Органогенез та системогенез. Провізорні органи – утворення, динаміка, функціонування і редукції, функції. Плацента – будова, джерела утв

Гіперплазованою при доношеній вагітності та середній масі плода вважають плаценту масою понад 700 г і діаметром більше 20 см (при великому плоді таке збільшення плаценти не можна розглядати як гіперплазію). Плацента може бути збільшена при гемолітичній хворобі плоду (в цьому випадку плацента набрякла, але ворсини її недорозвинені), неповноцінності ендометрію після абортів (плацента збільшується компенсаторно), венозному застої [13].

Можливі аномалії форми  плаценти. Зустрічаються плівкова, обідкова, багатодольна (багаточастинна) плацента, плацента з додатковими часточками і ін.. Плівкова плацента має вигляд тонкостінного мішка товщиною 0,3-0,5 см, що вистилає велику частину порожнини матки. Обідкова плацента представляє собою смужку завдовжки 20-23 см і шириною 4-6 см. При плівковій ​​і обідковій плаценті може порушуватися розвиток плоду. Двох- і трьохдольна плацента, плацента з додатковими часточками, як правило, не призводять до порушення стану плоду. Додаткова часточка може затриматися в матці і привести до маткової кровотечі в післяпологовому періоді [16].

При ускладненому перебігу вагітності (невиношування вагітності, гестози та ін), екстрагенітальних захворюваннях матері в плаценті відбуваються дистрофічні і компенсаторні зміни. Дистрофічним змінам плацентарної тканини передують гемодинамічні порушення: крововиливи в межворсинковий простір, повнокрів'я судин строми стовбурових ворсин та ін. Потім виявляють дистрофічні зміни з утворенням псевдоінфарктів (дистрофічно змінені ворсинки, оточені фібриноїдом) , склерозуванням строми ворсин, відкладенням солей кальцію. Поряд з цим спостерігаються компенсаторно-пристосувальні реакції: наприклад гіперплазія капілярів і розвиток синцитіокапіллярних мембран в кінцевих ворсинах, проліферація синцитія кінцевих ворсинок з формуванням синцитіальних вузликів, збільшення числа дрібних кінцевих ворсинок [18].

При набряковій формі гемолітичної хвороби плоду плацента набрякла, з крововиливами (рис. 3.5.1), нерідко в ній виявляють вогнища некрозу (рис. 16) і (обызвествления) звапніння, ворсинки недорозвинені (мало плодових капілярів, ендотелій їх незрілий та ін.)

Рис. 3.5.1 Плацента при набряклій формі гемолітичної хвороби плоду: на материнскій поверхні плаценти відмічаються набряк, крововиливи.

Запальні зміни, що виникають  при гематогенному і висхідному інфікуванні, проявляються лейкоцитарні інфільтрати в амніоні (амніоніт), хоріоні (хоріоніт ), децидуальній оболонці (децидуїт) або у всіх відділах плаценти (плацентит) [18].

У плаценті можуть бути виявлені субамніотичні кісти і кісти плацентарних перегородок. Як правило, поряд з кістами плаценти спостерігаються дистрофічні зміни, зокрема білі інфаркти.

Аномалії розвитку, дистрофічні  і запальні зміни плаценти можуть призводити до плацентарної недостатності. Плацента може розташовуватися в області внутрішнього маткового зіву(зева) (у випадку передлежання плаценти). У деяких випадках зустрічаються аномалії її прикріплення - щільне прикріплення або істинне прирощення. Одним з ускладнень вагітності є передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. До патології плаценти відносять також міхурове занесення(пузырный занос) і хоріокарциному (у випадку трофобластичної хвороби) [16].

Аномалії маси спостерігаються  при збільшенні маси плоду, багатоплідною вагітністю, опухоллю, діабетом, сифілісом у матері, токсикозом у вагітної, внутрішньоутробної асфіксії.

Недоношена вагітність також являється прикладом розладу  нормального функціонування плаценти. При цьому характерно незрілість структур плаценти, яка відрізняється  від фізіологічної незрілості, яка  відповідає терміну вагітності [9].

Список термінів:

1. Онтогенез - (отос - суще, генезис - походження) – індивідуальний розвиток особини, вся сукупність її перетворень від зародження до кінця життя [6].
2. Філогенез - це історичний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (видів, родів, родин і т.д. до царств включно)[6].
3. Порівняльна анатомія розглядає виникнення нових органів, їх перетворення, поділ, прогресивний розвиток і редукцію, процеси рудиментації і т.п. [23]
4. Зародкові листки - набір клітин, що формується протягом ембріогенезу тварин та людини [20].
5. Нейруляція – процес розвитку нервової системи під час ембріогенезу [22].
6. Позазародкова соматоплевра –

Список використаної літератури:

1. Голиченков В.А.  Эмбриология. /В.А. Голиченков, Е.А. Иванов, Е.Н. Никерясова./ М.: «Академия», 2004 г., 213 с.
2. Гистология, цитология и эмбриология. Под ред. Профессора Ю.И. Афанасьева и прфесора Н.А. Юриной. М.: «Медицина», 2002 г., 737 с.
3. Кузнецов С.Л. Гистология, цитология и эмбриология. /Кузнецов С.Л., Мушкамбаров Н.Н./ 2007 г.
4. Токин Б.П.  Общая эмбриология, М.: «Высшая школа», 1987 г., 480 с.
5. Практикум по эмбриологии. Под редакцией  професора В.А. Голиченкова и доцента М.Л. Семеновой. М.: «Академия», 2004 г., 120 с.
6. Белоусов Л.В. Введение в общую эмбриологию. Издательство Московского университета 1980, 213 с.
7. Хлопин Н. Г., Загальнобіологічні й експериментальні основи гістології, М., 1986.
8. Гаворка Н.Е. Плацента человека, 1980.
9. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод: Руководство для врачей. — М.: «Медицина». 1999 г. — 448 с.
10. Радзинский В.Е. Биохимия плацентарной недостаточности. / Радзинский В.Е., Смалько П.Я./ Киев, 1987.
11. Самура Б.А. Фармакотерапия. /Самура Б.А., Бабак О.Я., Колесник Ю.М., Самура Б.Б., Визир В.А., Власенко М.А., Черных В.Ф., Киреев И.В./ Харьков, «Золотые страницы», 2010 г., 772 с.
12. Зайцев С.М. Все о беременности и родах. Екатеренбург, «Y - Фактория», 2006г., 410 с.
13. Болезни плода, новорожденного и ребенка. Под ред.Е.Д. Черствого, Г.И. Кравцовой. Минск, «Высшая школа», 1996 г., 512 с.
14. Сапин М.Р. Анатомия человека: учебник в 3 т. /Сапин М.Р., Билич Г. Л/ - изд. 3-е испр., доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - Т. 2. - 496 с.
15. Цирельников Н. И.  Гистофизиология плаценты человека. Новосибирск: Наука СО, 1981. - 154 с.
16. Серов В.Н. Практическое акушерство /Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А./ М., 1989.
17. Кирющенков А.П. Влияние лекарственных средств на плод /Кирющенков А.П., Тараховский М.Л. / М., 1990;
18. Запорожан В.М. Гінекологічна патологія. Атлас. /Запорожан В.М., Цегельський М.Р./ Одеса. Одеський мед університет, 2002 г., 331 с.
19. Ширшев С. В. Механизмы иммунного контроля процессов репродукции. Екатеринбург: Изд-во УрО РАН, 1999. 381 с.
20. http://ru.wikipedia.org
21. Шаблий В.А., Г.С.Лобынцева, Кучма М.Д., Лобынцев Д.В. Получение мезенхимальных стволовых клеток (МСК) из криоконсервированной ткани плаценты.//Материалы ІІІ Международного симпозиума «Актуальные вопросы клеточных технологий».Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. Т.5, №3. 2010.
22. Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М.: Советская энциклопедия. — 1982—1984 гг.
23. Малая медицинская энциклопедия. — М.: Медицинская энциклопедия. 1991—96 гг.
24. http://www.babylife.com.ua/wp-content/uploads/Placenta.jpg&imgrefurl