Правовий статус безробітного

- щодо забезпечення більшої адаптаційної здатності молодих людей до технологічних і економічних змін. Навчання кадрів є одним з головних засобів боротьби зі структурним безробіттям, формування передумов для росту мобільності кадрів, скорочення періоду між втратою та отриманням роботи. Вирішення цієї проблеми знаходиться у площині законодавчого та колективно-договірного врегулювання відповідальність роботодавця за належний рівень кваліфікації найманої робочої сили та запровадження механізму стимулювання як роботодавців так і найманих працівників підвищувати рівень кваліфікації та здобувати нові професії;

- щодо попередження молодіжного безробіття. Необхідно завчасно в середньостроковій перспективі (до 5 років) розрахувати потребу в працівниках за галузями економіки. Це дозволить уникнути диспропорцій між попитом та пропозицією робочої сили в подальшому.

З метою реалізації Закону України „Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю”[13] та забезпечення зайнятості випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів освіти постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2010 року № 577 затверджено перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація, з 57 позицій. Дотація – це компенсація роботодавцю фактично виплаченої працевлаштованому випускникові заробітної плати з нарахуваннями. За рахунок передбачених бюджетних асигнувань щомісячно протягом року роботодавцю відшкодовується покриває такі витрати, а протягом другого року роботодавець повинен зберегти за власний рахунок робоче місце за таким працівником. При цьому у разі звільнення такого працівника за ініціативою роботодавця, він повинен повернути суму отриманої дотації. Вперше кошти на ці цілі були передбачені в Держбюджеті в 2008 році (32 млн гривень). Перелік професій, за якими можна було працевлаштовувати молодь у 2008 році був прийнятий лише з 7 професій. До кінця 2008 року на перше робоче місце з дотацією було працевлаштовано 1303 молоді особи (420 електрогазозварників, 345 трактористів-машиністів, понад 220 каменярів, близько 200 малярів). На що використано 1,5 млн гривень з Держбюджету. Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” на реалізацію Закону України „Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю” передбачені державні асигнування у сумі 10 млн гривень. Однак практика роботи щодо працевлаштування молодих спеціалістів на перше робоче місце за отриманою професією (спеціальністю), затвердженою у 2008 році Переліком професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, показала, що Перелік професій потребує розширення. Так, упродовж 2009 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало понад 51,0 тис. бухгалтерів, 37,7 тис. менеджерів різних напрямків, 36,4 тис. інженерів різних спеціальностей, 33,0 тис. економістів, 3,2 тис. агрономів, майже 2,0 тис. ветеринарних лікарів тощо. У той же час, роботодавцями у 2009 році заявлено лише 20,6 тис. вакансій для бухгалтерів, 19,7 тис. вакансій для менеджерів, 6,0 тис. - для економістів, 1,6 тис. - для агрономів, 1,1 тис. - для лікарів ветеринарних тощо. Щорічно ВНЗ і ПТУ закінчують близько 900 тис. випускників (ПТУ – 240 тис. осіб, ВНЗ – 640 тис. осіб). До служби зайнятості щорічно звертаються в середньому 55-70 тис. випускників ВНЗ і ПТУ (2009 р. – 74 тис.). Це 5-6% від загального випуску. Враховуючи потреби роботодавців у робочій силі, випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які не мають професійного досвіду роботи, важко конкурувати на ринку праці з досвідченими фахівцями, коли на одне робоче місце претендує по кілька спеціалістів з досвідом роботи. Ретельно відпрацьований новий Перелік професій (спеціальностей) розширений до 24 робочих професій і 33 спеціальностей. Під час його підготовки було проаналізовано стан ринку праці, потребу роботодавців у працівниках, актуальність на ринку праці окремих професій (спеціальностей), перспективи працевлаштування молоді за професіями (спеціальностями). Крім того, були враховані пропозиції регіонів, оскільки багато в чому проблеми працевлаштування є регіональними, і кожен регіон, окрема територія, має характерні для неї особливості професійної потреби робочої сили. Також максимально враховані пропозиції Міносвіти – в перелік включені спеціальності зі сфери педагогіки, медицини, культури і мистецтв. Мінпраці здійснено розрахунок щодо чисельності випускників, які отримали вищу або професійно-технічну освіту та яких передбачається працевлаштувати з наданням дотації роботодавцю для забезпечення молоді першим робочим місцем. За відповідними розрахунками, згідно з новим Переліком професій, що відповідає сучасним потребам ринку праці, починаючи з липня 2010 року, щомісяця зможуть працевлаштуватися з наданням дотацій майже 435 осіб з числа випускників.

ВИСНОВОК

1.     Безробіття – складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

2.     Проаналізувавши причини виникнення безробіття ми можемо і зробити висновки про те як долати безробіття.

3.     Безробіття характеризується двома основними показниками: рівнем і тривалістю безробіття.

4.     Безробіття – це більше, ніж економічне лихо. Воно завдає великих соціально-психологічних збитків. Соціально-економічні наслідки безробіття розглядаються наряду з проблемами бідності та соціальної нестабільності як одні з найбільш гострих та національних проблем.

5.     Безробіття ― це проблема не окремих країн, а всього світу в цілому.

Лише об’єднавшись провідні країни світу можуть подолати дану проблему.

6.     Розрізняють основні види безробіття: фрикційне, структурне, сезонне, приховане, циклічне, хронічне, застійне, конверсійне та інші.

7.     Проблема безробіття є ключовою у ринковій економіці і, не вирішивши його, неможливо налагодити ефективну діяльність економіки держави та суспільного добробуту населення. Існує безліч програм щодо зменшення безробіття, проте держава мусить обрати правильний шлях вирішення цього питання.

8.     Головними причинами високого рівня безробіття є такі: спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні); рух робочої сили (професійний, соціальний, регіональний).

9.     Регулювання зайнятості молоді, переходячи зі сфери виробництва та організації, долучається до сфери суспільних відносин, збалансування людських потреб. Відносини регулювання розвиваються й ускладнюються з розвитком виробництва, культури, суспільства та людини. Ця трансформація стосується можливості використання стратегій і моделей регулювання не лише у галузі виробництва та споживання, а й у сфері соціальних, у тому числі й трудових, відносин.

10.        Зменшення рівня безробіття означає появу реальних робочих місць. Подолання проблем, що лежать в основі безробіття – це старт до підвищення зайнятості, а з ним і для підвищення соціально - економічного рівня життя населення.

11.        Боротьба з молодіжним безробіттям, що породжує соціальну незахищеність і відчуття знедоленої людини, повинна зробити значний внесок в розвиток економіки України. Ті, хто успішно розпочав трудове життя, мають менший ризик тривалого безробіття в майбутньому.

12.        Заходи, вжиті для подолання безробіття, пере­важно сприяли його пом’якшенню, а не усуненню основних причин, що його продукують. Українське безробіття з цик­лічного за характером перетворилося на структурне. Вже сьогодні поряд з безробітними на ринку праці існують численні вакансії, замістити які досить проблематично.

13.        Важливим напрямом запобігання безробіттю серед молоді є реалізація спеціалізованих програм, які забезпечують розширення зайнятості створенням для неї додаткових робочих місць без великих матеріальних витрат, зокрема організацією сезонної і тимчасової участі в проведенні сільськогосподарських робіт, обслуговуванні і ремонті сільськогосподарської техніки, транспортуванні і реалізації урожаю, через надання допомоги інвалідам, людям похилого віку, роботу в лікарнях, інтернатах, дитячих будинках та ін.

14.         Нинішні методи в економічній політиці України вичерпали себе і не здатні забезпечити нормального функціонування ринку праці, його соціальної інфраструктури та ціннісних орієнтирів, а процесові державного макроекономічного регулювання зайнятістю притаманні невідповідність у цілому фінансової, законодавчої, нормативної бази ринковим формам господарювання, відірваність від соціально-економічних процесів, які відбуваються на мікрорівні.

 Я вважаю, що розв’язання питання безробіття є однією з найгостріших проблем в умовах сьогоднішньої економічної кризи. Від його вирішення залежить не тільки зайнятість населення, а й рівень промисловості, що у свій час впливає й на економічний стан країни в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України, Олант, Харків, 2002р

2. Кодекс законів про працю з постатейно систематизованими матеріалами, під ред. В.Вакуленка, Істина, Київ, 2001 р.

3. ЗУ «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р.

4. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000р.

5. Н.Б. Болотіна «Трудове право», Київ, Вікар, 2006 р.

6. Аналітичні записки Щодо проблем і подій суспільного розвитку НІСД- 2009(12)

7. Аналітична записка ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ГАРАНТОВАНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІ ПЕРШИМ РОБОЧИМ МІСЦЕМ  НІСД- 2009(12)

8. Гронтковська Г.Е. Економічна теорія.-Рівне-2010, С.247-255

9. Ділова Україна http://project.ukrinform.ua/

10. Державна служба зайнятості України: http://www.dcz.gov.ua

11. Держкомстат України: http://ukrstat.gov.ua/

12. Завіновська Г. Т. Економіка праці  Безробіття і його види

13. З А К О Н   У К Р А Ї Н И «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю»

14. Зоідзе Д.Р. НАПРЯМКИ ПОДОЛАННЯ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ

15. [Електронний,,ресурс]–http://lucl.lucl.kiev.ua/start/lit_econom.html.

16. Круліковська Л. Проблеми та перспективи мінімізації безробіття

17. Кучер А. А. Ринок праці в Україні та проблема безробіття

18. Марченко С.К., Юрчик Л.В. Безробіття в Україні: проблеми та шляхи подолання

19.  Магун Н.І. Проблеми безробіття в Україні: причини та можливі шляхи його подолання

20. Магун Н.І. Проблеми безробіття в Україні

21. Міжнародна організація праці http://www.ilo.org/

22. Министерство здравоохранения и социального развития Российской Федерации    http://www.minzdravsoc.ru/

23.  Моніч Г.А. РИНОК ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ

24. Мороз О.М Безробіття та регулювання зайнятості сільської молоді

25. Левченко О. М.  Чинник економічного розвитку України: зростання професійного потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №11 с.113-118

26. Перша рейтингова система http://www.rate1.com.ua/

27. Рівненський обласний центр зайнятості www.dcz.gov.ua/rov/

28. Толстеньова А. С. Аналіз сучасного стану безробіття в Україні та перспективи його мінімізації

29. Центр перспективних соціальних досліджень  http://cpsr.org.ua/

30. Черникова Ю.О.  ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМИ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

31. Черниш Т. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. - № 3. – С.8-12.

32. Ю.А.Урсакій, О.О.Гончар  Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,  м. Чернівці    БЕЗРОБІТТЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД, ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

33. Фонд Регіональних Ініціатив ГАРТ  http://www.gart.org.ua/

34.        34. Хеффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии  права и государства. – М.: Человек и Закон, 2004. – 14

2