Дизайн-проект фірмового стилю мережі комп’ютерних клубів «Zork - zone»

 Відомо, що найбільш яскраві дослідження фірмового стилю почались в галузі реклами. Сьогодні це поняття використовують і в інших галузях соціальної діяльності, зокрема при створенні фірмової ідентифікації для вищих навчальних закладів. Визначають теоретичний та практичний аспект фірмового  стилю.

В теоретичному розумінні, "фірмовий стиль" - поняття, введене теоретиками дизайну, які досліджують проблеми методології, принципів, функцій фірмового стилю. Зарубіжні науковці, як тотожні, використовуються також терміни "кооординація дизайну", "проектування зовнішнього вигляду підприємства", "система ідентифікації"".

При цьому  поняття «фірмовий стиль» постійно розвивається. Сьогодні він має ряд  визначень, які відображають складність його змістовних та функціональних особливостей. Існують два основних підходи.

Перший  визначає, що фірмовий стиль - це індивідуальність фірми, організації, вил діяльності яка винесена на огляд.

Другий  підхід пропонує розглядати фірмовий стиль як засіб формування іміджу фірми, а також певний "інформаційний носій", оскільки компоненти фірмового стилю допомагають споживачу знаходити товар, послуги та інші пропозиції. Цей підхід розвитку сфери застосування фірмового стилю тісно пов'язане з поняттям іміджу, оскільки фірмовий стиль - це як би оболонка, яку наповнюють конкретним змістом. А ця, наповнена, оболонка плюс заходи щодо Риblic Rilation (ПР)  і створюють поняття іміджу фірми.

З практичної сторони, фірмовий стиль - це сукупність прийомів

(графічних,  колірних, пластичних, акустичних, відео), які забезпечують єдність стратегії  та технологій, які підтримуються  системними ініціативами розробників  і споживачів.

Особливістю сучасних підходів є те, що сьогодні фірмовий стиль знаходиться в  центрі уваги теорія дизайну. Відповідно цьому фірмовий стиль стає в центрі уваги розвитку мода, масової культури, промисловості та комп'ютерних мереж. Знаходить він своє місце і  в масових подіях міжнародного та регіонального значення. Завдяки  фірмовому стилю в спорті відбувається ідентифікація з особистостями  групами, організаціями, національним, та широким спектортом соціальних подій.

Елементами  фірмового стилю є емблема, фірмовий шрифтовий надпис - логотип. Фірмовий блок, фірмове гасло (так званий слоган), фірмові кольори, фірмовий комплект шрифтів, інші фірмові константи: сувенірна реклама, засоби паблік рилейшнз, друкована продукція (листівки, буклети тощо), елементи діловодства (бланки, папки, конверти, фірмові блоки паперу тощо), фірмовий рекламний прапор, зображення товарного знака або логотипа на транспортних засобах, надання інформаційних та адресних відомостей, стиль спілкування, професійний сленг, спосіб життя тощо.

У розвитку методології дизайну важливе значення мають поняття і цінності дизайнерської діяльності як світоглядної, само усвідомленої  діяльності, яка поєднана із загальнолюдськими цінностями та історичним досвідом

Розв'язанні проблем дизайну, створення проектів має починатись з визначення системних складових цілісного погляду на конструктивні рішення. Однією з важливих характеристик розробки фірмового стилю є рівень професійної компетенції дизайнера.

У розробці фірмових етилів велике значення має розвиток загальної теорії дизайну, яка забезпечує розробку різноманітних ідей та задумів. Сьогодні в намаганні зробити світ більш гармонічним спираються на стратегії «суспільства знань», «суспільства конкурентних взаємодій в мирних видах діяльності» тощо.

 Тому теорія дизайну, будучи невід'ємною складовою людинознавчих наук, в розробці фірмового стилю орієнтується на сучасні чинники суспільної стратегії розвитку людства.

Такими  принципами ідентифікації виступають: принцип предметності-виявляється через категорії (принципи) структурності, тектонічність цілісність фірмового стилю. Принцип цілісності: образ виникає як результат послідовного обстеження предмета, коли він виник, то всі сприйняті ознаки постають одночасно в єдності. Людина сприймає цілісну структуру предмета, хоча інформація може надходити лише про його частину.

У понятті фірмовий стиль ми бачимо тільки ту частину, яка попадає в поле нашого зору, але сприймаємо в його в цілісності. Отже, наступним принципом   є принцип гармонічного сприймання. (Образ)

Ще один важливий  принцип осмисленості.

Це проявляється    при усвідомленні значення фірмового  стилю, його різними ціннісними, просторовими, функціональними сприймання - не набір  подразників, а йде через пошук  сприйнятої інформації. Ця ознака свідчить про нерозривність між мисленням. Осмислюючи об'єкт, наприклад емблему, болільник відносить його до певного  класу, групи, стилю.

Ще один принцип та критерій - об'єм сприймання. Він визначається тим, скільки предметів людина може сприйняти одномоментно. Визначено, що

число об’єму дорівнює  4-8 одиниць. Зрозуміло, що така науково обґрунтована інформація має використовуватись в розробці фірмового стилю. У цьому контексті ми можемо зазначити особливість фірмового стилю, яке здатне виконувати такі функції:

Гармонічні, коли  природа соціально-психологічна природа відповідає стилю.  

Стабілізуючий, коли стиль помешкання приводить до оздоровлення психічного.

          Дестабілізуючий, коли помешкання сприяє розвитку психічних відхилень.

 Саме тому, у   розвитку   теорії   дизайну   важливо   спиратись   на досягнення наук, які пов'язують психічний і соціальний розвиток людини.

Принцип мінімалізму

Створення можливостей для самостійного внесення елементів творчості передбачає відштовхуватись від принципу мінімалізму, який виявляє себе в фірмовому  стилі.

Припини динамічності

Доцільно в основі фірмової стилістики керуватись розумінням впливу оточуючого стилю. Більшість психологічних концепцій визнає, що в основі позитивних переживань є відчуття динамічних змін, які мають відбуватись в житті людини.

У фірмовому стилі, просторово-функціональні елементи мають бути динамічними.

Принцип дизайнерської доцільності

Це передбачає створювати індивідуальність стилю  виходячи з розуміння важливості збереження гармонії фірмового стилю, як чинника впливу на психічне в  людині. Такий стиль скоріше буде відображати гармонічні поєднання  конструктивістських, кубістських, супрематичних  моделей.

Принцип альтернативності

З погляду  на дизайнерські стилі, сьогодні набувають  поширення альтернативні до традиційною  інтер'єру стилів, оскільки сучасний фірмовий стиль має ознаки статусу й характеризує можливість вразити уяву.

 

 

 

1.4. Критерії ідентифікації фірмового стилю

Термін  «ідентифікація» ( лат. ототожнення, встановлення збігу) виник у другій половині XVIII ст. Введення в науковий обіг пов'язують з ім'ям німецького фізіолога X. Ауберта, який використав цей термін поряд з поняттям «адаптація» (асіаріасіо — пристосовність) для характеристики явищ пристосування чутливості органів зору (або слуху), що виражається в підвищенні чи зниженні чутливості у відповідь на дію адекватного подразника. [21, 78] .

У понятті фірмовий стиль також вкладаються поняття, які відображені психологічними механізмами.

У цілому, визначення чинників конструювання фірмового стилю на основі теоретичних джерел психологічно та соціально обумовлених поглядів дає поглянути на цей процес в динаміці розвитку самого  явища та процесів що його супроводжують.

На нашу думку, підвищення ефективності ідентифікації  фірмового стилю, з точки зору психології, має забезпечити:

Принцип опори на позитивне зазначає, що в розробці фірмового стилю повинна бути виражена позитивна ідея.

Припини опори на унікальність розглядає фірмовий стиль як відображення унікального.

Принцип самоідентифікації. Цей принцип сприяє ототожнення процесу розробки фірмового стилю з національно-змістовними характеристиками.

Принцип динаміки сприяє отриманню нових смислів і цілей в ході процесу розробки фірмового стилю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Охорона праці .

 

2.1. Аналіз умов праці

 

2.1.1 Організація  робочого місця

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних  виробничих факторів слід починати з  аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами [1-3] для виробничих приміщень та робочих місць.

Для цього  необхідно вказати геометричні  розміри приміщення та кількість  робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведено для одного робочого місця, та порівняти їх з  фактичними значеннями.

2.1.2 Мікроклімат  виробничих приміщень

Згідно  з вимогами стандартів [4,5,6] визначаються категорія важкості робіт, що виконуються  в приміщенні лабораторії (обчислювального  центру, цеху, офісу тощо). Рекомендується скласти таблицю санітарних норм параметрів мікроклімату, які порівнюються з фактичними даними.

2.1.3. Шкідливі  речовини в повітрі робочої  зони

Вказуються  джерела виділення шкідливих  речовин у виробничому приміщенні, офісі, лабораторії, обчислювальному  центрі (наприклад, робота копіювальної техніки, лазерних принтерів, спеціального обладнання). Проводиться санітарна  характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпеки, гранично допустима  концентрація (ГДК), біологічна дія  на організм людини [5] (доцільно у вигляді  таблиці). Потрібно порівняти фактичний  вміст шкідливих речовин у  повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти на переддипломній практиці або розрахунок [4,7,8]) з гранично допустимими концентраціями.

2.1.4. Освітлення

Вказуються  види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами [3, 9] вказуються норми освітлення робочих  місць, які порівнюються з фактичними даними (на підставі вимірів або перевірочного розрахунку [7,10]).

2.1.5. Шум,  вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються  джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку, інфразвуку. За [10,11] згідно з типом  виробничого приміщення наводяться норми рівнів шуму (вібрації, ультразвуку, інфразвуку [11-24]). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення [7-25]. Проводиться  їх порівняння.

2.1.6. Виробничі  випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

випромінювання  оптичного діапазону - ультрафіолетові, інфрачервоні, лазерні;

електромагнітні випромінювання НЧ, ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів;

іонізуючі випромінювання.

Слід  вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [26...33]. Навести  норми по кожному виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

Для приміщень  з відеотерміналами та ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми електромагнітні  випромінювання [3, 34].

2.1.7. Небезпека  ураження електричним струмом

 Вказуються  припустимі травмонебезпечні місця  та можливі причини ушкодження  людей електричним струмом (внаслідок  дотику до відкритих струмоведучих  частин, до струмопровідних неструмоведучих  елементів обладнання, що опинилися  під напругою в результаті  порушення ізоляції, а також ураження  напругою та через електричну  дугу).

Наводиться  характеристика електричної мережі живлення із зазначенням кількості  фаз, проводів, роду струму, напруги, частоти  струму, режиму нейтралі. При необхідності (в розрахунковій частині) розраховується сила струму, що проходить через тіло людини при можливих включеннях людини в електричний ланцюг: при дотику до струмоведучих елементів обладнання, що знаходяться під напругою, при замиканні фази на корпус обладнання або на землю, при дотику до обірваного і лежачого на землі проводу повітряної лінії електропередачі тощо.

Розрахункове  значення струмів порівнюється з  допустимим [35], робиться висновок про  небезпеку експлуатації електроустановок.

2.1.8. Статична  електрика

Проводиться аналіз умов утворення електричних  потенціалів, називаються речовини, матеріали, елементи обладнання та оздоблення приміщення, що електризуються в процесі  їх використання; в окремих випадках (при інженерній розробці захисту  від статичної електрики) необхідно  розрахувати потенціали, струми та енергію розрядів статичної електрики.

Згідно  з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів [39] електроустановки класифікуються за ступенем небезпеки  ураження людей електричним струмом (без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні).

 

 

 

2.2. Розробка заходів з охорони  праці

 

У цьому  підрозділі розглядаються заходи, які  забезпечують здоров'я працівника і  безпечні та нешкідливі умови праці  на робочому місці.