Нервова система

Збільшується  м'язова сила рук, зростає сила м'язів нижніх кінцівок.

Характерним для  цього віку є розвиток великих  м'язів тулуба, діти здатні до рухів  з

великим розмахом, їм важко виконувати дрібні й точні рухи (акт письма). В 9...10 років

відбувається  скостеніння кісток зап'ястя, розвиваються м'язи кистей рук, починають

посилено формуватися  дрібні точні рухи рук.

Триває скостеніння  і ріст скелета. Проте слабкість  глибоких м'язів спини і велика

гнучкість хребетного стовпа є однією з причин порушень постави у дітей при

неправильній  позі під час письма, через невідповідність  розмірів шкільних меблів

пропорціям тіла.

До семи років  встановлюються у дітей справжня ходьба і біг з добре вираженим

симптомом «політності». Рухові умовні реакції часто супроводжуються супутніми рухами

рук, ніг і  тулуба, але їх значно менше, ніж  в 4...6 років.

Як і в дошкільному  періоді, в молодшому шкільному  віці процеси збудження

переважають над  процесами гальмування, що приводить  до порівняно швидкої

виснаженості  нервових клітин, швидкого розвитку стомлення.

До 10...11 років  розвиток кори великого мозку досягає, по суті, рівня розвитку

дорослої людини. Кора набуває головної ролі в кірково-підкірковій взаємодії, яку можна

розглядати як дуже важливий фактор формування вищих  нервових і психічних функцій  у

дитини.

Підлітковий вік (12...15 років дівчатка, 13...16 років хлопчики). Межі

підліткового  віку досить умовні і в житті спостерігаються  значні індивідуальні варіації як

темпів розвитку, так і строків настання тих  або інших характерних особливостей цього

періоду. Фактично це може бути на 1...2 роки раніше. Підлітковий  період своєю

своєрідністю  і темпом різко відрізняється  від решти етапів життя людини. З фізіологічної

точки зору підлітковий  період характеризується інтенсивним  ростом, підвищеним

обміном речовин, різким підвищенням діяльності залоз  внутрішньої секреції.

Підлітковий період – період статевого дозрівання. Активізується діяльність

гіпофіза, особливо його передньої частки, гормони якого  стимулюють ріст тканин і

функціонування  інших залоз внутрішньої секреції (статевих, щитовидної, надниркових

залоз), їхня діяльність зумовлює «стрибок у зрості», розвиток статевих органів і появу

вторинних статевих ознак. У хлопчиків «ламається»  голос, пробиваються вуса і борода,

з'являється  волосся на лобку і в пахвовій западині, починаються полюції. У  дівчаток

розвиваються  грудні залози, починає здійснюватися  менструальна функція.

У зв'язку із посиленням функції гіпофіза і надниркових  залоз поліпшуються

адаптаційні можливості організму до умов середовища, підвищується опірність щодо

інфекцій, охолодження  тощо.

У підлітковий  період зріст дітей збільшується на 5...8 см на рік. Дівчатка ростуть

найактивніше  в 11...12 років (їхній зріст у цей  час збільшується до 10 см на рік), ріст

хлопчиків найінтенсивніший в 13...14 років, і після 15 років у  рості вони обганяють

дівчаток. Зріст  збільшується в основному за рахунок  росту трубчастих кісток кінцівок,

кістки грудної  клітки ростуть повільніше, ось чому у підлітків часто можна бачити плоскі,

а часом і  запалі груди, що утруднює дихання.

Разом з ростом збільшується і маса тіла. Дівчатка прибавляють у масі 4....8 кг за

рік, особливо помітний приріст у 14.. 15 років; у хлопчиків  приріст маси становить 7...8 кг

на рік. Проте  темпи збільшення маси дещо відстають  від темпів росту скелета, що

позначається  на зовнішньому вигляді підлітка (фігура витягнута, незграбна, кістлява).

Перебудова опорно-рухового апарату супроводжується великою  кількістю зайвих

рухів, недостатньою координованістю їх, загальною незграбністю, вайлуватістю, разом з

тим підлітковий  вік – це оптимальний вік для  оволодіння технікою складних рухових

актів.

В підлітковому періоді ростуть легені, удосконалюється  дихання (хоч ритм його

залишається прискореним), значно збільшується життєва ємкість  легень. В підлітковому

віці остаточно  формується тип дихання. У хлопчиків  – черевний, у дівчаток – грудний.

Важливо навчити  підлітків правильно дихати, керувати своїм диханням під час роботи,

фізичних вправ.

Посилений ріст органів і тканин пред'являє посилені вимоги до діяльності серця.

Воно теж у  цей період інтенсивно росте, але  ріст кровоносних судин відстає  від темпів

росту серця. Тому у підлітків часто підвищується артеріальний тиск, порушується ритм

серцевої діяльності, швидко настає втома. Це посилюється  при перебуванні підлітків у

задушливих приміщеннях, пiд час великого фізичного навантаження. Недостатнє

кровопостачання мозку, яке спостерігається інколи у підлітків, може привести до

кисневого голодування  і, як наслідок, погіршення уваги, сприймання, пам'яті.

Несприятливо  позначаються на функціонуванні серцево-судинної системи підлітків

негативні емоції – горе, переляк тощо.

Підлітковий вік  потребує уважного і диференційованого  підходу при дозуванні

фізичного навантаження.

Зміни у внутрішньому середовищі організму, посилене функціонування залоз

внутрішньої секреції змінюють також функціональний стан нервової системи підлітка.

Посилена функція  щитовидної залози підвищує рівень обміну речовин і витрату енергії  в

організмі, змінює збудливість центральної нервової системи, що виражається в

підвищеній дратливості, легкій втомлюваності, розладах сну.

У поведінці  підлітків відмічається очевидна перевага збудження, реакції за силою і

характером часто  неадекватні до подразникiв, які їх зумовили. З'являється широка

генералізація збудження: всі реакції тепер  супроводжуються додатковими супутніми

рухами рук, ніг  і тулуба (особливо у хлопчиків).

Мова підлітків  уповільнюється, процес утворення умовних  зв'язків на словесні

сигнали утруднюється. У дівчаток в 11...13 років виразно  знижується тонус кори великого

мозку, і виражене це зниження дужче, ніж у хлопчиків. Різкі порушення вегетативних

функцій, серцебиття, судинні розлади, задишка є показником посилення підкіркових

впливів і послаблення  тонусу кори великого мозку.

У період статевого  дозрівання спостерігається ослаблення всіх видів внутрішнього

гальмування. Ось  чому одним із важливих завдань вихователя підлітків є розвиток

кіркового гальмування, «виховання гальм».

Правильний, здоровий режим, спокійна обстановка, доброзичливість  і розуміння з

боку оточуючих  людей, заняття, цікаві для підлітка, заняття фізичною культурою як один

із наймогутніших  засобів нормалізації функцій організму  є основними умовами для того,

щоб перехідний період минув без серйозних функціональних розладів і пов'язаних з ними

ускладнень.

Ранній  юнацький вік (15...17 років). В юнацькому віці відбувається посилений

ріст м'язів, різко зростає їхня сила. Маса головного  і спинного мозку досягає рівня, який

відмічається  в дорослої людини. Серцево-судинна  система витривала до значних

навантажень. Збільшується життєва ємкість легень. У зв'язку з тренуванням легенева

вентиляція при  фізичному навантаженні підвищується внаслідок прискорення дихання  і

його поглиблення.

Для цього віку характерні високий ступінь функціональної досконалості нервової

системи, велика рухливість нервових процесів.