Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 20:48, курсовая работа
За формою та конструкції фасонні різці поділяють на круглі (дискові), призматичні і стрижневі, за положенням щодо оброблюваної заготовки в процесі різання - на радіальні і тангенціальні. Призматичні різці відрізняються від стрижневих кращими ріжучими властивостями і більш високою точністю обробки. Круглі різці більш технологічні у виготовленні і допускають більше число заточок. Ці різці мають кільцеві і гвинтові утворюючі. Матеріалом для круглих фасонних різців служить переважно швидкоріжуча сталь. Для економії швидкорізальної сталі призматичні різці можуть бути виконані зварними. Різці з пластинами з твердих сплавів застосовують відносно рідко через значні труднощі шліфування їх профілю і меншого допустимого числа заточок порівняно з різцями зі швидкорізальної сталі.
Вступ ……..………………………………………………………………………………………..…………………
1. Проектування круглого фасонного різця …. ………………………………..……..
1.1 Графічний метод ……….…………………………………………………………………………..…….
1.2 Аналітичний метод ……………………………………………………………………………….….
2. Розрахунок і проектування круглої протяжки ………………..……………….. .
Література ………………………………………………………………………………………………………….
Рисунок 1.3 – Ескіз заготовки
1.2.7 Корегуємо профіль різця: дані корегуючого розрахунку зводимо в таблицю 1.2.1
Таблиця
1.2.1 – Дані
корегуючого розрахунку
профілю різця
Розрахункова формула | Значення параметра |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 1.2.1
Розрахункова формула | Значення параметра |
Продовження таблиці 1.2.1
1.2.8 Побудова шаблонів і контршаблонів для контролю фасонного профілю різця (при контролі відхилення розмірів шліфування фасонних поверхонь на різцях) зводиться до визначення різниці радіусів всіх вузлових точок розрахованого фасонного профілю відносно вузлової точки 1:
Р2 = R1 − R2 =25 – 24,112 = 0,888;
Р3 = R1 − R3 =25 – 23,882 = 1,118;
Р4 = R1 − R4 =25 – 23,327 = 1,673;
Р5 = R1 − R5 =25 – 22,293 = 2,707;
Р6 = Р7 = R1 − R6 =25 – 21,854 = 3,146;
Р8 = Р9 = R1 − R8 =25 – 23,524 = 1,476.
Допуски на лінійні розміри фасонного профілю не повинні перевищувати 0,01 мм.
На рисунку 1.4 зображено розташування координатних розмірів профілю оброблюваної заготовки, круглого фасонного різця і шаблона за умовою заданої задачі.
Розміри різця l1 = (0,25…0,5)Lp , l = Lp – l1 , l2 = 0,25l.
Таким чином:
l1 = 10мм;
l = 48 – 10 = 28мм;
l2 = 0,25*28 = 7мм.
Рисунок 1.4 – розташування координатних розмірів профіля круглого фасонного різця: 1 – заготовка; 2 – різець; 3 – шаблон
2. Расчет
и конструирование круглой
протяжки
Задание: Рассчитать и сконструировать круглую протяжку для обработки цилиндрического отверстия (рисунок 2.1) на горизонтально – протяжном станке 7Б520. Диаметр отверстия D = 25H7(+0.21)мм, длина протягивания L = 80мм, диаметр отверстия до протягивания d = 24мм. Материал заготовки Сталь 45, σв=750 МПа.
Исходные данные: D = 25H7(+0.21) мм, d = 24 мм, L = 80 мм,
σв = 750 МПа.
Рисунок 2.1 – Эскиз детали
2.Решение. Расчет круглой протяжки
2.1. Припуск на диаметр под протягивание:
A = D – d = 25 – 24 = 1 мм.
2.2. Подъем на зуб на сторону sz =0,03 мм по [1 с.275 табл. 105].
Между режущими и калибрующими зубьями делаем 3 зачищающих зуба с постоянно убывающим подъемом на строну:½ sz =0,015; 1/3 sz =0,01; 1/6 sz =0,005.
2.3. Профиль, размеры зуба и впадины между зубьями выбираем по [1 с.276 табл. 106] в зависимости от сечения металла снимаемого одним режущим зубом протяжки. Площадь сечения впадины между зубьями должна отвечать условию:
где k = 3 – объемный коэффициент заполнения впадины [1 с.277 табл.107];
Fb – площадь сечения впадины, мм2;
Fc – площадь сечения металла снимаемого одним зубом, мм2.
По [1 с.232 табл.100] для большего ближайшего значения , при прямолинейной форме впадины зуба принимаем: шаг протяжки t = 10 мм, глубина впадины h = 3,6 мм, длина задней поверхности b = 4,0 мм, радиус закругления впадины r = 2,0 мм.
Шаг калибрующих зубьев принимаем равным tк = 0,6...0,8 шага режущих зубьев:
Для получения лучшего качества обработанной поверхности шаг режущих зубьев протяжки сделаем переменным: от t + (0,2÷1) до t – (0.2÷1). Принимаем изменение шага ±0,2 мм. Тогда из двух смежных шагов один равен 10 + 0,2 = 10,2 мм, а второй 10 – 0,2 = 9,8 мм. Фаска f на калибрующих зубьях плавно увеличивается от первого к последнему с 0,2 до 0,6 мм.
2.4. Геометрические параметры зубьев выбираем по литературе:
– [3 с.228 табл. 03.11] передний угол γ =15˚;
– [3 с.228 табл. 03.12] задний угол α = 3˚30', αк =1˚.
Число стружкоразделительных
2.5. Максимальное число одновременно работающих зубьев:
2.6. Определяем размеры режущих зубьев. Диаметр первого зуба принимаем равным диаметру передней направляющей части: Dз = D – A = 25 – 1 = 24 мм. Диаметр каждого последующего зуба увеличиваем на 2sz. На последних трёх зачищающих зубьях, предшествующих калибрующим зубьям, подъем на зуб постепенно увеличиваем по данным пункта 2.2.
2.7. Диаметр калибрующих зубьев:
.
Вычисленные размеры зубьев сводим в таблицу 2.1, помещаемую в рабочем чертеже протяжки. Предельные отклонения диаметров режущих зубьев не должны превышать –0,01 мм, а калибрующих зубьев –0,005 мм.
Таблица
2.1 – Размеры (диаметры) зубьев протяжки,
мм
№ зуба | Размер | № зуба | Размер | № зуба | Размер | № зуба | Размер |
1 | 24,0 | 8 | 24,42 | 15 | 24,84 | 22 | 25,016 |
2 | 24,06 | 9 | 24,48 | 16 | 24,90 | 23 | |
3 | 24,12 | 10 | 24,54 | 17 | 24,96 | 24 | |
4 | 24,18 | 11 | 24,60 | 18 | 24,99 | 25 | |
5 | 24,24 | 12 | 24,66 | 19 | 25,01 | 26 | |
6 | 24,3 | 13 | 24,72 | 20 | 25,016 | 27 | |
7 | 24,36 | 14 | 24,78 | 21 |
2.8. Число режущих зубьев подсчитывают по формуле и затем уточняют по таблице 2.1 размеров зубьев
Исходя из данных таблицы 2.1, принимаем