Виконання бюджетів за видатками здійснюється через реєстраційні рахунки, які  відкриваються в окремих органах  Державного казначейства України за кодами функціональної класифікації видатків бюджетів кожному розпоряднику бюджетних коштів та утримувачу бюджетних коштів.

      До  функцій Державного казначейства з  виконання бюджетів належить здійснення попереднього контролю за використанням  бюджетних коштів за цільовим призначенням на підставі підтверджуючих документів розпорядників коштів. Органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків бюджетних установ та організацій тільки після здійснення попереднього контролю. Попередній контроль включає перевірку:

• відповідності платіжних документів бюджетному розпису та затвердженому кошторису доходів та видатків. Кошторис доходів та видатків бюджетних установ затверджують вищестоящі розпорядники бюджетних коштів;
• наявності підтверджуючих документів, що є підставою для здійснення платежів.

      Оплата рахунків при обслуговуванні позабюджетних коштів бюджетних установ здійснюється також після проведення попереднього контролю шляхом перевірки відповідності платіжних документів затвердженим кошторисом доходів та видатків.

      Після підтвердження відповідності поданих документів органи Державного казначейства здійснюють погашення бюджетних зобов’язань.

      Органи  Державного казначейства мають право відмовити в погашенні бюджетного зобов’язання у разі, якщо:

1. бюджетні зобов’язання не відповідають затвердженому кошторису доходів та видатків бюджетної установи;
2. бюджетні зобов’язання не відповідають обсягу доведених бюджетних асигнувань.

      Погашення бюджетних зобов’язань здійснюється шляхом оплати платіжних документів з Єдиного казначейського рахунку  в розмірі підтвердженого бюджетного зобов’язання та надання дозволу на отримання готівкових грошових коштів в установах банків на цілі, передбачені кошторисом доходів та видатків розпорядників бюджетних коштів.

      Бюджетним кодексом регламентується повноваження Державного казначейства України щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Державне казначейство України:

1. здійснює бухгалтерський облік усіх надходжень та витрати Державного бюджету України;
2. встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;
3. здійснює контроль за відповідністю платежів взяти зобов’язанням та бюджетним асигнуванням.

      У випадку виявлення бюджетних  порушень Державне казначейство України у межах своєї компетенції може вчинити дії до розпорядників бюджетних коштів, яким видали відповідні бюджетні асигнування.

      Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та  іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

      Підставами  для призупинення бюджетних асигнувань можуть бути:

1. несвоєчасного  і неповного подання звітності про виконання бюджету;
2. невиконання вимог щодо бухгалтерського  обліку,  складання звітності  та  внутрішнього  фінансового  контролю  за  бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;
3. подання недостовірних звітів та інформації  про  виконання бюджету;
4. порушення розпорядниками  бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;
5. нецільового використання бюджетних коштів.

      За  здійснені розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетні правопорушення Державне казначейство може вчиняти такі дії:

      1) застосування  адміністративних  стягнень до осіб,  винних у  бюджетних правопорушеннях відповідно  до закону;

      2) зупинення операцій з бюджетними  коштами. 

      Зупинення операцій з бюджетними  коштами  полягає  у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Зупинення операцій з бюджетними  коштами  можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачене законом.

      Нецільове використання бюджетних коштів, тобто  витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, має наслідком зменшення асигнувань розпорядник бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності  у порядку, визначеному законами України.

      Органи  Державного казначейства України відповідно до закону несуть відповідальність за невиконання вимог щодо ведення  бухгалтерського обліку та  складання  звітності про виконання бюджетів.

      Керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів, встановлених цим Кодексом.

      Державне  казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосовування.

      У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов’язання, протягом місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних коштів повинні впорядкувати свої зобов’язання з урахуванням безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких  обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобов’язань таких бюджетних установ не допускається.

ВИСНОВОК

      Створення Державного казначейства в Україні  обумовлено необхідністю мати таку управлінську структуру органіка б дозволила  уникати затримки платежів, викривлення  даних обліку і звітності з  виконання бюджету та забезпечила  ефективне використання бюджетних коштів. Згідно з концепцією розвитку органів казначейства досягнути цієї мети можна шляхом:

• консолідації коштів Державного та місцевих бюджетів на рахунках ДКУ;
• цільового направлення бюджетних коштів тільки на підставі даних позабалансового казначейського обліку зобов'язань розпорядників;
• створення автоматизованої системи бухгалтерського обліку на трансакційній основі, завдяки якій кожен платіж, кожна казначейська операція знаходять відображення в обліковій системі.

     Процес  розвитку системи Державного казначейства продовжується. Органи казначейства мають розв’язати важливі проблеми проведення державної бюджетної політики, які відповідали б самій логіці здійснюваних в України реформ.

     З набуттям Державним казначейством  України статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України і розгортанням роботи розрахункових палат Державного казначейства змінюються функції органів Державного казначейства і порядок відкриття рахунків для обліку доходів бюджету. Державне казначейство у своєму розвитку повинно вийти на такий рівень, коли досягнення головної мети його діяльності – управління державними фінансовими ресурсами, дозволить використовувати внутрішні резерви для погашення зовнішніх та внутрішніх боргів, підвищити оборотність наявних коштів. Основним результатом еволюційного розвитку Державного казначейства України є поступове формування повнофункціональної системи, що працює за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та звітності, використовує сучасні технології.

список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної  Ради України 28 червня  1996 р. - К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України. – 115 с.
2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. – К.: Атіка, 2002.
3. Указ Президента України від 27.04.95 “Про Державне казначейство України”.
4. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України: навч. посібник. – К.: Вид-цтво Європейського ун-ту, 2007. – 220 с.
5. Василик О. Д., Павлюк К .В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС, 2002. – 608с.
6. Єремейчук Р. Вдосконалення дiяльностi державного казначейства: регiональний аспект// Банкiвська справа. – 2008. – №2. – C. 34-36.
7. Жибер Т. В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України. – 2003. – №1. – с. 40-46.
8. Карлін М.І. Державні фінанси України: навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 348 с.
9. Осипчук Л. Інститут казначейства як гарант фінансового забезпечення економічних реформ в Україні//Економіка.Фінанси.Права. – 2007. – №12. – С.15-17.
10. Шакор А. Місце та роль Державного казначейства України у взаємовідносинах між Державним та місцевим бюджетами // Збірник наук,праць УАДУ. – 2009. – в.2,4.ІV. – С.266-270