Видатки бюджету на культурно-просвітницькі установи

    —  академія — вищий навчальний заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними  програмами  усіх рівнів в окремо  визначеній  гаї уз і знань або виробництва, провадить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, с провідним науково-методичним центром і сфері своєї діяльності;

    —  інститут — вищий заклад освіти або підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва. Провадить наукову та науково-виробничу діяльність.

    Вищеназвані заклади належать до вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації.

    Джерелами фінансування витрат на підготовку кадрів є кошти державного та місцевих бюджетів, галузевих міністерств, відомств, організацій, кошти фізичних та юридичних осіб. Основним джерелом фінансування с кошти державного та місцевих бюджетів.

    Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України “Про освіту”, де визначено, що додатковими  джерелами фінансовою забезпечення освіти можуть виступати кошти від надання платних послуг. Перелік платних послуг в системі вищої освiти досить широкий і залежить від, конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки. В цілому платні послуги можна об'єднати із такі групи.

    Перша — платні послуги, що забезпечують отримання певного освітнього рівня (початкового, середнього, вищого) та спеціальностей на різних формах навчання (стаціонарна, вечірня, заочна, екстернати а). Насамперед це плата за підготовку кадрів у державних закладах вищої освіти на основі укладених господарських договорів з підприємствами та окремими громадянами, плата за навчання в недержавних вищих навчальних закладах, які отримують на підготовку кадрів спеціальну ліцензію Міністерства освіти. Друга — освітні платні послуги з поглибленого вивчення окремих предметів, оволодіння загальними чи практичними навичками, які в більшості випадків надаються через гуртки, факультативи тощо. Це послуги, пов'язані з розвитком особистості студента, підвищенням його культурного рівня, організацією оздоровлення, відпочинку, спортивних та культурних заходів тощо. Плата за ці послуги дозволяє розширити соціальну сферу діяльності навчальних закладів, поліпшити їхню якість, забезпечити різноманітність. Третя група платних послуг пов'язана з господарською діяльністю навчальних закладів. У більшості випадків це плата за здавання в оренду приміщення, обладнання, надання транспортних послуг, видачу окремих документів, їх копій, дублікатів.

    Платні  послуги дозволяють збільшити обсяг вкладень у сферу вищої освіти. При цьому слід наголосити, що основною метою надання платних послуг повинно бути не одержання прибутку, а подальший розвиток національної освіти.

    Вищий навчальний заклад самостійно використовує бюджетні та позабюджетні кошти відповідно до кошторису доходів і видатків.

    Для планування видатків на утримання вищого навчального закладу 111—IV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Ці показники обчислюють як середньорічні. Виходячи з розрахованих середньорічних контингентів визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.

    Фонд  заробітної плати по вищих навчальних закладах планується за групами персоналу: професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного, адміністративно-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховують виходячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Ставки заробітної плати залежать від посад, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук) і стажу педагогічної роботи. Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами і затвердженими посадовими окладами.

    Значну  частку у витратах вищих навчальних закладів становлять стипендії. Стипендії — це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях за рахунок бюджетних коштів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище, за особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості можуть встановлюватися персональні стипендії в межах стипендіального фонду.

    Стипендії студентам виплачуються в межах  доведених лімітів стипендіального фонду. В межах доведених лімітів навчальні заклади вирішують питання призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату насамперед студентам з числа дітей-сиріт, дітей, що залишилися без опіки батьків, та з малозабезпечених сімей.

    За  іншими статтями кошторису вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

    Основними виробничими показниками вищих  навчальних закладів освіти І та ІІ рівнів акредитації є число студентів і груп різних форм навчання. Ці показники розраховують як середньорічні.

    Найбільшими є видатки па заробітну плату, що включають заробітну плату  педагогічного, навчально-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Основою для планування фонду заробітної плати викладачів с кількість груп навчального закладу, кількість оплачуваних годин па одну групу та середня вартість педагогічної навчальної години.

    Кількість груп визначають виходячи з кількості учнів і норми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20—30, а заочних відділень — 15—20 чоловік. Кількість оплачуваних навчальних годин на одну групу розраховують за навчальним планом. Вартість однієї години обчислюється виходячи з норми викладацької роботи 720 годин на рік і ставки заробітної плати. Остання залежить від освіти та кваліфікації, її розмір визначають за тарифікаційним списком.

    Крім  того, до фонду заробітної плати  включають доплату за перевірку  письмових робіт, керівництво предметними комісіями, завідування лабораторіями та кабінетами. Інші види видатків плануються так само, як і в навчальних закладах III—IV рівнів акредитації'.

    Професійно-технічний  навчальний заклад — це заклад освіти, що забезпечує реалізацію прав громадян на професійно-технічну освіту, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

    Професійно-технічні навчальні заклади недержавної форми власності утримуються за рахунок коштів відповідних замовників.

    Чисельність навчальних груп у професійно-технічних навчальних закладах для теоретичного навчання становить 25—30 учнів, для виробничого навчання — 12—15 учнів.

    Кількість годин викладацької роботи на групу  приймається виходячи із встановлених навчальним планом годин обов'язкових занять. У професійно-технічних закладах, де навчання здійснюється за декількома спеціальностями, розрахунок кількості годин занять складається окремо за кожною спеціальністю. Фонд заробітної плати визначається виходячи із середнього числа педагогічних годин на групу, середньорічної кількості груп і розміру оплати за педагогічну навчальну годину.

    У кошторисі доходів та видатків передбачаються витрати на харчування, обмундирування учнів, а також на виплату стипендій. Витрати на харчування розраховуються за кількістю учнів, які отримують його, денною нормою витрат на харчування та кількістю днів харчування на рік. Втрати на обмундирування визначають за встановленими нормами на одного учня.

    За  іншими статтями кошторису видатки  розраховують так само, як і по інших  бюджетних установах. 

    3. Планування і фінансування видатків  на утримання дошкільних закладів. 

    Обсяг витрат на утримання дитячого дошкільного  закладу залежить в основному  від кількості груп, дітей і кількості днів перебування одної дитини в дитячому закладі, причому останні два показники заповнюються окремо по дошкільних і ясельних групах різної тривалості перебування дітей (9—10 годин, 12—14 годин і 24 години). При наявності санаторних груп кількість дітей в них також показується окремо. Всі ці показники наводяться 'в спеціальному розділі кошторису, що зветься «Виробничі показники».

    У цьому розділі кількість груп і кількість дітей показується  на початок року, на кінець і на середину року. На початку планового року показується фактично наявна у дошкільному закладі до моменту складання кошторису кількість груп і списочна кількість дітей. Під списочною кількістю дітей розуміються всі діти, зачислені за путівками вищестоящої організації в дошкільний заклад. Якщо кошторисом поточного року передбачено і буде здійснено розширення дошкільного закладу, то в графі «На початок року» показується кількість груп і дітей г, врахуванням можливої їх зміни до кінця поточного року. В графі «На кінець року» показується та сама кількість груп і дітей, що і на початку року, якщо не намічається розширення дошкільного закладу. При цьому слід мати на увазі, що кількість дітей у одній групі повинна бути не меншою: в ясельних групах: для дітей віком до 1 року і санаторних— 15 дітей, для дітей старших 1 року— 20 дітей; у дошкільних групах: санаторних — 20 дітей, звичайних — 25 дітей.

    При незмінності кількості груп і  дітей протягом року середньорічне  число їх буде таким же, як на початок  і на кінець року. Коли ж число дітей на кінець року збільшиться, то у. цьому випадку потрібно визначити, яка кількість дітей буде знаходитись у дошкільному закладі в середньому за рік. Для цього до кількості дітей, що є на початку року, додається середньорічний приріст дітей. Наприклад, коли на початок року в дошкільному закладі було 200 дітей і передбачається додатково прийняти 25 дітей з 1 травня і 25 дітей з 1 вересня, то середньорічний приріст обчислюється так:

    Середньорічна кількість дітей становитиме: 200 дітей + 25 дітей = 225 дітей.

    Так само, як середньорічний приріст контингенту  дітей, визначається середньорічна кількість дітей дошкільного закладу, який відкривається не з початку року, Наприклад, новий дитячий садок з кількістю дітей в 100 чоловік почне функціонувати з 1 липня, тобто, в даному році протягом 6 місяців і до кінця року контингент його буде незмінним. Середньорічна кількість дітей цього дитячого садка буде дорівнювати:

    Середньорічна кількість груп визначається так само, як середньорічна кількість дітей.

    III. Планування витрат по кошторису  Стаття 1.   Заробітна плата

    По  цій статті передбачаються асигнування  на виплату заробітної плати педагогічному, медичному та адміністративно-обслуговуючому персоналу. Обсяг цих асигнувань визначається у відповідності із затвердженим штатним розкладом і встановленими ставками заробітної плати.

    Штатний розклад складається на основі затверджених типових штатів персоналу дитячих садків та ясел-садків, а по дитячих яслах — на основі затверджених типових штатів адміністративно-господарського і обслуговуючого персоналу і встановлених штатних нормативів медичного, педагогічного персоналу і працівників кухні.

    Розмір  заробітної плати вихователів, музичних керівників, медичних сестер і завідуючих дитячими садками і яслами-садками  залежить від освіти і стажу роботи, а завідуючих дитячими яслами, санітарок  і нянь у дитячих яслах — від стажу медичної роботи і визначається на основі відповідних документів про закінчення навчального закладу і стажу роботи, які наводяться в тарифікаційному списку встановленої форми.

    Завідуючі дошкільними закладами перевіряють  ці документи, складають на перелічених  вище працівників тарифікаційний список і подають його на розгляд вищестоящої організації. Тарифікація працівників повинна проводитись щорічно по стану на 1 вересня.

    У дитячих садках, яслах-садках і яслах  з особливим режимом (для дітей  глухих, сліпих, з малими і затухаючими формами туберкульозу та ін.) ставки заробітної плати працівників підвищуються на 15 і 25 %.

    Після розгляду тарифікаційних списків керівник вищестоящої організації визначає і затверджує розмір ставок заробітної плати і посадових окладів працівникам дошкільного закладу.

    Наступні  зміни протягом року ставок (окладів) заробітної плати працівникам у зв'язку зі зміною стажу роботи або освіти, а для завідуючих дитячими яслами також у зв'язку зі зміною кількості дітей здійснюється наказом вищестоящої організації.

    Посадовий оклад завідуючому дитячим садком або яслами-садком визначається щороку за списочним складом дітей на початок планового року. Якщо дитячий садок або дитячі ясла-садок відкриваються не з початку року, то оклад завідуючого визначається залежно від контингенту дітей, планованого на кінець року.