Видатки бюджету на культурно-просвітницькі установи

    Зміст 
 
 
 

 

     1. Фінансування загальної середньої  освіти в Україні. 

    Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів фінансування лежать два показники:

    • вихідний — кількість учнів;

    • похідний — кількість класів.

    Ці  показники відображаються на дві  дати — 1 січня і 1 вересня планового  бюджетного року. Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

    Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

    • 1—9 класи — 35 учнів;

    • 10—11 класи — 25 учнів.

    Оскільки  бюджетний рік не збігається з  навчальним, окрім показників на 1 січня  і 1 вересня, розраховуються середньорічні за такою формулою:

    

    Система зарплати вчителів складається з трьох складових:

    а) оплата навчальних годин;

    б) доплата за перевірку зошитів;

    в) додаткові доплати.

    Основним  елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:

    

    де: С — ставка зарплати вчителя. Встановлюється в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

    Кг — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

    Нг — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5—11 класи — 18 годин).

    Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:

    

    де: Нз — норматив оплати за перевірку  зошитів з даного предмету.

    Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою.

    Розрахунок  зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі — тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю. Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:

    • освіта, номер диплома;

    • кваліфікаційна категорія;

    • предмет;

    • навчальне навантаження на тиждень  у розрізі трьох груп класів (1—4, 5—9, 10—11);

    • сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;

    • додаткові доплати (по кожному виду).

    Підсумкова  графа — загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).

    Керівники шкіл отримують зарплату, що складається  з двох частин, — ставка директора  чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені  обмеження — максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год).

    Основним  напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:

    1) педагогічного персоналу;

    2) адміністративно-управлінського персоналу;

    3) обслуговуючого персоналу.

    Фонд  зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати. Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:

    1) кількості педагогічних ставок;

    2) середньої ставки зарплати.

    Педагогічна ставка — це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів — праця, фізкультура, іноземна мова.

    Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів.

    Розрахунок  річного фонду зарплати проводиться  в розрізі двох періодів — за січень — серпень і вересень — грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у сільських школах на 8,5 місяця). За вересень — грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.

    Фонд  зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.

    Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:

    • за класне керівництво — середньорічна  кількість класів на норматив доплати;

    • за керівництво кабінетами — кількість  кабінетів на норматив доплати;

    • за ведення позакласної фізкультурної  роботи — залежно від чисельності  класів у школі.

    Фонд  зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

    • директор;

    • заступники;

    • організатори масової роботи.

    Кількість посад заступників та організаторів  залежить від кількості класів у  школі, а ставка зарплати директора  та його заступників — від кількості  учнів у школі. Планування фонду  заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

    Фонд  зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.

    Нарахування на зарплату включають відрахування до Пенсійного фонду — 32%, Фонду соціального  страхування — 4%, Фонду сприяння зайнятості — 1,5%.

    У фінансуванні дошкільних закладів існують  певні особливості. Планування фонду  зарплати здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширене — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника.

    Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

    Основною  особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.

    Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а в бюджет. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

    Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:

    • І—ІІ рівней акредитації — коледжі, технікуми, інститути;

    • ІІІ—ІV рівней акредитації — інститути, університети, академії.

    Фінансування  вищої освіти здійснюється за рахунок  двох джерел:

    1) бюджет;

    2) платне навчання.

    Фонд  заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

    1) професорсько-викладацький склад;

    2) адміністративно-управлінський персонал;

    3) навчально-допоміжний персонал;

    4) обслуговуючий персонал;

    5) фонд погодинної оплати праці  викладачів.

    Фонд  зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

    Фонд  погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1—2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.

    Фонд  зарплати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором. 

    2. Проблема фінансового забезпечення  вищої освіти. 

    У сучасних умовах господарювання рівень кваліфікації спеціалістів с одним із найважливіших факторів, які впливають на економічний і соціальний розвиток країни. Становлення в Україні ринкових відносин, тісніша інтеграція країни із світовою економічною системою пов'язані з необхідністю змін в професіональній структурі зайнятого населення, насамперед спеціалістів вищої та середньої кваліфікації.

    Серед чинників, які впливають на рівень витрат на підготовку кадрів, можна  виділити: стан економічного розвитку країни, кількість спеціалістів, які  потрібно підготувати у вищих  і середніх навчальних закладах, тобто  потребу галузей економіки у  спеціалістах.

    В Україні діють такі види вищих  закладів освіти:

    —  університет — багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою  за широким спектром  природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-природничими  програмами  всіх  рівнів,  мас розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ;