Кукурудза

Спосіб сівби  на Півдні широкорядний 45 — 70 см, у Лісостепу  — післяукісні посіви на силос 45 — 70 см, на зелений корм 45 см і звичайний рядковий з міжряддями 15 см. Післяжнивні посіви в Степу сіють широкорядно з міжряддями 45 — 60 см, у Лісостепу і на Поліссі — звичайний рядковий. 

Доглядаючи посіви, проводять до- і післясходове боронування, міжряддя 2 — 3 рази розпушують. 

Збирають силосну кукурудзу у фазі молочно-воскової стиглості, на зелений корм — до і в період викидання волотей до молочної стиглості, використовуючи силосозбиральні комбайни та косарки-подрібнювачі. 

Є й інші способи  вирощування кукурудзи на зелений  корм: у зеленому конвеєрі висівають у 3 — 4 строки з інтервалом 2 — 3 тижні. В один строк висівають суміші трьох гібридів (ранньо-, середньо- і пізньостиглих) або сіють у два строки по два гібриди різної тривалості вегетації, завдяки чому подовжується тривалість використання зеленої маси. Вирощують також багатокомпонентні суміші кукурудзи із соняшником і соєю, буркуном, ріпаком, кормовими бобами, редькою олійною, горохом. 

Енергозберігаюча  екологічно доцільна технологія вирощування  кукурудзи в люцерно-кукурудзяній сівозміні. Це мінімізована тех­нологія вирощування кукурудзи у двопіллі. Вона підходить для фермерських господарств, що займаються тваринництвом, хоч з успі­хом може бути використана в будь-якому господарстві. В Канаді її практикують уже тривалий час (І. І. Хорошилов, 1984). 

Особливістю цієї технології є те, що ґрунт зовсім не обробляють. Восени травостій люцерни  знищують у Канаді гербіцидом —  аналогом нашого 2,4Д амінна сіль. Звичайно, можна застосовувати й інші гербіциди. 

Навесні сіють  кукурудзу спеціальними сівалками, які добре заробляють насіння в необроблений ґрунт. Проти бур'янів при потребі використовують посходові гербіциди. Добрив не вносять. Кукурудза використовує поживні речовини від мінералізації органічної маси стерньокореневих решток люцерни. 

В Уманській державній аграрній академії цей варіант технології у 80-х роках був модифікований у безгербіцидний: на люцерні 4 - 5-го року використання восени проводили дискування в два сліди, яке навесні доповнювали обробітком фрезерним або звичайним культиватором із стрілчастими добре загостреними лапами. Після цього висівали кукурудзу, застосовуючи тільки до- і післясходові боронування. Навіть міжрядного обробітку не проводили. Врожайність силосної маси середньоранніх гібридів у дослідах сягала 470 -500, зерна 70 — 90 ц/га. Перевірка у виробництві в радгоспі с. Бабанки Уманського району підтвердила можливість вирощування кукурудзи за такою технологією. Енергетичний коефіцієнт вирощування становив 6 — 8. 

Безгербіцидна технологія догляду за кукурудзою. Для умов Лісостепу і північного Степу в Уманській державній аграрній академії у 80-х роках розроблено безгербіцидну технологію догляду за кукурудзою на силос і зерно (О. І. Зінченко, 1986). Основу її становить якісний зяблевий обробіток для знищення коренепаросткових бур'янів, своєчасні якісні досходові боронування легкими борінками (ЗОР-0,7) у період появи сходів, коли кукурудза перебуває у фазах «шильця» і 1 — 2 листків. Боронування поєднують з двома міжрядними обробітками: перший у фазі 4 — 5 листків з присипанням захисних смуг, другий у фазі 9—10 листків з підгортанням. За такого догляду в міжряддях у період утворення качанів подекуди з'являється березка польова, яка істотно не впливає на врожайність і засміченість поля. 

Ця технологія цілком виправдала себе в умовах центрального, південного Лісостепу і північного Степу. Енергетичний коефіцієнт вирощування кукурудзи за цією технологією значно підвищується (табл. 19). 

Спеціальними  дослідженнями (Г. О. Коваленко під  керівництвом О. І. Зінченка, 1994) встановлено, що витрати пального на ме­ханічний догляд практично однакові з витратами його на внесення гербіцидів — ґрунтових і посходових. Звичайно, при механічному догляді можлива деяка засміченість посіву, але вона не знижує врожайності порівняно з обробітком посіву гербіцидами. 

Біоенергетична  ефективність вирощування  кукурудзи. При вирощуванні кукурудзи за екологічно чистими технологіями без зни­ження врожайності або при її підвищенні досягається економія енергії 3-4 тис. МДж/га (10 - 12 %). Але це можливо лише при висо­кому рівні технології, своєчасному і якісному виконанні всіх технологічних операцій. Біоенергетична ефективність вирощування про­дукції за звичайної технології невисока. Енергетичний коефіцієнт виробництва зерна становить 4,3, для кукурудзи його слід вважати цілком задовільним.

Висновок 
 
 

Кукуру́дза (лат. Zea mays L.)  — рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні  зерна, зібрані в качан. Поширена однорічна трав'яниста харчова і  кормова рослина. має специфічний, дуже активний тип фотосинтезу (С4), завдяки якому може в оптимальний спосіб використовувати вологу та елементи живлення в процесі формування високопродуктивних посівів. Врожайність зерна кукурудзи дуже висока. У США, Франції, в інших країнах Європи вона становить 70-90 ц/га. В середньому в світі урожайність кукурудзи перевищила 40 ц/га (табл. 1).

Посівні площі, урожайність і валові збори зерна  в Україні не відповідають грунтово-кліматичним  можливостям (табл. 3). Вони можуть бути значно вищими.

В Україні основні  площі посіву кукурудзи на зерно розміщують в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм - в усіх зонах. Оптимальна площа посіву кукурудзи на зерно і силос в Україні є в межах 3 млн. га. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Применение удобрений под гибриды кукурузы разного срока созревания // Кукуруза и сорго. – 2000. - №3. – С.6-8

2. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Система удобрений  гибридов кукурузы при выращивании  на зерно // Кормопроизводство. - 2002. - №5. – С.18-20

3. Агафонов Н.М.  Сроки посева, густота растений  и продуктивность кукурузы // Кукуруза  и сорго. – 1996. - №2. – С.7-8

4. Антурин Д.А., Салмин Л.И., Шушарина Л.Т. Влияние  удобрений на урожай и качество  зеленой массы кукурузы в степной  зоне Западной Сибири // Кукуруза и сорго. – 2001. - №5. – С.4-6

5. Антулин Д.А., Салмин Л.И., Каличкин В.К. Влияние  удобрений на урожай кукурузы  и проса в условиях южной  лисостепи Западной Сибири, // Кукуруза  и сорго. – 2003. - №4. – С. 9-10

6. Алтухова Т.В.  Эффективность применения различных гербицидов в посевах кукурузы на зерно, // Кукуруза и сорго. – 2005. - №2. – С.20-22

7. Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие  обработки, удобрений, гербицидов  на продуктивность кукурузы, // Кукуруза  и сорго. – 2000. - №4. – С.7-8

8. Бойко О.  В. Механізований догляд за  посівами // Механізація вирощування  сільськогосподарських культур  – 2004. - №5.-С.14-17

9. Багринцева  В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А. Урожайность  гибридов кукурузы при разной  густоте стояния растений, // Кукуруза и сорго. – 2001. - №5. – С.2-4

10. Варасова Н.Н.,Шустова  А.П.,Физиология растений.– Л.,«Колос».–  1969.– 225с. 

11. Веселовский  И.В., Кариамо Х.С.Д. Влияние рамрода  на фотосинтетическую деятельность  и урожайность кукурузы // Физиология  растений, 1981, т.28, вып.1, С. 218-222.

12. Грушка Я.  Монография о кукурузе. Перевод  с чешского. - М.: Колос, 1965.-747с. 

13. Даниленко  Ю.П., Любименко Т.А. Совершенствование  технологии возделывания кукурузы  – основной путь повышения  урожайности // Кукуруза и сорго. – 2003. - №6. –С.2-3