Класифікація фінансових інструментів та їх роль в забезпеченні економічної безпеки підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2011 в 11:27, контрольная работа

Описание работы

Отже, як видно із класифікації, фінансові інструменти поділяються на фінансові активи, фінансові зобов’язання та інструменти власного капіталу.
Відповідно до ПБО 13 фінансовий інструмент – контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструменту капіталу іншого підприємства.

Скачать полностью (36.98 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

Класифікація фінансових інструментів та їх роль в забезпеченні економічної безпеки підприємства.doc

— 162.50 Кб (Скачать)

    Разом з тим продавець дебіторської заборгованості отримує меншу суму грошових коштів у порівнянні з номінальною вартістю дебіторської заборгованості. Ця різниця становить комісійні за факторинг. З точки зору продавця – це є його фінансові витрати.

    Продаж  дебіторської заборгованості відображається такою кореспонденцію рахунків:

    Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”   190 000

    Дебет 952 “Інші фінансові витрати”     10 000

          Кредит 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”  200 000

    Приклад 1. Факторинг дебіторської заборгованості

    Компанія “Продавець” заключає угоду на факторинг дебіторської заборгованості з компанією “Покупець” на суму 400 000 без права регресу. Плата становить 2,75% від суми дебіторської заборгованості і додаткові 4% утримуються на можливі коригування.

    Згідно  з угодою про факторинг, компанія “Продавець” несе відповідальність у випадку повернення товарів, має право надавати знижки з обороту та вирішує суперечки відносно поставок товару. Компанія “Покупець” стягує грошові кошти, визнає торгові знижки, проте такі знижки стягуються з “Продавця”. Збитки за безнадійними боргами покриваються компанією “Покупець”.

    Розрахунки  за факторинговою угодою відбувались  таким чином:

1 серпня Дебіторська заборгованість передається компанії “Покупець”. За оцінкою компанії “Покупець” дебіторська заборгованість на суму 2 900 грн. є сумнівною
31 серпня Протягом серпня компанія “Покупець” отримала 234 000 грн. у погашення дебіторської заборгованості. За цей період: надані знижки з обороту  склали  
9 000 грн., повернення товарів та знижки за дострокову оплату склали 2 400 грн.
20 вересня “Покупець”  списує дебіторську заборгованість на суму 2 000 грн., довідавшись про  банкрутство дебітора
30 вересня  Протягом вересня  компанія “Покупець” отримала 151 720 грн. Повернення товарів та знижки за цей період склали 880 грн.
10 жовтня “Продавець” та “Покупець” виконують заключні грошові  розрахунки

Таблиця 1

Відображення  в обліку факторингу дебіторської заборгованості

№ з/п Зміст операції Кореспонденція  рахунків Сума, грн.
“Продавець” “Покупець”
Дебет Кредит Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7
1 серпня. Передача  дебіторської заборгованості
1 Перерахування грошових коштів компанією “Покупець”

(400 000 – 400 000 х  х (2,75% + 4 %))

 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 373 000
2 Відображення  суми, передбаченої  на можливі коригування

(4% х 400 000)

 377 “Розрахунки  з іншими дебіторами” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 685 “Розрахунки  з іншими кредиторами” 16 000
3 Плата за факторинг

(400 000 х 2,75%)

 952 “Інші  фінансові витрати” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 733 “Інші доходи від фінансових операцій” 11 000
4 Нарахування резерву сумнівних боргів Х Х 944 “Сумнівні  та безнадійні борги” 38 “Резерв  сумнівних боргів” 2 900
31 серпня. Відображення  погашення частини  дебіторської заборгованості, наданих знижок  та повернення товарів
5 Отримання коштів у рахунок погашення дебіторської заборгованості Х Х 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 234 000
6 Відображення  знижок за дострокову оплату та повернення товарів 704 “Вирахування з доходу” 377 “Розрахунки  з іншими дебіторами” 685 “Розрахунки  з іншими кредиторами” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками 2 400
 
7 Відображення  знижок з обороту 704 “Вирахування  з доходу” 377 “Розрахунки  з іншими дебіторами” 685 “Розрахунки  з іншими кредиторами” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками 9 000
20 вересня. Списання  безнадійної дебіторської  заборгованості
8 Списана безнадійна заборгованість Х Х 38 “Резерв сумнівних  боргів” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками 2 000
30 вересня. Відображення погашення дебіторської заборгованості, наданих знижок та повернення товарів
9 Отримання коштів у рахунок дебіторської заборгованості Х Х 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками” 151 720
10 Відображення  знижок та повернення товарів 704 “Вирахування  з доходу” 377 “Розрахунки  з іншими дебіторами” 685 “Розрахунки  з іншими кредиторами” 36 “Розрахунки  з покупцями та замовниками 880
11 Коригування величини резерву сумнівних богів

(2 900 – 2 000)

 Х Х 944 “Сумнівні  та безнадійні борги” 38 “Резерв сумнівних  боргів” (900)
10 жовтня. Остаточні  розрахунки між  “Покупцем” та  “Продавцем”
  Відображення  остаточних розрахунків

(16 000– 9 000 –

– 2 400 – 880)

 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” 685 “Розрахунки  з іншими кредиторами” 311 “Поточні  рахунки в національній валюті” 3 720
 
      Чиста виручка компанії “Продавець”: 

    Дебіторська заборгованість       400 000

Плата за факторинг                    (11 000)

    Знижки з  обороту                         (9 000)

Торгові знижки та повернення

товарів                                           (3 280)

    Чиста виручка                             376 720
    Фінансовий  результат компанії “Покупець”:

Фінансовий дохід                             11 000

Витрати по безнадійних  боргах    (2 000)

Чистий  прибуток                              9 000

Облік деривативних (похідних) фінансових інструментів

    Деривативом називається контракт, вартість якого залежить або походить від активів чи зобов’язань, що лежать в його основі, від базової ставки або індексу.

    Деривативи  застосовують для передачі ризиків, пов’язаних із зміною ціни, процентної ставки та інших ринкових ризиків, без фактичного отримання або передачі активів чи зобов’язань, які лежать в основі цих інструментів.

    Деривативи  застосовуються для двох цілей: торгівлі та хеджування.

    Прибутки  та збитки від торгівлі деривативами визнаються доходами або витратами. Прибутки та збитки від операцій хеджування наводяться у звітності різними  способами залежно від типу хеджування.

    Етапи обліку:

    • Визнання – деривативи визнаються як призначені для хеджування або торгівлі;
  • Оцінка – визначення справедливої вартості;
  • Облік – відображається вплив облікових подій (операцій підприємства);
  • Звітність – розкриття у фінансовій звітності та у примітках.

Типи  деривативів

   Як  уже згадувалось у цьому розділі, похідні фінансові інструменти (деривативи) можуть бути таких видів:

  • Форвардні контракти;
  • Ф’ючерсні контракти;
  • Опціони;
  • Процентні та валютні свопи.

    Форвардні контракти

    Форвардний  контракт – двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

    Базовий актив – товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

    Приклад

    2 січня 2001 р. АТ ABC уклало форвардний контракт на придбання 1 000 000 дол. США за обмінним курсом 5 грн./1 дол. США через три місяці (1/04/2002).

    Ф’ючерсні контракти

    Ф’ючерсний  контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов’язань сторонами контракту. Фактично, ф’ючерсний контракт – це є стандартизований форвардний контракт, який вільно обертається на біржі.

    Приклад

    15 травня 2002 р. компанія СМС купує ф’ючерсні контракти на зерно (кожен контракт на 5 000 тонн зерна класу А) за ціною 120 грн. за тонну з датою виконання  
20 вересня 2002 р.

    Процентні свопи

    Процентним  свопом називається угода між двома сторонами на обмін процентними платежами. Головним чином він застосовується для того, щоб змінити характер процентних ставок, за якими компанія сплачує або отримує проценти.

    Простим процентним свопом називається угода на обмін фіксованих процентних ставок на змінні.

    Базисний процентний своп означає обмін процентних ставок, які базуються на різних ринкових показниках (наприклад, обмін LIBOR на прайм).

    Приклад

    2 січня 2002 р. компанія ABC отримала позику  у сумi 10 000 грн.  за змінною процентною  ставкою на чотири  роки. Проценти мають сплачуватись щорічно  
31 грудня, а основна сума боргу 10 000 грн. повинна бути сплаченою 31 грудня 2005 р. Ринкова процентна ставка кожного 1 січня визначає проценти до сплати наступного 31 грудня.

    2 січня 2002 р. ABC укладає  простий процентний своп терміном на 4 роки, за яким отримується змінний процент, а сплачується – фіксований. За розрахунками за процентним свопом, що базується на номінальній сумі 10 000 грн., компанії ABC  доведеться кожного 31 грудня сплачувати або отримувати грошові кошти.

Информация о работе Класифікація фінансових інструментів та їх роль в забезпеченні економічної безпеки підприємства