Механізм доходів бюджету

44) кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;

45) кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;

46) інші доходи, які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного Кодексу.

Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України з урахуванням норм бюджетного Кодексу.

Закон про Державний бюджет України у виняткових випадках може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального фонду Державного бюджету України (або їх частину) до спеціального фонду Державного бюджету України.

Висновки за розділом 1

1.      Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування фондів грошових ресурсів і поступають у розпорядження органів влади різних рівнів.

2.      Становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка б відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається досить повільно, але все ж таки з кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше.

3.      Формування доходів держави відбувається за допомогою слідуючих методів: прямого вилучення доходів; податкового; платежів за використання державних угідь та майна, надання послуг; емісійного; позикового.

4.      Склад доходів Державного бюджету України визначається Бюджетним кодексом України та Законами «Про Державний бюджет» на відповідний бюджетний період. Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду державного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінансовими ресурсами передбаченої мети.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ  ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз доходів державного бюджету

Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснен­ня фінансової політики держави. У доходах бюджету відоб­ражається податкова політика держави.

Аналіз динаміки доходної частини Державного бюджету України за останні три роки наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки доходної частини Державного бюджету

За даними таблиці 2.1 очевидним є зростання доходів державного бюджету порівняно із 2008 роком. Лише у 2009 році порівняно із 2008 намічено скорочення доходів на 3,56%. Дана тенденція просвіжена за всіма складовими доходів бюджету (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Динаміка змін складових доходів Державного бюджету

              Тенденції змін податкових надходжень доходів державного бюджету протягом досліджуваного періоду мають різноспрямований характер (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Динаміка змін податкових надходжень до державного бюджету

З рис. 2.2 видно, що  податок на прибуток, податок на додану вартість, ввізне мито стрімко скоротилися у 2009 році, і дещо зросли у 2010, при цьому рівень показників 2008 року не досягнутий за жодним з наведених податкових платежів. Такі тенденції зміни даних показників доходу бюджету є зумовленими кризовими явищами в економіці.

Акцизний збір із вироблених в Україні товарів та із ввезених на територію України товарів має тенденцію росту протягом досліджуваного періоду.

Аналіз структура доходної частини державного бюджету згідно із законом про Державний бюджет свідчить про її відносну стабільність (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Структура доходів Державного бюджету

В структурі доходів бюджетів за 2008-2010 роки основна частка наповнення дохідної частини бюджету належить податковим надходженням - вони складали 60-75% від загальної суми доходів відповідно. Тобто, відносна величина цієї складової частини доході бюджету носила більш-менш постійний характер. Крім того, структура безпосередньо податкових надходжень не зазнає суттєвих коливань із року в рік (рис.2.4).

Найбільша частка у структурі податкових доходів державного бюджету протягом досліджуваного періоду належить податку на додану вартість. При цьому вона набуває поступового зниження – з 57% у 2008 році, до 56% у 2009 і 53% у 2010 році.

На другому місці за обсягом надходжень до бюджету посідає податок на прибуток.

Найменшу частку має  акцизний збір із ввезених на територію України товарів.

Частка мита має тенденцію скорочення.

Рис. 2.4 Структура податкових платежів доходів Державного бюджету

Темпи приросту часток податкових надходжень до доходів державного бюджету за досліджуваний період наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Темп приросту часток податкових надходжень доходної частини Державного бюджету

За наведеними у таблиці 2.2 даними видно, що у 2009 році порівняно із 2008 неподаткові надходження мали найбільший приріст частки у доходах державного бюджету – 9,36%. Найбільше скорочення частки має податок на прибуток – 5,45%. У 2010 році порівняно із 2009 найбільший приріст частки у структурі доходів державного бюджету має податок на прибуток – 2,08%, а найбільше скорочення – неподаткові надходження (на 3,18%). Порівнюючи частки у структурі доходів станом на 2010 рік із 2008 роком можна висновувати, що найбільше зросла частка неподаткових надходжень – на 6,19%. Найбільшого скорочення набула частка податку на додану вартість – 6,12%.

У 2011 році планується зростання доходної частини доходів державного і зведеного бюджетів, а також збільшення частки податкових надходжень у структурі доходів державного бюджету, що пояснюється, в першу чергу, запланованим збільшенням надходжень від податку на додану вартість з одночасним скороченням частки бюджетного відшкодування податку.

2.2 Дослідження ролі окремих регіонів у наповненні дохідної статті державного бюджету України

Регіональна диспропорція в наповненні українського бюджету за ос­танні п'ять років призвела до зміни "годувальників" України. Міф про Київ-годувальника заснований на особливостях регіональної структури збирання платежів усередині країни, заснованої на недосконалому законодавстві, що регламентує порядок реєстрації платників податків. Внаслідок цієї недоско­налості регіональна структура збирання платежів є деформованою. Наприк­лад, виробничі потужності можуть перебувати в будь-якому регіоні України, але відкриття одного тільки офісу в Києві гарантує підприємству одержання київської "прописки". Причому в такий спосіб "київськими" стають цілі мета­лургійні комбінати. І це тільки одна із причин перекручування регіональної структури надходжень до бюджету. Другою є те, що саме до Києва, зазвичай, приписані загальнонаціональні компанії на зразок НАК "Нафтогаз України", НАЕК "Енергоатом" та ін. [6].

На динаміку, структуру й географію надходжень коштів до бюджету впливає багато чинників. Насамперед - регіональна структура економіки, розміщення продуктивних сил, фінансовий стан підприємств, розвиток побу­тової інфраструктури населених пунктів і, зокрема, наявність курортних зон, готелів тощо. Крім того, обсяги надходжень місцевих податків і зборів визна­чають і зусилля місцевої влади, спрямовані на створення необхідних умов для підприємницької діяльності, зокрема для торгівлі, а також діяльність міс­цевих податкових органів із мобілізації доходів [1, с. 46].

За період 2004-2010 рр. диспропорції в участі регіонів у наповненні бюджетів різних рівнів збільшилися. Саме через це частка Києва в структурі збирання коштів у Зведений бюджет зросла від 26,5 % до 32 %. Та сама кар­тина спостерігається і щодо збирання коштів у Загальний фонд Державного бюджету: частка Києва за п'ять років зросла від 32,1 % до 37,1 % [6].

Зменшення частки перерахувань міста Києва в структурі збирання коштів у Зведений бюджет у І кварталі 2010 р. зумовлене двома причинами: по-перше, зменшення відрахувань у бюджет від НАК "Нафтогаз України", по-друге, повернення цій же компанії на початку березня 1,2 млрд грн переп­лаченого ПДВ. Побічно проблема перекосів у регіональній структурі бю­джетних доходів підтверджується ще й структурою доходів місцевих бюдже­тів. Хоча саме в Києві виплачуються найвищі зарплати в країні та зосередже­ний гігантський бюрократичний апарат, все-таки частка столиці в сукупних надходженнях у місцеві бюджети майже вдвічі менша за частку в надходжен­нях у Загальний фонд Державного бюджету. Зумовлено це тим, що податок із доходів фізичних осіб із зарплат працівників зараховують у місцеві бюджети за місцем розташування виробничих і інших підрозділів, а не за місцем реєстрації офісу компанії [5, с. 54].

Що ж стосується внеску інших регіонів, то, як і раніше, основними є надходження зі східних і південних областей (Харківської, Донецької, Дніп­ропетровської, Луганської, Миколаївської, Запорізької, Херсонської, Одесь­кої). Ці області, а також Крим і Севастополь, у 2010 р. забезпечили надхо­дження 40 % доходів і Зведеного бюджету, і Загального фонду Державного бюджету.

За період 2004-2010 рр. частки окремих регіонів у наповненні доходної статті Державного бюджету істотно змінилися. Незважаючи на те, що друге місце за збором коштів у Зведений бюджет, як і раніше, належить До­нецькій області, саме її внесок у відносному вимірі знизився найбільш істот­но (табл. 2.1). Понад це, щодо збирання коштів у Загальний фонд Державного бюджету Донецька область поступилася другою позицією Харківській.

Звичайно можна стверджувати, що основною причиною була криза, що найболючіше вразила саме промисловість Донбасу. Але справа в тому, що тенденція до спаду зборів у найбільш промислово розвиненому регіоні України чітко простежується протягом усіх п'яти років з 2004 по 2009 рр.(табл. 2.3, 2.4).

Таблиця 2.3

Регіональна структура збирання доходів у Зведений бюджет України, %