Цивільно-правовий договір. Загальні положення

22

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра цивільного

права та процесу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

                                                                          Виконала:

Студентка ЮРД-32 З

                                                                                        Демченко Оксана

Львів 2009р

ПЛАН

Вступ

I. Цивільно-правовий договір. Загальні положення

1)     Поняття, значення та функції договору в цивільному праві.

2)     Система цивільних договорів.

3)     Класифікація договорів

II.                Договір дарування

1)     Предмет договору дарування

2)     Форма договору дарування

III.             Договір зберігання

1)     Поняття договору зберігання

2)     Сфера застосування договору зберігання

3)     Джерела правового регулювання договору зберігання

IV.             Заповіт

1)     Поняття та види заповітів

2)     Вимоги до заповіту

Висновки

Список використаної літератури

I.       Цивільно-правовий договір. Загальні положення

1) Поняття, значення та функції договору в цивільному праві

    Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Поняття договору розкривається через поняття угоди (правочину), бо договір є одним із видів угод. Відповідно до ЦК України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Договори - це дво- або багатосторонні угоди.

     Договором визнається угода двох чи більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.¹

     Отже, договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

1) в договорі виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному;

2) договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Саме за цією ознакою цивільно-правовий договір відрізняється від договірних форм, що використовуються в інших галузях права (трудовому, екологічному тощо), набуваючи там певних специфічних рис.

2)Система цивільних договорів  

Цивільно-правовими договорами опосередковуються відносини у різних сферах діяльності громадян і юридичних осіб. Юридичне оформляючи і закріплюючи суспільні, передусім економічні, зв'язки суб'єктів, надаючи цим зв'язкам рис стабільності і визначеності, цивільно-правові договори, взяті в цілому, являють собою єдину систему, окремі частини якої тісно пов'язані між собою і взаємодіють.

Система цивільно-правових договорів як єдина система зі складними _____________________

¹ Цивільний Кодекс України гл.52 ст.626

взаємозв'язками її елементів характерна як внутрішньою єдністю, так і диференціацією договірних відносин, що зумовлена особливостями конкретних майнових відносин, опосередкованих договорами.

3)         Класифікація договорів

Наукову класифікацію договорів можна проводити за різними ознаками залежно від цілей, які при цьому ставляться. Класифікація договорів має сприяти глибшому з'ясуванню їх природи і змісту, виявленню властивих їм спільних рис та особливостей, дальшому вдосконаленню законодавства про договори.

     Оскільки договір є різновидом угоди, то поділ договорів на окремі

групи можна проводити за тими самими критеріями, що й поділ угод: консенсуальні та реальні, сплатні та безоплатні, абстрактні та казуальні тощо. Але договорам, на відміну від односторонніх угод, властиві й певні особливості, зумовлені зустрічним характером волевиявлень учасників, тому в основу поділу договорів можна покласти нові критерії.  

II.            Договір дарування

1)     Предмет договору дарування

Дарування є одним з найстаріших інститутів цивільного права. Так, формування інституту дарування в римському праві, як підстави виникнення права власності розпочалось в період республіки (V-I ст.до н.е.). Хоча тут воно розглядалось раніше як одностороння угода, оскільки саме вчення про дарування розміщали у загальній частині цивільного права. Винятки стосувались обіцянків дарунку, якщо вони здійснювались у формі стипуляції, тоді можна було б побачити елементи консенсуальності угоди – договору. ²

Основа сучасних положень щодо предмету та ознак дарування закладена у творах видатних дореволюційних вчених-цивілістів Мейера Д.І., Шершеневича Г.Ф., Грімма Д.Д., Дністрянського Станіслава.

_______________________

2. И.С. Перетерский / Римское частное право/ - М., 1994.

Згідно зі ст. 717 ЦК України,              за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій

стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування. ¹

Предмет договору: рухоме та нерухоме майно, (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Підтвердження цього можна знайти в ст. 718 ЦК України, а також в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.22 ст. 1 якого, зокрема, відносить до безповоротної фінансової допомоги суми коштів, передані платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами; також згідно з п. 1.23 ст. 1 цього Закону за договорами дарування можуть надаватися як майно (товари), так і роботи (послуги). Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.³

Дарунком можуть бути рухомi речi, в тому числi грошi та цiннi папери, а також нерухомi речi. Дарунком можуть бути також майновi права, якими уже володiє дарiвник, а також тi, якi можуть виникнути у нього у зв'язку iз здiйсненням права iнтелектуальної власностi, та iншi права. Договір дарування - це узгоджена воля обох сторін, яка являє собою

не тільки акт розпорядження майном власника (дарувальника), але й акт в

Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.22 ст. 1 прийняття дарунку обдаровуваним. При цьому обов’язково необхідна як воля дарувальника,    так  і   згода   обдаровуваного,   який    має   право

______________________

1.Цивільний Кодекс України ст..717

3.Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.22 ст. 1 -№ 334 від 22.05.2003 р.

відмовитися від прийняття дарунку в силу певних причин.

              Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна (подарунку) обдаровуваному або передачі його у майбутньому. Він укладається і виконується у момент передачі речі. Обдаровуваний має право вимагати передачі дарунка, а дарувальник зобов'язаний його передати. Характерною ознакою дарування є його безоплатність. Тобто

за договором дарування відсутній зустрічний еквівалент у вигляді майна або грошових коштів. Будь-які причини, мотиви дарувальника (глибока вдячність до обдаровуваного або інші особисті почуття) не мають значення.

За ознакою безоплатності ґрунтуються такі якості договору дарування, але вони є лише похідними від основної ознаки, а саме:

- безстроковість;

- безповоротність переходу прав;

- збільшення майна обдаровуваного;

- зменшення майна дарувальника тощо.

Сторонами у договорi дарування можуть бути фiзичнi особи, юридичнi особи, держава Україна, Автономна Республiка Крим, територiальнi громади. п.1 Ст 720 ЦК.¹

Сторонами у договорі дарування виступають дарувальник та обдаровуваний. Укладення договорів дарування громадянами повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства

про їх дієздатність. Окрім того, п. 2 Ст. 720 ЦК закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - батьки (усиновлювачi), опiкуни не мають права дарувати майно дiтей та пiдопiчних.

            Використовуючи теорію «юридичного складу» О.А. Красавчикова  акт вчинення дарування слід розглядати як “складний юридичний склад - ___________________

1. Цивільний Кодекс України гл.55,ст..720

сукупність фактів, між якими існує пряма залежність” 4

Необхідність прийняття дарунку обдаровуваним є завершальним елементом у конструкції дарування, що і визначає його зобов'язальний (договірний) характер. Одна тільки угода про передання речі в дар сама по собі ніяких правових наслідків не передбачає і правовим захистом не користується.

Прибічник договірного характеру дарування Г.Ф. Шершеневич вказував: “Дарування - це угода, що грунтується на взаємній згоді, а не на волі одного дарувальника. До прийняття пропонованого дарунку особою, яку одаровують, дарування немає сили. Тому дарування призначається договором”.

В Цивільному Кодексі України даний договір виділений в окрему главу №55.   п.1. Ст 717 ЦК.¹

Базою для визначення договору дарування є норми ЦК України, відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги та безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 22 травня 1997 р.).

Визначення поняття договору дарування de facto є визначенням сфери відносин, які потребують нормативного врегулювання, і de jure самого формального закріплення “відносної” важливості даного блоку суспільних відносин.

Поняття договору дарування це формальне закріплення форм вчинення дарівних дій. Відповідно, об'єктом зобов'язання є власне “форма передачі майна за договором дарування”. Так, згідно ст.572 Цивільного кодексу Російської Федерації окрім форм, поданих у ЦК України ___________________

4. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятия, содержание, функции: Сб. гражданко-правовой договор и его функции.- Свердловск,1980 -  с.41

1. Цивільний Кодекс України

(безпосередньої передачі речі [dando] та обіцянки передати у майбутньому безоплатно майно у власність [prommitendo]), передбачено і третю форму вчинення дарування шляхом звільнення або обіцянки звільнити від майнового обов'язку [liberando]. Ця  остання форма вчинення дарування є новелою російського законодавства, і на думку правознавців позитивним кроком щодо розширення сфери застосування даного виду договору. 5

За Цивільним кодексом 1963 року договір дарування передбачається як односторонній, реальний, безвідплатний, пов'язаний з переходом права власності від однієї особи до  іншої, тобто направлений на відчуження майна.6

            Договір дарування також може бути розірвано. Цікаво звернутись до витоків повернення дарунку. За загальним правилом дар поверненню у римському праві не підлягав. Винятки з цього правила були стосовно грубої невдячності обдарованого. В таких випадках “ображена” особа зверталась в суд з позовом про розірвання договору та повернення дару. Право повернення дарунку взагалі не допускалось, якщо цей обдарований врятував життя дарівника  чи зробив йому значну послугу. Надзвичайно широкий перелік підстав “відкличності” договору дарування подані у Книзі загальних цивільних законів (при загальній презумпції “невідкличності даровизни”):

1.скрутне становище дарівника

2.невдячність обдарованого

3.дарунок з майна, необхідного для обов'язкового (законного) утримання

4.дарунок входить в обов'язкову частку у спадковій масі

5.якщо договір укладений шляхом “підступу” (обману)

6.для народжених дітей після смерті батька-дарівника, і які потрапили у ___________________

5. Гречко В.В., Зіоменко Ю.І. „Конституційне право на особисту власність”. - К.: Політвидав. України, 1989. с.68.

6. Цивільний кодекс Української РСР, затв. Законом Української РСР від 18 липня 1963 р. № 1540-06 / Кодекси України. -- К.: Юрінком Інтер, 1998. -- Кн. 2.-с.51

скрутне становище.Др.Станіслав Дністрянський (Вказ.праця С.273-276)

2) Форма договору дарування

За формою договір дарування може укладатися в усній, письмовій та нотаріально посвідчуватися. Отже, одним із способів вчинення договору дарування є правочин в усній формі. Характерною особливістю усного правочину є співпадіння двох стадій – укладання і виконання. В усній формі укладаються договори дарування особистого користування та побутового призначення.