Планування і організація матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств

Тема 8. ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Формалізована структура змісту теми

1. Суть планування та основні функції матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підприємства.
2. Планування потреби в сировині та матеріальних ресурсах і нормування матеріальних ресурсів
3. Оптимізація обсягів запасів матеріально-технічних ресурсів.
4. Розробка плану закупівель матеріальних русурсів. Лімітні документи.

 

Література: [Л.11, с. 155-170; Л.13, с. 141-169; Л.18, с.33-76; с.182-193].

 

1. Суть планування та основні функції матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підприємства.

Розробка  планів матеріально-технічного забезпечення сприяє успішному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріалами, комплектуючими, паливом, енергією та іншими видами ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва. У плані матеріально-технічного забезпечення визначаються постачальники і терміни поставок матеріалів. При складанні плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах, потрібних для: виробництва продукції, експериментальних та ремонтних робіт, виготовлення технологічних інструментів.

Вивчення  ринку сировини та матеріалів —  один із елементів планування матеріально-технічного забезпечення промислового підприємства.

Потребу в  матеріальних ресурсах розраховує відділ матеріально-технічного забезпечення разом з відділами головного механіка, головного енергетика, технічним та планово-економічним відділами. Від якісного та своєчасного обґрунтування плану залежить виконання виробничої програми підприємства. Основні функції відділу матеріально-технічного забезпечення підприємста зображені на рисунку 8.1.

У ході розробки плану матеріально-технічного забезпечення повинна передбачатися максимально можлива економія ресурсів. Це досягається шляхом заміни дорогих і дефіцитних матеріалів більш дешевими, скорочення відходів за рахунок впровадження нових прогресивних технологій, більш точного розрахунку конструкцій та ряду інших методів. Економія матеріальних ресурсів сприяє прискоренню темпів росту виробництва.

Саме тому основним завданням плану матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) є визначення оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності. При цьому розрізняють потребу до витрачання і потребу до постачання.

Потреба до витрачання встановлює кількість матеріалів, які необхідні підприємству для виконання плану обсягу продажу та інших робіт, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, для ремонтно-експлуатаційних потреб, капітального будівництва.

Рис. 8.1 - Функції матеріально-технічного забезпечення підприємства

Потреба до постачання показує, скільки підприємство повинно отримати матеріалів із зовнішніх джерел.

План матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин:

1. Розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах;
2. Балансів матеріально-технічного забезпечення.

У зміст планування МТЗ входить:

1. визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання;
2. розрахунок норм запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;
3. облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;
4. поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Розраховується  план матеріально-технічного забезпечення в річному, квартальному та місячному розрізах. У розвинутих країнах розробляються довгострокові плани. Але в умовах динамічних змін, які характерні для вітчизняної економіки, найбільш прийнятним є поточне планування матеріального забезпечення, яке повинне включати в себе:

1. дослідження ринку сировини та матеріалів;
2. визначення потреби підприємства за всією номенклатурою матеріальних ресурсів, що споживаються;
3. складання плану закупівель матеріальних ресурсів;
4. вартісний аналіз заготівельної сфери.

Планування  матеріально-технічного забезпечення є основою для прийняття рішення про закупівлю матеріальних ресурсів. При організації закупівлі матеріальних ресурсів на підприємстві необхідно визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах в номенклатурі на рік, квартал, місяць та більш короткі періоди.

У річному плані визначається потреба всіх підрозділів і служб підприємства в матеріальних ресурсах та визначаються обсяги їх поставок на рік, в тому числі за кварталами.

У квартальному плані визначається потреба підприємства за розгорнутою номенклатурою та уточнюється обсяг завдань на плановий квартал. На основі цього плану складаються специфіковані замовлення постачальникам і визначається форма поставок — транзитна або складська.

Місячні плани являють собою лімітну карту відпуску матеріалів відповідному підрозділу підприємства.

Розробка  річного плану МТЗ починається  знизу, з підрозділів підприємства, і являє собою визначення потреби в матеріальних ресурсах, які необхідні для виконання виробничої програми, будівельних і ремонтних робіт. Вихідними даними розробки плану є виробнича програма випуску продукції, план капітального будівництва, план технічного розвитку, норми і нормативи витрат матеріалів. Підсумовуючи потребу за кожним із напрямів, визначають загальну потребу в матеріальних ресурсах, джерела її покриття та складають баланс матеріально-технічного забезпечення за визначеною формою.

У балансі  матеріально-технічного забезпечення зіставляються потреби в матеріальних ресурсах з джерелами і розмірами їх задоволення та визначається кількість матеріалів, яка буде постачатися зі сторони. Баланс МТЗ складається за кожним видом ресурсів.

У загальному вигляді матеріальний баланс являє  собою наступну рівність:

                   П_вп + П_нзв + П_ре + П_к + П₃ = З_0Ч + З_нзв + М_вр + ОП_с,                             (8.1)

де  П_вп — потреба у виконанні виробничої програми, грн.;

П_нзв — потреба в поповненні незавершеного виробництва, грн.;

П_ре — потреба в ремонтно-експлуатаційних роботах, грн.;

П_к — потреба в капітальному будівництві, грн.;

П₃ — потреба в формуванні перехідних запасів, грн.;

З_0Ч — очікуваний залишок на початок планового періоду, грн.;

З_нзв — залишок матеріалу в незавершеному виробництві на початок планового періоду, грн.;

М_вр — величина мобілізації внутрішніх ресурсів, грн.;

ОП_с — обсяг постачання матеріалів зі сторони, грн.

Розробка  балансів МТЗ є передумовою для  планування розподілу матеріальних ресурсів між виробничими одиницями, що входять до складу підприємства. Підприємство встановлює виробничим одиницям ліміти на матеріальні ресурси і перерозподіляє їх у встановленому порядку з врахуванням змін виробничої програми.

Планування  матеріально-технічного забезпечення підприємства — важливий інструмент, який дозволяє передбачити ризик, що виникає в даній сфері.

 

8.2 Планування потреби в сировині та матеріальних ресурсах і нормування матеріальних ресурсів

Визначення  потреби в матеріально-технічних  ресурсах є складовою частиною планування та важливим фактором, що впливає на результати його діяльності.

При плануванні потреби в матеріально-технічних ресурсах для ос-новного виробництва використовуються різні методи розрахунку. Найбільш загальними з цих методів є метод прямого розрахунку; методи, що ґрунтуються на обліку даних про рецептурний склад продукції, нормативних строках зносу, формулах хімічних реакцій.

Методи визначення потреби в  ресурсах — це способи встановлення кількості матеріальних ресурсів, потрібних для здійснення виробничої та іншої діяльності підприємства. Основні дані для визначення потреби — це погоджені з попитом пропорції підприємства щодо виробництва товарів і послуг та норм витрат на їх виготовлення.

Метод прямого розрахунку дозволяє одержати науково обґрунтовані дані про величину планових витрат матеріалів. Суть його полягає в тому, що розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться шляхом множення норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому періоді. Методом прямого розрахунку визначається потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат. Якщо один і той же вид матеріалу використовується для виготовлення кількох видів виробів, потреба в ньому (Я ) визначається за формулою:

П_м= ∑Н_ві∙q_і,                                            (8.2)

де  Н_ві — норма витрат матеріалу на і-й виріб;

q_і — виробництво і-го виробу в плановому періоді;

Потреба в матеріалах на вироби розраховується за нормами на кожну деталь, яка є складовою виробу, і для кожного виду матеріалів окремо.

При плануванні виробництва нової продукції, для якої не встановлені норми витрат матеріалів, потреба в них визначається методом аналогії. При цьому методі нові вироби за допомогою відповідних коефіцієнтів прирівнюються до виробів, що мають обґрунтовані норми витрат матеріалів, і потреба (П_м) визначається за формулою:

   П_м = Н_вб ∙q_н ∙К,                                           (8.3)

де Н_вб — норма витрат матеріалу на аналогічний базовий виріб;

q_н - запланована кількість нового виробу в натуральному вираженні;

К — коефіцієнт, який враховує особливості матеріалу при виробництві нового виробу. За такий коефіцієнт може бути використане відношення маси нового до маси базового виробу.

При багатономенклатурному  виробництві (підприємства швейної, взуттєвої, радіотехнічної, підшипникової та інших галузей промисловості) потреба в матеріалах визначається за типовим представником, тобто виробом, що найбільш повно відображає витрати матеріалів на всю групу (партію) продукції, представником якої він є, за формулою:

        П_м = Н_вт ∙ q_г                                               (8.4)

де  Н_вт — норма витрат на типового представника;

q_г — програма випуску всіх виробів даної групи.

Якщо в  момент розрахунку на підприємстві відсутні дані про обсяг виробничої програми в натуральному вираженні, а також норми витрат матеріальних ресурсів, то потреба в них визначається методом динамічних коефіцієнтів:

                        П_м = В_мф ∙І_вп ∙ І_н                                                               (8.5)

де  В_мф — фактичні витрати матеріалів за минулий період;

І_вп — індекс зміни виробничої програми;

І_н — індекс середнього зниження норм витрат матеріалів в плановому періоді.

У таких галузях, як металургійна, харчова, виробництві  будівельних матеріалів використовується метод рецептурного складу.

При визначенні потреби в сировині і матеріалах можна використовувати методи екстраполяції, математичної статистики, теорії ймовірностей, а також моделі багатофакторного регресивного аналізу. В останньому випадку аналізу підлягають фактори, які впливають на величину потреби:

  у = ƒ(х₁, х₂, ... , х_n),                              (8.6)

де  у — потреба в матеріалах на плановий період;

х₁, х₂, х_п — фактори, що впливають на цю потребу.

Факторами аналізу  слугують структура і величина виробництва продукції, динаміка зміни норм витрат матеріалів, строки зносу продукції, дані про впровадження нових прогресивних матеріалів і замінників тощо.

Потреба в матеріалах для поповнення незавершеного виробництва (П_нзв) розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції і визначається:

                                        П_нзв=∑(НЗВ_к -НЗВ_оч) ∙Н_в,                                (8.7)

де  НЗВ_к — обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду;

НЗВ_0Ч — очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок періоду (очікуваний залишок);

Н_в — норма витрат матеріалу на виріб (деталь).

Потреба в  матеріальних ресурсах в капітальному будівництві розраховується з врахуванням джерел надходження матеріальних ресурсів для здійснення будівельно-монтажних робіт (замовники, підрядні та спеціалізовані субпідрядні організації).