Бюджетна система

•     погоджує проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби;

•     визначає основні  організаційно-методичні засади державного внутрішнього фінансового контролю, дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;

•     здійснює перевірки  правильності складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджетів, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів;

•     взаємодіє  із засобами масової інформації та громадськістю з метою дотримання принципів відкритості, прозорості та гласності під час провадження своєї діяльності;

•     здійснює на основі та на виконання Конституції  та законів України, а також указів Президента України і постанов Верховної  Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України інші функції;

•     здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань і повноважень, зокрема, має право:

1) одержувати:

—    в установленому  порядку від головних розпорядників  коштів державного та місцевих бюджетів, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для аналізу виконання  бюджетів, що входять до складу бюджетної системи держави;

—    в установленому  порядку матеріали з питань надходження  і використання коштів державних  цільових фондів, їх кошториси та звіти;

—    від центральних  і місцевих органів виконавчої влади, розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту;

—    від центральних  і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій  усіх форм власності дані, необхідні  для здійснення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;

—   в установленому  законодавством порядку від органів  виконавчої влади та органів місцевого  самоврядування інформацію, документи  і матеріали, необхідні для виконання  покладених на нього завдань;

—   щомісяця в установленому  порядку від ГоловКРУ звіти про  проведення контрольних заходів;

—   від органів місцевого  самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської  та Севастопольської міських держадміністрацій  інформацію про здійснені запозичення, в тому числі надходження від  розміщення облігацій місцевих позик  та надходжень від укладених договорів  про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах;

—   від Державної  комісії з цінних паперів та фондового  ринку інформацію про реєстрацію випуску облігацій місцевих позик  та надходження від їх розміщення, а також про погашення;

2) зупиняти у межах  своїх повноважень здійснення  бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством;

3) зупиняти в установленому законодавством порядку здійснення операцій з бюджетними коштами у разі виявлення бюджетного правопорушення;

4) здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.

Мінфін під час виконання  покладених на нього завдань взаємодіє  з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, підприємствами, установами і організаціями, а також з відповідними органами іноземних держав.

Мінфін очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку  Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Міністр, зокрема, здійснює такі повноваження:

•     керує Міністерством, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань;

•     затверджує бюджетний розпис у місячний строк  після набрання чинності Законом  України про Державний бюджет України на відповідний рік;

•     забезпечує протягом бюджетного періоду відповідність  розпису Державного бюджету України  встановленим бюджетним призначенням;

•     приймає рішення  про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство, та бюджетних коштів, передбачених для утримання центрального апарату  Мінфіну, забезпечує та контролює виконання таких рішень;

•     представляє  звіт Кабінету Міністрів України  перед Верховною Радою України  про виконання Закону України  про Державний бюджет України на відповідний рік;

•     погоджує проекти  законів, актів Президента України  та Кабінету Міністрів України з  питань, що належать до компетенції Мінфіну;

•     приймає рішення  про накладення стягнень, передбачених бюджетним законодавством, за бюджетні правопорушення;

•     приймає в  установленому порядку рішення  про зменшення бюджетних призначень головномурозпоряднику бюджетних коштів;

•     приймає в  установленому порядку рішення  про зупинення здійснення операцій з бюджетними коштами;

•     забезпечує вирішення питань, що виникають під  час взаємовідносин між центральним  апаратом Мінфіну, Апаратом Верховної  Ради України, Секретаріатом Президента України і Секретаріатом Кабінету Міністрів України, а також співпраці  Мінфіну з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів  Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та органами місцевого  самоврядування в процесі виконання  завдань, покладених на Міністерство;

•     або за його рішенням перший заступник Міністра фінансів спрямовує і координує  діяльність Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, ГоловКРУ;

•     координує  діяльність центральних органів  виконавчої влади в частині розроблення  та опрацювання ними проектів актів  фінансового, бюджетного, податкового  і митного законодавства та законодавства  у сфері державного внутрішнього фінансового контролю;

•     здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Виконання Державного бюджету  України здійснюється за розписом (див. коментар до ст. 449 Бюджетного кодексу України).

З приводу такої функції  Міністерства фінансів України як координація  у межах своїх повноважень  діяльності центральних органів  виконавчої влади, пов'язаної із забезпеченням  своєчасного і повного надходження  податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів, слід звернути увагу на наступне. Згідно Положенням про Міністерство фінансів України реалізацію цієї функції  забезпечує безпосередньо Міністр  фінансів України або за його рішенням його перший заступник. Так, Положенням передбачено, що Міністр фінансів або  за його рішенням перший заступник  Міністра фінансів спрямовує і координує  діяльність Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, ГоловКРУ.

Спрямування і координація  діяльності вказаних державних органів  здійснюється Міністром фінансів України  відповідно до Порядку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 965 від 13.06.2000 р. Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку спрямування і координація діяльності відповідного центрального органу виконавчої влади (далі — центральний орган виконавчої влади) здійснюється міністром шляхом:

•     формування державної політики у відповідній  сфері та контролю за її реалізацією  центральним органом виконавчої влади;

•     внесення на розгляд Кабінету Міністрів України  розроблених центральним органом  виконавчої влади проектів нормативно-правових актів та погодження проектів нормативно-правових актів цього органу;

•     внесення пропозицій Прем'єр-міністрові України щодо призначення  на посаду та звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, а за поданням зазначених керівників — їх заступників;

•     установлення порядку призначення на посаду та звільнення з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

•     погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівників самостійних  структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади;

•     визначення порядку обміну інформацією між  міністерством та центральним органом виконавчої влади;

•     затвердження структури центрального органу виконавчої влади;

•     одержання  звітності центрального органу виконавчої влади.

З приводу виконання Державного бюджету за доходами та видатками  див. коментар відповідно до статей 45 та 46 Бюджетного кодексу України.

У складі Мінфіну за рішенням Кабінету Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Урядовим органом державногоуправління Міністерства фінансів України є  Державне казначейство України. З приводу  казначейського обслуговування Державного бюджету України див. коментар до статті 43 Бюджетногокодексу України.

 

4. Класифікація  видів державного бюджету.

Виконання державного бюджету  передбачає фінансування державних  функцій на загальнодержавному і  місцевому рівнях. Проведення такої  діяльності передбачає відносну самостійність  бюджетів, які складаються на основі територіального устрою. В систему  територіального устрою України  входять Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. На кожному із зазначених рівнів формуються відповідні бюджети, які є основою фінансування функцій  державного управління в автономній республіці і місцевого самоврядування.

Відповідно до Конституції  України (ст. 95) "бюджетна система  України будується на засадах  справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства  між громадянами і територіальними громадами".

"Виключно Законом про  Державний бюджет України визначаються  будь-які видатки держави на  загальносуспільні потреби, розмір  і цільове спрямування цих видатків".

"Держава прагне до  збалансованості бюджету України".

"Регулярні звіти про  доходи і видатки Державного  бюджету України мають бути оприлюднені".

У Конституції України (ст. 98) зазначено: "Контроль за використанням  коштів Державного бюджету України  від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата".

Бюджетна система України  – сукупність державного бюджету  та місцевих бюджетів, побудована з  урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв. Бюджетна система України  складається з Державного бюджету  України та місцевих бюджетів. Кожен  із бюджетів є самостійним утворенням і прямо не підпорядкований вищестоящому бюджету. Самостійність бюджетів можлива  лише за наявності власних дохідних джерел і забезпечується правом визначення напрямів їх використання відповідним органом державної влади. Разом з тим, основою розвитку бюджетної системи є принцип єдності. Він свідчить про наявність єдиного рахунку доходів і видатків кожного елементу бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною грошовою системою, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Також основою побудови бюджетної системи України є принципи:

– збалансованості (витрати  повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету);

– повноти (враховуються всі  надходження та витрати бюджету);

– обґрунтованості (обсяги надходжень і витрат бюджету розраховуються згідно із затвердженими методиками та правилами);

– ефективності (заплановані  цілі мають бути досягнуті залученням мінімального обсягу коштів та досягненням максимального результату);

– субсидіарності (розподіл видатків між бюджетами ґрунтується  на максимальному наближенні суспільних послуг до їх споживача);

– цільового використання коштів;

– справедливості і неупередженості (бюджетна система будується на засадах  справедливого і неупередженого розподілу коштів між особами, що їх одержують);

– публічності та прозорості (бюджети та звіти про їх виконання  затверджуються відповідними радами);

– відповідальності (кожен  учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність).

Склад бюджетної системи  відображається у зведеному (консолідованому) бюджеті країни. Зведений бюджет є  сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування  економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет розраховується на різних рівнях: країни в цілому, АР Крим, областей, районів, а також міст з районним поділом. Структуру зведеного бюджету України відображено на рис. 6.5.