Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях

Розділ 1: 

1. Основні вимоги  та рекомендації  до виконання розрахунково-графічної  (курсової) роботи 

   Метою роботи є прищеплення навичок проведення дослідження оцінки стійкості ОЕ, шляхом визначення впливу вражаючих факторів НС на АТО, де розташовано ОЕ, на його персонал та населення, що мешкає поблизу.

   До  питань, які вирішуються при виконанні розрахунково-графічної роботи, належать наступні:

   – оцінка та аналіз рівня техногенних  небезпек ОЕ;

   – визначення та оцінка впливу вражаючих  факторів НС на людину, будинки, споруди, розрахунок імовірності ураження людей і будівельних конструкцій;

   – оцінка ризику виникнення небезпек та розробка рекомендацій щодо його зменшення;

   – визначення необхідних сил для виконання  аварійно-рятувальних і ре-монтно-відбудовних  робіт (АР та РВР);

   – визначення заходів щодо підвищення стійкості ОЕ, захисту його персо-налу та населення, яке мешкає поблизу. 
 

Розділ 2: 

Оцінка рівня техногенних небезпек 

Визначення  інтегрального показника потенційної небезпеки: 

База  даних для оцінки рівня небезпек 

      D_{i                                                       6,29  9,03    4,9} 

   – відносну величину постраждалої території Р_S, яка розраховується за формулою:

 
 

і визначає співвідношення території, яка підпадає під вплив вражаючого фактору  НС до загальної території АТО;

   – відносний показник постраждалого  населення Р_N (кількість населення, яке може постраждати внаслідок НС відносно до загальної кількості насе-лення АТО):

. 

   Для визначення значимості та пріоритету серед АТО (ОЕ) застосовується індекс d. Найбільше значення індексу d = 1. Всі інші показники d < 1, розраховуються для кожного окремого показника. Наприклад, на терто-рії АТО ”К” знаходяться 10 потенційно небезпечних об’єктів, АТО ”Л” 6 ПНО, АТО ”М” – 2 ПНО. Відповідно індекс d для АТО ”К” дорівнює 1, для АТО ”Л” d = 6/10 = 0,6, для АТО ”М” d = 2/10 = 0,2.

   Визначити інтегральний коефіцієнт небезпеки  k_нб для кожного об’єкту: 
 

, 
 

K_нб  (об’єкта Д)= 0,5+1+0,36+1+0,44+0,36+0,95+0,82+0,36+0,5=6,29

K_нб  (об’єкта Л)= = 9,03

K_нб  (об’єкта С)= 0,3+0,81+0,28+0,6+0,11+0,2+0,71+0,89+0,2+0,8=4,9 
 
 

Ранжування  ОЕ за ступенем небезпеки

 

Висновок: Найбільш небезпечний об’єкт Л, так як у нього найбільший коефіцієнт небезпеки k_нб  =9,03; 
 

Розділ 3:

Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ЯВ та їхнього ВПЛИВУ на ОЕ

   Для комплексної оцінки стійкості ОЕ (АТО) необхідна початкова інфор-мація  стосовно виду, потужності застосованого  ядерного вибуху (ЯВ), його відстані від епіцентру вибуху та інш. Характер можливих впливів на ОЕ (АТО) і значення параметрів вражаючих факторів відповідних ЯВ визнача-ються розрахунком за допомогою відповідних таблиць або розрахункових лінійок ЦО.

   Мінімальна  можлива відстань від ОЕ до епіцентру вибуху складає:

, 

   R_min=8,1-0,6=7,5 км

де  − відстань від геометричного центра міста до ОЕ, км; − радіус відхилення боєприпасу від точки прицілювання (прийняти км). 

3.1. Визначення величини  надмірного тиску  у фронті УХ

   Визначити можливу максимальну величину надмірного тиску на території ОЕ, виходячи з величини потужностей ЯВ (q_п, q_н) і відстаней від центрів вибухів до ОЕ (R_min, R_Б); при визначенні ∆P від наземного ЯВ радіус відхилення боєприпасу r_відх не враховувати.

_{= 15+(10-15)/(7,5-5,5)+(7,5-5,5)=15 (повітряний ядерний вибух,що нанесено по місту)}

Для наземного  ядерного вибуху,що нанесено по об’єкту «Л» _{< 10.}

_{Отже,ОЕ від повітряного  і наземного вибуху може опинитись в  зоні слабких руйнувань. Зона середніх руйнувань  характеризується надмірним  тиском у фронті  УХ  30..20 кПа. У цій  зоні будівлі і  споруди зазнають середніх руйнувань. Дерев’яні будинки будуть повністю зруйновані,кам’яні отримають середні та слабкі пошкодження. Сховища та підвальні приміщення уціліють. Оскільки ударна хвиля діє від повітряного ЯВ ,то необхідно буде здійснювати оцінку інженерної обстановки.} 

3.2. Визначення величини світлового імпульсу

Визначити можливу максимальну величину світлового імпульсу (U_св), виходячи зі значень потужностей ЯВ (q_п, q_н) та відстаней від центрів вибуху до ОЕ (R_min, R_Б).

q_п =200

q_н=300

R_min =7,5

U_{св(пов.)} = 400+((320-400)/(8-6,9))*(7,5-6,9)=400-72,73*0,6=356,36

U_{св(наз.)} <100кДж/1м²

Висновок: При  наземному світловому імпульсі буде загоратися стружка потемніла суха, солома, сіно, папір темний,дошки, пофарбовані в темний колір, уривки газетного паперу ,дерматин,тканина віскозна підкладкова чорна, муслін бавовняний, штори віконні зеленню, парусина для тентів зелена бавовняна, тканина бавовняна темно-синя. 
 

          3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації

Визначити максимальну дозу проникної радіації на ОЕ (АТО) D_ПР .

D_ПР =0, зараження людей не відбувається. 

3.4. Визначення масштабів  та ступеня радіоактивного  зараження

Визначити розміри зон РЗ (L – довжину, b – максимальну ширину), виходячи зі значень потужності наземного ЯВ q_н, та швидкості середнього вітру υ_в=100 км/год.

   Зона:

   А: L=310       b=24        синій 

   Б: L=115        b=12       зелений

   В: L=41         b=2,9       коричневий

   Г: L=30          b=2,9      чорний

              

   Нанести на схему у масштабі та відповідному кольорі зони РЗ.

   Визначити можливі рівні радіації на території ОЕ через 1 годину (Р₁) та через t годин (Р_t) після вибуху.

   Р1=320

   t = R_б/ υ_в

   t = 50/100=0,5 годин

   k = P₁/P_t

   0,43=320/P_t  → P_t= 744,19

Визначити можливу максимальну дозу опромінення  персоналу ОЕ при знаходженні  на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду РР (D_∞):

;     ,

де  P_t – рівень радіації через t годин після вибуху; t – час початку опромінення людей.

   Визначити дозу його опромінення за час робочої зміни D_зм, використо-вуючи таблиці довідника, або розрахункову лінійку ЦО, або за формулою

D_зм = kD_∞,

де  k – прийняти 0,4 при тривалості робочої зміни 12 годин. 

D_зм = 0,4*1860,48=744,19

Висновок: При рівні радіації 390, умовне найменуваня режиму захисту 7-В-2, загальна тривалість дотримання захисту 25 діб, час безперервного перебування в ПРУ 18 годин, тривалість роботи об’єкту з використанням для відпочинку ПРУ 2 доби, тривалість роботи об’єкту з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості  кожні 1-2 години 2 доби. 

3.5. Визначення параметрів  електромагнітного  імпульсу

При оцінці впливу ЕМІ на електричні мережі, лінії  зв'язку та інші струмо-провідні елементи устаткування необхідно враховувати, що ЕМІ характери-зується величинами горизонтальної та вертикальної складових напруженості електричного поля.

   Визначити максимальні значення напруженостей  електричних полів, що виникли при  наземному ЯВ (вертикальної та горизонтальної складових):

                 

   
 

   Визначити максимальні значення напруженостей  електричних полів, що виникли при  повітряному ЯВ (вертикальної та горизонтальної складових): 

,  , 

де  R , R_Б – відстань від центра ЯВ, км; q_п – потужність повітряного вибуху, кт; q_н – потужність наземного вибуху, кт; K – коефіцієнт асиметрії, що залежить від висоти вибуху (прийняти 0,5).

   

   

   Висновок: Отже,електромагнітний імпульс при наземному та повітряному ЯВ вертикальної та горизонтальної складових не буде перевищувати норму 380 В/м ±20 %. Тому в цих випадках населення не потребує від дії електромагнітного імпульсу. 
 
 
 
 

3.6. Аналіз параметрів  вражаючих факторів ЯВ, які діють на ОЕ

Характеристика  вражаючих факторів ЯВ