Шляхів вдосконалення кредитної діяльності на базі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………...………………..4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ…………………………………………………...…………..6

     1.1 Сутність банківського кредиту  та історія його розвитку………..…..6

     1.2 Види та принципи банківського кредитування……..………………16

     1.3 Роль банківського кредиту у  розвитку національної економіки  та формуванні ринкових відносин……………………………..………………….33

ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ………………………………………………….35

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ  УКРАЇНИ…………37

     2.1 Загальна характеристика кредитної  діяльності комерційних банків  в Україні…………………………………………………………………..………..37

     2.2 Основні показники ефективності  діяльності банку «Райффайзен банк Аваль» в м. Снятин, Івано Франківської області………………..……….45

     2.3 Аналіз та оцінка кредитної діяльності банку «Райффайзен банк Аваль»………………………………………………………….…………………51

ВИСНОВОК  ДО 2 РОЗДІЛУ………………………...………………………..67

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ………………………...……………………..69

     3.1 Основні проблеми розвитку банківського кредитування в Україні………………………………………………………..…………………..69

     3.2 Зарубіжний досвід банківського  кредитування та напрями вдосконалення  кредитної діяльності банків в Україні……...…………………73

     3.3 Пропозиції щодо вдосконалення організації кредитної діяльності «Райффайзен банк Аваль»……………………………………..………………..90

ВИСНОВОК  ДО 3 РОЗДІЛУ…………………………………….……………98

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….………………..100 

ВСТУП 

    В умовах формування ринкового середовища, спаду промислового та сільськогосподарського виробництва велика увага в організаційній та структурній перебудові економіки приділяється комерційним банкам та банківській системі в цілому.

     Провідна  роль у вирішенні значних проблем  належить саме кредитним відносинам та банкам, що пояснюється не лише збільшенням їхньої ролі в розвитку економіки, але й наявною можливістю швидко і ефективно реагувати на нові механізми господарювання, тому актуальність даної теми є очевидною.

     В той же час однією з проблем  банківської системи в цілому, є досить високий ризик кредитних операцій. По-перше, теоретична недосконалість питання захисту інтересів кредитора від кредитних ризиків, по-друге, незадовільний фінансовий стан більшості суб’єктів підприємництва, по-третє, невисока кадрова підготовка працівників банківської системи тощо.

     Аналізуючи  ситуацію, яка склалася в банківській  сфері, можна зробити висновок, що банки зазнають фінансового краху  в зв’язку з надзвичайно ризикованою  кредитною політикою.

     З огляду на існуючи проблеми та ситуацію на грошово-кредитному ринку, питання щодо шляхів вдосконалення кредитної діяльності є досить цікавим. Адже, вивчення джерел і форм забезпечення погашення кредитів, розробка методів зниження питомої ваги неповернених позичок в загальному обсязі наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу наданих кредитів, ефективне управління процентним ризиком, формування банком резерву на покриття можливих втрат за позиками, впровадження якісних форм забезпечення та контролю за цільовим використанням позички справляють регулюючий вплив на банківську діяльність.

     Тому  з причини складності та багатогранності  даної теми, що розглядається, чимало питань потребує поглибленого системного вивчення. Об’єктом дослідження виступає Публічне акціонерне товариство «Райффайзен  Банк Аваль».

     Предметом дослідження виступає кредитна діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

     Метою даної роботи є пошук шляхів вдосконалення  кредитної діяльності на базі ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль»

     Виходячи  з визначеної мети задачами даної  дипломної роботи є:

     1) розкрити сутність та основні аспекти кредитної діяльності комерційного банку;

     2) розкрити поняття кредитного  ризику та структури кредитного  портфеля;

     3) розглянути нормативно-правове забезпечення  у сфері кредитування;

     4) дати загальну фінансово-економічну  характеристику діяльності комерційного банку;

     5) провести аналіз структури кредитного  портфеля ПАТ «Райффайзен Банк  Аваль»;

     6) на підставі проведеного аналізу  кредитного портфеля та дослідження  грошово-кредитного ринку запропонувати  шляхи вдосконалення кредитної  діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

     Методичну та теоретичну основу роботи складають  праці українських та зарубіжних науковців (А.М. Мороз, М.І. Савлук, С.Н. Кабушкін, А.О. Мілай, І.М. Парасій-Вергуненко та інші), законодавчі та нормативні акти Верховної  Ради України, Президента України, Національного банку України, внутрішньобанківські інструкції та положення. Інформаційну основу складають звітні та поточні матеріали комерційного банку, дані періодичного друку, підручники, посібники, інші джерела інформації [1-12,17,27,38-41,64].

     Результати  даної дипломної роботи можуть бути враховані банківською установою  при розробці своєї кредитної  політики, а також висвітлений  матеріал буде цікавим широкому загалу фахівців у сфері економіки та фінансів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ 

     1.1 Сутність банківського  кредиту та історія  його розвитку 

     Кредит  виник на певному етапі розвитку людського суспільства, як явище  випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами  між товаровиробниками – коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Тому й виникла потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто – у кредит.

     Згідно  положення про кредитування, кредит – це економічні відносини між  юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

     У кредитних відносинах беруть участь дві сторони : позичальник і кредитор. Ці сторони називаються суб’єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, стосовно яких укладена угода позички, є об’єктами кредиту.

     Роль  кредитної системи полягає в  тому, що вона підтримує високу норму  народногосподарського накопичення, сприяє розв'язанню проблеми реалізації товарів і послуг на ринку, розвитку галузей промисловості і будівництва, міжнародної торгівлі, що, в свою чергу, сприяє розвитку виробництва. Завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб. Підприємство-позичальник за рахунок додаткової Вартості має можливість збільшити свої ресурси, розширити господарство, прискорити досягнення виробничих цілей. Громадяни, скориставшись кредитом, мають подвійний шанс: або застосувати здатності й отримані додаткові ресурси для розширення своєї справи, або прискорити досягнення споживчих цілей, одержати у своє розпорядження такі речі, предмети, цінності, якими вони могли б володіти лише в майбутньому.

     Кредит  виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним  елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства й об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські і торгові структури; як держави, уряд, так і окремі громадяни.

     Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їхній передачі позичальнику, мають можливість одержати від нього додаткові кошти. Кредит, наданий у грошовій формі, являє собою нові платіжні засоби.

     При всій очевидності тієї користі, що приносить  кредит, його вплив на народне господарство оцінюється не однозначно. Найчастіше одними фахівцями вважається, що Кредит виникає від бідності, він недостачі майна і ресурсів, що маються в розпорядженні суб'єктів господарства. Кредит, на думку інших фахівців, руйнує економіку, оскільки за нього треба платити, що підриває фінансове положення позичальника, приводить до його банкрутства.)

     Настільки рівно планове розуміння впливу кредиту на економіку багато в  чому зв'язано з відсутністю про  нього чіткого представлення.

     Виникнення  кредиту варто шукати не в сфері  виробництва продуктів для їхнього  внутрішнього споживання, а в сфері обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, юридично самостійні обличчя, готові виступити в економічні відносини. Товарообмін як переміщення товару з рук у руки, обмін послугами є тим ґрунтом, де можуть виникнути і виникають відносини з приводу кредиту. Рух вартості - ядро руху кредиту.

     Конкретною  економічною основою, на якій з'являються  і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг і оборот засобів (капіталу).

     Засоби  і предмети праці у вартісному вираженні на підприємствах у кожен даний момент можуть знаходитися в грошовій, виробничій і товарній формах. При цьому їхнє призначення різне.

     На  першій стадії кругообігу капіталу грошова  форма «входить» у продуктивну: за рахунок коштів здобуваються засоби виробництва. На другій стадії (у процесі виробництва) створюється готовий продукт (товар), продуктивна форма переходить у товарну, до вартості засобів виробництва тут приєднується знову створена вартість. На третій стадії реалізується готова продукція. Товарна форма переходить у свою початкову грошову форму, найчастіше з деяким кількісним збільшенням у виді чистого доходу.

     Рух засобів не замикається їхнім  переходом з однієї форми в  іншу. Рух засобів — не тільки їхній кругообіг, але й оборот. Кошти, отримані після реалізації продукції, знову витрачаються: здобуваються нові засоби виробництва, виплачується заробітна плата; кругообіг знову і знову повторюється, відбувається постійне кругообертання засобів.)

     Послідовне  перетворення з однієї форми в  другу, а також постійне кругообертання капіталу, кругообіг і оборот не скрізь однакові; у кожнім конкретному випадку вони відбивають особливості виробництва і звертання продукції. Індивідуальні кругообіг і оборот виражають специфіку виробничої і збутої-постачальницької діяльності того чи іншого підприємства. Кожний з індивідуальних обертів тісно взаємозалежний з другими обертами як частина єдиного господарського обороту.

     Кругообіг і оборот капіталу відрізняються  безперервністю. Разом з тим це не виключає коливань у його кругообігу й обороті. У процесі його руху утворяться припливи і відливи коштів, коливання потреби в ресурсах і джерелах її покриття. Їх можна спостерігати в зв'язку з рухом як основних, так і оборотних капіталів підприємств.

     У процесі руху основних капіталів  спостерігається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються в процесі виробництва тривалий час, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступове відновлення вартості основних капіталів у грошовій формі приводить до того, що грошові засоби, що вивільняються, осідають на рахунках підприємств. При цьому підприємство може використовувати їх, лише нагромадивши визначену суму, достатню для придбання нових засобів праці замість зношених, у тому числі для чергової покупки нових машин і механізмів.

     Однак поступове вивільнення вартості основних капіталів по своєму розмірі  не може задовольнити потреби підприємств  у придбанні їх нових партій, тому що нова техніка (машини, механізми  і т.п.) здобуваються не у виді окремих  частин і деталей, а цілком. Заміна зношених засобів праці новими здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань, що накопичуються в амортизаційному фонді. Ці витрати щораз досить великі, потребуючі нагромадження ресурсів протягом тривалого часу. Усередині кругообігу й обороту основних капіталів відбувається нерівномірний їхній рух, викликане природою відновлення їхньої вартості. Варто помітити, що подібна нерівномірність може привести до того, що в одних підприємств утворяться вільні кошти, в інших у зв'язку з потребою у великих одноразових витратах утвориться їхній недолік.

     Аналогічна  ситуація виникає й у русі оборотних  капіталів. Більш того, тут коливання в їхньому кругообігу й обороті виявляють себе більш різноманітно. Насамперед вони виникають унаслідок сезонності виробництва, розбіжності часу виробництва і часу звертання продукції. Значна потреба в залученні додаткових коштів може бути викликана також імпортними постачаннями, разовим завезенням товарно-матеріальних цінностей, ціннісних факторами й ін.