Зовнішньоекономічна діяльність України та її вплив на формування доходів Державного бюджету

     У 2010 р. зростання імпорту становило 141,1 %, а експорту – 135,9 %. Основними факторами, що вплинули на наповнення доходної частини державного бюджету в 2010 році, стали:

     – відміна вексельної форми справляння ПДВ при митному оформленні товарів;

     – збільшення середнього обмінного курсу  гривні до долара США та євро.

     Відповідно  до бюджетної класифікації України  ввізне та вивізне мита є податками  на зовнішню торгівлю.

     Основну частку надходжень від загального обсягу платежів, що адмініструються Державною митною службою, за результатами 2010 р. забезпечили податок на додану вартість з увезених в Україну товарів – 84,3 % та ввізне мито – 12,4 %. Питома вага двох податків становить 96,7 % (рис. 2.2). 

     Рис.2.2. Структура доходів, що мобілізуються Державною митною службою України, у 2010 р. *

     *Розраховано автором на основі [44.C.98 - 102]

     Основою інформаційного забезпечення прогнозних макроекономічних показників є прогноз  економічного й соціального розвитку України. У розрахунках використовується інформація Мінекономіки, Національного банку України, Державного казначейства України.

     Динаміка  надходжень до бюджету ввізного мита минулих років свідчить про наявність  стійкої тенденції до зростання обсягу цього податку в абсолютному вимірі (табл. 2.3).

     Таблиця 2.3

     Динаміка  надходжень ввізного мита до бюджету в 2006–2010 рр. (млн.грн)*

     * Складено на основі [21.C. 15 - 18].

     Структура надходжень ввізного мита до бюджету  неоднорідна. Як бачимо з табл. 2.4, основна частка надходжень (62,7 %) забезпечується за рахунок ввізного мита, що сплачується з товарів, які ввозяться суб’єктами господарської діяльності.

     Недовиконання планового показника на 2010 р. відбулося за рахунок зменшення надходжень ввізного мита з транспортних засобів та шин до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності. Таке зменшення надходжень пов’язане із застосуванням ставок ввізного мита на транспортні засоби, що відповідають міжнародним зобов’язанням України, встановленим Законом України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі” від 10 квітня 2008 р. № 250-VІ.

     Таблиця 2.4

     Аналіз  надходжень ввізного мита до бюджету в 2010 р.*

     *Розраховано автором на основі [45].

     Отже, виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що методика прогнозування надходжень ввізного мита, розроблена Міністерством фінансів, працює, але існують об’єктивні чинники, вплив яких передбачити під час планування неможливо.

     У методиці використано підхід розподілу прогнозних показників за основними групами товарів, що обкладаються вивізним митом, оскільки за трьома групами (відходи і брухт чорних металів, насіння деяких олійних культур, енергетичні товари) надходження вивізного мита у 2010 р. становили 94 % всіх надходжень за цим податком. Структуру надходжень вивізного мита у 2010 р. у розрізі груп товарів наведено на рис.2.3. 
 

     Рис.2.3. Структура надходжень вивізного мита у 2010 р. (%)*

* Розраховано автором на основі [29. C.42 - 47].

       Торгівля послугами продемонструвала значно вищий опір кризовим явищам світової економіки, порівняно з торгівлею товарами. Зростання у 2010 році вартісного обсягу експорту транспортних послуг значною мірою відбулося завдяки збільшенню споживання у країнах Західної Європи російських енергоносіїв, що, в свою чергу, сприяло зростанню рівня завантаження вітчизняних магістральних нафто- і газопроводів: річний приріст експорту трубопровідних послуг склав 43,0 % у 2010 р., забезпечивши 59,3 % від загального приросту експорту послуг. Водночас імпорт послуг до України у 2010 році збільшився лише на 5,2 %, переважно за рахунок отриманих транспортних (14,9 %) і державних послуг (на 33,6%), разом з тим, відбулося скорочення обсягу отриманих фінансових (на 17,8 %) та різних ділових, професійних і технічних послуг (на 44,5 %). Кризове гальмування імпорту послуг дозволило досягти у 2010 році рекордного для України значення активного сальдо зовнішньої торгівлі послугами – 6,2 млрд дол. США, водночас, пасивне сальдо торгівлі товарами на рівні 9,3 млрд дол. США, перекривши здобутки у сфері послуг, обумовило, в цілому, від’ємний результат зовнішньої торгівлі України [12].

     Після світової фінансової кризи 2008-2009 років  відбулась зміна тенденцій у  географічній та товарній структурах зовнішньоторговельної діяльності України. Характерними рисами сучасного етапу є випереджаюче зростання вектору торговельної співпраці з країнами СНД за одночасного зниження ролі європейського вектору у географічній структурі як експорту, так і імпорту товарів і послуг. Серед країн СНД найбільшим торговельним партнером України традиційно залишається Російська Федерація, частка якої у товарному експорті зросла до 26,1%, а в імпорті – до 36,5%. Тенденції торгівлі товарами з країнами ЄС, у цілому, відображають високий рівень залежності внутрішнього ринку України від домінуючих у імпорті з цього регіону товарів з високим рівнем доданої вартості. У 2010 році, з появою перших ознак відновлення ділової активності, від’ємне значення торгового сальдо торгівлі товарами з більшістю країн ЄС почало зростати.

     Аналогічні  зміни відбувалися і у сфері  торгівлі послугами, зокрема, частка СНД  в структурі експорту послуг різко  збільшилася, – на 11,8 в.п., – досягши  рівня 48 % у 2010 році, що супроводжувалось значним скороченням питомої  ваги ЄС (з 34,6 % у 2008 р. до 26,8 % у 2010 р.) та інших країн світу (з 29,2 % у 2008 р. до 25,2% у 2010 р.) Трансформація географічної структури імпорту послуг мала аналогічні тенденції, лише з тією різницею, що на фоні зростання часток країн СНД та всіх інших країн світу, питома вага країн ЄС, хоча і залишалася домінуючою, проте за вказаний період суттєво знизилася (з 59,3 % до 54 %) [19].

     Криза спричинила поглиблення рівня залежності відкритої економіки України  від зовнішніх чинників, про що свідчить зростання питомої ваги позитивного сальдо товарної торгівлі за традиційними та переважно сировинними статтями експорту (недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини) та збільшення питомої ваги від’ємного сальдо за позиціями мінеральних продуктів, хімічної продукції, полімерних матеріалів, виробів з текстилю. Значне скорочення протягом 2008-2010 рр. питомої ваги у вартісному обсязі експорту найбільш енергетично містких товарів, − продукції чорної металургії (на 7,5 в.п.) та хімічної галузі (на 0,8 в.п.), − а в імпорті, − транспортних засобів (8,1 в.п.) (переважно за рахунок автомобілів), − супроводжувалося значним збільшенням питомої ваги енергетичних ресурсів у структурі вартості товарного імпорту (на 5 в.п.).

     Зниження  у 2010 році порівняно з 2008 роком пасивного  сальдо за високотехнологічними статтями торгівлі (механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування  або відтворення зображення і  звуку, транспортні засоби та шляхове обладнання тощо) було наслідком скорочення внутрішнього попиту на іноземні товари виробничого призначення, що обумовлене зменшенням обсягів внутрішнього виробництва під час кризи та девальвацією гривні.

       Вигідне транзитне положення  України традиційно забезпечує активне сальдо торгівлі послугами: профіцит торгівлі послугами у 2010 році становив 6,2 млрд дол. США, збільшившись на 42 % порівняно з 2009 роком (4,35 млрд дол. США). На транспортні послуги України припадає більше 65 % експорту послуг, а за період з 2008-2010 рр. їх частка зросла найбільше (+2 в.п.) і досягла 67,1 %. Імпорт послуг в Україні є значно більш технологічним, ніж експорт, − сукупна частка високотехнологічних послуг хоч і скоротилася після кризи, проте залишається на досить високому рівні (63,2 % загального обсягу імпорту послуг у 2010 році). Видова структура імпорту послуг, порівняно з структурою їх експорту, є значно більш диверсифікованою [27.C. 3 – 6].

     Відновлення світової економіки на початку 2010 року, підвищення цін на продукцію чорної металургії та сировинні ресурси сприяли збільшенню обсягів товарного експорту України. Позитивна динаміка експортно‑імпортних операцій з товарами поступово відновлюється після різкого падіння внаслідок світової фінансової кризи 2008 року, і особливо відчутним цей процес став у 2010-2011 рр. Так, у 2010 році товарний експорт України збільшився на 29,2 % порівняно з попереднім роком і склав 52,2 млрд дол. США. У розрізі ключових товарних груп найбільший внесок у зростання експорту забезпечено продукцією чорної металургії, обсяги закордонного постачання якої зросли на 42,7 % переважно за рахунок зростання рівня цін. Варто також відзначити зростання обсягів експорту продукції машинобудування на 33,3 %. Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками експертів МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 році зросли на 12,0 %.

     При цьому варто зауважити, що членство України у СОТ сприяло обмеженню  нетарифних бар’єрів щодо українського експорту. Так, припинено квотування імпорту металопродукції з України  до ЄС, скасовано антидемпінгові заходи щодо імпорту карбаміду; кількісні  обмеження експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії, що дозволило експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції; зменшилась кількість антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українські металургійна та хімічна галузі. Разом з тим, у 2010 році зберігається тенденція дефіцитності зовнішньоторговельного балансу, що свідчить про неефективну модель експортної спеціалізації вітчизняних виробників у поєднанні з браком конкурентоспроможного імпортозамінного виробництва[48].

     До  Державного бюджету України за 2011 р. планується залучити додатково 1,789 млрд. грн. за рахунок введення експортного  мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Про це йдеться в пояснювальній  записці до законопроекту № 8654 зареєстрованому  у Верховній Раді 10 червня цього року [45].

     Таким чином на підставі проведеного аналізу,  ми можемо зробити висновок, що надходження від зовнішньоекономічної діяльності до Державного бюджету є досить значними, і становлять у 2008 році 85546311 тис. грн., або 36,88% від загальної величини доходів Державного бюджету України, у 2009 році –  90873201 тис. грн., або 37,04%, і у 2010 році відбулося значне підвищення  і надходження від зовнішньоекономічної діяльності зросли на 24472209 тис. грн. і становлять 115345410 тис. грн., і мають питому вагу в розмірі 45,23%.