Переклад сленгу на прикладі роману Дж.Сєллінджера "Над прірвою в житі"

"Ловець у  житі" ("Der Fänger im Roggen") - німецька / ("Lovac u žitu") - сербська / ("Lovac u žitu") - хорватська 

"Рятівник  в житі" ("Спасителя в р'жта") - болгарська 

"Наглядач/ спостерігач  у житі" - ("호밀밭 의 파수꾼") - корейська / ("El guardián entre el centeno") - іспанська

Найвідомішими на даний момент перекладами даної  книги є “Над пропастью во ржи” зразка 1967 року у перекладі Ріти Райт-Ковальової, а також “Ловец на хлебном поле” у перекладі Максима Нємцова. Обидва ці переклади викликали шквал відгуків у прессі та навкололітературних колах.  Переклад Райт-Ковалевої звикли сприймати як взірець перекладу іноземної літератури часів Радянської епохи, в той час як Нємцова одні звинувачують у посяганні на “канонінічний” переклад Райт-Ковальової, інші ж підтримують у тому, що він зумисно зробив цей переклад грубим, для того, щоб він відповідав жорсткй мові оригіналу. Тож порівняємо відривок з перекладу кожного автора з оригиіналом та проаналізуємо його.

Наскільки переклад Райт- Ковальоої був "згладженим", "облітературеным", - настільки переклад Нємцова, конкретно в цьому фрагменті, - “загрублений" і підкреслено агресивний. Мабуть, в обох випадках - це все-таки не цілком, не на сто відсотків відповідає духу оригіналу. В тексті оригіналу оповідач - звичайно, підліток; звичайно, у чомусь і десь "протестний підліток"; але надзвичайно добродушна й зворушлива людина. Його стилістика - "розв'язна", розмовна, невимушена, але - настільки ж не "літературна", наскільки і не "гопняцькая". От щось між. На нашу думку Райт-Ковальова намагається уникати занадто різкого прямого перекладу сленгових виразів, таких як “goddam thing”, “dough”, “nutty”, замінюючи їх на нейтральніщі “фигня”, “гроши”, “чеканутая”. Але в той же час використовуює для виразів “taking a leak” та “ rear end ” занадто вульгарні еквіваленти “нассали” та “пердак”. До того ж вона Райт-Ковальова часто в мові використовує слова “фигня”, “фиговый”, що мабуть можна пояснити лише тим, що це слово тоді з’явилося на Радянському просторі та було надзвичай популярним. На нашу думку не в повному  обсязі до проблеми передачі сленгових виразів поставився Нємцов, який у своєму перекладі уникає використання сленгу, що дуже збіднює мовний портрет Голдена.

Ігноруючи сленг  Райт Ковальова та Нємцов проігнорували характер головного героя, який хотів передати автор. В одному випадку його мова стала занадто конформістською, в той же час згрубішала, а в іншому й зовсім збідніла. Ми вважаємо, що треба робити новий переклад книги, з повним вжитком сленгу, який хотів передати автор, але все ж поставити собі за мету – або передавати сленг та мову часу, в яку жив Голден (що виявиться не дуже зрозумілим та прийнятним для нового покоління читачів), або спрямувати вектор перекладу на сучасну молодіжну мову , не цураючись жорстких виразів та сленгу.

     ВИСНОВКИ

У нашій роботі ми розглядали художньо-стилістичні особливості та  роль сленгу в романі Джерома Д. Сэлінджера "Над прірвою в житі". 

Взагалі, сленг - нестандартний вокабуляр, який складається  зі слів або їх значення які характеризуються надзвичайною неформальністю і зазвичай відносяться до певного регіону. Сленг складається з неологізмів або змінних слів, скорочених форм, екстравагантних, стриманих або живих символів мови і зазвичай несуть в собі потужну образність. Він походить від жаргону та арго окремих підгруп суспільства. Одиниця сленгу може утворитися в наслідок емоційного вибуху, сатиричного або зверхнього звернення, приводячи до появи сленгових виразів, іноді утворення синонімів та евфемізмів.

Причин вживання сленгу є багато, і вони різні для певних соціальних груп. Основними причинами є: вправляння у кмітливості, жартах , , для того, щоб відрізнятись, бути оригінальним, щоб бути адекватно сприйнятим у своєму середовищі, для уникнення кліше, для лаконічності, щоб показати свою приналежність до певної професійної групи, соціального класу.

Вивчаючи мовленнєві особливості роману “Над прірвою  у житі”, ми застосували суто лінгвістичний  підхід. Ми бачимо, Голден Колфілд уживає сленг, відповідну шкільну лексику, нові для того часу поняття –

психоаналіз, ексгібіціонізм тощо. Мовою, яка відповідає їхньому  соціальному та сімейному станові  та місцю проживання – великий  мегаполіс – говорять містер Антоліні, Спенсер, Оссенбергер, Стредлейтер, Фібі, місіс Колфілд.

Отже, мова Голдена  Колфілда та інших героїв твору допомагає  нам краще

зрозуміти час, вона сама є віддзеркаленням епохи, однією з головних її ознак,

важливим знаком культури. Мова героїв твору – це соціально-історичне явище, яке треба розглядати в рамках конкретного часу, конкретної епохи. І вивчення мови літературного твору з культурологічного погляду неодмінне для вияву цінностей і пріоритетів саме конкретної соціальної групи в конкретну епоху, що є однією х невід’ємних характеристик поняття сленг.

Порівнявши варіанти перекладу роману Ріти Райт-Ковальової та Максима Нємцова ми дійшли висновку що “Над прірвою у житі” є дуже складним для передачі на російську мову у стилістичному плані. Важливо зберегти мовні особливості героїв роману, не втративши їх сутність, підібравши влучні еквіваленти у рідній мові, але в той же час, не відходячи від мови оригіналу.

З іншого боку –  мова є занадто плинним явищем, тому коли ми говоримо про “Над прірвою у житі”, ми розуміємо роман, який є актуальним та зрозумілим читачам лише однієї, певної епохи, тож задля повного розуміння художньо-стилістичних засобів та сленгу цього твору треба робити всі нові та нові переклади, які нестимуть в собі сленгові одиниці, зрозумілі читачам цього часу.  

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимова И. И. Язык писателя как отражение культурной памяти народа // Язык и культура. 4-я Международная конференция. Материалы. К., 1996. Ч. 3.

2. Архіпова Л. Д. Переклад як інтерпретація // Записки “Перекладацької майстерні 2000–2001”. Львів, 2002. Т. 3.

3. Мешков А. В. Творчество Дж. Д. Сэлинджера. Проблемы поэтики. Дис… канд. филол. наук. М., 1996.

4. Grunwald H. A. Salinger. A Critical and Personal Portrait. N. Y., 1962.

5. Тугушева М. П. Дж. Д. Сэлинджер // Тугушева М. П. Современная американская новелла. М., 1972.

6. Шарер Н. Речевая характеристика языка Дж. Д. Сэлинджера в романе “Над

пропастью во ржи” // Вопросы филологии. Т. 2. Ташкент, 1970. Вып. 383.

7. Буковская М. Сравнительная характеристика оценочной лексики в произведениях М. Твена “Приключения Гекльберри Финна” и Дж. Д. Сэлинджера “Над пропастью во ржи” // Научно-методическая конференция преподавателей кафедр иностранных языков. Челябинск, 1975.

8. Федотова Л. В. Образ тинэйджера в английской, американской и отечественной литературе (2-я пол. ХХ в.) Дис… канд. филол. наук. Майкоп, 2003.

9. Попова Т. Г. Национально-культурная семантика языка и когнитивно-

социокоммуникативные аспекты. Монография. М., 2003.

10. Robertson S. The Development of Modern English. N. Y., 1950.

11. Пеньков Б. В. Жанрово-стилистические особенности субъязыка американской средней школы 2-ой половины ХХ в. Дис… канд. филол. наук. Воронеж, 2003.

12. Федоров А.В. Введение в теорию перевода.  – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

13. Harper Ir. J. D. Salinger – throught glasses darkly // Harper Ir. Desperate Faith. N. Y., 1966.

14. Коновал Е. А. Особенности функционирования идеоматики английского языка начала и конца ХХ века. Дис… канд. филол. наук. М., 2003.

15. Cooke Alister The Colonel and the Tribune // America Observed. London, 1989.

16. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка – М.: “Просвещение”, 1990 – 300с.