Особливості формування іхтіофауни малих річок

-у створенні важливої  вторинної біологічної продукції,перетворюючи  її з первинної та вторинної,що  перебувала на нижчих шаблях  біотичних зв'язків. Ця іхтіологічна  вторинна продукція сприяє утворенню  природної кормової бази для  вищих риб –гетеротрофів- хижаків,  які завершують екологічну піраміду , а також є цінним природним  ресурсом у господарстві людини;

-у поширенні переробленої  первинної та вторинної продукції  замежі екосистем,забезпечуючи внутрішньоекосистемної  й міжекосистемні процеси обміном  речовиною і енергією;

-у створенні потоку  біотичної енергії та енергетичного  балансу;

-у забезпеченні  біотичного  кругообігу в сиситемі;

-у біотичному механізмі  створення системи блокування  загрозливих забруднювачів природного  довкілля.

Інша важлива функція  іхтіофауни – зниження інтенсивності  розвитку синьо-зелених водоростей,які  викликають «цвітіння» водойм і агресивний розвиток ищої водної рослинності, що обумовлює заростання, обміління  та зникнення водойм, особливо невеликих  розмірів. Значну роль іхтіофауна відіграє й у формуванні епізоотійної обстановки в регіоні, будучи проміжним і  остаточним хазяїном багатьох паразитарних організмів.

Узагальнена різна участь іхтіофауни у прояві функціональних особливостей водних екосистем показана у класифікаційній схемі(табл.1)

Табл.1

Загальна схема  класифікації функціонального зачення  іхтіофауни у водних екосистемах

Тип функціональної активності іхтіофауни	Вид участі у функціонуванні екосистем	Форми участі
Трофічний	Споживно-вилучний	Вилучення значної кількості  біомаси різних біотичних елементів  у водних екоситемах.
	Метаболічний	Підживлення водних систем мінерально-органічними сполуками.Каналізація  біологічної активності води. Участь в утворенні екологічного механізму  самоочищення води
	Продуційний	Утворення вторинної біологчної продукції. Створення природної  кормової бази для гетеротрофів, розташованих на вершині екологічної піраміди.
	Енергетичний	Участь у трансформуванні  біотичної енергії та потоку енергії  у водних екосистемах.
	Деструктивний	Порушення цілісності прибережних  заростей вищої водної рослинності
Конструктивний	Гніздобудівний	Переміщення будівельного матеріалу,забезпечення внутрішньосистемного матеріального  обміну.Створення умов для відтворення  багатьох видів риб і водних організмів.
Міграційний	Зоохоронний	Участь у просторовому розповсюдженні організмів та їх угрупувань. Сприяння в матеріально-енергетичному  міжекосистемному та трансбасейному обміну.
Епізоотичний	Паразитоценозний	Утворення системи проміжних  хазяїв у паразитичному циклі  розвитку паразитичних організмів. Участь у створенні паразитоценозів у водних системах.

Наведена схема класифікацій функціональноїролі іхтіофауни у водних екосистемах має певною мірою  відносний характер,оскільки різні  види участі риб у функціональних проявах екосистем тісно пов'язані  між собою,часто переходять з  одного в інший, чим забезпечується стабільність систем. В.Л. Булахов, Р.О.Новіцький, О.Є. Пахомов, О.О.Христов « Біологічне різноманіття України, Дніпропетровської обл. Круглороті (Cyclostomata), Риби (Pisces) ст.244-245.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

1.Іхтіофауна малих річок  регіону перебуває у напружених  умовах існування. Особливо це  стосується аборигенного,вихіднеого  іхтіокомплексу, зокрема, функціонально  та ресурсно важливих видів  риб .

2. Діючий статус охоронності  видів риб-мешканців малих рік  регіону,які належать до Регіонального  червоного списку,потребує перегляду  (удосконалення),оскільки не відбиває  реальних потреб цих видів  щодо їх збереження.

3. поширення функціонально  загрозливих видів,насамперд,чабачка  амурського, гірчака,карася сріблястого  набуває прогресуючого характеру  істановить певну загрозу для  усталеності іхтіофауни.

4. Отримані матеріали  свідчать як про напружений  стан умов формування іхтіокомплексів  малих рік, так і про наявність  адаптивних реакцій компонентів  іхтіоценозу. Тому оптимізація  процесу відновлення іхтіофауни  можлива тільки на основі відповідних  детальних досліджень та відповідних  обгрунтувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.«Малі річки  України» (довідник), Київ  « Урожай  »1991 р.,за ред. А.В. Яцика

2.В.Л. Булахов,  Р.О.Новіцький, О.Є. Пахомов, О.О.Христов  « Біологічне різноманіття України,  Дніпропетровської обл. Круглороті (Cyclostomata), Риби (Pisces)

3. http://imanbooks.com/book_304_page_59

 4. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. - Ужгород: Карпати, 1973.

5.Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000

6.Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К., 1989, 1990, 2000.

7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К., 2000.

8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. - К.: Урожай, 1991.

9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам - чистоту і повноводність. - К.: Урожай, 1984.

10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. (Сер. 8 "Нове в науці, техніці, виробництві", № 14).

11. Природа Карпатського регіону України. - К.: ІНЕКО, 1999.

12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. - К.: ІНЕКО, 1997.

13. Чубатий О.В. Гірські ліси - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984.

14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. - К.: Урожай, 1989.

15.         Романенко В.Д. Основи гідроекології  ,Київ 2001 р.

16.        http://uarivers.net/ukr_rvrs/ukr_riv8_2.htm

17.        І.М.  Анісімова, В.В. Лавровський Іхтіологія, Москва,1991 р.