История прокуратуры

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 01:09, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження полягає у визначенні статусу Прокуратури України в системі органів державної влади України, а так само у визначенні конституційно-правового статусу органів правосуддя.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………...2
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ ПРОКУРАТУРИ………………………………….5
1.1. Історія виникнення прокуратури……………………………….…..5
1.2. Історія становлення та розвитку……………………………………8
1.3. Історія сучасності прокуратури…………………………………...12
РОЗДІЛ 2 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ……………………………………………….....16
2.1. Система органів прокуратури України……………………………..16
2.2. Принципи організації та діяльності прокуратури………………….22
2.3. Основні конституційно-правові функції прокуратури…………….25
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУР……………29
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...36

Работа содержит 1 файл

Курсовая_право.doc

— 161.00 Кб (Скачать)

     - порушення вимог щодо несумісності;

     - набрання законної сили обвинувальним  вироком щодо нього;

     - припинення його громадянства;

     - подання заяви про звільнення  з посади за власним бажанням. Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років21.

     Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури й здійснює контроль за їх діяльністю, призначає  першого заступника, заступників  Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України, затверджує структуру та штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання, призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим, призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва й Севастополя, їхніх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.

     Відповідно  до законодавства він визначає порядок  прийняття, переміщення й звільнення прокурорів, слідчих прокуратури  та інших спеціалістів. Досить важливим є те, що він відповідно до законів  України видає обов'язкові для  всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

     У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокуратурах областей, міст Києва  й Севастополя та прирівняних  до них прокуратурах утворюють колегії. Колегію Генеральної прокуратури України утворюють у складі Генерального прокурора, його першого заступника, заступників прокурора, прокурора Автономної Республіки Крим і деяких керівників апарату Генеральної прокуратури. Персональний склад колегії Генеральної прокуратури України затверджують наказом Генерального прокурора. Персональний склад колегій прокуратур обласного рівня затверджує Генеральний прокурор України за поданням відповідного прокурора22.

     Колегії прокуратур є дорадчими органами й розглядають найважливіші питання  стосовно додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

     На  засіданнях колегій можуть заслуховувати  повідомлення та пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду й контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства.

     Рішення колегій доводять до відома працівників  органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він  проводить у життя своє рішення, але зобов'язаний доповісти про  це Генеральному прокуророві України. Члени колегії можуть повідомити свою особисту думку Генеральному прокуророві України, що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України.

     Система органів прокуратури може ефективно  діяти лише за умови належної організації роботи. Головним у організації роботи є визначення основних напрямів роботи, належне планування, забезпечення дієвого контролю виконання, правильний добір і розстановка кадрів.

     Для працівників органів прокуратури  характерна обізнаність щодо стану  законності й правопорядку, висока професійна ерудиція та виконавська дисципліна, а стилю їхньої роботи притаманне прийняття обґрунтованих рішень, відкрите спілкування з громадянами, протистояння будь-яким місцевим і протиправним проявам23.

     Важливе місце в організації роботи органів прокуратури посідають питання обліку й звітності, внаслідок чого є можливість отримувати дані про стан злочинності в державі та заходи, що їх вживають різні органи державної влади. Згідно з законом Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими заінтересованими міністерствами й відомствами за погодженням з Міністерством статистики розробляє систему й методику єдиного обліку та статистичної звітності про злочинність, розкриття й розслідування злочинів. Здійснюючи конституційну функцію нагляду за неухильним додержанням законів органами, що проводять розшукову діяльність, дізнання та слідство, органи прокуратури виявляють і ставлять на облік приховані злочини, за допомогою системи статистичної звітності сприяють об'єктивній оцінці ефективності діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів і стану законності під час їх розслідування.

     На  прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя, міських та районних і прирівняних до них прокурорів покладено персональну відповідальність за належне ведення статистики в органах прокуратури та її достовірність. Зрозуміло, що лише маючи точну інформацію про складні процеси в боротьбі зі злочинністю, можна вживати адекватних заходів законодавчого, організаційно-управлінського характеру.

     Окремим напрямом у організації роботи є  забезпечення особистого прийому громадян усіх рівнів та розгляд заяв і звернень громадян, підтримання ділових зв'язків  із засобами масової інформації. Органи прокуратури були й залишаються відкритими для спілкування з населенням, роз'яснюючи громадянам чинне законодавство як індивідуально під час відвідання ними прокуратури, так і через пресу, радіо й телебачення. У разі коли громадянин звертається з приводу порушення прав, починають перевірку, за потреби вживають відповідних заходів щодо їхнього захисту24.

     Порядок розгляду скарг, заяв і пропозицій громадян регулюють Закон України «Про звернення громадян», кримінально-процесуальне законодавство та накази Генерального прокурора України. В згаданому Законі (ст. 29) встановлено, що "нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами, відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень, вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності".

     Ця  норма Закону є важливою ще й тому, що законодавець уже після прийняття  Конституції України поклав саме на прокуратуру певні повноваження щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів. Для їх виконання звичайно потрібні повноваження й саме ті, які здійснювала прокуратура в порядку "загального нагляду", забезпечуючи охорону прав і свобод громадян.

     Таким чином, правоохоронна діяльність прокуратури, яку побудовано на чіткій системі, має  внутрішню організаційну логіку, підпорядкована закономірностям, що дозволяють адекватними формами й методами виявляти порушення закону та відповідно на них реагувати. Централізація органів прокуратури, вертикальне підпорядкування прокурорів нижчого рівня та незалежність їх від будь-якого місцевого впливу є основою зміцнення законності, забезпечення демократичних принципів правової держави25. 

     2.2. Принципи організації та діяльності прокуратури.

         Основні принципи організації та діяльності прокуратури закріплені у ст. 122 Конституції України та ст.6 Закону “Про прокуратуру”. Це принципи єдності прокурорської системи, її централізації з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим, незалежності, гласності, позапартійності, законності тощо.

     Принцип єдності означає, що всі територіальні  та спеціалізовані прокуратури, які  діють в Україні, складають єдину  систему. Кожен прокурор діє на відповідній  території або у сфері правових відносин від імені України в цілому, а також наділений в межах своєї компетенції єдиними повноваженнями та правовими засобами їх реалізації. Дія цього принципу проявляється також у тому, що вищестоящий прокурор може доручити нижчестоящому виконання своїх обов’язків, прийняти на себе виконання обов’язків нижчестоящого прокурора, змінити або скасувати будь-яке його рішення, крім випадків, передбачених законом26.

     Централізація системи органів прокуратури  проявляється в тому, що нижчестоящі прокурори підпорядковуються вищестоящим прокурорам та Генеральному прокурору України. Він призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим. Прокурори областей, міст та районів, прокурори спеціалізованих прокуратур призначаються на посаду тільки Генеральним прокурором України. Йому підпорядковані та підзвітні всі прокурори. Накази, вказівки, розпорядження, положення та інструкції, які видає Генеральний прокурор України, є обов’язковими для всіх органів прокуратури.

     Втручання органів державної влади і  органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової  інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням  законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється27.

     Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити  виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

     Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних радами або  їх виконавчими органами.

     Принцип гласності означає відкритість  діяльності органів прокуратури, доступність  інформації про її діяльність для громадян та засобів масової інформації. Одним із проявів цього принципу є щорічне інформування Генеральним прокурором України Верховної Ради України про стан законності в країні.

     Принцип позапартійності сформульований у ч. 2 ст.6 Закону «Про прокуратуру» — працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Це означає, що прокурорські працівники не можуть бути членами громадських об’єднань, які переслідують політичні цілі, та брати участь в їх діяльності. Створення та діяльність таких громадських об’єднань, їх організацій в органах прокуратури не припустимі.

     Принцип законності є важливішою загально-правовою основою діяльності усіх суб’єктів правозастосування. Для прокуратури цей принцип виступає як першооснова її діяльності, оскільки головна її мета — забезпечення верховенства закону та зміцнення законності.

     Крім  зазначених загальних принципів  організації та діяльності прокуратури  її управлінська діяльність будується  також на таких внутрішньо-організаційних принципах, як зональний та предметний. Зональний означає таку організацію роботи, коли весь її обсяг, покладений на структурні підрозділи, розподіляється між оперативними працівниками за зонами (територіальними та спеціальними прокуратурами). Так, в прокуратурах областей в залежності від обсягу роботи до складу зони включаються прокуратури декількох районів, міст. Прокурор відділу (управління), за яким закріплено відповідну зону, в межах компетенції прокурора області і стосовно певної галузі нагляду контролює виконання законів, наказів та вказівок Генерального прокурора України, вивчає з цією метою стан законності в регіоні та організацію роботи органів прокуратури28.

     Предметний  принципє критерієм розподілу обов’язків між прокурорами в сфері правового регулювання, тобто певні групи законів та інших нормативних актів, нагляд за додержанням і застосуванням яких здійснює прокуратура.

     В сучасних умовах організація прокурорської  діяльності будується за предметно-зональним  принципом роботи, коли за прокурорами, крім зони, закріплюються ще і певні предмети відання. Такий підхід сприяє професіональній спеціалізації прокурорів при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів в найбільш важливих, пріоритетних сферах правових відносин, визначених Законом «Про прокуратуру» та наказами Генерального прокурора України. 

     2.3. Основні конституційно-правові функції прокуратури.

      Конституція України визначила прокуратуру України як єдину систему. Викладення основних положень про прокуратуру в окремому розділі (VII) Основного Закону України зумовлено тим, що виконання покладених на органи прокуратури функцій і повноважень є самостійним видом державної діяльності. Такий висновок підтверджують також як специфічні функції та характер діяльності прокуратури, так і принципи їх організації, єдність завдань цього незалежного централізованого державного органу.

     Відповідно  до положень ст. 121 Конституції на прокуратуру України покладено:

Информация о работе История прокуратуры