Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2013 в 17:39, курсовая работа
При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив виникає необхідність комплексного вивчення їх впливу не лише на родючість ґрунтів, урожай і якість продукції, а й на природне середовище. Постає завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів у сівозміні, визначити основні напрямки скорочення їх втрат на шляху від заводу до поля, застосувати природоохоронні технології внесення.
ВСТУП
Розділ 1. Живлення рослин і застосування добрив
1.1. Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур
1.2. Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах
1.3. Склад грунту і застосування добрив
1.4. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність органічних і мінеральних добрив
1.5. Агротехнічні заходи і раціональне використання добрив
Розділ 2. Складання системи добрив під культури в сівозміні
2.1. Складання плану використання добрив
2.1.1. Кліматичні і грунтові умови
2.1.2. Характеристика культур сівозміни в зв’язку з мінеральним живленням
2.1.3. План використання добрив
2.2. Розрахунок балансу поживних речовин в грунті
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
№ п/п |
показник |
Норма, кг д. р. на 1га | ||
N |
Р205 |
К20 | ||
1 |
Винос на 1т зерна і відповідної маси соломи (В), кг |
30 |
12 |
30 |
2 |
Винос запланованим урожаєм зерна Ву = В×У |
150 |
60 |
150 |
3 |
Вміст елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг |
75 |
96 |
146 |
4 |
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3 |
255 |
288 |
438 |
5 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), % |
26 |
9 |
19 |
6 |
Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):100 |
59 |
26 |
83 |
7 |
Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг |
91 |
34 |
67 |
8 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, % |
65 |
22 |
55 |
9 |
Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100):Кд |
140 |
155 |
122 |
№ п/п |
показник |
Норма, кг д. р. на 1га | ||
N |
Р205 |
К20 | ||
1 |
Винос на 1т зерна і відповідної маси соломи (В), кг |
55 |
25 |
150 |
2 |
Винос запланованим урожаєм зерна Ву = В×У |
149 |
68 |
405 |
3 |
Вміст елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг |
75 |
96 |
146 |
4 |
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3 |
225 |
288 |
438 |
5 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), % |
32 |
16 |
50 |
6 |
Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):100 |
72 |
46 |
219 |
7 |
Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг |
77 |
22 |
186 |
8 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, % |
65 |
22 |
55 |
9 |
Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100):Кд |
118 |
100 |
338 |
№ п/п |
показник |
Норма, кг д. р. на 1га | ||
N |
Р205 |
К20 | ||
1 |
Винос на 1т зерна і відповідної маси соломи (В), кг |
5 |
2 |
6 |
2 |
Винос запланованим урожаєм зерна Ву = В×У |
135 |
54 |
164 |
3 |
Вміст елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг |
75 |
96 |
146 |
4 |
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3 |
225 |
288 |
438 |
5 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), % |
19 |
9 |
14 |
6 |
Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):100 |
43 |
26 |
61 |
7 |
Вміст елементів живлення в органічних добривах |
40 |
20 |
48 |
8 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив |
40 |
45 |
70 |
9 |
Буде використано елементів живлення з органічних добрив |
16 |
9 |
34 |
10 |
Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг |
76 |
19 |
69 |
11 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, % |
65 |
22 |
55 |
12 |
Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100):Кд |
117 |
86 |
125 |
№ п/п |
показник |
Норма, кг д. р. на 1га | ||
N |
Р205 |
К20 | ||
1 |
Винос на 1т зерна і відповідної маси соломи (В), кг |
30 |
12 |
25 |
2 |
Винос запланованим урожаєм зерна Ву = В×У |
96 |
38 |
80 |
3 |
Вміст елементів живлення у ґрунті (m), мг/кг |
75 |
96 |
164 |
4 |
Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: С = m×3 |
225 |
288 |
438 |
5 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), % |
19 |
9 |
14 |
6 |
Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (С×Кг):100 |
43 |
26 |
61 |
7 |
Вміст елементів живлення в органічних добривах |
40 |
20 |
48 |
8 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив |
15 |
15 |
25 |
9 |
Буде використано елементів живлення з органічних добрив |
5 |
3 |
12 |
10 |
Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг |
48 |
9 |
7 |
11 |
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, % |
60 |
20 |
60 |
12 |
Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га Н = (Но×100):Кд |
80 |
45 |
12 |
2.2. Розрахунок балансу поживних речовин в грунті
Баланс поживних речовин
може бути біологічним і господарським.
Біологічний баланс поживних речовин
здійснюється бактеріями: азотфіксуючими,
що фіксують сірку та іншими. Також існують
бактерії і мікроорганізми сприяють руйнуванню поживних
речовин грунту.
Господарський баланс включає в себе винос
поживних речовин з урожаєм та внесення
поживних речовин з мінеральними та органічними
добривами. При складанні господарського
балансу враховується внесення в грунт
органічного азоту бобовими культурами
за рахунок фіксації бульбочкових бактерій.
Баланс поживних речовин у грунті також
говорить і про економічний стан господарства.
Інтенсивність балансу виражається в процентному відношенні відшкодування (приходу) до витрати. Відшкодування винесення розраховується за наступною формулою: винесення приймається за 100%, а внесення за все з добривами у кг / га - за Х. Винос може бути менше 100% - при негативному балансі і більше 100% - при позитивному.
Розрахунок балансу поживних речовин в грунті
№ поля |
Культура |
Запланований врожай, т/га |
Винос, кг | |||||
N |
P2O5 |
K2O | ||||||
на 1т |
на 1га |
на 1т |
на 1га |
на 1т |
на 1га | |||
1 |
Горох |
3,0 |
65 |
195 |
20 |
160 |
30 |
150 |
2 |
Озима пшениця |
4,2 |
35 |
147 |
12 |
50 |
30 |
126 |
3 |
Кукурудза на силос |
20,5 |
5 |
103 |
2 |
41 |
6 |
123 |
4 |
Озима пшениця |
3,8 |
35 |
133 |
12 |
46 |
30 |
114 |
5 |
Соняшник |
1,7 |
55 |
94 |
25 |
43 |
150 |
255 |
Всього: |
672 |
350 |
768 | |||||
У сівозміні: |
||||||||
З мінеральними добривами: |
449 |
405 |
370 | |||||
З гноєм: |
50 |
25 |
60 | |||||
Надійшло N від бобових: |
30 |
- |
- | |||||
Надійшло з пожнивними рештками |
||||||||
Всього надходжень |
||||||||
Баланс (+) загальн. кг/га |
||||||||
Інтенсивність балансу,% |
Висновок
Для рентабельного вирощування сільськогосподарських культур та підтримання ґрунтового середовища на високому рівні необхідно використовувати систему удобрення. Адже органічні добрива добре сприяють ґрунтотворному процесу та розвитку ґрунтової мікрофлори та містять речовини життєво необхідні для сільськогосподарських рослин, які вирощуються в господарстві. Так відповідно до системи удобрення мною запропонована схема підтримання бездефіцитного балансу гумусу при внесенні органічних добрив і забезпеченість землекористування господарства органікою становить – 8 т/га.
Не менш важливими для доброго розвитку є використання мінеральних добрив в системі з органічними. Використовуючи поправочні коефіцієнти запропоновала норми внесення мінеральних добрив для підтримання врожайності сільськогосподарських культур на високому рівні.
Необхідно відмітити, що строки, способи та дози внесення добрив є надзвичайно важливими в органогенезі рослини. Відповідно до кожної культури сівозміни наведені найкращі норми та строки внесення мінеральних добрив розподілені на основне, припосівне внесення та підживлення. Адже сільськогосподарські рослини характеризуються критичними фазами розвитку, коли вони потребують поживні речовини для свого розвитку. Також при розподілі внесення добрив було враховано, що при внесенні азотних добрив восени, вони швидко вимиваються в нижні горизонти або просто вивітрюються. Для цього ми якщо і вносимо азотні добрива восени, то використовуємо аміачну воду з одночасним загортанням її в ґрунт.
Баланс поживних речовин у сівозміні в основному для більшості культур становить більше 100%, що свідчить про більше надходження поживних речовин у ґрунт ніж використання їх рослинами. Господарська ефективність використання родючості ґрунту для всіх полів польової сівозміни при вирощування сільськогосподарських культур становить більше 100%. Що свідчить про добру організацію господарювання та дотримування системи удобрення, що надає можливість не лише отримувати високі та сталі врожаї сільськогосподарських культур, а й підтримання бездефіцитного балансу гумусу.
Але також необхідно і враховувати погодні умови. Адже останнім часом клімат даної зони дещо змінився і це негативно відображається на рослинах.
У загальному зростанні врожаїв, як показав наш і світовий досвід, 30-70% приросту одержується за рахунок добрив, 30% - внаслідок поліпшення якості насіння, 20% - покращення обробітку ґрунту. Отже більша частина врожаїв отримується за рахунок використання інтенсивних технологій удобрення та землеробства в цілому.