Класифікація фінансових інструментів та їх роль в забезпеченні економічної безпеки підприємства

    Розрахунок  у грошових коштах дорівнює різниці  між сумою до сплати за фіксованою процентною ставкою та за сумою  до отримання за змінною  процентною ставкою, яка визначається ринком. Таким чином, як і з боргами  із змінною процентною ставкою, ринкова  процентна ставка, яка склалася на 1 січня визначає змінну частину розрахунку за свопом кожного 31 грудня. Компанія визначає процентний своп як хеджування руху грошових коштів від зміни процентних платежів за боргами за змінною процентною ставкою.

    Опціони

    Опціон – стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

    Види  опціонів:

• з поставкою або без поставки базового активу;
• опціон на купівлю (“кол”) або опціон на продаж;
• з виконанням протягом терміну дії або на день виконання.

    Кінцевою  датою опціону є кінцева дата періоду опціону.

    Утримувачем називається покупець опціонного контракту. Сторона, яка складає контракт, є продавець опціону. Утримувач має право здійснити опціон, тоді як продавець зобов’язаний виконати опціон, якщо того забажає утримувач.

    Опціон “пут” дає утримувачу право на продаж активів, які лежать в основі контракту. Опціон “кол” дає утримувачу право на купівлю активів, що лежать в основі контракту.

    Ціна  виконання опціону є ціною, за якою інструмент або товар, що лежить в його основі, можна придбати або  продати при виконанні опціону.

    Премія – ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном.

Методи  обліку деривативів

    Контракти на деривативи хеджування укладаються  з метою компенсацiї впливу ризиків, що випливають з очікуваних майбутніх  операцій. Ці деривативи обліковуються  за методом, що носить назву облік хеджування. За цим методом прибутки або збитки від деривативів, які хеджуються, реалізуються разом з прибутками або збитками від активів, які хеджуються.

    Хеджування – застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку.

    Інструмент  хеджування – похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов’язання, справедлива вартість яких і грошові потоки від яких, як очікується,  компенсуватимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових коштів об’єкта хеджування.

    Облік хеджування здійснюється у разі наявності  всіх таких умов:

• на початку хеджування оформлена документація про відносини хеджування, про цілі управління ризиком, про стратегію цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування;
• очікується, що значення коефіцієнта ефективності хеджування буде в межах  
  0,8 – 1,25;
• справедливу вартість або грошові потоки від об’єкта хеджування та справедливу вартість інструмента хеджування можна достовірно оцінити;
• існує висока імовірність здійснення прогнозованої операції, яка є об’єктом хеджування грошових потоків;
• на основі постійної оцінки ефективності хеджування протягом звітного періоду встановлено фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування в межах  
  0,8 – 1,25.

    Деривативи, які не відповідають цим умовам, класифікуються як спекулятивні (торгові). За визначенням, контракти на спекулятивні деривативи укладаються з метою отримання майбутнього доходу від очікуваної зміни ринкової ціни активів або базових процентних ставок чи індексів, які лежать в основі контракту.

    Деривативи  в обліку оцінюються за справедливою вартістю. Зміни справедливої вартості визнаються іншими доходами або іншими витратами (крiм обліку хеджування грошових потоків, згідно з яким зміни балансової вартості об’єкта хеджування відображаються зміною власного капіталу (у частині переоцінки фінансових інструментів).

    Справедливою  вартістю деривативів, які обертаються  на біржі, буде їх поточна ринкова  вартість. Щодо вартості деривативів, які обертаються на позабіржовому  ринку (безпосередньо між сторонами  контракту), то їх справедлива ціна повинна встановлюватися підприємством.

    Справедлива вартість фінансових інструментів відображає ринкову оцінку теперішньої вартості чистих майбутніх грошових потоків  втілених в них, для відображення:

• як поточних процентних ставок, так і
• ринкових оцінок ризиків того, що такі грошові потоки не існуватимуть.

    Саме  тому найбільш поширеним методом  визначення справедливої вартості деривативних інструментів, де відсутні ринкові  квоти, є дисконтування очікуваних чистих грошових потоків із застосуванням  поточних процентних ставок та факторів ризику.

    Приклад 2. Облік деривативу, придбаного з метою торгівлі

    2 січня 2002 р. компанія ABC придбала опціон  “кол” на купівлю  1 000 акцій компанії KLM вартістю 100 гривень.  Термін дії опціону  закінчується 30 квітня 2002 р. Ринкова ціна акції KLM на дату придбання дорівнює 100 грн. Компанія ABC сплатила 400 гривень премії за опціон “кол”.

2 січня 2002 р. Відображення придбання опціону (перерахування премії):

    Дебет 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” (Опціон “кол”)  400

          Кредит 311 “Поточні рахунки в національній валюті”   400

    Сума, сплачена за придбання деривативу, завжди менша, ніж ціна купівлі активу напряму.

    Премія  опціону складається з двох частин:

1. Внутрішня вартість.
2. Часова вартість.

    Внутрiшня  вартість опціону “кол” є різницею між ринковою ціною та ціною виконання опціону.

    Часова  вартість є додатковими витратами, пов’язаними з отриманням можливості протягом певного періоду прийняти рішення щодо придбання активу.

    Оскільки  в нашому прикладі на дату придбання  опціону ринкова ціна акцій дорівнювала ціні виконання опціону, то 400 грн., сплачених за опціон “кол”, є часовою вартістю опціону.

31 березня 2002 р. Ринкова ціна акції компанії KLM зросла до 120 грн.

    У зв’язку із зміною ринкової ціни акцій  справедлива вартість опціону склала  
20 000 грн., що є внутрішньою вартістю опціону (20 000 = (120 – 100) х 1 000).

    Переоцінка  опціону до справедливої вартості:

    Дебет 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” (Опціон “кол”)  20 000

          Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”  20 000 

    Ринкова оцінка показує, що часова вартість опціону  на 31 березня 2002 р. складала 100 грн., тобто  відбулось її зменшення на 300 грн. (400 – 100):

    Дебет 977 “Інші витрати звичайної діяльності”    300

          Кредит 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” (Опціон “кол”)  300

    Таким чином, 31 березня опціон “кол” показується  у балансі в сумі 20 100 грн.

1 квітня 2002 р. Відображення погашення опціону “кол”

    Як  уже згадувалось в цьому розділі, розрізняють опціони з поставкою  або без поставки базового активу. У випадку, якщо угода передбачає, що розрахунки відбуватимуться без поставки базового активу, продавець сплачує покупцю різницю між ринковою оцінкою базового активу та ціною виконання.

    У нашому прикладі покупець виконає опціон, оскільки зміна ринкової ціни акцій компанії KLM є вигідною для нього – він може придбати акції за ціною опціону 100 і продати за ринковою ціною 120.

    Продавець опціону перераховує покупцю  опціону 20 000 грн., що є різницею між  ринковою ціною акцій (120 х 1 000) та ціною  акцій за опціонною угодою (100 х 1 000):

    Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”  20 000

    Дебет 977 “Інші витрати звичайної діяльності”   100

          Кредит 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” (Опціон “кол”) 20 100

    Фінансовий  результат від операції – прибуток в сумі 19 600 грн.

                  (20 000 – 300 – 100).

    Облік хеджування

    Розрізняють такі типи відносин хеджування:

1. хеджування грошових потоків;
2. хеджування справедливої вартостi.

    Хеджування  грошових потоків

    Хеджування  грошових потоків застосовується для  хеджування ризику грошових потоків, який виникає внаслідок нестабільності в грошових потоках. Допускається особливий облік при хеджуванні грошових потоків. Похідні інструменти, що використовуються в хеджуванні грошових потоків, обліковуються в балансі за справедливою вартістю. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування відображаються з одночасною зміною власного капіталу.

Хеджування  справедливої вартості

    Хеджування  справедливої вартості обліковується  таким чином:

а) прибуток (збиток) від переоцінки інструмента хеджування до його справедливої вартості визнається іншими доходами або іншими витратами;

б) зміни балансової вартості об’єкта хеджування визнаються іншими доходами або іншими витратами.

Розкриття інформації про фінансові  інструменти 

у Примітках до фінансової звітності

    Для кожного класу фінансових активів, фінансових зобов’язань та інструментів власного капіталу підприємство наводить інформацію про:

1. Види та суму фінансових інструментів, строки та умови, які можуть впливати на їх суму, розподіл у часі та визначеність майбутніх грошових потоків.
2. Облікову політику, зокрема, методи визнання та оцінки.

    Якщо  операції з фінансовими інструментами  призводять до виникнення цінових, кредитних  або інших ризиків, підприємство наводить інформацію про:

1. Вартість оголошену, номінальну тощо, на підставі якої розраховуються майбутні виплати.
2. Дату погашення, закінчення строку дії або виконання контракту.
3. Опціони, утримані будь-якою стороною-укладачем контракту про фінансовий інструмент, що передбачають дострокове погашення зобов’язань, включаючи період або дату, коли вони можуть бути здійснені, ціну або верхню та нижню межу цін здійснення опціону.
4. Опціони, утримані будь-якою стороною-укладачем контракту про фінансовий інструмент, на конвертацію в інший фінансовий інструмент, інший фінансовий актив або фінансове зобов’язання, включаючи період або дату, коли опціон можна здійснити, а також коефіцієнти конвертації або курс обміну.
5. Суму та її розподіл за терміном передбачених майбутніх грошових потоків або виплат, включаючи вартість погашення фінансового інструмента, оголошену ставку або величину відсотка, дивіденду або іншого періодичного доходу від фінансового інструмента.
6. Суму та опис застави, отриманої або наданої за фінансовим інструментом.
7. Іноземну валюту, у якій надходитимуть або сплачуватимуться суми за фінансовим інструментом.
8. Умови контракту, які в разі їх порушення суттєво змінюватимуть терміни або інші умови фінансового інструмента.