Бюджетна система США

Робота  Конгресу над бюджетом

     «Бюджет уряду США» додається до бюджетного послання президента Конгресу, надходячи  туди в січні (найпізніше в лютому), за 9 місяців до початку нового фінансового  року (фінансовий рік у США з 1976 р. починається 1 жовтня і закінчується 30 вересня наступного року). Розгляд  бюджету Конгресом починається  відразу ж після його передачі президентом. Бюджетне рішення встановлюється постійними комітетами з бюджету  Сенату та Палати представників. Уже 15 квітня вони повинні представити  першу спільну бюджетну резолюцію, на прийняття якої Конгресу виділяється  місяць. Це важливий бюджетний документ і віха в бюджетному процесі. У  ній містяться контрольні цифри  доходів та видатків з розробкою  за функціональними категоріями. Спираючись на встановлені цією резолюцією бюджетні орієнтири, у численних комітетах  Конгресу готуються конкретні законопроекти  з податків та асигнувань. Після  завершення цієї роботи, але не пізніше 15 вересня, Конгрес приймає другу  спільну бюджетну резолюцію. На відміну  від першої, вона носить остаточний та директивний характер. Технічно саме друга бюджетна резолюція і  є власне бюджетом. Процедурні питання  проходження бюджету постійно удосконалюються, та існує традиція постійного реформування законодавчих та підзаконних актів.

     Важливо підкреслити, що федеральний бюджет США, як і раніше, базується на однорічній основі, а оцінки, що містяться в  ній, на наступні чотири роки призначені для полегшення роботи над новим  бюджетом.

Зміцнення бюджету

     Закон «Про вирівнювання бюджету і контроль за дефіцитом» від 1985 р. (відомий як закон Гремма-Рудмана-Холінгса) обмежує прийняття законів, які збільшують видатки та зменшують доходи, і доповнений також загальним Законом «Про бюджетне узгодження» від 1993 р.

     Закон «Про вирівнювання бюджету» поділяє  видатки на два види: затверджувані  і сталі (які іноді називаються  обов’язковими). Затверджувані видатки  утворюються шляхом прийняття щорічних постанов про бюджетні призначення. Видатки на заробітну плату й  інші поточні витрати урядових відомств звичайно затверджуються постановою про  призначення. Сталі видатки визначаються постійними законами. Витрати на лікарську  допомогу старим та інвалідам, страхування  від безробіття і на підтримку  цін на сільськогосподарську продукцію  є прикладом сталих.

     Дія законів, котрі збільшують сталі  видатки або зменшують доходи, обмежується застосуванням правила  «плати як можеш». За цим правилом загальна дія законодавства щодо сталих видатків чи доходів не повинна збільшувати  дефіцит. Дозволене підвищення соціальних виплат, наприклад, повинно бути покрите  зменшенням інших сталих видатків чи збільшенням доходів.

     Правило «плати як можеш» не застосовується для  збільшення сталих видатків чи зменшення  доходів, передбачених уже прийнятими законами. Наприклад, сталі видатки  на соціальні програми, такі як страхування  від безробіття, збільшуються, коли зростає число покупців страхової  допомоги; а багато виплат підвищуються за діючими законами на показник інфляції. Податкові доходи зменшуються, коли знижується прибуток підприємців як підсумок економічних умов. Щоб вирішити проблему збільшення сталих витрат, президент  Клінтон, наприклад, використовував розпорядження  № 12 857 і зменшив показники для  сталих видат-ків (за винятком страхування внесків та виплати відсотків по державному боргу).

     Закон Гремма-Рудмана-Холінгса зобов’язує АБУ зробити оцінки та розрахунки, що визначають застосування секвестру, і надати їх президенту та Конгресу. ГБКУ зобов’язане зробити такі ж оцінки та розрахунки, а керівник АБУ — пояснити різницю між показниками двох відомств. Оцінки та розрахунки АБУ становлять основу для розпоряджень на відсікання видатків, які видаються президентом. Розпорядження президента не можуть змінити подробиці доповіді АБУ. Служба загального обліку (вищий орган державного фінансового контролю) зобовязана підготувати узгоджену доповідь.

Виконання бюджету.

     Після затвердження федерального бюджету  Конгресом починається його виконання: міністерства та відомства федерального уряду виконують видаткову, а  Міністерство фінансів — дохідну  частину. Закон зобов’язує президента розподіляти кошти, які виділяються  для більшості виконавчих відомств. Президент передає ці повноваження АБУ та ГБКУ для розподілу коштів за тимчасовими термінами (звичайно за кварталами фінансового року), а  іноді і за видами діяльності. Відомства  можуть вимагати виділення єдиної суми, щоб пристосовуватися до мінливих обставин.

     Контроль  за виконанням бюджету покладений на Адміністративно-бюджетне управління та на Міністерство фінансів. Якщо перша  організація формує і виконує  бюджет, то друга — збирає федеральні податки, друкує національні гроші, здійснює митні функції та ін. Широкими правами в галузі поточного і  подальшого контролю володіє також  ГБКУ.

 4.Структура доходів та напрямки видатків США

        Федеральний бюджет у США - це досить складний фінансовий механізм управління та контролю за діяльністю всіх федеральних міністерств і відомств, повністю визначає економічні основи державного будівництва і який має потужний вплив на стан економіки в цілому. За формою він являє собою регулярно затверджувану докладну кошторис усіх урядових витрат і доходів, які розподіляються за джерелами надходжень, основними напрямками та програмами витрачання коштів. Під бюджетними доходами в США зазвичай розуміється грошова сума податкових надходжень та інших платежів, зібрана з населення і підприємств федеральним урядом через федеральні або місцеві влади. Бюджетні доходи включають також різного роду подарунки та вклади. У доходи не включаються суми від розпродажів федерального майна, доходи за відсотками, виплати за позиками і внутрішніх грошових переказів між урядовими рахунками.

      Структура витратної і прибуткової частин федерального бюджету зазнає щорічні зміни. І тому розгляд питання про доходи і витрати федерального бюджету цікаво з точки зору динаміки цих змін.

      Таким чином, розглянемо структуру доходів і видатків бюджету федерації США не на якийсь окремий рік, а порівняємо федеральний бюджет 80-х і 90-х років. Слід зазначити, що на структуру федерального бюджету США більшою мірою впливають політичні події, що відбуваються в цій країні. Так, наприклад, федеральний бюджет був полем битви в багатомісячну протиріччі Б. Клінтона і республіканського конгресу перед президентськими виборами 1996 р. у США.

      Перед адміністрацією Клінтона стояла не тільки проблема переобрання в 1996 р., але і необхідність зміцнення політичної бази демократів. А це означало таку конфігурацію бюджетних пріоритетів, за якої має відбуватися поступово заміщення військових витрат на соціальні. Так, у 2009 р. прямі військові витрати склали 21,6% всіх федеральних витрат (298,4 млрд. дол), а на частку основного блоку соціальних програм - 55,9% бюджетних витрат (772,5 млрд).

      Структура основних джерел надходжень до федерального бюджету, особливо після рейганівських податкових революцій, характеризувалася наступного динамікою і показниками. Основними джерелами надходжень були прибуткові податки - 43,6% в 1992 фін. р. (при знижується тенденції - відповідно до бюджетного стратегією республіканців - в 1982 фін. р. частка того виду надходжень, наприклад, становила 48,2% всіх федеральних доходів). На другому місці - податки на соціальне забезпечення - 37,9% всіх федеральних податків на тлі підвищення тенденції-знов-таки, відповідно до політики консервативних сил Америки (у 1981 фін. г. на них падало не більше 30,5% доходів федерального бюджету). Єдина частка податків на прибуток корпорацій і акцизних податків, розуміючи як сума прямих і непрямих податків на бізнес, у 1992 фін. г. не перевищувала 13,4% всіх федеральних податків - при їх зменшується ролі як джерела доходів федерального уряду протягом попередніх 10 років (у 1981 фін. г. вона дорівнювала 17% доходної частини федерального бюджету). Загальний обсяг надходжень до федерального бюджету в 1992 фін. р. склав близько 1,1 трлн. дол., в 1997 фін. г. - 1, 355 трлн. дол. .

      У лютому 1994 р. адміністрація Б. Клінтона представила конгресу бюджетну стратегію і свою систему бюджетних пріоритетів, прорахованих аж до 1999 фін. года. Долю федеральних витрат у ВВП передбачалося скоротити до 21,5%, а сукупний податковий тягар збільшити до 19,2% або на 1% ВВП. У 2009 р. адміністрація з величезною працею досягла у конгресу деякого підвищення прибуткових і акцизних податків. В цілому вона передбачала дещо збільшити частки прибуткових податків у сукупних доходах федерального бюджету (до 44%) і податків на прибуток корпорацій і непрямих податків на бізнес (до 15%) і знизити частку податків на соціальне забезпечення (до 36,5%). Але основні зміни повинні були торкнутися видаткової частини бюджету. Військові витрати передбачалося скоротити до 250 млрд. дол., Знизивши їхню частку у федеральному бюджеті до 14% до кінця 90 років. Головним пріоритетом адміністрації оголошувалася соціальна сфера-витрати на охорону здоров'я, освіту, перепідготовку робочої сили, державне допомоги. До кінця 90 років соціальні витрати федерального уряду повинні були б збільшитися приблизно в 1,5 рази і скласти 1,24 трлн. долл., Або приблизно дві третини всіх федеральних витрат.

      Які ж реальні досягнення клінтонською адміністрації в бюджетній сфері.

      Можна констатувати, що стаття Витрати на національну оборону при Клінтоні перетворилася на одну з найбільш динамічно що скорочуються позицій у федеральному бюджеті - у 2009 фін. г. вони були зменшені майже в 10 млрд. дол, до 272,1 млрд. дол, або 17,8% всіх федеральних витрат. У той же час стаття Виплати відсотків по державному боргу стала, навпаки, найбільш динамічно росте - на неї в 2009 фін. г. асигновано 232,2 млрд. дол, або 15,2% всіх федеральних витрат (зростання більш, ніж на 30 млрд. дол)

      На  соціальні потреби, по бюджету 2009 фін. г., виділяються більш 60% федеральних асигнувань (приблизно 936 млрд. дол)

      Найбільш швидко зростаючими статтями в соціальному бюджеті при Клінтоні стали витрати на охорону здоров'я і соціальне обеспеченіе1. Ч то стосується економічних програм, то адміністрація практично заморозила витрати на сільське господарство, транспорт, енергетику, охорону навколишнього середовища, науку і техніку.

      Доходи  в 2009 фін. г. зростали випереджаючими темпами по відношенню до витрат - 7,1 у порівнянні з 5,3%, що склало різницю в 10 млрд. дол в абсолютному вираженні.

      Таким чином, зробимо наступні висновки.

      Структура витрат і доходів безпосередньо залежить від того, що знаходиться біля "керма влади" - республіканці або демократи, тому що вони мають різні бюджетні пріоритети, які і визначають статті витрат і доходів федерального бюджету в США;

      Наведену вище порівняльну характеристику доходів федерального бюджету США 80х і 90х років оформимо наочно у формі таблиці. (див. додаток Б "Доходи федерального бюджету США за основними джерелами в 2009і 2009 фін. роках).

      Структура витрат федерального бюджету США істотно змінилася, і в 2008 фін. г вона характеризується наступними показниками (див. додаток В "Витрати федерального бюджету США за основними напрямками в 2009 фін. Році).

5.Особливості міжбюджетних відносин в США

 Бюджетні  відносини

     Бюджетна  історія США налічує два століття. За цей час бюджетні відносини  трансформувались у чітку злагоджену систему, що дає змогу ефективно  вирішувати масштабні зовнішні та внутрішні  проблеми. Американці досить успішно  подолали період Великої депресії (1929—1933 pp.), хоча за ці роки обсяг виробництва скоротився на дві третини, банківсько-біржовий крах паралізував ділове життя, зарплата зменшилась удвічі, безробітних налічувалось 13 млн. осіб. Новий уряд шляхом радикальних реформ зумів за досить короткий історичний період - за кілька років - виправити ситуацію.

     Процедурні  питання проходження бюджету  постійно удосконалюються, й існує  традиція постійного реформування законодавчих і підзаконних актів.

     Організовує виконання бюджету Міністерство фінансів та внутрішня податкова  служба. Надходження від зовнішньоекономічної діяльності контролює спеціальна служба. До функцій Міністерства фінансів відносять  усі операції з емісією державних  цінних паперів, розміщенням позик  серед кредиторів, обслуговування державного боргу.

 Бюджетний рік у США починається 1 жовтня і закінчується 30 вересня.

 Розглянемо  бюджетний устрій США.

 Оскільки  США — федеративна держава, вона має три бюджетні рівні — федеративний, бюджети штатів та місцеві бюджети, у тому числі: 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міських самоврядувань, 15 тис. шкільних округів, 29 тис. спеціальних районів, 3 тис. округів. Органи влади штатів і місцеві адміністрації автономні в проведенні бюджетної політики і мають повноваження щодо оподаткування.

 Розглянемо  процеси, пов'язані із державним  бюджетом.

 Федеральний (державний) бюджет будується за принципом "повного бюджету" і складається  з двох частин: власне урядового  бюджету та довірчих (траст) фондів. За рахунок власне урядового бюджету  фінансуються національні економічні та соціальні програми. Довірчі фонди  мають переважно цільовий характер і забезпечують функціонування інфраструктури (федеральні автошляхи, летовища, електростанції). Статус довірчих мають окремі соціальні  та пенсійні фонди. Доходи довірчих фондів формуються за рахунок надходжень від  використання державної власності. Окремі соціальні фонди формуються за рахунок внесків працюючих  як у державному, так і приватному секторі економіки, а також відрахувань  від доходів федерального уряду  та підприємств.

 Бюджет  як фінансовий документ на 2009/2010 бюджетний  рік складався з п'яти томів: власне бюджет, пояснення до нього, історичні дані, добірка економічного аналізу та дві брошури, що пояснювали бюджетний процес — загалом 2514 сторінок. Бюджет передбачав фінансування 13 федеральних  міністерств, більше ніж 100 відомств, агенцій  та управлінь, а також кошти на фінансування національних програм  — медицини, освіти, охорони довкілля, боротьби зі злочинністю тощо. Загальна сума федеральних витрат становила 1,73 трлн дол., що на 3,9 % більше, ніж у  попередньому році. До речі, саме з 2009/2010 бюджетного року вперше за 30 останніх років був передбачений профіцит бюджету на суму 9,5 млрд дол.