Виробництво рибофлавіну(вітамін В2)

Для отримання кормового  препарату рибофлавіну культуральну рідину випарюють в вакуумі до 30-40% сухих речовин та сушать у розпилювальній або валково-вакуумній сушарці. Готовий продукт являє собою порошок жовто-бурого кольору, який містить не менш 10 мг/г рибофлавіну і до 20% протеїну. Кормовий препарат містить також вітаміни В-і, В₃, В₆, В₁₂ та нікотинову кислоту [18,20].

Існує спосіб виділення рибофлавіну, який передбачає нагрівання отриманої після ферментації суспензії рибофлавіну з максимальним вмістом сухих речовин при температурі 35-55°С в квазіанаеробних умовах (помірне розмішування без введення повітря) протягом 6-28 годин та при значеннях pH 4-9. З отриманого після індукованого автолізу розчину, що містить рибофлавін, останній виділяють центрифугуванням, десантуванням та сушать [24].

Для отримання кристалічного  препарату рибофлавіну культуральну рідину нагрівають до 95-100°С, оскільки в цих умовах весь рибофлавін виходить з клітин. Потім розчин центрифугують, центрифугат охолоджують до 18-20°С, встановлюють pH 4,5-5,0 та осаджують рибофлавін з розчину за допомогою гідросульфіту. Після декантації розчин промивають, центрифугують, сушать та подрібнюють. Таким чином отримують технічний препарат рибофлавіну.

Пропонують спосіб очистки  та кристалізації рибофлавіну, при  якому рибофлавін в стабільній модифікації  розчиняють у водному розчині  мінеральної кислоти при температурі не >30°С при інтенсивному перемішуванні, додають до отриманого розчину активоване вугілля, фільтрують через керамічні мембрани з розмірами пор 20-200 нм, отриманий розчин змішують при температурі не вище 30°С з 5-10-кратною кількістю води, кристали рибофлавіну, що випали, відокремлюють центрифугуванням або фільтруванням [25].

Мікробіологічним шляхом одержують ергостерин, вітамін В₁₂, вітамін В₂, а також р-каротин — попередник вітаміну А (табл.1).

                                                                                                                                     Таблиця 1

                                                      Вітаміни  мікробного  походження

ВІТАМІНИ	ХІМІЧНА ПРИРОДА	ПРОДУЦЕНТИ
В12(ціанкобаламін)                   В2(рибофлавін)         Β-Каротин (попередник вітаміну А)	-(5,6-Диметилбензимідазол)-кобамідціанід               7,8-Диметил-10-(1'-D-рибітил-ізоалоксазин)       Полієнові похідні	Eubacterium limosum (Butyribacterium rettgerii) Nocardia rugosa Micromonospora purpureae Methanosarcina barheri Clostridium thermoaceiicum Pseudomonas denttrifkans Rhodobacter capsutatus Rhodospirillum rubrum Eremothecium ashkjii Ashbyii gossypii Candida flaveri Mycocandida riboflavina Mycobacterium smegmatis Clostridium acetobutyrkum Blocheslea trispora               Choanephoraconjuncta            Rhodosporidium diobovatum Mycobacterium rubrum

                                         

                                              ВИСНОВОК

Рибофлавін є одним  з найбільш широко розповсюджених вітамінів. Він міститься у всіх тваринних  та рослинних клітинах, але лише деякі продукти є багатими джерелами  даного вітаміну. Найбільша концентрація рибофлавіну спостерігається у  дріжджах та печінці, але найбільш розповсюдженими  дієтичними джерелами рибофлавіну є молоко та молочні продукти, м'ясо, яйця, овочі та зелень. Рибофлавін з тваринних продуктів засвоюється краще, ніж з рослинних джерел. У коров'ячому, овечому та козиному молоці не менш 90% рибофлавіну знаходиться у вільній формі, в більшості інших джерел він виявляється зв'язаним з білками.

Вітамін В₂ термостабільний, тому він практично не руйнується в процесі звичайного приготування їжі, якщо тільки не піддавати продукти тривалій дії світла, що може призвести до втрати до 50% вітаміну. Деяка частина рибофлавіну може також втрачатись разом з водою, що використовується для приготування. Внаслідок високої чутливості рибофлавіну до дії світла, він швидко руйнується в молоці, що зберігається в скляних пляшках при яскравому сонячному світлі (85% протягом 2 год.). Стерилізація продуктів опроміненням або обробка оксидом етилену може також призвести до руйнування рибофлавіну.

 
 
 

 

 

 

 

                       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Спиричев В.Б. Теоретические и практические аспекты современной витаминологии.// Укр. біохім. журнал, 2004, т.76, №4, с. 32-53.

2. Воробьева Л.И. Промышленная микробиология: Учеб. пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 294с.

3. Шнайдман Л.О. Производство витаминов. - М.: Пищевая промышленность, 1973. - 443с.

4. Биотехнология биологически активных веществ. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений./ Под ред. д.б.н., проф. МГУ И.М.Грачевой и д.т.н., проф. МГУ Л.А.Ивановой. - М.: Издательство НПО «Элевар», 2006. - 453с.

5. Спірічев В.Б., Донченко Г.В., Блажеевич Н.В. та ін. До 20-річчя Чорнобильської аварії. Вивчення вітамінного статусу та забезпеченості мікро-та макроелементами окремих груп людей в різні періоди часу після аварії на ЧАЕС.// Укр. біохім. журнал, 2006, т.78, №2, с. 5-26.

6. Поморцева Н.В. Перспективы получения витаминов и коферментов с помощью микроорганизмов (обзор).// Химико-фармацевтический журнал, 1986, №8, с. 965-974.

7. Воробьева ПИ. Промышленная микробиология: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 294с.

8. Білінська І., Гавриленко 3., Кащенко В. Дослідження активності рибофлавінкінази - першого ферменту біосинтезу флавінових нуклеотидів у мікроорганізмів.// "Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна", випуск 25, 2000, с 81-86.

9. Мочевинський Л., Білінська І., Кащенко В. Електрофоретичне дослідження АТФ:рибофлавін-5'-фосфотрансферази деяких мікроорганізмів.// "Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна", випуск 37, 2004, с. 37-44.

10. Шавловский Г.М., Логвиненко Е.М. Сверхсинтез флавинов у дрожжей.// Укр. биохим. журнал. 1985. Т. 57. № 4. С. 98-112.

11. Капустяк К., Стенчук М. Спільний вплив мутацій red2 і red3 на біосинтез рибофлавіну та фериредуктазну активність у дріжджів Pichia guilliermondii.// "Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна", випуск 27,

2001.

12. Романюк Т., Федорович Д., Протченко С, Гудзь С. Вплив суміщення мутацій RIB80 і HIT на біосинтез рибофлавіну та фериредуктазну активність у дріжджів Pichia guilliermondii.// "Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна", випуск 26, 2001.

13. Фаюра Л.Р., Федорович Д.В., Прокопив Т.М. и др. Плейотропный характер мутаций rib80, hit1 и red6, нарушающих регуляцию биосинтеза рибофлавина у дрожжей Pichia guilliermondii.// Микробиология, 2007, т. 76, №1, с. 66-71.

14. Іщук СП., Яцишин В.Ю., Дмитрук К.В. та ін. Генно-інженерне конструювання штамів флавіногенних дріжджів Candida famata з високою активністю рибофлавінкінази.// Укр. біохім. журнал, 2006, т. 78, №5, с. 63-64.

15. Патент России №2081175. Степанов А.И., Куканова А.Я., Галушкина З.М. и др. Штамм Bacillus subtilis - продуцент рибофлавина. - 1994.

16. Бабаева И.П., Чернов И.Ю. Биология дрожжей. Учебное пособие для университетов. Электронная версия. - 2005.

17. Голышева М.Г., Гришакова Е.В., Успенская В.Э. и др. О сохранении Eremothecium ashbyii в активном состоянии.// Микробиология, 1965, т. 34, №4, с. 661-665.

18. Мосичев М.С, Складнев А.А., Котов В.Б. Общая технология микробных производств. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 264с.

19. Никитин Г.А., Биохимические основы микробных производств: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1992. - 319с.

20. Бекер М.Е. Введение в биотехнологию. Пер. с латышского. - Рига, 1978. -

21. Патент России №2098482. Виноходов В.О Способ культивирования микроорганизмов. - 1997.

22. Патент России №2115657. Шишков Ю.И. Аквахелат, способ получения аквахелата, способ модулирования характеристики культуры клеток, культуры ткани, одноклеточного или многоклеточного организма и транспортная система. - 1998.

23. Карандеев К.Г., Карандеева Н.И., Твердоступ ОВ. и др. Использование мембранного ионоселективного электрода при технологическом контроле микробиологического продуцирования рибофлавина (витамина В2).// Всероссийская конференция "Актуальные проблемы аналитической химии", Москва, 11-15 марта, 2002: Тезисы докладов. 2002, т.2, с. 155-156.

24. Патент России №2033427. Роланд Курт Способ выделения рибофлавина. -1995.

25. Способ очистки и кристаллизации рибофлавина Reinigungs- und Kristallisationsverfahren fur Riboflavin. Патент 0995749 ЕПВ, МПК7 C 07 D 475/14. Roche F. Hoffmann-la. № 99120364.7; Заявл. 13.10.1999; Опубл. 26.04.2000

Принципово - технологічна схема виробництва кормового препарату рибофлавіну