Особливості біосинтезу лимонної кислоти

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 18:45, реферат

Описание работы

Лимонна кислота є основним з підкислювачів. Її частка становить близько 75% обсягу з всіх вироблених підкислювачів. Особливо широко вона використовується у виробництві безалкогольних напоїв, яким надає фруктові і ягідні запахи і смак. 4 г лимонної кислоти відповідає соку одного середнього лимона.

Содержание

Вступ
1. Опис об'єкту дослідження…………………………………………………….4
1.1. Хімічні і фізичні властивості лимонної кислоти………………………….4
1.2. Продуценти лимонної кислоти……………………………………………..5
2. Властивості сировини для біосинтезу лимонної кислоти…………………..6
3. Спосіб культивування…………………………………………………………7
4. Характеристика готової лимонної кислоти…………………………………..9
5.Застосування лимонної кислоти……………………………………………...12
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Лимонна кислота.doc

— 953.00 Кб (Скачать)

     Найбільш ефективним способом очищення кристалів лимонної кислоти від всіх домішок є перекристалізація. Лимонна кислота сорту екстра за всіма показниками і нормам відповідає даним Британської фармакопеї 1968. Лимонна кислота випускається тільки в упакованому вигляді: реалізована через роздрібну мережу у дрібній фасовці масою нетто 10-100 г; призначена для підприємств харчової та інших галузей промисловості - у великій фасовці масою нетто 10-40 кг.

   Дрібна фасовка повинна проводитися в пакети з "харчової" нестабілізованої поліетиленової плівки марки Н, товщиною не менше 0,08 мм; з етикетировочного паперу односторонньої гладкості, ламінованої з внутрішньої сторони поліетиленом високого тиску або пачки з паперу марки Е по ГОСТ 7247-73 з внутрішнім вкладишем з підпергаменту марки П-3. Пакети і пачки оформляють барвистими малюнками і написами (товарний знак, найменування продукції і її сорти, дата виготовлення, маса нетто, ціна, позначення цього стандарту). Пакети і пачки з кислотою повинні упаковуватися в ящики з гофрованого картону № 13 масою нетто не більше 10 кг.

    Велика фасовка проводиться в лляно-джут-кенафні тканинні мішки або лляні продуктові масою нетто не більше 40 кг, у ящики з гофрованого картону. Всередину мішків або ящиків повинні вставлятися мішки-вкладки з поліетиленової плівки, які після заповнення кислотою герметично закривають шляхом зварювання. Верхні шви тканинних зовнішніх мішків зашивають машинним способом лляними нитками або вручну - ув'язувальним шпагатом з лубянних волокон.[5]

   При внутрішньоміських перевезеннях допускається упакування кислоти в паперові непросочені відкриті тришарові мішки з внутрішнім мішком-вкладкою з поліетиленової плівки масою нетто не більше 25 кг, у ящики з гофрованого картону, вистелені підпергаментом марки П-3, повністю покривають всю внутрішню поверхню тари.

   Транспортну тару маркують з нанесенням маніпуляційного знаку "Боїться вологості".

  На ряді заводів велика фасовка лимонної кислоти механізована: установлені напівавтоматичні ваги, зашивочні машини і транспортне обладнання.

     Фірма American Association of Cereal Chemist Inc. випускає лимонну кислоту в капсулах, які захищають інші інгредієнти їжі від кислоти. Капсули виготовляють трьох типів: з частково гідрогенізованої рослинної олії, мальтодекстрину і емульгатора. Перший тип руйнується при температурі плавлення оболонки, другий - при розчиненні у воді, третій - при нагріванні у воді.

    Перевагою такої форми упаковки лимонної (та іших харчових кислот) є контрольована швидкість звільнення кислоти з капсули, рівномірний розподіл кислоти по всьому об'єму без утворення грудок Харчові кислоти в капсулах застосовують в кулінарії - для збільшення терміну зберігання пудингів і начинок для пирогів, запобігаючи реакцію між кислотою і крохмалем під час зберігання, для збільшення терміну зберігання тіста і т.д.

       Лимонна кислота у великій фасовці повинна зберігатися у закритому приміщенні на дерев'яних стелажах чи піддонах при відносній вологості повітря не вище 70%. Гарантійний термін зберігання лимонної кислоти - 6 місяців з дня виготовлення; при упаковці в ящики з гофрованого картону з внутрішнім вкладишем з підпергаменту - 3 міс.

    Для зберігання кристалічної кислоти велике значення має гігроскопічність. Під гігроскопічністю розуміють властивість речовин поглинати водяну пару з повітря незалежно від характеру зв'язування ними вологи.

      Меляса в концентрації 5% по цукру, NH4Cl концентрація 1% ,КН2РО4 конц.1% , ZnSO4 конц.1%, K4 [Fe (CN) 6] конц.10% - використовуються для ферментації і посівного середовища.6. Піногасник - олеїнова кислота - використовується для піногасіння.  

5.Застосування лимонної кислоти 

1)Кондитерська промисловість

     Тут лимонна кислота використовується як підкислювач і підсилювач смаку. Рекомендуються наступні норми її застосування при приготуванні солодкої продукції у відсотках від маси готової продукції:

- карамель, начинка шоколадних цукерок - 0,3 - 0,5%;

- торти  і тістечка, джеми, желе - 0,2 - 0,4%;

- морозиво, муси, щербети, східні солодощі - 0,2 - 0,5%.

2)Виробництво напоїв

     У алкогольні та прохолодні газовані і негазовані напої лимонна кислота додається для відчуття свіжості. Крім того, вона є синергістом, тобто речовиною, що підсилює дію антиоксидантів, таких, наприклад, як аскорбінова кислота. При цьому, рекомендуються наступні норми застосування лимонної кислоти у відсотках від маси готової продукції:

- безалкогольні  напої - 0,3 - 0,5%;

- соки - 0,1 - 0,3%;

- вина - 0,1 - 0,2%;

- лікери - 0,3 - 0,5%.

3)Консервна промисловість

     Тут лимонна кислота використовується як консервант замість оцту, який визнаний канцерогеном і застосування якого в більшості країн в харчовій промисловості різко обмежена. Рекомендуються наступні норми її застосування у відсотках від маси готової продукції:

- м'ясні  консерви - 0,05 - 0,1%;

- рибні  консерви - 0,1 - 0,25%;

- овочеві  та фруктові консерви - 0,1 - 0,3%.

4)Оліє-жирова промисловість

    Лимонна кислоти оберігає продукцію від негативної дії слідів важких металів, які знаходяться в них, шляхом утворення з ними комплексних сполук. Таким шляхом значно знижується ймовірність прогіркання жирів, маргаринів та тваринного масла. Рекомендована норма застосування лимонної кислоти складає в цьому випадку 0,05 - 0,1% від маси готового продукту.

5)Косметична промисловість

     Лимонна кислота є частиною багатьох косметичних препаратів: еліксирів, лосьйонів, кремів, шампунів, фіксаторів волосся і т.д. Тут вона використовується, в основному, як регулятор рН. Широка гамма кислотності косметичних виробів передбачає достатньо великий розкид в нормі її застосування - від 0,05% до 0,15% від маси готового продукту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

    Лимонна кислота за обсягом виробництва є одним з головних продуктів мікробного синтезу. Її загальний випуск у різних країнах сягає 400 тис. т на рік. Лимонну кислоту отримують в основному з меляси. Заводи невеликої або середньої потужності виробляють лимонну кислоту поверхневим методом культивування. Глибинний метод економічно вигідний тоді, коли потужність заводу перевищує 2500 т лимонної кислоти в рік.

     Лимонну кислоту широко використовують  у кулінарії і в харчовій  промисловості для приготування  безалкогольних напоїв, мармеладу,  вафель, пастили і ін. Лимонна  кислота включена до рецептури  деяких сортів ковбас і сиру, її застосовують у виноробстві, для рафінування рослинних олій, для виробництва згущеного молока. За допомогою лимонної кислоти зберігаються природні смак і аромат при тривалому зберіганні в замороженому стані м'яса і риби.

      При помірному вживанні лимонна  кислота стимулює діяльність підшлункової залози, збуджує апетит, сприяє засвоєнню їжі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 
 

1. В.А.  Смирнов “Пищевые кислоты (Лимонная, молочная, уксусная)" Москва “Лёгкая  пищевая промышленность” 1983. - 362 с.

2. Р.Я.  Карклиньш, Г.К. Лиепиньш “Микробиологический синтез лимонной кислоты”, рига “ЗИНАТНЕ” 1993. - 254 с.

3. “Промышленная  микробиология" под редакцией  проф.Н.С. Егорова Москва “Высшая  школа" 1989. - 378 с.

4. К.П.  Гапонов "Процессы и аппараты  микробиологических производств". Москва, "Легкая и пищевая промышленность", 1981. - 452с.

5. Л.А.  Иванова, И.С. Иванова "Методические  указания к выполнению курсового  проекта по дисциплине "Процессы  и аппараты биотехнологии" (ч.1, ч.2). - М.: 2002.

6. К.А.  Калунянц, Л.И. Голгер Балашов  В.Е. "Оборудование микробиологических производств" - М.: Агропромиздат, 1987. - 398с.

Информация о работе Особливості біосинтезу лимонної кислоти