Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин

Командитне товариство створюється  і діє на підставі установчого  договору, який підписується усіма  повними учасниками. Установчий договір, крім загальних умов, характерних  для всіх товариств, повинен містити  умови про розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір і порядок  зміни часток кожного із повних учасників у складеному капіталі, сукупний розмір вкладу вкладників, а також розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками в порядку, встановленому для  повного товариства. Вкладники не мають права брати участь в  управлінні справами командитного товариства.

Підприємство, засноване  на власності об’єднання громадян, — це підприємство, яке створюється  громадськими організаціями, благодійними організаціями, творчими спілками, релігійними  організаціями тощо з метою здійснення господарської і комерційної  діяльності, необхідної для виконання  їх установчих завдань. Майно належить підприємству на праві повного господарського відання.

Комунальне підприємство — це організаційно-правова форма  підприємства, заснованого на власності  відповідної територіальної громади, яка об’єднує жителів села, декількох  сіл, селища та міста. Територіальні  громади утворюють, реорганізують  та ліквідують комунальні підприємства, а також здійснюють контроль за їх діяльністю. Майно належить підприємству на праві повного господарського відання.

 Державне підприємство  ― це підприємство, засноване  на державній формі власності.  Установчими документами державного  підприємства є рішення його  власника та статут, затверджений  власником. Державні підприємства  керуються спеціальними правилами  заснування, утворення їх майна  і предмета діяльності при  заснуванні, визначення мети і  предмета діяльності, управління  майном, розподіл прибутку тощо. Державному підприємству майно  належить на праві повного  господарського відання.

Казенне підприємство. Правове  становище казенного підприємства відрізняється від правового  становища інших комерційних  юридичних осіб. Казенне підприємство теж здійснює підприємницьку діяльність, але воно виникає лише шляхом перетворення державного підприємства, яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації. Рішення про таке перетворення приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому повинна існувати одна з таких умов:

• підприємство проводить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснювати тільки державним підприємством, наприклад, діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, виготовлення і реалізація військової зброї та боєприпасів до неї та ін.
• головним споживачем продукції підприємства (більше як 50%) є держава;
• підприємство є суб’єктом природних монополій.

Управління казенним підприємством  здійснюють органи, уповноважені управляти  відповідним державним майном. Це міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Ліквідація і реорганізація  казенного підприємства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Кооператив ― добровільне  об’єднання громадян на засадах членства і власної трудової участі для  спільного ведення комерційної  або іншої діяльності, яка базується  на об’єднанні членами кооперативу  майнових пайових внесків.

Кооператив відрізняється  від інших юридичних осіб за такими ознаками:

1) це добровільне об’єднання  суб’єкітів цивільного права ― фізичних осіб;

2) діяльність кооперативу  базується на засадах членства  учасників;

3) майнова відокремленість  кооперативу ґрунтується на праві  власності на об’єднане його  членами майно (вступні, пайові  та інші обов’язкові внески);

4) кооператив ― єдиний  власник цього майна. Член кооперативу  не має права розпоряджатися  кооперативним паєм. При припиненні  членства в кооперативі громадяни  мають право вимагати повернення  кооперативного паю в порядку,  що визначається статутом конкретного  кооперативу.

 

2.3. Некомерційні юридичні особи

 

Некомерційні організації  теж можуть мати різні організаційно-правові  форми, тобто відрізнятися одна від  одної за особливостями організаційної структури, способами відокремлення  майна , відповідальністю, способами  участі в цивільному обороті.

Однією з таких форм є споживчі кооперативи. Хоча закон  не містить поняття споживчого кооперативу, можна дійти висновку, що споживчий  кооператив ― це об’єднання фізичних осіб на умовах членства з метою  задоволення потреб в торговельному  і побутовому обслуговуванні, інших  послугах. Майно кооперативу складається  з пайових внесків його членів. Споживчий кооператив на відміну  від виробничого хоча й займається господарською діяльністю, але вона не пов’язана з одержанням прибутку. Прибуток йде на задоволення певних потреб членів товариства. Крім того члени  споживчого кооперативу не повинні  брати участь своєю працею в діяльності кооперативу і не несуть відповідальності за його борги.

До некомерційних організацій  належать також установи. Установою  називається організація, яка створена власником для здійснення функції  некомерційного характеру і фінансується ним повністю або частково. Найбільш поширеним видом установ є  державні установи, які здійснюють насамперед управлінські функції (міністерства, державні комітети, головні управління, комітети місцевих державних адміністрацій  і т. ін.), правоохоронні органи (суди, органи міліції, прокуратури, арбітражні суди), державні наукові та навчальні  заклади, державні організації охорони  здоров’я, державні установи, які здійснюють соціально-культурні функції (театри, філармонії, музеї і т. ін.).

Надання цим організаціям статусу юридичних осіб обумовлено лише тим, що вони повинні брати участь у цивільному обороті, насамперед вирішуючи  питання, пов’язанні з потребами  свого матеріально-технічного забезпечення. Некомерційні юридичні особи можуть функціонувати в такій формі, як об’єднання громадян . Об’єднання громадян ― це добровільне громадське угрупування, створене на засадах єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об’єднання громадян створюються  згідно із Законом України „Про об’єднання громадян” і можуть функціонувати в таких формах: політична партія; громадська партія.

Політична партія ― це об’єднання громадян ― прибічників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, для  яких головною метою є участь у  здійснені державної політики, формуванні органів влади, органів місцевого  та регіонального самоврядування і  представництва в їх складі.

Громадська організація  ― це об’єднання громадян для задоволення  захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Засновниками цих організацій  є громадяни. Вони входять до складу об’єднання на засадах членства, але  ніяких прав на майно організації  не мають. Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли віку 18 років. Членами  об’єднань, можуть бути особи, які досягли 14 років.

Об’єднання громадян набувають  статусу юридичної особи тільки у разі їх реєстрації.Об’єднання громадян діють на основі статуту.

Благодійна організація  ― це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності ― безкорисливої  діяльності, що не передбачає прибутків, в інтересах суспільства або  окремих категорій осіб.

Благодійні організації  можуть утворюватись у таких організаційно-правових формах: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Конкретна організаційно-правова  форма благодійних організацій  визначається засновниками (засновником), якими можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли віку 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Засновниками (засновником) не можуть бути органи державної влади і органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються із бюджету.

Творча спілка ― це добровільне  об’єднання професійних творчих  працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і  діє на підставі статуту. Творча спілка діє на принципах добровільного  об’єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва (музики, архітектури, дизайну, журналістики, кінематографії, композиторів, майстрів народного мистецтва, письменників, театральних діячів, фотохудожників, художників, кобзарів, рекламістів), самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої  діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напряму може бути створено одне або більше добровільних творчих об’єднань.

Творчі спілки можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих  спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї  України і які мають місцеві  творчі осередки у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих  спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної  адміністративно-територіальної одиниці  або регіону. Всі творчі спілки підлягають державній реєстрації. З моменту  реєстрації творча спілка чи її регіональний осередок набуває статусу юридичної  особи.

Діяльність творчої спілки припиняється згідно з рішенням загальних  зборів ( з’їзду, конференції) творчої  спілки або на підставі рішення суду в разі порушення законодавства  України.

Релігійні організації. Правовий статус релігійних організацій регулюється  Законом України від 23 квітня 1991р. „Про свободу совісті та релігійні  організації”, згідно з яким релігійна  організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Закон не містить загального поняття релігійних організацій, а лише вказує на мету їх створення та види. Це можна пояснити тим, що правове поняття релігійної організації визначити дуже складно і перш за все тому, що існує безліч релігійних течій, які мають не однаковий рівень розвитку, різні традиції, догматичні уявлення.

Релігійні організації утворюються  з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї  ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють  персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями  в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні  братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а  також об’єднання, що складаються  із зазначених релігійних організацій.

Діяльність релігійної організації  може бути припинено у зв’язку  з її реорганізацією або ліквідацією, які здійснюються відповідно до її власних настанов.

„Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об’єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю, основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено  законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені та сприяє її досягненню.”

Зазначена умова – необхідність відповідності цієї підприємницької  діяльності меті, для якої юридична особа була створена, не припускає  здійснення непідприємницькими товариствами будь-якої іншої підприємницької  діяльності.

Об’єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ  і організацій із статусом юридичної  особи, заснування підприємств в  порядку, встановленому законодавством.

„Політичні партії, створювані ними установи і організації не мають  права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів.”

Недодержання об’єднаннями громадян встановлених законом вимог щодо господарської діяльності може бути підставою для визнання недійсними установчих документів, заснованих ними підприємств, установ і організацій.

Благодійні організації  мають право утворювати на добровільній основі спілки, асоціації та інші об’єднання, що сприяють виконанню статутних  завдань. Благодійні організації можуть бути засновниками засобів масової  інформації, підприємств і організацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Сучасна проблематика реєстрації юридичної особи в Україні

 

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної  реєстрації включаються до єдиного  державного реєстру, відкритого для  загального ознайомлення. Державна реєстрація є невід'ємною ознакою юридичної особи, оскільки лише з цього моменту вона набуває статусу юридичної особи. Державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи — власник (власники) або уповноважена ним  особа (заявник) подає до органу державної  реєстрації:

1) установчі документи:  рішення власника майна або  уповноваженого ним органу про  створення суб'єкта підприємництва (якщо власників кілька, таким  рішенням є засновницький договір); статут, якщо це необхідно для  створюваної організаційно-правової  форми суб'єкта підприємництва;

2) реєстраційну картку;

3) документ, що підтверджує  сплату реєстраційного збору; 

4) документ, що засвідчує  сплату власником (власниками) внеску  до статутного фонду суб'єкта  підприємницької діяльності в  розмірі, передбаченому законодавчими  актами;