Мариністика Айвазовського

Техніка роботи, підбір фарб і матеріалів змінювались  художником не одноразово. Ці зміни, звичайно, не обумовлювались змінами чисто  зовнішніх, смакових уклінностей майстра, а визначались ново творчими задачами, які вирішував майстер і при яких навіть «зовнішність» картини, її живописна поверхня, як одне з засобів вираження російського живопису, які відбулися на протязі ХІХ століття.

Айвазовський вмів дуже красиво писати. Він дуже гарно володів живописом, кольоровою масою і з великим мистецтвом клав фарбу на полотно.

Він вмів протерти його ледве помітним тонким шаром  у небі й дальніх планах  та  покласти її жирним «смачним мазком»  на освітлених місцях  переднього плану  й бліках на воді. Він віртуозно володів живописною майстерністю й надавав велике значення кладці кольорового шару. Вона зазвичай у нього жива, різноманітна, й повністю підлегла  формі, через яку розкривається зміст його замислу. Великі площини, де зображенні спокійне небо з легкими прозорими хмарами або штиль,  у ранніх речах він часто флейцював. Айвазовський ніколи не переписував небо, воно завжди написано в один прийом. Це сповіщає небу  у його картинах  велику легкість, прозорість, а хмаринкам – злиття, й вписанність у кольорове тісто. Зовсім інакше працював Айвазовський, зображуючи воду. Зазвичай він широко прописував форма хвилі, даючи прописці «прив’янути»,  й зверху, по поверхні, випрацьовував  деталі форми, мереживо піни, завершуючи свою роботу прокладанням бліків на воді пастозним шаром фарби.

Кінцевому етапу роботи Айвазовський приділяв велику увагу, так як ці останні мазки не тільки придавали закінченість зображенню , але й сповіщав йому той трепіт й рух, якими повні найкращі картини художника.

 Землю й  каміння він писав грубими щетинистими пензлями. Можливо що він їх навмисно підрізав, щоб  жорсткі кінці щетини залишали  борозни на кольоровому шарі. Фарба в цих місцях зазвичай  покладена товстим шаром. Як правило, Айвазовський майже завжди лєсірував землю. Лєсірований тон, потрапляючи у борозни від щетини, давав своєрідну жвавість кольоровому шару й велику реальність зображеній формі. Прийом лєсіровки Айвазовський знав у всьому своєму багатстві й різноманітності й брав з нього, коли було потрібно, найтонкіше живописні ефекти. Він артистично використовував лєсіровки по висохлому  підмальовку, зображуючи прозорим шаром дрібні хвилі, котрі набігали на землю, чи воду, збігаючи зі скал чи каміння під час прибою. Цей важко передаючий ефект він виконував з великою майстерністю й досягав великої тонкості та правдивості враження.

Таким чином, всього Айвазовський досяг великою працею свого довгого життя. Він перший так широко й різносторонньо розробив техніку мариністичного живопису. Його творчість високо поетичне й глибоко змістовне в своїх кращих досягненнях, таїть у собі величезний запас знань, майстерності в зображеннях моря. У Айвазовського був великий творчій досвіді тому, коли він писав свої картини, на його шляху не вставали важкості творчого порядку, і його живописні образи виникали на полотні у всій цілісності та свіжості початкового художнього замислу. Для нього не виникало секретів, яким прийомом  передати рух хвилі, її прозорість, як зобразити легку, сіть падаючої піни на згинах хвиль. Він так гарно передавав розкат хвилі на піщаному березі, що глядач відчуває береговий пісок, що світиться крізь пінисту воду. Айвазовський знав багато прийомів для зображення хвиль, які розбиваються об скали. Він глибоко знав різні стани повітряного середовища, рух хмар; він вмів зобразити хмари на грозовому небі так, щоб глядач відчував їх рух при ураганному вітрі, й вмів зобразити легкі хмаринки у вечірній час, коли повна луна золотим диском встає над горизонтом. Все це він блискавично втілював у свої живописні замисли й створювати яскраві, артистично виконані витвори. Айвазовський у своєму жанрі був митцем, його картини були створені одним змахом пензля, без бачених зусиль. Всього цього Айвазовський досяг величезним зусиллям усього свого довгого життя. Він перший так широко й різносторонньо розробив техніку мариністичного живопису. Його творчість, високо поетична й глибоко змістовна  в своїх найкращих досягненнях, таїть у собі величезний запас знань, майстерності й досвіду у зображенні моря. Кожний художник, який задумав стати мариністом, вивчаючи класичний заповіт майстрів минулого, у творчості Айвазовського знайде багато цінного й повчального.

  
ВИСНОВКИ

 

Заслуги Айвазовського  у мистецтві були визнані всім миром – він був вибраний членом п’яти академій мистецтв: Петербурзької, Римської, Флорентійської, Штутгартської й Амстердамської. Однак цінність його творчості вимірюється не тим успіхом, яку мала вона при житті художника, але в ще більшій ступені тим широким народним зізнанням й значенням, яке придбало воно у наші дні.

 Серед всіх живописців світу одним із кращих поетів моря став по праву Іван Костянтинович Айвазовський. У безлічі своїх епічних за масштабом здобутків він повніше всього відтворив основні стани й перетворення моря, його гладь, що зачаровує, далечінь і хвилюючу безодню. У його творчості втілився духовний досвід людства, що споконвіків любувалася пишнотою водної стихії. Айвазовський навчив багато поколінь людей правильно бачити море й насолоджуватися його вражаючою красою. Їм створено близько 6000 добутків. Айвазовський писав море то радісними, сяючими незліченними сонячними відблисками, то суворим і хмурим, то врочисто спокійним, але найчастіше він зображував його бушуючим. Чудові полотна И. К. Айвазовського прикрашають багато музеїв миру. Але воістину картинна галерея у Феодосії була й залишається скарбницею його створінь: у ній виставлене більше 400 картин художника. Айвазовський пережив два покоління художників, а його мистецтво охоплює величезний відрізок часу - шістдесят років творчості. Заслуги його в мистецтві були відзначені в усьому світі. Він був обраний членом п'яти Академій мистецтв, а його адміралтейський мундир був увінчаний почесними орденами багатьох країн.

У мистецтві  Айвазовського закладена велика пізнавальна цінність: воно зробило  для багатьох море зрозумілим, близьким, дорогим, допомогло дізнатися й полюбити його, навчило ширше пізнавати природу.

Мистецтво Айвазовського доступно, близьке усім радянським людям, його картини полюбляють і дорослі і діти. В основі мистецтва Айвазовського закладена щира схвильованість, захоплення величчю й красою природи. Це передається глядачу й визиває у нього ті й самі емоції, якими був охоплен художник у процесі творчості.

Мистецтво Айвазовського  й тому, що велике місце в ньому  займає зображення боротьби російського  народу з незалежністю й процвітанням своєї батьківщини; воно являється живописним літописом величних подвигів російських моряків, які стали героїчною традицією на флоті.

Мистецтво Айвазовського  народно й тому, що воно динамічно, активно, тримає у собі  творчу енергію  й бадьорість; воно повне  заразливого оптимізму аж до нашого часу  піднімає енергію, укріплює волю до життя і до творчої праці.

Айвазовський  щасливо поєднував в своїй  творчості дорогоцінні якості: досягненість, емоційність, зрозумілість вольовий початок та чарівність тонкої поезії; його живописні образи глибоко патріотичні.

Творчість Айвазовського  завжди займала велике місце у  російському мистецтві, істинне  всенародне зізнання воно отримало тільки у нашу соціалістичну епоху. Хороші, світлі почуття визиває воно у  серцях радянських людей.

Як будь-яке  явище культури, мистецтво Айвазовського  відображало передові ідеї свого часу. Постійне спілкування з видатними діячами російської культури знайшло відображення у формуванні світосприйняття Айвазовського, в його суспільних симпатіях та поглядах.

Уся творча й  суспільна діяльність Айвазовського  була глибоко демократична. Про це яскраво свідчило палка участь, яку  він постійно приймав у долі працьовитого народу, й симпатії до тих, хто стояв  на захисті його інтересів. Усе життя йог у рідному місті й суспільна діяльність були направлені на це. Його опіка про демократичні шари академістів яскраво проявилася під час реформи Академії мистецтв; його постійна стрімкість до полегшити положення молоді яка навчається, постійна матеріальна допомога їй – все це говорить про прогресивний образ думок Айвазовського. Своїм мистецтвом він завжди слугував ідеям звільненої боротьби  та з готовністю протягував руку допомоги малим народам, що борються зі зброєю у руках за свободу й незалежність. У дореволюційній Росії він був одним з перших,у числі дуже небагатьох, хто віддав народу половину свого значного майна, заповідаючи свою картинну галерею рідному місту Феодосії.

Всього Айазовський  досяг великою працею свого довгого  життя. Він перший так широко й  різносторонньо розробив техніку мариністичного живопису. Його творчість високо поетичне й глибоко змістовне в своїх кращих досягненнях, таїть у собі величезний запас знань, майстерності в зображеннях моря. У Айвазовського був великий творчій досвіді тому, коли він писав свої картини, на його шляху не вставали важкості творчого порядку, і його живописні образи виникали на полотні у всій цілісності та свіжості початкового художнього замислу. Для нього не виникало секретів, яким прийомом  передати рух хвилі, її прозорість, як зобразити легку, сіть падаючої піни на згинах хвиль. Він так гарно передавав розкат хвилі на піщаному березі, що глядач відчуває береговий пісок, що світиться крізь пінисту воду. Айвазовський знав багато прийомів для зображення хвиль, які розбиваються об скали. Він глибоко знав різні стани повітряного середовища, рух хмар; він вмів зобразити хмари на грозовому небі так, щоб глядач відчував їх рух при ураганному вітрі, й вмів зобразити легкі хмаринки у вечірній час, коли повна луна золотим диском встає над горизонтом. Все це він блискавично втілював у свої живописні замисли й створювати яскраві, артистично виконані витвори. Айвазовський у своєму жанрі був картини якого були створені одним змахом пензля, без бачених зусиль. Всього цього Айвазовський досяг величезним зусиллям усього свого довгого життя. Він перший так широко й різносторонньо розробив техніку мариністичного живопису. Його творчість, високо поетична й глибоко змістовна в своїх найкращих досягненнях, таїть у собі величезний запас знань, майстерності й досвіду у зображенні моря. Кожний художник, який задумав стати мариністом, вивчаючи класичний заповіт майстрів минулого, у творчості Айвазовського знайде багато цінного й повчального.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Айвазовский: Документы и материалы. — Ереван, 1967. – 260 с.
2. Барсамов Н., Барсамова С. Феодосийская картинная галерея имени                        И. К. Айвазовского.- Симферополь: Крымиздат, 1955. – 340 с.

 

3. Барсамов Н. С. Иван Константинович Айвазовский. 1817—1900. — Москва, 1967. - 315 с.
4. Бикова Т. Б. Айвазовський Іван Костянтинович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 49.
5. Большая Советская Энциклопедия. (ред. А. Сурков), т.5. – М., 1968. – 1600 с.
6. Кузьмин Н.П. И.К.Айвазовский и его произведения -СПБ, 1901. – 175 с.
7. Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 11.
8. Собко Н. П. Словарь русских художников. — Т. 1. — Выпуск 1. — Санкт-Петербург, 1893. – 399 с.

 

9.  Українська Радянська Енциклопедія. (ред.Н. Бєлов), т.2.- К.,1964. – 470 с.
10. Художники народов СССР: Библиографический словарь. — Т. 1. — Москва, 1970. – 210 с.