Договір прокату як спосіб забезпечення побутових потреб громадян

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 16:13, курсовая работа

Описание работы

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі передачі майна за договором побутового прокату. На мою думку, ця тема в сучасних умовах має велике значення і заслуговує уваги для написання курсової роботи роботи.
Предметом досліджуваної роботи є норми чинного законодавства, які виникають при укладенні договору побутового прокату, що містяться в Цивільному кодексі України, в Правилах побутового прокату, в порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно - побутового призначення та господарського вжитку та інших нормативних актах.

Содержание

Вступ .................................................................................................................................3
Розділ І. Місце договору побутового прокату в системі договорів майнового найму..................................................................................................................................4
1.1.Загальна характеристика та юридичний зміст договору майнового найму..............................................................................................................................4
1.2.Окремі різновиди договору майнового найму………………………………....12
Розділ ІІ Договір побутового прокату як окремий різновид договору майнового найму..................................................................................................................................20
2.1.Загальна характеристика договору побутового прокату .....................................20
2.2.Особливості договору побутового прокату …………………………………..…25
Висновок ….......................................................................................................................33
Список використаних джерел ….....................................................................................35

Работа содержит 1 файл

Договір побутового прокату.doc

— 221.50 Кб (Скачать)

       Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:

1)  заміни речі, якщо  це можливо;

2) відповідного зменшення  розміру плати  за користування  річчю;

3)  безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;

4)  розірвання договору  і відшкодування  збитків, які були  йому завдані.[10,с.61]

• передати майно належної кількості;

• надати наймачеві  річ у комплекті  в стані, який би відповідав умовам договору і забезпечував досягнення мети найму;

• передати майно у  належному асортименті; 
• попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна наймача або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею;

• повідомити наймача про права третіх осіб;

• не перешкоджати користування річу; 
• проводити за свій рахунок капітальний ремонт речі. 
Обов'язки наймача такі: 
• вносити плату за користування річчю щомісячно (сторони можуть визначити й інші строки внесення плати). Наймодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд. Договір у цьому разі вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору; 
• договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм;

• перевірити в  присутності наймодавця справність речі при її передачі у володіння;

• повернути річ у тому ж стані в якому він її отримав; 
• користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору; 
• проводити за свій рахунок поточний ремонт речі; 
• усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини; 
• у разі припинення договору негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі;

• відшкодувати шкоду заподіяну майну.

      Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом. 
      Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору, а також коли наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. 
      Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 

1)  відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання  договору та відшкодування збитків.[10,с.62] 

      Наймач має переважні права перед іншими особами, а саме:

— у разі належного виконання своїх обов'язків за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, повідомивши про свої наміри наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, — у розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;

—  у разі продажу  речі, переданої у  найм, має переважне  право перед іншими особами на її придбання.

У разі порушення цих  прав наймодавцем  наймач має право  звернутися до суду за їх захистом.[9,с.126]

       Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (ст. 778 ЦК України).

    Припинення договору найму.

      Договір найму (оренди) припиняється як на загальних підставах припинення зобов'язань, передбачених ЦК України, так і у разі виникнення спеціальних підстав, зазначених у главі 58 ЦК.

Спеціальні  підстави припинення договору найму можна  поділити на дві групи:

а)  об'єктивні, які не залежать від волі сторін;

б)  суб'єктивні —  розірвання або відмова  від договору однією із сторін або за згодою сторін.[9,с.126]

      Спеціальними об'єктивними підставами припинення договору найму за ст. 800 ЦК України є: смерть фізичної особи—наймача та ліквідація юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. При цьому ліквідація юридичної особи завжди тягнутиме за собою припинення договору найму, незалежно від волі сторін. Що стосується смерті фізичної особи—наймача, то зазначена підстава є диспозитивною: закон або сторони в договорі можуть передбачити продовження дії договору найму і після смерті наймача.

     Суб'єктивні підстави припинення відносин найму можна розділити на три основні форми:

1) розірвання договору  за згодою сторін  — це загальна  підстава припинення  зобов'язання, яка  стосується і договору  найму;

2) відмова від договору;

3) розірвання договору на вимогу якоїсь із сторін.

      Припинення договору найму можливе на вимогу однієї сторони:

а)За ініціативою наймача:

— передане майно не може бути використане за призначенням;

—  наймодавець створює перешкоди користування майном;

— не проведення капітального ремонту наймодавцем;

— не передання речі у визначений строк.

б)За ініціативою наймодавця:

— не проведення поточного ремонту наймачем;

— використання предмету договору не за призначенням;

— передання майна у піднайм без погодження з наймодавцем;

— створення загрози пошкодження або знищення майна.

       При розірванні договору найму на вимогу однієї із сторін обов'язковим є пред'явлення позову до суду.

      Одностороння відмова від договору допускається, якщо це передбачено законом або угодою сторін. Так, у договорі найму допускається одностороння відмова як наймодавця, так і наймача від договору, що укладений на невизначений строк (ч. 2 ст. 782). Крім того, наймодавцеві дозволяється відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль (ч. 1 ст. 801). При припиненні договору найму внаслідок односторонньої відмови звернення з позовом до суду не вимагається.                                             Договір вважається припиненим з моменту повідомлення наймача про відмову від договору (ч. 2 ст. 801) або по збігу певного терміну після повідомлення сторони про відмову від договору (ч. 2 ст. 782) .[9,с.127]

     Можна зробити висновок, що договір майнового найму є дуже важливим для повноцінного життя громадян, а дотримання всіх вимог його укладання та розумне  втілення в життя слугує покращенню добробуту громадян та країни в цілому.  

    За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату на певний строк. Цей договір є двостороннім, консенсуальним або реальним та оплатним.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2.Окремі  різновиди договору  майнового найму

       

     В залежності від предмету договору  в цивільному законодавстві розрізняють такі види договорів майнового найму, як:

  • Оренда державного та комунального майна;
  • Прокат;
  • Найм транспортних засобів;
  • Найм земельної ділянки;
  • Найм будівлі або іншої капітальної споруди;
  • Лізинг.
 

Оренда  державного та комунального майна.

    Загальне поняття оренди сформульовано в ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14 березня 1995 р. Відповідно до цієї статті орендою визнається основане на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

      Об'єктами оренди, за Законом України "Про оренду державного та комунального майна", можуть також бути нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально-визначене майно підприємств, а також майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).[2, ст.4]

     Суб'єктами оренди (сторонами в договорі оренди) є орендодавці та орендарі.

     Орендодавцями (тобто органами та організаціями, що передають майно в оренду) є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства — щодо окремого індивідуально-визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців — також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого

майна. [2,ст.5]

     Орендарями (тобто юридичними або фізичними особами, яким майно передається в оренду) згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. [2, ст.6]

  Істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад  і вартість майна  з урахуванням  її ндексації);

- термін, на який  укладається договір  оренди;

- орендна плата  з урахуванням її індексації;

- порядок використання  амортизаційних відрахувань; 

- відновлення орендованого  майна та умови  його повернення;

- виконання зобов'язань; 

- відповідальність  сторін;

- страхування орендарем  взятого ним в  оренду майна; 

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

[2, ст.10]

   Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

    Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. [2,ст.17]

      У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

     Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

    Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 р. на орендаря покладаються наступні обов'язки:

- використовувати  об'єкт оренди  за цільовим призначенням  відповідно до  профілю виробничої  діяльності підприємства, майно якого передано  в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Информация о работе Договір прокату як спосіб забезпечення побутових потреб громадян