Переклад сленгу на прикладі роману Дж.Сєллінджера "Над прірвою в житі"

Сленг походить від ціннісних конфліктів, деколи поверхневих, а деколи значних. Коли особа вживає мову у новому ракурсі, щоб виразити недовіру або  неповагу, тоді ця особа може створити сленг. Але новий вираз може зникнути якщо його не підтримують інші. Якщо мовець є членом групи, яка знаходить, що цей витвір є дійсно емоційною реакцією всіх членів відносно ідеї, особи, то вираз стане вживаним у групі. Новий сленг зазвичай спершу широко розповсюджений у субкультурі перш, ніж він появиться у загальному вжитку. Так наприклад сленг: sucker, honkey, shave-tail, jerk означає відношення, не завжди огидне, однієї групи чи класу щодо цінностей іншої. Сленг деколи походить в самій групі, критикуючи або висміюючи власні цінності, поведінку або відношення. Наприклад: shotgun wedding, cake eater, greasy spoon [14, с. 10]. Тоді сленг більш поширений загальними силами ніж індивідом або письменником створюючи або встановлюючи слово в мові (наприклад Horace Walpole створив serendipity більш ніж 200 років тому). Це і є однією з причин чому важко визначити походження сленгу.

Цивілізоване  суспільство схильне ділитися на головну культуру та різноманітність cубкультур, які виражаються через головну суспільну культуру. Субкультурам притаманні мовні явища, які є різними за формою та змістом, залежно від природи групи, їх відносин один з одним та ставлення до основної культури. Цінність сленгу полягає у словесному переході цінностей субкультури у динамічно протилежні цінності головної культури. Професійні групи – це цілий легіон, слова якого у більшості випадків розпізнаються та ототожнюються з головною культурою. Такі терміни як scab, strike-breaker, company-man, goon характерні для періоду, коли робочий клас почав організовуватись в США. Їх не використовують навіть сьогодні, хоча вони прийнятні для стандартної лексики.

У додаток  до професійних груп існує багато інших видів субкультур які мають  сленги. До них належать сексуальні злочинці, наркомани і сільськогосподарські субкультури, політичні організації, збройні сили, цигани та спортивні групи. Одним з найпродуктивніших джерел сленгу є субкультура професійних злочинців, які мігрували до Нового Світу з 16 століття. Злодії колишніх часів досі відносять себе до FFV – First Families of Virginia [14, с. 14]. В субкультурі злочинців арго підкреслює цінності, відношення та методи культури.

Отже, сленгом  називається нестандартний вокабуляр, який складається зі слів або їх значення які характеризуються надзвичайною неформальністю і зазвичай відносяться до певного регіону. Сленг складається з неологізмів або змінних слів, скорочених форм, екстравагантних, стриманих або живих символів мови. Він походить від жаргону та арго окремих підгруп суспільства.

Процеси створення сленгу зі слів є такими самими як і процеси мови через  які слова змінюють свою форму  або значення або і те і те. Деякі утворення внаслідок використання метафор, порівняння, спеціалізація, скорочення, гіперболи, метонімії, запозичення  з інших мов, евфемізмів. Утворення слів відбувається шляхом детермінологізації. Спершу це був процес спеціалізації у наслідок душевного досвіду вживання наркотиків ЛСД (наркотики які викликають галюцинації), а пізніше був процес узагальнення знову у значенні досвіду від будь-якого наркотику, а також від будь-якого “kick” (задоволення) від будь-чого.

Для кращого  розуміння шляхів утворення сленгу можемо розглянути приклад скорочення: grass слово утворене від laughing grass, терміну, що позначає маріхуану [14, с. 30].

Funky термін, який означає запах тіла, пройшов  підвищення серед болільників  джазу для вираження найкращого; fanny з однієї сторони – це  просто дівчаче ім‘я, а з іншої  – спотворене значення, яке означає  сідниці (в Англії це табу  на жіночі статеві органи). Також існують сучасні методи створення сленгових термінів [14].

В деяких випадках сленг може запровадити  саме потрібну та вдалу назву об‘єкта  або дії. Наприклад: Walkie-talkie – рація; tailgating – їхати надто близько  біля сусіднього транспортного засобу. Інші приклади:

1.Одиниця  сленгу може утворитися в наслідок  емоційного вибуху. Наприклад: buzz of – іди геть!

2.Сатиричне  або зверхнє звернення. Наприклад: smokey – людина яка має вище  становище в суспільстві.

3. Приводить  до створення евфемізмів. Наприклад: john, head, can, loo – для убиральні, оскільки пряме вживання гострого сленгу у несподіваній ситуації може призвести до пануючого ефекту.

4.Сленг  є джерелом утворення синонімів.  Наприклад: bean – голова; schnozzle – ніс,  гроші - moola, bread, scratch, їжу - grub, slop, garbage, випивку - soused, stewed, plastered [14, с. 10].

Сленгізми утворюються таким самим чином  як і решта лексичних одиниць. Слова можуть набувати нових значень. Наприклад: cool, cat. Вузьке значення може зазнати розширення. Наприклад: fink, спершу воно означало штрейбрейкер, а пізніше – зрадник. Інколи спостерігається зворотній зв‘язок. Наприклад: heap – автомобіль у поганому стані [14, с. 28]. Слова можуть бути скорочені. Наприклад: mike, microphone.

Поширеними  стають акроніми. Наприклад: VIP. Можна додати іншомовний суфікс (російський – nik в beatnik), або запозичити іншомовні слова (baloney, від Bologna). Зміна у значенні може призвести до сприйняття вульгаризмів (jazz), або навпаки сприймані слова у вульгаризми (raspberry – звук, який імітує метеоризм).

Сленг є одним із джерел поповнення мови. Найвагоміше сленгову лексику поповнюють, звичайно, іншомовні запозичення. Деякі  з них належать ще хіпі 10-20 років  тому, хоча більшість із цих запозичень у суто українському сленгу не вживається, можливо, тому, що хіппівська психологія вступає в конфлікт з українським менталітетом. Та деякі все ж вижили. Це такі слова, як бег, шуз, батл, креза, олдовий, піпл тощо. Є слова англомовного походження, запозичені не так давно: бусік (автобус), байкер, гарбіджмен (двірник), дестрой (безлад), сейшн, смелл (сморід), тічерка (вчителька), фак тощо [16, с. 183].

Сленг захоплює головну культуру просочуючись через різні субкультури. Деякі  слова зникають або є невживаними  в основній культурі на довгий час, інші ясно виражають ідею приховану в головній культурі, і якщо це так то такий вираз негайно підхоплюється та використовується. Перед появою засобів масової інформації, такі терміни поширювалися повільно, та передавалися в основному через усне мовлення. Починаючи з ІІ Світової Війни, поступово сленг став поширюватися. Сьогодні спортивний коментатор, ведучий новин можуть вживати нове слово, яке використовувалося лише вузьким кругом людей. Таким чином нове слово отримує життя. Наприклад термін uptight в перше використовувався в основному наркоманами на позначення страждання, коли наркотики перестають діяти. Пізніше, через великий інтерес журналістів до наркотичних засобів, він почав широко використовуватись у основній культурі означаючи тривогу або напруженість, які не належать до наркотиків. При незмінній формі слово змінило значення.

Терміни можуть змінити як значення так і  форму. Наприклад: one for the book (щось незвичайне). Спортивні коментатори США запозичили цей термін у 1920 році із професійної  сфери в букмекерів, які на треках для мотогонок вранці вистроюючись в лінію робили ставки щодо гонок після полудня. Щойно прийшовши букмекери ставали в кінці черги, яка була надзвичайно довгою, і щоб оживити її вони вигукували фразу That’s one for the end book. Згодом слово “end” відпало як неважливий елемент, але деякі люди вживають її.

Сленг розповсюджується також через інші канали, такі як: популярні пісні, сучасна  художня література [10, с. 145].

Коли  субкультури структурно пов‘язані  деякі елементи з їхньої мови стають загальновідомим. Так, злочинна діяльність мафії, також сприяла появі деяких елементів сленгу. Коли субкультури слабнуть контакт з головною культурою стає міцнішим, що сприяє поширенню і мова цих субкультур стає в основному сленгом. Наркотично залежні злочинці, наприклад, мали субкультуру та секретні арго в 1940-х роках, зараз їхньою термінологією користуються підлітки навіть не знаючи про наркотики.

Таким чином, способи утворення сленгу бувають такими самими, як і процеси  мови через які слова змінюють свою форму чи значення, або і те, і те. Деякі утворення виникають внаслідок використання метафор, порівняння, спеціалізація, скорочення, гіперболи, метонімії, запозичення з інших мов, евфемізмів. Утворення слів відбувається шляхом детермінологізації. Також слова можуть набувати нових значень. Варто зазначити, що сленг є одним із джерел поповнення мови. Найвагоміше сленгову лексику поповнюють іншомовні запозичення. 

1.2. ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ  СЛЕНГУ 

Усі прошарки суспільства  вживають сленг, включаючи найбільш освічених, ерудованих людей. Ті ж лінгвістичні процеси використовуються для створення популяризації сленгу, як і для популяризації інших слів, тобто слова створюються і популяризуються одним шляхом, і стають сленгом відповідно до того, як їх сприймають.

Люди різних професій та соціальних груп розробили  власну термінологію, яка дозволяє їм швидко й точно виражати думки  із мінімальною затратою часу. Ці вирази, часто іронічні та навіть образливі, настільки вливаються в мову, що деколи заміняють „правильні ” слова.

Цивілізоване  суспільство зазвичай поділене на домінантну культурну групу і підкультури. Ці підкультури вживають спеціальні лінгвістичні поняття, які залежать від відношень у групі та від  ставлення цих груп до домінантної  культури.

Представники більшості субкультур не створюють нові слова, а дають нове значення словам стандартної мови. Хоча представники медицини, юриспруденції, психології, соціології та ін. зазвичай створюють справжні неологізми, які мають латинське чи грецьке походження, але це не є основним джерелом створення сленгу. Правда, медсестри і студенти-медики вживають медичний сленг, а збройні сили широко вживають сленг інженерії.

Є лінгвісти, які  засуджують вживання сленгу, вважаючи, що він погіршує стандартну мову та погано впливає на мовців.

Наприклад, існує  таке визначення сленгу: „сленг – спеціальні слова, які вживаються групою людей низького або нешанованого статусу; мова низького і вульгарного стилю.”¹

Причин вживання сленгу є багато, і вони різні для певних соціальних груп.

Студенти вживають сленгові вирази для того, щоб виглядати  сучасними. По-перше, при спілкуванні  студенти вживають сленг не тільки для передачі інформації, але і  для вираження власного світогляду, ідей, для підкреслення власної особистості  та того, що вони йдуть в ногу з часом.

По-друге, сленг  – одна з форм влиття в колектив і засіб бути адекватно сприйнятим у тій групі людей, з якою ведеться спілкування. Адже студенти не вживають сленг постійно, вони користуються ним в більшій мірі в тих  ситуаціях, коли сподіваються на розуміння. Майже завжди студенти заперечують той факт, що вони вживають сленг навмисно, вони наголошують на тому, що вживання сленгу відбувається підсвідомо. Все-таки, сленг вживається навмисно у тому сенсі, що студенти підбирають слова та вирази відповідно до співрозмовників та ситуацій або вирішують не вживати сленг взагалі. Оскільки сленг вживається в усній мові, людьми, які в більшості можуть і не усвідомлювати, що це сленг, то вибір фраз залежить від підсвідомих структур мови. Коли сленг вживається письменниками, то сленг уважніше і більш вдало підібраний для створення більшого ефекту. Хоча письменники рідко є творцями сленгу.  

Молоді люди користуються сленгом в певному  середовищі. Найбільше сленгових  фраз можна почути під час спілкування  певного кола друзів, однокурсників, близьких знайомих, оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно і коротко виражають ставлення до подій, явищ, які обговорюються.

По-третє, сленг  у деякому розумінні може бути своєрідною грою для точного, навіть іронічного опису подій та вражень.

Отже, сленг забезпечує близькість. Він часто виконує  важливу соціальну функцію, яка  полягає у виключенні або включенні  людини у близьке оточення, вживанні тієї мови, яка функціонує у певному  колі людей, у певній професії.  Сленг – лексична інновація у певному культурному контексті. Певні групи людей вживають сленг, тому що „їм не вистачає політичної влади”. Це просто безпечний та ефективний спосіб протесту проти чогось встановленого, проти мовних правил.  

Сленговий вираз може раптом почати широко використовуватись, ввійти у стандартну мову або зі своїм первинним сленговим значенням (bus from omnibus) або з набутим, трохи зміненим значенням (jazz, що спочатку мало сексуальну конотацію). Деякі вирази вважались сленговими протягом століть (booze for alcoholic beverage). У 20 ст. Засоби масової інформації прискорили обіг сленгових виразів. Телебачення та деякі романи перетворили вирази кримінального середовища на сленг (five grand for $5000). Зміни соціальних умов також стимулюють розвиток сленгу. Терміни, пов’язані з наркотиками (pot and marijuana) були загалом таємним жаргоном у 1940х, у 1960х їх почала вживати прогресивно настроєна молодь, а у 1970х та 1980х ці терміни були широко відомі.