Теоретичні основи аналізу цільових функцій фірми

Цінова   кон’юнктура   внутрішнього   ринку   на   сільськогосподарську продукцію, що склалася після збирання урожаю 2008 року, об'єктивно змушує знову   повернутися  до   проблеми   вирощування   цукрових   буряків  і  ретельніше зважити переваги цієї культури щодо її економічної ефективності й можливостей. Саме цукрові буряки, які впродовж тривалого часу були в області збитковими, та й нині  є   збитковими   в   окремих   районах   (Кам’янка-Бузький,   Перемишлянський), можуть бути основним джерелом грошових надходжень у період фінансової кризи.

Потенційні можливості культури  цукрових буряків  в Україні далеко не вичерпані. Наприклад, провідні фермери  в США за аналогічних витрат   на   1   га   на   рівні   9000   грн   одержують   урожай   625   ц/га   і  за  практично  однакової закупівельної ціни на коренеплоди – 227 грн/т. – мають  рентабельність 54%, або 4932,5 грн прибутку на 1 гектар в аналогічних українським  умовах. На   оплату   праці,   паливо,   техніку,   добрива   й   пестициди   американські фермери витрачають всього 5000 грн  у розрахунку на гектар, решту – 4000 грн – на оренду землі (44,4%), а  українські на оренду землі ~ 300 грн (3%), а решту – 9800 грн – на оплату праці, насіння, добрива, техніку й  пестициди, тобто удвічі більше, ніж  американці,  а   урожайність  при цьому  мають  у 1,85 раза  нижчу (373 ц/га порівняно з 625 ц/га). Отже, річ у недосконалій технології й  марнотратстві, тому що ціни на матеріальні  ресурси в усьому світі приблизно  однакові. Бурякосійні країни, особливо західні, так оптимізували свої технології  й  мінімізували витрати, що за економічною  ефективністю буряківництва перевищують  економічну ефективність тростинного  цукровиробництва. Це  стосується  насамперед  Франції,  Німеччини, США.

Отже, в умовах України є значні резерви для здешевлення виробництва  цукрових буряків і зростання  ефективності виробництва, основні  з яких оптимізація мінерального живлення цукрових буряків щодо кількісного  й якісного складу його елементів. Використання   для   посіву   високоякісного   насіння   цукрових   буряків вітчизняної селекції, яке повністю забезпечує одержання урожаю 500-600 ц/га, є дешевшим за іноземне та зменшує витрати від 634 грн у розрахунку на гектар до 281   грн.   При   цьому   у   важких   умовах   фінансового   дефіциту   таке   насіння   у провідних фірмах можна придбати і в кредит. До того ж коренеплоди вітчизняних гібридів значно менше уражаються гнилями й мають вищу цукристість за іноземні, можуть  добре зберігатися у кагатах. Скорочення   витрат   ручної   праці   на   вирощування   і   збирання   цукрових буряків із 107 до 70 люд.- год. на 1 гектар дасть економію понад 500 грн з гектара.

Якщо відмінусувати вищезазначену  економію від загальних витрат (9,8 тис. грн з гектара), загальні витрати  на 1 гектар за врожайності 40 т можуть становити 6400-5600   грн  за  собівартості   1   т   179-188   грн.   Є   ще  низка  технологічних   заходів, спрямованих   на   зменшення   витрат,   але  найпотужнішими   факторами  зростання  ефективності є підвищення урожайності  й цукристості коренеплодів. При  цьому значну частину приросту можна  отримати не за рахунок  додаткових витрат, а завдяки   майстерності   й   організованості   буряководів.   Зовсім   не   вимагають грошових і матеріальних витрат такі фактори: вибір кращого попередника для  посівів цукрових буряків із наявних (+ 4 ц/га); дотримання оптимальних строків  робіт  за  виконання  технічних  процесів. Значним резервом зменшення  витрат  у вирощуванні   й   переробці   цукрових   буряків   на   цукрових   заводах   є   усунення деформації   в   оплаті   сировини   з   боку   власників   переробних   підприємств,   які нерідко  допускають обман, неповну оплату коренеплодів або можуть зовсім не розрахуватися   з   постачальниками. [20]

3.      Проблема мінімізації транспортних витрат.

Сучасні  ринкові  відносини  диктують  досить  жорсткі правила  гри у бізнесі. Конкурентоспроможність продукції залежить від багатьох факторів та умов. Баланс досягається  завдяки співвідношенню затрат та відповідної  якості продукції. Не остання роль у  цьому процесі відводиться саме скороченню транспортних витрат.

Відомо, що витрати на виробництво  деяких товарів становлять 15 % від  їхньої собівартості, у той час  частка на доставку продукції може досягати 50 %, а в деяких випадках й більше. Останнім часом спостерігаються  тенденції до підвищення цін на паливному  ринку. Причини росту цін обумовлено цілою низкою макроекономічних факторів зовнішнього та внутрішнього характеру: коливанням курсу національної гривні до іноземних валют, підвищенням  світової ціни на нафту, змінами у  податковій системі держави. Впливати виробникам продукції на цей процес неможливо, але адекватно реагувати  потрібно. Тому  мінімізація  транспортних  витрат  є  основною  метою  транспортного управління у сучасній діловій сфері. Мінімізація витрат досягається різними способами  у кожній виробничій сфері окремо.

 Безперебійна та якісна робота транспортної складової є досить вагомою на таких підприємствах. Мінімізації транспортних витрат можна досягти завдяки таким засобам.

Перший шлях – скорочення кількості  автотранспорту, що працює одночасно, і використовується для перевезення  однієї і тієї ж кількості продукції. Для цього необхідно уважно проаналізувати маршрути, по яких працює транспорт, забезпечити  максимально можливе завантаження кожного автомобіля, згідно з його технічними характеристиками. Другий  шлях – складання  і  неухильне  виконання  графіків  планових  ТО  і  ТР, створення мобільної  і добре оснащеної матеріально-технічної  і ремонтної бази для діагностики  і ремонту автотранспорту, що дозволить  скоротити простої і зриви, пов'язані  з неплановими ремонтами. Третій шлях – оновлення парку автомобілів  завдяки заміні застарілого автотранспорту на новий, більш економічний. При  сучасній високій ціні на паливні  й мастильні матеріали є важливим чинником у зниженні витрат. Четвертий  шлях – мінімізація впливу людського  фактора на етапі своєчасного  виїзду по маршруту руху.

Термін технічної експлуатації транспортних засобів та механізмів свідчить проте, що при їхній інтенсивній  роботі кожні 4 роки доцільно оновлювати парк автомобілів. При сучасній високій  ціні на паливні й мастильні матеріали, заміні застарілого автотранспорту на новий, більш економічний, що є  важливим чинником у зниженні витрат транспортних засобів. На даному підприємстві для доставки готової продукції  використовуються 6 автомобілів марки  ГАЗ 3307 з лінійною витратою бензину  марки А-80 31 л/100 км і місткістю 108 лотків. Проте використання такого виду транспорту є економічно недоцільним, оскільки ці автомобілі при достатньо  невеликій вантажомісткості мають  завищену витрату пального. Провівши аналіз, можна розрахувати, скільки  коштів витрачається на доставку готової  продукції за рік автомобілем  цієї марки, що є однією з складових, яка  впливає  на  собівартість  виробленої  продукції  та  її  конкурентоспроможність. Середньомісячний пробіг кожного з 6-ти автомобілів  марки ГАЗ 3307 становить 5,5 тис.км, відповідно, витрати на паливо за рік за нинішніми  цінами на паливо становитимуть на одну одиницю в середньому 12 міс. Ч 5500 км Ч 0,31 л/км Ч 6,95 грн/л = 142,2 тис. грн/рік. І це тільки на один автомобіль. Проте  є спосіб понизити витрати – це придбання нового автомобіля з меншою лінійною витратою палива і з більшою  місткістю. Автомобіль ГАЗ 3309 досить оптимальний  для цих перевезень транспортний засіб. Його дві основні технічні складові, лінійна норма витрат дизельного палива 15 л/100 км і місткість 120 лотків надають також нам можливість оптимізувати транспортні витрати. Вартість даного автомобіля на сьогоднішній день приблизно 140 тис. грн. При тому ж середньомісячному пробігу 5500 км витрати на паливо за рік за нинішніми  цінами на паливо становитимуть в  середньому 12 міс. Ч 5500 км Ч 0,15 л/км Ч 6,8 грн/л = 67,3 тис. грн/рік. Різниця за рік  становитиме 142,2 – 67,3 = 74,9 тис. грн. Термін окупності становитиме приблизно 2 роки. З  іншого  боку, придбання  нового  автомобіля  автоматично  знизить витрати на ремонт і простої, що теж дозволить заощадити за рік десь 15 тис. грн. Разом різниця  за рік 74,9 + 15 = 89,9 тис. грн.

Узагальнений аналіз транспортних  витрат на підприємстві виявив суттєвий недолік в організації транспортних потоків. Вплив людського фактора  на етапі своєчасного виїзду по маршруту руху. На даний момент всі 28 автомобілів  підприємства, призначених для перевезення  хлібобулочних виробів, ставляться водіями на нічну стоянку не на території підприємства. На кожний автомобіль для цієї мети щодоби на холостий пробіг передбачається 28 км. Підприємство щорічно для цих  цілей витрачає 401,7 тис. (Таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 Витрати підприємства на холостий пробіг автомобілів за місяць

0,18 л/1 км Ч 7 шт. Ч 28 км Ч 30 днів  Ч 7,50 грн/л = 7938 грн. 
0,16 л/1 км Ч 10 шт. Ч 28 км Ч 30 днів Ч 7,50 грн/л = 10080 грн. 
0,17 л/1 км Ч 3 шт. Ч 28 км Ч 30 днів Ч 7,50 грн/л = 3213 грн. 
0,31 л/1 км Ч 6 шт. Ч 28 км Ч 30 днів Ч 6,95 грн/л = 10859 грн. 
0,11 л/1 км Ч 2 шт. Ч 28 км Ч 30 днів Ч 7,50 грн/л = 1386 грн.

Разом за рік: 12 Ч 33476 = 401,7 тис. грн.

У  цьому  випадку  транспортні  витрати  можна  мінімізувати  завдяки  прийняттю рішення щодо постановки всього автотранспорту на території підприємства.

Таким  чином, впровадження  вищенаведених  засобів  оптимізації транспортних витрат надасть сумарну середньорічну  економію у перший рік – 250 тис. грн, у другий рік – 300 тис. грн. Використовуючи теоретичні основи транспортної логістики  та вищеозначені шляхи, є можливість до мінімуму скоротити транспортні  витрати, які суттєво впливають  на собівартість продукції.[27]

4.      Максимізація прибутку на прикладі ВТД “Університетська книга”

Цінова політика українських підприємств  часто проводиться безсистемно. Більшість із  них  використовує  витратний  підхід  до  ціноутворення,  або  встановлює необґрунтовану ціну.  Це  відбувається  тому,  що  вони  не  використовують  зовнішню  інформацію,  що впливає на ціну: про ринок, тенденції урядової політики, інформацію про конкурентів, покупців  та  їх  смаки  тощо.  Все  це  призводить  до  недоотримання  прибутків  та невикористання потенціалу підприємства повною мірою. Таким чином, ці проблеми є актуальними та мають  вагоме практичне значення.  Видавничо-торговий дім «Університетська книга» планує випустити дитячий англо-російський  словник,  та  потребує  обґрунтованого  ціноутворення  з  урахуванням  всіх вище перерахованих факторів зовнішнього  середовища.

Сьогодні  з  метою  урахування  в  ціновій  політиці факторів  мінливого  зовнішнього  середовища  необхідне  створення  та  впровадження комплексної системи інформаційного забезпечення ціноутворення.

На ціну товару впливає безліч факторів  зовнішнього  середовища,  а  їх  своєчасне  виявлення,  аналіз  і  врахування  є запорукою  максимізації  прибутку  та  адаптації  підприємства  до  мінливих  умов зовнішнього середовища.

ВТД «Університетська  книга»  прагне  забезпечити  високий  рівень  прибутку протягом  довгострокового  періоду (максимізація  попиту  і  як  наслідок  додаткові тиражі).  До основних завдань ціноутворення можна віднести:

• вихід на нові ринки збуту;
• встановлення  такого  рівня  цін,  який  би  забезпечив  отримання  максимального прибутку;
• забезпечення зростання попиту на продукцію;
• збільшення обсягів експорту до Росії;
• заохочування посередників до закупівлі значних партій.

Керівництвом  видавництва  прийнято  рішення  випустити  тираж 5000 екз. Таким чином, розрахуємо критичну ціну словника:

Таким чином, із формули бачимо, що ціною, за якої видавництво не зазнаватиме  збитків та не отримуватиме прибутків, є 25,55 грн. Видавництву слід встановлювати  ціну на дитячий словник на основі його цінності. Конкретизуємо основні  найвпливовіші фактори даного ціноутворення:

• книга купуватиметься в основному як подарунок дитині (можливо на свято);
• важливим є дизайн, тобто перевагу віддадуть якісній книзі;
• за результатами анкетування люди віддадуть за книгу більше 59 грн;
• за результатами аналізу та оцінки конкурентоспроможності, потрібно установити ціну, меншу за 79,38 грн;
• за  результатами  розрахунку  за  умов  тиражу 5000 книг,  критичною  ціною  буде 25,55 грн.

Отже,  зважаючи  на  ці  фактори  впевнюємося  ще  більше  у  правильності  обраного методу. Звичайно, можна встановлювати ціну на основі беззбитковості, але люди готові платити  більше (за результатами опитування), до того ж конкурентний аналіз дозволяє нам  підвищувати  ціну  до  певного  рівня.  Важливим  є  також  той  фактор,  якщо  ціна подарунку буде занадто низькою, люди його не будуть купувати, адже розраховують на певну суму.