Лісокористування

 

Вступ

 

  Лісове господарство  – важлива галузь національної  економіки України, яка є основним  джерелом постачання цінної деревини, технічної сировини для будівельної,  промислової, фармацевтичної галузей,  харчових продуктів природного  походження тощо.Лісові ресурси є важливим регулятором стабільності екологічної рівноваги навколишнього середовища, а також головним джерелом біологічно активного кисню в атмосфері та основним поглиначем вуглекислого газу і пилу.

  Лісогосподарські підприємства в умовах трансформаційних перетворень ринкової економіки функціонують у середовищі постійних ризиків: фінансового, виробничого, техногенного, антропогенного тощо, які безпосередньо впливають на результати їхньої діяльності. Аналіз стану розвитку галузі лісового господарства підтверджує, що ризики постійно супроводжують функціонування цих підприємств як суб'єктів ринку.

Запровадження системиуправління  ризикамив лісовому господарстві забезпечить  його ефективне господарювання. У  цьому зв'язку назріла необхідність розробки конкретизованої класифікації галузевих ризиків у лісовому господарстві.

  Мета дослідження  – узагальнити існуючі підходи  до класифікації ризиків,а також  запропонувати уточнену їх класифікацію  з огляду на специфіку діяльності  лісової галузі.Класифікація галузевих ризиків у лісовому господарстві України дасть можливість чітко систематизувати наявні в галузі ризики та сприятиме розробці більш ефективної системи управління ними.

  Основні результати дослідження. В системі ефективного управління ризиками одне з провідних місць займає їх класифікація та вивчення чинників і наслідків ризиків. У науковій літературі існують різні підходи до побудови

класифікації ризиків.Існуючі  пропозиції щодо класифікації ризиків  не завждивраховують їїпризначення  та роль у системі управління ризиками, а інколи класифікаційні різновиди не відповідають логічній сутності.

  Питанням ризик-менеджменту вУкраїні розпочали приділяти увагу в роки переходу до ринкової економіки, раніше цей напрямок науки вітчизняними вченими практично не досліджувався.

Лісогосподарське виробництво як особлива галузь народного господарства набуло розвитку внаслідок використання природних лісів. Воно становить основу лісового господарства і має свої особливості:

1) потреба у великих  виробничих площах, які набагато  перевищують потреби в площах інших галузей

2) зв'язок процесу праці  з біологічними процесами росту  і розвитку деревних рослин

3) різноманітність лісової  продукції і її корисності

4) ліс у лісогосподарському  виробництві є предметом і  засобом праці

5) сезонність проведення лісогосподарських робіт

6) лісогосподарське виробництво  організовується з урахуванням  грунтово-кліматичних зон Особливостями лісового господатва:середо -                       вище утворювальна роль лісу як компоненту біосфери, здатність лісу до природного відновлення, велика тривалість виробничого циклу господарства, зональні відмінності лісів, складність і динамічність взаємозв'язків між компонентами лісових екосистем, нерівномірне розміщення лісів на території, комплексне і екологічне використання лісових ресурсів у народному господарстві.

 

 

 

 

 

 

1. Місцерозташування і організаційна структура

 

  Відокремлений підрозділ Національного аграрного університету „Боярська ЛДС” (далі ЛДС) розташований в центральній частині Київської області на території Києво - Святошинського, Васильківського і Макарівського  адміністративних районів, Голосіївського району м.Києва. Поштова адреса: 25510  Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Боярка  вул.Лісодослідна, 12

  Організаційна структура підприємства  наведене в таблиці 1.1.

 

                                                                                                    Таблиця 1.1.

Організаційна структура  ВП НУБіП України <<Боярська ЛДС>>

 

Лісівництва	Площа,га	Майстерські дільниці
		Кількість	Середня Площа,га
Боярське	5919,1	10	592
Дзвінківське	4678,3	8	585
Плисецьке	7335	10	734
Разом:	17932,4	28	640

 

  Середня площа лісництва  – 5977 га,майстерської дільниці  – 640 га.

  Промислова частина ВП НУБіП  “Боярська ЛДС” включає в себе наступні підрозділи: Боярське та Дзвінківський цехи переробки деревини,автотранспо –

ртний цех,ремонтно – механічну  майстерню,котельне господарство.

  Виробнича діяльність підприємства  спрямована на покращення водозахисних,кліматорегулюючих,оздоровчих,захисних,рекреаційних  і інших корисних природних властивостей лісу в інтересах охорони здоров’я людей,покращення природного навколишнього середовища,безперервно невиснажливе раціональне використання лісів для задоволення потреб населення в деревині і іншій продукції лісу,покращення породного складу і якості деревини,збільшення продуктивності лісових насаджень,охорону лісів від пожеж,шкідників і хвороб лісу,раціональне використання бази БЛДС для навчання студентів ,проведення наукових досліджень.

  Підприємство   -   самостійний   суб'єкт   господарювання,  
створений   компетентним   органом  державної  влади  або  органом  
місцевого самоврядування,  або іншими суб'єктами  для  задоволення

суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення  
виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської  
діяльності   в  порядку,  передбаченому  цим  Кодексом  та  іншими  
законами.  
   Підприємства  можуть  створюватись   як   для   здійснення  
підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.  
  Підприємство,  якщо  законом  не встановлено інше, діє на  
основі статуту або модельного статуту.  Підприємства незалежно від  
форми власності,  організаційно-правової форми, а також установчих  
документів,  на основі яких вони створені та  діють,  мають  рівні  
права та обов'язки.

  Підприємство є юридичною особою,  має відокремлене  майно,  
самостійний баланс,  рахунки в установах банків,  печатку із своїм  
найменуванням та ідентифікаційним кодом.

      Відповідно Господарському кодексу України та статті 64  Підприємство  може  складатися  з виробничих  структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо),  а також функціональних структурних підрозділів  
апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).  
      Функції,  права  та  обов'язки   структурних   підрозділів  
підприємства визначаються положеннями про них,  які затверджуються  
в порядку,    визначеному   статутом   підприємства   або   іншими  
установчими документами.  
     Підприємство   самостійно   визначає   свою  організаційну  
структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

 

      Організаційна структура підприємства – взаємозв’язки,які існують між підрозділами підприємства і його працівниками; спосіб і форма об’єднання людей для досягнення спільних виробничих і соціальних цілей. Структура підприємства за допомогою відповідної сукупності відносин і зв’язків у середині колективу забезпечує поєднання його складових,стійке існування і стабільне функціювання підприємства. Організаційна структура підприємства фіксується у графічних схемах структури,штатних розкладах персоналу,положення про підрозділи підприємства,посадових інструкціях окремих виконавців .Формально вона може бути представлена,проілюстрована схемою взаємодії та координації технічних і людських елементів. Схема організаційної структури підприємства відображає склад відділів,секторів та інших лінійних і функціональних служб. У схемі не може бути відображено лише такий елемент життєдіяльності підприємства,як людська поведінка,що впливає на порядок взаємодії й на зусилля щодо узгодження дій. Водночас людська поведінка визначає ефективність функціонування,організаційна структура підприємства більшою мірою,ніж формальний розподіл функцій між підрозділами. Організаційна структура підприємства дає змогу працівникам усвідомити своє місце на підприємстві,завдяки чому вони спільно працюють над досягненням цілей компанії. За допомогою відповідної структури здійснюється перехід від стратегічних планів до координованих дій співробітників щодо їх виконання .На дієвість і ефективність організаційної структури підприємства впливають: взаємозв’язки,що виникають між людьми та їхньою роботою,які відображають у схемах організаційних структур і в посадових обов’язках; політика керівництва і методи,що використовують для впливу на поведінку персоналу; повноваження та функції працівників підприємства на різних рівнях управління. За вмілого поєднання цих факторів створюється організаційна структура підприємства,що дає змогу досягти високої ефективності виробництва.

    Основні фактори,що  впливають на організаційну структуру  підприємства є такі:

1. Особливості продукції (виробів),що випускається.
2. Обладнання,оснащення,сировина та матеріали,що використовують.
3. Організаційні фактори (рівень спеціалізація,обсяг і тип виробництва та інше).
4. Технологічні фактори.
5. Організація виробничого процесу.
6. Виробнича структура.
7. Організаційна структура:
0. Вимоги  ринку.
0. Цілі системи.
0. Склад,обсяг,праце місткість і складність управлінських робіт,методи управління.

     Отже,на організаційну структуру підприємства головним чином впливає низка факторів,без знання,усвідомлення та розуміння природи і механізму яких неможливо сформувати ефективну структуру.

      Як наслідок  проведеної оптимізації чисельності  працівників лісової охорони організовано наступний штат лісової охорони:

1. Директор Боярського ЛДС.
2. Головний лісничий.
3. Головний інженер.
4. Інженер лісового господарства.
5. Інженер з лісовідновлення.
6. Інженер з охорони та захисту лісу.
7. Лісничі   - 3.
8. Помічники лісничих   -3.
9. Майстри лісу   -28.

         Разом – 40 працівників лісової охорони.

        Отже, на початку 2010 року в структурі   Боярської ЛДС було 3 лісництва:  Боярське (5916 га), Дзвінківське (4683 га) та  Плесецьке (7335 га). Кожне лісівництво  було поділене на майстерські  дільниці,які очолюють майстри лісу,з середньою площею 640 га. Загальна кількість майстерських дільниць становила 28 штук.

        На основі аналізу досвіду  передових підприємств лісової  галузі України,постала необхідність  оптимізувати кадровий склад  і чисельність працюючих. З метою оптимізації адміністративно – господарського структури ВП НУБіП України “Боярська ЛДС”,підвищення фахового рівня лісової охорони рішенням Вченої ради ННі ЛіСПГ НУБіП України (протокол №2 від 19.10.2010 р.) та наказом по підприємству (№171 від 21.10.2010 р.) з 1.01.2011 р. було було ліквідовано майстерські дільниці та посади майстрів лісу,введено посади старшого лісничого,помічника старшого лісничого,лісничого лісової ділянці,єгеря.У результаті реформування організаційної структури дослідної станції лісництва були поділені на лісові дільниці ,з середньою площею 854 га,які очолюють лісничі,а у Дзвінківському лісництві,яке є основною базою проведення навчальних,технологічних та виробничих практик студентів,введена посада помічника старшого лісничого.

 

   Таблиця 1.1.1.- Розводіл державного лісового фонду ВП НУБіП України “Боярська ЛДС” в розрізі лісівництва та лісових дільниць з 1.01.2011 року.

 

Посада	Лісництво	площа, га
Старший лісничий	Боярське лісництво	5916
Лісничий лісової дільниці №1	- ІІ -	833
Лісничий лісової дільниці №2	- ІІ -	908
Лісничий лісової дільниці №3	- ІІ -	859
Лісничий лісової дільниці №4	- ІІ -	641
Лісничий лісової дільниці №5	- ІІ -	463
Лісничий лісової дільниці №6	- ІІ -	1251
Лісничий лісової дільниці №7	- ІІ -	1061
Старший лісничий	Дзвінківське лісництво	4683
Помічник старшого лісничого	- ІІ -	4683
Лісничий лісової дільниці №1	- ІІ -	437
Лісничий лісової дільниці №2	- ІІ -	629
Лісничий лісової дільниці №3	- ІІ -	1106
Лісничий лісової дільниці №4	- ІІ -	752
Лісничий лісової дільниці №5	- ІІ -	814
Лісничий лісової дільниці №6	- ІІ -	945
Старший єгер	- ІІ -	4683
Старший лісничий	Плесецьке лісництсво	7335
Лісничий лісової дільниці №1	- ІІ -	1182
Лісничий лісової дільниці №2	- ІІ -	889
Лісничий лісової дільниці №3	- ІІ -	812
Лісничий лісової дільниці №4	- ІІ -	998
Лісничий лісової дільниці №5	- ІІ -	888
Лісничий лісової дільниці №6	- ІІ -	921
Лісничий лісової дільниці №7	- ІІ -	787
Лісничий лісової дільниці №8	- ІІ -	858
Старший єгер	- ІІ -	7335
Разом	по Боярській ЛДС	17934