Міжбуджетні трансферти та порядок їх розрахунку

 

„Міжбюджетні трансферти та порядок їх розрахунку”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи міжбюджетних трансфертів

1. Призначення, економічна сутність місцевих бюджетів
2. Зміст, види міжбюджетних трансфертів та їх роль вирівнювання дисбалансу у розвитку територій
3. Зарубіжний досвід формування та використання коштів місцевих бюджетів, надання трансфертів

Розділ 2. Характеристика  міжбюджетних трансфертів в Україні

2.1. Порядок  та практика надання міжбюджетних  трансфертів в Україні

2.2. Механізм  з розрахунку дотації та субвенції,  що надаються з державного  бюджету місцевим бюджетам

2.3. Кошти,  що надаються з місцевих бюджетів  до державного бюджету

Розділ 3. Шляхи  вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Формування системи міжбюджетних трансфертів в Україні визначено необхідністю створення механізму фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в умовах наявності фінансових диспропорцій між “багатими” та “бідними” територіальними громадами. Сьогодні система міжбюджетних трансфертів вже здійснює загальний перерозподіл фінансових ресурсів всередині бюджетної системи, але її роль у стимулюванні процесу регіонального розвитку та здатність забезпечувати відповідним обсягом бюджетних коштів економічні та соціальні потреби регіонів і територіальних громад залишаються низькими.

Актуальність теми. Подальші розвиток та удосконалення системи міжбюджетних трансфертів вимагають, з одного боку, її наближення до головних принципів та засад функціонування систем міжбюджетних трансфертів у економічно розвинутих країнах, а з іншого, врахування національних, регіональних особливостей та умов формування місцевих бюджетів та специфіки завдань, що постають перед ними.

В Україні науковими дослідженнями з питань місцевих фінансів, зокрема аспектами міжбюджетних відносин, займалися відомі науковці: Василик О.Д, Кириленко О.П., Кравченко В.І., Луніна І.О., Опарін В.М., . Активно працюють в напрямі вивчення міжбюджетних відносин зарубіжні  Хєггрут С., Кронваль К., Рибердаль К., Рюдебек К.

У працях вітчизняних та зарубіжних вчених глибоко розроблено такі теоретичні аспекти, як роль та значення Державного та місцевих бюджетів у системі міжбюджетних відносин; підходи щодо побудови відносин держава – територіальна громада; делегування повноважень і відповідальності на територіальний рівень; застосування різних форм фінансового вирівнювання; пошук методів та інструментів впливу держави на місцеві бюджети.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба у її подальшому дослідженні. Це зумовлено недостатнім рівнем розробки теоретичних аспектів сутності і особливої ролі механізму міжбюджетних трансфертів у процесі регіонального розвитку; наявністю дискусійних питань, що пов’язані з децентралізацією управління бюджетною системою в умовах зміни парадигми державного регулювання; відсутністю досліджень, в яких аналізується управлінський потенціал місцевих бюджетів та його зв’язок із фінансовим потенціалом територіальних громад.

Отже, дослідження системи міжбюджетних трансфертів має для України велике теоретичне та практичне значення, що визначається необхідністю наукового обґрунтування комплексного підходу щодо розв’язання проблем фінансового забезпечення регіонального розвитку в контексті реформування системи державного управління в Україні у напрямі її децентралізації.

Мета роботи  - дослідження міжбюджетних трансфертів в Україні.

Завдання:

• з’ясувати економічну сутність та призначення місцевих бюджетів;
• дослідити практику надання міжбюджетних трансфертів в Україні;

Об’єктом дослідження є система фінансових відносин між органами державної влади та місцевого самоврядування в Україні, зокрема система  трансфертів між Державним та місцевими бюджетами.

Предметом дослідження є система міжбюджетних відносин місцевих бюджетів регіону з приводу перерозподілу фінансових ресурсів через систему міжбюджетних трансфертів та пов'язаний з цим комплекс теоретичних та практичних питань щодо проблем децентралізації управління трансфертами.

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи міжбюджетних трансфертів

 

1.1. Визначення, економічна сутність місцевих бюджетів

 

     Міжбюджетні відносини  - невід’ємна частина бюджетного процесу.  Через цей механізм  центральні, регіональні та місцеві органи влади реалізують свої повноваження з дотриманням вимог незалежності бюджетної політики від вищестоящих органів, але за обов’язкової умови соціальної спрямованості бюджетної політики усіх рівнів.

     Бюджет України – це план  формування  та виконання фінансових  ресурсів для забезпечення  завдань  і функцій , які  покладено  на органи державної влади  , органи Автономної Республіки  Крим, органи місцевого самоврядування  протягом бюджетного року.

     У  Бюджетному кодексі, який було прийнято 21 червня 2001 року чітко окреслені всі аспекти  функціонування бюджетів відповідно до Конституції України. Отже, бюджетна система України  складається з двох ланок: державного бюджету та місцевих бюджетів.  До місцевих бюджетів належать: бюджет Автономної Республіки Крим, облісні, районні , сільські, селищні, міські та районні у містах бюджети. Бюджетами місцевого самоврядування називають сільські, селищні та міські бюджети. 

Рис.1.1.1. Схема бюджетної системи України

    Структура, принципи побудови бюджетів, які входять до складу  бюджетної системи України, їх взаємозв’язок з державним бюджетом та іншими видами бюджетів визначається бюджетним устроєм, який залежить від державного  устрою країни та враховує її адміністративно – територіальний поділ. В основу  бюджетного устрою Бюджетним кодексом України покладені такі принципи:

  - єдності  бюджетної системи України: забезпечується  єдиною правовою базою, єдиною  грошовою системою, єдиною  бюджетною  класифікацією, єдністю регулювання  бюджетних відносин, єдністю порядку  виконання бюджетів та введення  бухгалтерського обліку та звітності  тощо[7.ст74];

  - повноваження  на здійснення  витрат бюджету  мають відповідати обсягу надходження  до бюджету за відповідний  бюджетний період- збалансованість;

  - самостійністю: державний та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів – це характерна ознака сучасної побудови  бюджетів. Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що самостійність місцевих бюджетів гарантується  власними та законодавчо  закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів  це й пояснює те, що місцеві бюджети  одного рівня не можуть бути включені до іншого рівня.

     Держава коштами державного бюджету   не несе  відповідальність за  бюджетні зобов’язання органів  влади Автономної Республіки  Крим  та органів місцевого  самоврядування. Органи влади Автономної  Республіки Крим та органи  місцевого самоврядування коштами  відповідних бюджетів не несуть  відповідальність за бюджетні  зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави;

  - повноти:  в бюджет  включаються всі надходження  до бюджетів та витрат бюджету,  що здійснюються відповідно до  нормативно – правових актів  органів державної влади, органів  влади Автономної Республіки  Крим, органів місцевого самоврядування;

  - обґрунтованості:  бюджет формується згідно з  реалістичними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави та розрахунками надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил[7.ст74];

  - ефективності: усі учасники бюджетного процесу,  складаючи та виконуючи бюджети,  мають прагнути досягнути запланованих  цілей при залученні мінімального  обсягу  бюджетних коштів та  досягнення максимального результату  при використанні визначеного  бюджетом обсягу коштів;

  - субсидіарності: розподіл  видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до безпосереднього споживача;[7.ст74]

  - цільове  використання бюджетних коштів: бюджетні кошти використовуються  тільки на  ті цілі, які визначені  бюджетними призначеннями;

  - справедливості  й неупередженості: бюджетна система  України будується на засадах  справедливого і неупередженого  розподілу суспільно багатства  між її громадянами і територіальними  громадами;

  - публічність  та прозорість: державний та місцеві  бюджети затверджуються, а рішення  щодо  звіту про їх виконання  приймається відповідно Верховною  Радою України, Верховною Радою  Автономної Республіки Крим та  відповідними радами;

  - відповідальності  учасників бюджетного процесу:  кожен учасник бюджетного процесу  несе відповідальність за свої  дії або бездіяльність на кожній  стадії бюджетного процесу[7.ст75].

     Проведення аналізу багатьох  параметрів потребує  визначення  місця і ролі місцевих  бюджетів  у бюджетній системі країни, яке  характеризує  кількість місцевого  бюджету за їх окремими видами, обсяги акумульованих  у бюджетах  ресурсів, структуру дохідних джерел  і напрямки витрачання коштів.

     Місцеві бюджети є найбільш  чисельною ланкою бюджетної системи  у кожній країні. В більше 12 тисяч  місцевих бюджетів нараховується  на сьогоднішній день в Україні.(таблиця  1.1.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1.2

Кількісний  склад місцевих бюджетів

Види місцевих бюджетів	кількість
Місцеві бюджети , усього	12213
в т. Ч.: бюджет АРК	1
Бюджети міст Києва і Севастополя, що мають статус міст державного значення	2
обласні бюджети	24
міські бюджети	453
районні у містах бюджети	83
районні бюджети	488
селищчні бюджети	887
сільські бюджети	10275

 

     Місцеві бюджети можна розділити  на: в державних фінансах: складова  бюджетної системи; інструмент  реалізації загальнодержавних програм;  джерело фінансування державних  видатків; інструмент фінансового  вирівнювання; в місцевих фінансах: фінансова база місцевого самоврядування; фінансові плани територіальних  формувань; джерела утримання  і розвитку місцевого господарства; джерело фінансування локальних  послуг; в економічній системі  держави впливають: на соціально  економічний розвиток; фінансову  безпеку; фінансову стабільність; розвиток демократії; добробут населення.

     Використовуються як інструмент: перерозподіл ВВП; державного  регулювання на мікрорівні; регіональної політики; фінансової політики; економічної політики.

     Основними складовими багатопланової  ролі місцевих бюджетів є те, що вони виступають: важливим  чинником економічного розвитку  і фінансової стабільності; інструментом  макроекономічного регулювання;  важелем здійснення перерозподільчих процесів; фінансовою базою місцевого самоврядування; інструментом реалізації державної регіональної політики; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку  місцевого господарства, вирішення місцевих  проблем; з їх допомогою реалізуються перспективні  цілі  національного розвитку і загальнодержавних програм, проводиться фінансування державних видатків; місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних гарантій, вирішенні соціальних проблем, піднесенні рівня добробуту населення.