сховища №2 

   Визначити реальний коефіцієнт захисту від  дії ПР сховища №2 за фор-мулою:                                          ,

де  К_з – коефіцієнт захисту сховища від дії ПР; К_р – коефіцієнт розташування (для сховищ, що стоять окремо в районі забудови К_р = 2);    h_i − товщина шару матеріалу забудови; d_i − шар половинного ослаблення даного матеріалу, m − кількість захисних прошарків.

_{Кз.=2*2³*2^5,83=910,18}

   Зробити розрахунок товщини додаткового  шару ґрунту h_дод для підвищення коефіцієнта захисту сховища № 2 до 1024.

   1024=910,18*2^hдод./14

   hдод.=2,4см

   Коефіцієнт  інженерного захисту персоналу ОЕ знаходиться в нормі,але потрібно підвищити інженерну підтримку персоналу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   4.4.3. Оцінка систем  життєзабезпечення вбудованого сховища 

   Для забезпечення життєдіяльності людей  ЗС обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, (каналізації та інш.). Найбільш важливими є системи повітря- і водопоста-чання. Суттєвість оцінки систем полягає у визначенні їх можливостей забез-печення людей, що укриваються, повітрям і водою за існуючими нормами ДБН. Оцінити відповідність систем життєзабезпечення існуючого сховища виробничої дільниці вимогам нормативних документів.

Характеристики  системи життєзабезпечення