Бюджетна система США

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 

Економічний факультет 
 
 
 
 
 

Реферат з курсу «Державні фінанси»

на тему:

«Бюджетна система США» 
 
 
 
 
 
 

Виконали:

Студенти 3 курсу, 3 групи

«Фінанси та кредит»

Антоненко Анастасія

Ясенюк Ігор 
 

Київ, 2011

1. Бюджетна система США

     Бюджетна  система є системою засобів, за допомогою  яких уряд Сполучених Штатів Америки  має змогу вирішувати, які кошти  й на які потреби йому слід витратити  і звідки ці кошти взяти.

     Потім, коли відповідні рішення схвалено, бюджетна система стає знаряддям  для втілення їх у життя. За допомогою  бюджетної системи уряд розподіляє ресурси для забезпечення своєї  діяльності на головних напрямках визначає мету, з якою виконується та чи інша програма або реалізується проект, а також обсяг роботи, пов'язаний з такою діяльністю. Хоч бюджетна система має справу насамперед із фінансовими проблемами, проте допомагає  стежити й за роботою над розв'язанням  інших — наприклад, соціальних, як-от безробіття. Рішення, ухвалені в перебігу роботи над бюджетом, стосуються як країни в цілому, так і окремих  штатів, місцевих адміністративних одиниць  та, зрештою, кожного американця.

     Бюджетна  система реґламентується різного роду законами, ухваленими для виконання вимог Конституції.

      Сучасна система державних фінансів США складається з:

      • Фінансової системи федерації;

      • Фінансових систем 50 штатів;

      • Фінансових систем 12,7 тис. адміністративних, господарсько-підприємницьких, культурно-освітніх та інших місцевих підрозділів;

      • спеціальних фондів;

     Така  система організації державних  фінансів характеризується відсутністю  єдності. Це означає, що кожен підрозділ  державного управління самостійно складає  і затверджує свій бюджет, розробляє  і здійснює податкову політику, управляє боргом.

     Центральне  місце в системі державних  фінансів США займає фінансова система  федерації і федеральний бюджет. Про що свідчать що склалися в останні  три десятиліття параметри розподілу  та перерозподілу коштів між бюджетами  трьох рівнів: близько 65% сукупних витрат консолідованого бюджету проходять  через федеральний бюджет і 35% - частка інших двох рівнів, яка ділиться між штатами та місцевими органами влади в пропорції 2/1.

     За  федеральними органами закріплені витрати  загальнонаціонального значення (на військові цілі, міжнародні справи, на фінансову підтримку будь-яких галузей і секторів національного  господарства; на утримання федерального державного апарату; на управління федеральним  державним боргом і т.п.). На частку влади штатів і місцевих органів  припадає значна частина державних  витрат, пов'язаних з фінансуванням  соціальних потреб місцевого господарства, адміністративного апарату. Що стосується доходів, то основним джерелом доходної частини бюджету є податкові  надходження. Причому, в доходах  федерального бюджету переважають  прямі податки, в доходах штатів - непрямі, а у доходах місцевих органів влади - майнові податки .

     У США бюджетів регулюються через  систему дотацій і відрахувань. Рух ресурсів відбувається одночасно  по чотирьох каналах: з федерального бюджету - до бюджетів штатів і місцеві  бюджети; з бюджетів штатів - до місцевих бюджетів; з місцевих бюджетів - до бюджетів штатів; між місцевими бюджетами.

     Федеральний бюджет у США - являє собою регулярно затверджувану докладну кошторис усіх урядових витрат і доходів, які розподіляються за джерелами надходжень, основними напрямками та програмами витрачання коштів. Під бюджетними доходами в США зазвичай розуміється грошова сума податкових надходжень та інших платежів, зібрана з населення і підприємств федеральним урядом через федеральні або місцеві влади. Федеральний (державний) бюджет побудований за принципом «повного бюджету» і складається з двох частин: власне урядового бюджету і довірчих (траст) фондів. За рахунок урядового бюджету фінансуються національні економічні та соціальні програми. Довірчі фонди мають переважно цільовий характер і забезпечують функціонування інфраструктури (федеральні автошляхи, аеродроми, електростанції). Статус довірчих мають окремі соціальні і пенсійні фонди. Доходи довірчих фондів формуються за рахунок надходжень від використання державної власності.

     Структура витратної і прибуткової частин федерального бюджету зазнає щорічні  зміни. Слід зазначити, що на структуру  федерального бюджету США більшою  мірою впливають політичні події, що відбуваються в цій країні.

     У США всі 50 штатів формально наділені автономними правами в галузі фінансів. Вони самостійно складають, затверджують і виконують свої бюджети, які ні за доходами, ні за видатками  не входять у федеральний бюджет країни. Певною мірою вони самостійні у визначенні обсягу бюджетів, структури  витрат і доходів. Федеральна влада  не уповноважені прямо контролювати бюджети штатів. Влада штатів не звітують перед федерацією про стан фінансів і бюджету.

     У більшості штатів складання бюджету  знаходиться у веденні глави  виконавчої влади і здійснюється підлеглим йому фінансовим органом. При цьому кошторис витрат розробляють  бюджетні та фінансові бюро, а кошторис доходів - податкові та інші органи. Проект бюджету направляється в  місцеві законодавчі органи.

     Найбільш  великими в складі видатків бюджетів штатів є витрати на освіту (» 35% від видаткової частини бюджетів), соціальне забезпечення (» 13%), охорона здоров'я (» 9%), дорожнє будівництво і утримання доріг, охорону навколишнього середовища, житлове будівництво і комунальне господарство.

     Основним  джерелом доходів бюджетів штатів, як і федерального бюджету, є податкові  надходження. Сьогодні основним джерелом доходів бюджетів штатів є податок  на продаж - 29% від дохідної частини. А індивідуальний прибутковий податок  становить 17%. Нестача власних коштів штатів поривається за рахунок фінансової підтримки з федерального бюджету (23% від дохідної частини) і надходжень з бюджетів місцевих органів влади (» 1,5%).

     Що  стосується місцевих адміністративних одиниць і місцевих функціональних органів і установ, то функції по складанню місцевих бюджетів покладено на голів виконавчої влади, функції за твердженням бюджетів - на представників місцевої законодавчої влади.

     До  складу видатків місцевих бюджетів більше половини їх загальної суми припадає на частку витрат, пов'язаних з фінансуванням  державної податкової школи. Крім того, значна частка коштів щорічно виділяється  на фінансування утримання доріг, комунального та міського господарства, протипожежної  охорони, лікувальних та інших установ.

     До  джерел фінансування видатків місцевих бюджетів належать: місцеві податки, доходи від послуг комунального господарства та інші не податкові доходи, дотації  з федерального бюджету і бюджетів штатів, надходження від випуску  місцевих позик і лотерей. Основним джерелом доходів є місцеві майнові  податки (на їх частку припадає близько 29% податкових доходів).

     Таким чином, важливо виділити, що при єдності  податкової системи США кожна  адміністративна одиниця вибирає  свою структуру податків з урахуванням  різноманітності місцевих умов та рівня  життя населення.

     Важливе місце в системі державних  фінансів належить спеціальним фондам США, які функціонують відокремлено як самостійні фінансово - кредитні установи. Вони являють собою сукупність грошових ресурсів, які мають селеві призначення. Доходи цих фондів формуються за рахунок  податкових і не податкових надходжень, також за рахунок коштів федерального бюджету.

     Найбільш  значними є фонди соціального  страхування. До основних загальнонаціональним систем (фондів) соціального страхування  та забезпечення відносяться страхування  по старості, у зв'язку з втратою  годувальника та страхування здоров'я. Крім того, існує страхування по безробіттю, по тимчасовій непрацездатності і, нарешті, система державної допомоги людям похилого віку, інвалідам і  нужденним.

     Також у США в залежності від цілей  використання виділяють наступні спеціальні фонди:

• економічні фонди, призначені для регулювання господарського життя. До них належать інвестиційні, кон'юнктурні, фонд перебудови і розвитку і т.д.
• науково-дослідницькі фонди, що використовуються для фінансової підтримки наукових досліджень в промисловості, будівництві, а також утримання державних наукових центрів, що здійснюють розробку фундаментальних досліджень;
• військово-політичні фонди - резерви, що знаходяться головним чином в розпорядженні президента США, за рахунок яких фінансуються додаткові цільові заходи мають особливу важливість.
• інші фонди.

     Таким чином, спеціальні фонди США мають  цільовий характер і формуються за рахунок податкових і неподаткових надходжень та за рахунок коштів федерального бюджету. 

      2.Бюджетний рік.

     Бюджетний рік федерального уряду починається  з 1 жовтня і завершується 30 вересня  наступного року, а більшості штатів - починається 1 липня і закінчується 30 червня наступного року. При цьому  понад половини штатів практикують  складання бюджету на два роки. У більшій частині місцевих адміністративних одиниць бюджетний рік збігається з календарним. Бюджетний період триває 4 роки.

3. Бюджетний період 

     Бюджетний процес у США регламентується  двома основними законами — «Про бюджет і звітність» (1921 р.) та «Про контроль над бюджетом і заморожування  фондів» (1974 p.). Перший закон фактично кодифікував створення сучасної єдиної федеральної бюджетної системи США. Другий закон підняв бюджетне законодавство, організацію бюджетної процедури до рівня сучасних вимог. За глибиною зроблених змін закон був названий «бюджетною реформою 1974 p.». Бюджетний процес США має чотири основних етапи, кожний з яких взаємопов’язаний з іншими:

• формування бюджету президента;
• робота Конгресу над бюджетом;
• зміцнення бюджету;
• виконання бюджету.

     Формування  бюджету президента

     Бюджет  Сполучених Штатів складається з  декількох томів, де викладено фінансові  пропозиції президента і порядок  розподілу коштів. Основна увага  приділяється майбутньому бюджетному року, для якого Конгрес повинен  схвалити бюджетні призначення.

     Формування  бюджету починається не пізніше  весни кожного року, найменше за 9 місяців до його передачі в Конгрес  і за 18 місяців — до початку  фінансового року .

     Період  між першим понеділком січня і  першим понеділком лютого Президент  представляє в Конгрес проект бюджету, включаючи попередню доповідь по питанню про секвестирування.

     Через 15 днів після завершення сесії Конгресу АБУ випускає завершальну доповідь по питанню про секвестирування, і президент видає в разі потреби указ про проведення секвестируванння.

     Президент установлює загальні напрямки бюджетної  і фінансової політики. Спираючись на ці вказівки Адміністратжно-бюджетне управління (АБУ) разом з Міністерством фінансів працює над визначеннями особливих політичних вказівок і рівня планування для відомств як на майбутній бюджетний рік, так і на наступні чотири роки, щоб керувати підготовкою їх бюджетних запитів. Рішення визначаються також оцінками економічного становища, підготовленими разом з Радою економічних радників, АБУ та Головним бюджетно-контрольним управлінням (ГБКУ), безпосередньо підзвітному Конгресу США.