Бюджетна система України

 

 

Зміст

     Вступ……………………………………………………………………….     4

1. Сутність та структура бюджетної системи країни…………………..    6
2. Принципи бюджетної системи України……………………………… 12
3. Система доходів і видатків бюджетів………………………………… 17

    Висновки………………………………………………………………… .…30

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Бюджет та бюджетна система  загалом відноситься до тієї сфери  суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функції.

Актуальність теми посилюється тим, що бюджетна система нашої країни на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.

Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

За останній час тема становлення, розвитку та проблем бюджетної системи висвітлювалась у наукових роботах зарубіжних і вітчизняних вчених–економістів, таких як: В.Федосов, В.І.Кравченко, С.А.Буковинський, С.Хегрут.

Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших проблем бюджетної системи та напрямки вирішення цих проблем.

Об’єктом дослідження є бюджетна система.

Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

Під час написання даної  курсової роботи були використані різноманітні літературні джерела: нормативно-правові акти, посібники, спеціалізовані статті по досліджуваній проблемі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ  УКРАЇНИ.

Розподільчі відносини у  суспільстві охоплюють всі сторони відтворювального процесу. Основне місце у регулюванні цих відноси відводиться бюджету. Саме через бюджет держава може стимулювати або обмежувати розвиток державності окремих підприємств, організацій, установ, забезпечити збільшення чи зменшення матеріального або культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Цей розподіл здійснюється при допомозі фінансових відносин, а бюджетні відносини (БВ) є складовою частиною фінансових відносин і вони

характеризуються  наступними особливостями:

1. Ці відносини є розподільчими;

2. Носієм бюджетних відносин є гроші, тобто ці відносини мають вартісне вираження;

3. Кінцевою метою бюджетних  відносин є формування і використання

централізованого  фонду грошових коштів держави (ЦФГКД).

Необхідність формування ЦФГКД в умовах товарно-грошових відносин зумовлено необхідністю виконання державою функцій, виражених у Конституції. З метою формування ЦФГКД у відповідності з об’єктивними економічними законами держава через законодавчі акти організує грошові відрахування, пов’язані з цим процесом. Механізм формування цього фонду в ринкових умовах повинен забезпечуватися з урахуванням:

- необхідності певного  обсягу грошових коштів для  виконання функцій державою;

- стимулювання юридичних  та фізичних осіб в процесі  виробництва та надання послуг.

Таким чином формування ЦФГКД  є об’єктивно необхідним процесом. Враховуючи принцип єдності усіх ланок бюджету. Бюджет можна      розглядати:

а) як економічну категорію;

б) як ЦФГКД;

в) як централізовану ланку фінансової системи;

г) як основний фінансовий план країни.

д) як основний юридично-економічний закон країни.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію слід зазначити, що державний бюджет виступає складовою частиною відносин, пов’язаних з розподілом та перерозподілом ВВП і НД з метою формування і використання ЦФГКД. Регулювання бюджетних відносин здійснюється державою у відповідності з економічними законами. В умовах ринкової економіки бюджетні відносини можуть реалізовуватись шляхом різних напрямків розподільчих процесів, а саме:

1. Між окремими сферами  матеріального виробництва;

2. Між виробничою та невиробничою сферами;

3. Між окремими адміністративно-територіальними  утвореннями;

4. Між окремими ланками  бюджетної системи;

5. Між окремими категоріями  населення;

6. Між Україною та іншими  державами;

7. Між Україною та міжнародними  організаціями [1, c.98].

У складі бюджетних відносин можна виділити наступні групи:

I. Грошові відносини, які виникають між підприємствами, організаціями державної форми власності та державою. Ці відносини характеризуються двома потоками:

- з спрямування  грошових коштів від підприємств в бюджет шляхом сплати податків та інших платежів;

- з асигнуваннями  з бюджету на управління та  розвиток виробництва иробництва (централізовані капіталовкладення, дотації плановозбитковим галузям і т.д.).

Ці відносини носять умовний характер, оскільки платник податків і

утримувач бюджетних  асигнувань є держава та суб’єкти господарювання

державної форми  власності.

ІІ. Грошові відносини  держави з підприємствами та організаціями колективної форми власності (та змішаної). Ці відносини відрізняються від попередніх, підприємства вступають у відносини з державою як правило в односторонньому порядку. Ці відносини заключаються у сплаті податків та інших обов’язкових платежів. З бюджету асигнування виділяються цим підприємствам в особливих випадках.

ІІІ. Грошові відносини, які  виникають між державою і суб’єктами приватної форми власності. Ці відносини характеризуються одностороннім процесом, тобто сплата податків і платежів в бюджет, асигнування відсутні.

IV. Грошові відносини держави  з партіями та іншими організаціями.

V. Грошові відносини, які виникають між державою та населенням носять двохсторонній рух грошових коштів.

VI. Між Україною та іншими  державами і міжнародними об’єднаннями  з приводу одержання та погашення державних кредитів.

Таким чином, сукупність перерахованих  грошових відносин характеризує зміст бюджету як економічної категорії. Бюджет як економічну категорію слід розуміти як частину економічних відносин, які виникають з приводу розподілу і перерозподілу ВВП і НД з метою утворення і використання ЦФГКД.

Розглядаючи місце бюджету в системі грошових фондів, слід відзначити, що бюджетні відносини матеріалізуються у ЦФГКД. Цей фонд характеризують наступними ознаками:

· ним розпоряджається  виключно держава;

· держава забезпечує нормативно-правове регулювання  процесу формування і використання фонду;

· держава забезпечує строго-цільове використання коштів фонду;

· держава забезпечує мобільність і масштаби формування фонду.

Державний бюджет є основою  ЦФГКД. Серед ланок фінансової системи  бюджет займає центральне місце, саме за допомогою бюджету здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП і НД у всій його повноті. Тобто між галузями матеріального виробництва, між виробничою і невиробничою сферами, між окремими ланками фінансової та бюджетної системи, між окремими категоріями населення.

Бюджет як основний фінансовий план забезпечує мобілізацію усіх грошових коштів, здійснює їх розподіл по основним ланкам [2, c.105].

Державний бюджет України  є одним з основних юридично – економічних законів. Він визначає основну спрямованість фінансової політики держави, її зміст та структуру: основи фінансової діяльності держави, порядок формування бюджету держави та використання асигнування бюджету. Всі економічні та юридичні закони в тій чи іншій мірі пов’язані з бюджетом.

Необхідність бюджету  обумовлена:

- наявністю  товарно-грошових відносин;

- наявністю держави;

- дією об’єктивних економічних законів розвитку суспільства.

Бюджетним кодексом визначено  структуру бюджетної системи  України, до складу якої віднесено державний бюджет та місцеві бюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування, до яких віднесено бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. У цьому переліку «втрачено» два види бюджетів, що формуються в Україні, — республіканський бюджет Автономної Республіки Крим (центральний бюджет даної автономії) та міські бюджети (централізовані бюджети міст з районним поділом).

Бюджетна система України  включає чотири рівні, що відповідають її адміністративно-територіальному поділу:

—  загальнодержавний;

—  обласний та Автономної Республіки Крим;

—  районний;

— низовий.

На загальнодержавному рівні  формується центральний бюджет нашої країни — Державний бюджет України. На обласному рівні формуються Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні і міські (міст державного значення) бюджети. На районному рівні формуються районні бюджети (сільських районів) та міські (міст обласного значення з районним поділом) і бюджети міст обласного значення без районного поділу. Сюди ж можуть бути віднесені бюджети районів у містах. На низовому рівні формуються бюджети міст районного значення, селищ, сіл та бюджети сільських Рад (якщо одна сільська Рада об'єднує двоє чи більше сіл, то у них формується один бюджет). Усі бюджети, які утворюються в населених пунктах, належать до бюджетів місцевого самоврядування. [2, c.112].

Структура бюджетної системи  характеризується питомою вагою  окремих видів бюджетів у зведеному бюджеті. В Україні склалася структура бюджетної системи, в якій переважає централізація бюджетних коштів (табл. 1).

Таблиця 1

СТРУКТУРА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ЗА ДОХОДАМИ

(1992—2005 рр.), %

Види бюджетів	1992	1994	1996	1998	2000	2002	2005
Зведений бюджет	100	100	100	100	100	100	100
Державний бюджет	52,4	64,9	61,3	51,8	73,5	67,7	68,0
Республіканський  бюджет Автономної    Республіки Крим та обласні бюджети	14,4	10,7	20,5	17,0	12,1	14,0	11,0
Бюджети міст державного та обласного значення	21,2	17,6	14,4	17,2	6,9	10,7	13,2
Районні бюджети	8,6	5,0	5,0	10,9	5,9	5,6	4,6
Бюджети міст районного  значення	0,9	0,5	0,7	0,8	0,4	0,5	0,8
Бюджети селищ	0,9	0,5	0,4	0,7	0,3	0,5	0,7
Бюджети сіл	1,6	0,8	0,7	1,6	0,9	1,0	1,1