Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 16:13, курсовая работа
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі передачі майна за договором побутового прокату. На мою думку, ця тема в сучасних умовах має велике значення і заслуговує уваги для написання курсової роботи роботи.
Предметом досліджуваної роботи є норми чинного законодавства, які виникають при укладенні договору побутового прокату, що містяться в Цивільному кодексі України, в Правилах побутового прокату, в порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно - побутового призначення та господарського вжитку та інших нормативних актах.
Вступ .................................................................................................................................3
Розділ І. Місце договору побутового прокату в системі договорів майнового найму..................................................................................................................................4
1.1.Загальна характеристика та юридичний зміст договору майнового найму..............................................................................................................................4
1.2.Окремі різновиди договору майнового найму………………………………....12
Розділ ІІ Договір побутового прокату як окремий різновид договору майнового найму..................................................................................................................................20
2.1.Загальна характеристика договору побутового прокату .....................................20
2.2.Особливості договору побутового прокату …………………………………..…25
Висновок ….......................................................................................................................33
Список використаних джерел ….....................................................................................35
- використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
- вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. [2, ст.18]
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди. [2, ст.26]
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Найм транспортних засобів.
Найм транспортних засобів виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи з особливостей його об'єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч. 1 ст. 798 ЦК України). Перелік транспортних засобів, які можуть бути передані в оренду, визначається видами транспорту: морського, наземного, річкового, повітряного. [13,с. 364]
Істотні умови договору: предмет, строк, ціна, мета, особливості проведення капітального і поточного ремонту, передачі, повернення предмета договору, т.д.
Договір найму транспортного засобу має бути укладений у письмовій формі незалежно від його строку та вартості майна (ч. 1 ст. 799). Договір найму за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір найму транспортного засобу не підлягає державній реєстрації.
Наймодавцем транспортного засобу можуть бути будь-який його власник або особа, уповноважена передавати транспортний засіб у найм (спеціалізована транспортна організація, яка володіє парком транспортних засобів).
Наймачами транспортних засобів можуть бути будь-які особи. Наймач має право самостійно використовувати транспортний засіб у своїй діяльності та самостійно без згоди наймодавця укладати договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу (ст. 800 ЦК України).
Під договором найму
транспортного засобу
з екіпажем треба розуміти
договір, за яким наймодавець
передає наймачеві транспортний
засіб у тимчасове користування,
а також надає наймачеві
послуги з керування
транспортним засобом
і його технічної експлуатації.
За ст. 805 ЦК України
управління та технічну
експлуатацію транспортного
засобу здійснює його
екіпаж. Витрати на технічну
експлуатацію (вартість
запасних частин, паливно-мастильних
матеріалів тощо), як
правило, покладаються
на наймача. Проте не
заборонено в договорі
передбачити покладення
цих витрат на наймодавця
із включенням суми
витрат в орендну плату.
Законом можуть встановлюватися
особливості договору
найму транспортного
засобу з екіпажем. [13,
с.365]
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди.
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди виділено у самостійний вид з огляду на його об'єкт. Об'єктом цього договору є будівлі та капітальні споруди. Будівлі та споруди нерозривно пов'язані із земельною ділянкою, на якій вони розташовані. У цивільному обігу будівлі використовуються для постійного перебування в них людей з метою роботи чи проживання; споруда призначається для технічних цілей, люди там перебувають лише тимчасово.
ЦК України встановлює обов'язкову письмову форму договору найму будівлі, іншої капітальної споруди або їхньої окремої частини. Якщо договір найму укладається на строк на один рік і більше, він підлягає нотаріальному посвідченню.
Зміст договору найму будівель і споруд схожий порівняно зі змістом звичайного договору найму. Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Сторони в договорі можуть встановити, що наймачеві передається лише та земельна ділянка, яка функціонально обслуговує будівлю або споруду.
Виконання наймодавцем права передати будівлю чи споруду в найм оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Якщо інше не передбачено умовами договору, передача будівлі, споруди або їхньої окремої частини вважається виконаною, якщо об'єкт передано в натурі й до того ж підписано акт прийому-передачі або інший документ, що посвідчує передачу.
Непідписання акту вважається неналежним виконанням обов'язку передати будівлю (споруду) і тягне за собою покладення на винну сторону відповідальності у формі та розмірі, встановлених у договорі або угоді сторін.
Плата, яка стягується з наймача будівлі чи іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою, яка передається разом із будівлею (спорудою) (ст. 797 ЦК України). Таким чином, при наймі будівлі (споруди) додаткова плата за земельну ділянку не має стягуватися.
Договір оренди земельної ділянки.
Право оренди землі
— це основане
на договорі строкове
володіння і користування
землею, необхідне орендарю
для здійснення підприємницької
чи іншої діяльності.[3,
ст.1]
Земля
може передаватися в
оренду громадянам і
юридичним особам України,
іноземним громадянам
і особам без громадянства,
іноземним юридичним
особам.
Правове
регулювання відносин,
пов'язаних з наймом (оренди)
землі, здійснюється
Цивільним кодексом
України, Земельним
кодексом України та
Законом України "Про
оренду землі".[13 с.
347]
Об'єктами оренди є земельні ділянки. Земельна ділянка може передаватися у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Земельний кодекс України визначає два види оренди землі залежно від строку договору: короткострокова оренда — на строк до 5 років та довгострокова оренда — не більше 50 років. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Договір оренди земельної ділянки на строк понад 50 років обов'язково посвідчується нотаріально. Договір оренди на строк до п'яти років може бути нотаріально посвідчений за бажанням сторін (ч. З ст. 13 Закону України "Про оренду землі"). Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.[3, ст.19]
Особливістю договору оренди земельної ділянки є визначений законом перелік істотних умов договору. Так відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; термін договору оренди; орендна плата; цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. [13, с. 348]
Орендодавцями земельних
ділянок є їх власники
або уповноважені ними
особи.
Орендована земельна
ділянка або її частина
може бути передана
в користування іншій
особі (піднайм, суборенда)
лише з дозволу наймодавця,
орендодавця.
Договір
найму (оренда) земельної
ділянки укладається
письмово, а з участю
фізичної особи посвідчується
нотаріально. Крім того,
цей договір підлягає
обов'язковій державній
реєстрації.
Стосовно прав та обов'язків договору оренди землі, то до особливих обов'язків орендаря можна віднести обов'язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди; додержання екологічної безпеки землекористування та забезпечення родючості рунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів тощо.
Плата за користування
земельною ділянкою,
яка є державною або
комунальною власністю,
не може бути нижчою
за встановлену законом. [13,
с. 348]
Договір лізингу.
За договором лізингу
одна сторона (лізингодавець)
передає чи зобов'язується
передати іншій стороні (лізингоодержувачеві)
у користування майно,
що належить лізингодавцеві
на праві власності,
який набув його без
попередньої домовленості
із лізингоодержувачем (прямий
лізинг), або майно, яке
лізингодавець спеціально
придбав у продавця (постачальника)
відповідно до специфікацій
та умов (непрямий лізинг),
що встановив лізингоодержувач,
на певний строк і за
встановлену плату (лізингові
платежі) (ст. 806 ЦК України).
[9,с.133]
За своєю юридичною природою договір лізингу може бути реальним, консенсуальним, оплатним, двостороннім, багатостороннім.
Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. У разі, якщо об'єктом лізингу є державне майно або договір лізингу передбачає залучення державних коштів для забезпечення чи виконання лізингового договору, надаються державні гарантії, договір лізингу підлягає обов'язковій державній реєстрації із цього моменту вважається укладеним (ст. 210 ЦК України).
Сторонами договору лізингу є лізингодавець, який є власником майка і надає його в тимчасове користування за певну винагороду, і лізингоодержувач — особа, яка набуває за договором право володіння та користування цим майном.
Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена згідно із законодавством до основних фондів .
Різновиди договору лізингу: фінансовий, оперативний, прямий, прямий, пайовий, міжнародний, зворотний лізинг тощо.
Лізингодавець має право вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингових платежів протягом двох чергових строків. Лізингодавець зобов'язаний: надавати лізингоодержувачеві майно, відносно якого укладено договір; прийняти об'єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення договору лізингу в разі, якщо лізингоодержувач відмовиться від свого права викупу; робити технічне обслуговування обладнання, його гарантійний ремонт тощо. Ці обов'язки, а також установлення, запуску та перевірки обладнання, саму поставку (транспортування) об'єкта лізингу покладаються на постачальника лізингового майна. Інколи лізингодавець приймає на себе всі або деякі обов'язки з налагодження, утримання та ремонту лізингового майна. На лізингодавця покладаються обов'язки, властиві наймодавцеві, коли лізингодавець і постачальник збігаються в одній особі. [9,с. 137]
Лізингоодержувач може проводити його поліпшення майна. Лізингоодержувач за договором зобов'язаний вносити періодичні платежі за користування отриманим у лізинг майном. Після закінчення дії договору лізингу лізингоодержувач набуває право продовжити договір лізингу на певний строк на пільгових умовах оплати; здійснити своє право викупу майна (якщо опціон на купівлю передбачений у договорі) або припинити всі відносини з лізингодавцем. В останньому разі на лізингоодержувача покладається обов'язок повернути об'єкт лізингу лізингодавцееі в стані, вказаному в договорі. У разі невиконання лізингоодержувачем цього обов'язку лізингодавець як власник майна може витребувати Його з чужого незаконного володіння, подавши до суду віндикаційний позов. [9,с.138]
Отже, законодавець виділив вищерозглянуті різновиди договору майнового найму, виділення таких видів є довільним. Так, якщо найом земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд виділяється залежно від об’єкту найму, то прокат та лізинг - виходячи з особливого характеру відносин, що складаються між сторонами цих договорів. Договір прокату, який розглядатиметься в наступному розділі, займає не останнє місце в системі договорі майнового найму.
Розділ
ІІ. Договір побутового
прокату як окремий
різновид договору майнового
найму
Информация о работе Договір прокату як спосіб забезпечення побутових потреб громадян