Формування управлінських рішень в системі анетикризового менеджменту

     - розгляд можливості використання вільних приміщень для організації нових, більш вигідних видів діяльності і виробництва, можливо, в кооперації з іншими підприємствами і організаціями;

     - розгляд варіантів централізації діяльності підприємства за рахунок переведення підрозділів в одне або меншу кількість місця розташування з метою вивільнення додаткової площі;

       - здача в оренду земельних ділянок кредиторам, клієнтам, стороннім організаціям.

     2. Скорочення капітальних  вкладень:

     - етап інвестиційних проектів, які стали менш ефективними (збитковими) внаслідок зміни зовнішніх ринкових факторів (ситуації), розгляд можливості повернення більшої частини вкладених коштів;

     - зміна графіків інвестицій з метою зменшення ризикового грошового навантаження шляхом перегляду етапів капітальних вкладень у зв'язку зі зміною зовнішніх обставин;

     - визначення можливості передачі об'єктів незавершеного будівництва або залучення сторонніх інвесторів для швидкого закінчення будівництва та введення об'єктів в експлуатацію;

     - консервація об'єктів капітального будівництва з метою зниження поточних витрат по їх утриманню;

     - переорієнтування інвестиційного проекту на нову діяльність, можливо, в кооперації з новими інвесторами та ін..

     3. Раціоналізація виробничих  запасів: 

     - зменшення розмірів непорушних запасів за рахунок договорів про більш короткий термін виконання замовлень на поставку і більше рівномірному надходженні матеріалів;

     - розподіл запасів за ступенем їх важливості для стабільної діяльності підприємства, зменшення обсягу тих видів запасів, які не є критичними для функціонування підприємства;

     - визначення видів та кількості надлишків матеріалів (деталей, товарів), що не використовуються у виробництві, або запасів, які утворились від закриття нерентабельного виробництва, або товарів (матеріалів), готової продукції, які залежались;

     - зменшення витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних ресурсів;

     - визначення кола потенційних споживачів матеріальних ресурсів, в першу чергу кредиторів-постачальників, клієнтів-покупців;

     - продаж зайвих матеріальних ресурсів, готової продукції або їх передача в залік своїх зобов'язань кредиторам;

     - розгляд можливості розпродажу залежалих запасів, некондиційних товарів та виробів зі знижками з тим, щоб отримати додаткові кошти;

     - визначення можливості переробки, відновлення якості залежалих запасів з метою їх продажу за підвищеною ціною.

     4. Раціоналізація виробництва: 

     - закриття нерентабельних виробництв з вивільненням матеріальних ресурсів, персоналу, обладнання та виробничих площ;

     - скорочення тривалості (циклу) незавершеного виробництва за рахунок застосування більш сучасної технології;

     - підвищення якості продукції, що випускається за рахунок впровадження поопераційного контролю якості за технологічними переробками;

     - збільшення випуску продукції на рентабельних ділянках виробництва за рахунок концентрації матеріальних і трудових ресурсів;

     - переорієнтація нерентабельного виробництва на випуск більш доходної нової продукції, що користується попитом на ринку, шляхом кооперування з іншими підприємствами та залученням коштів інвесторів;

     - припинення виробництва продукції «на склад»;

     - скорочення робочих місць відповідно скорочення обсягів продажів;

     - припинення видів діяльності, які обслуговують основне виробництво (ремонт, транспорт, виготовлення непрофільних виробів і т. д.), з передачею їх спеціалізованим фірмам та ін..

     5. Прискорення обороту  грошових коштів:

     - створення системи стимулів (знижок) для клієнтів, які купують продукцію підприємства, з метою прискорення оплати за продукцію (застосування передоплати, дострокова оплата в порівнянні з договором, оплата в строк);

     - створення системи стимулів (знижок) клієнтам, що збільшує обсяг закупівель продукції і своєчасно її оплачують;

     - застосування системи оплати менеджерів, відповідальних за збут продукції, в залежності від збору грошових коштів з клієнтів, з якими вони працюють;

     - розгляд можливостей продажу дебіторської заборгованості своєму банку (факторингові операції) чи кредиторам;

     - розгляд відносин з клієнтами, які споживають продукцію підприємства, їх фінансового стану з точки зору виникнення можливих ризиків та встановлення в залежності від них можливих лімітів товарного кредиту, що надаються кожному клієнту, та ін..

     6. Зниження витрат  у виробничій і  комерційній діяльності:

     - зменшення загальногосподарських витрат у частині витрат на автотранспорт, представницькі витрати, на відрядження, на охорону та ін.;

     - впровадження ресурсозберігаючих технологій;

     - спрощення організаційної структури з метою усунення зайвих рівнів управління та скорочення витрат на оплату праці управлінського персоналу;

     - запровадження більш жорсткого контролю за споживанням енергоресурсів;

     - здійснення закупівель матеріалів спільно з іншими покупцями в одного постачальника з метою зменшення транспортних та інших витрат;

     - зниження витрат за рахунок інтеграції з постачальниками, або клієнтами, або іншими виробниками;

     - звуження своєї виробничої сфери за рахунок поступки частини виробничого циклу або допоміжної роботи іншому виробнику;

     - скорочення витрат на рекламу продукції за рахунок перегляду рекламного бюджету: чи поєднуються витрати на рекламу з підвищенням обсягу продажів, знаходження найбільш ефективних видів реклами, визначення можливості оплати рекламних послуг за допомогою бартерних операцій і т. д.;

     - підвищення механізації виробничого процесу і скорочення ручної праці;

     - ретельний відбір сировини і компонентів з певними технічними характеристиками;

     - скорочення витрат на придбання сировини та матеріалів;

     - заміна імпортних матеріалів на аналогічну продукцію вітчизняного виробництва;

     - використання менш дорогих компонентів, де це можливо;

     - внесення конструктивних, технологічних змін у вироблену продукцію для того, щоб мати можливість перейти на нові (для підвищення якості) або більш дешеві матеріали;

     - впровадження прогресивних форм оплати праці, що забезпечують зростання продуктивності праці працівників з метою зменшення витрат на оплату одиниці продукції;

     - зменшення обсягів матеріальних відходів та їх використання для виробництва супутньої продукції та ін..

     7. Зменшення відтоку  грошових коштів:

     - поділ постачальників на категорії за ступенем їх важливості для діяльності організації з метою визначення пріоритетності оплати кредиторської заборгованості;

     - подовження термінів платежів менш важливим постачальникам;

     - знаходження альтернативних постачальників, які пропонують більш вигідні умови оплати або більш якісну продукцію, що зменшує витрати у виробництві;

     - зменшення або припинення виплати дивідендів.

     8. Реструктуризація  кредиторської заборгованості:

     - визначення переліку кредиторів, борги яких слід погасити повністю або частково в першу чергу (прострочена заборгованість складає більше трьох місяців);

     - визначення можливості перенесення терміну оплати заборгованості з урахуванням додаткової винагороди з метою своєчасної оплати в майбутньому і т. д.;

     - погашення заборгованості кредитором активами боржника (матеріальними ресурсами, продукцією підприємства, послугами і т.д.);

     - розстрочка платежу кредиторам частинами;

     - вишукування додаткових джерел фінансових ресурсів за рахунок емісії акцій, облігацій;

     - індивідуальний підхід до різних кредиторів (затримка платежів одним, своєчасна оплата іншим);

     - всілякі угоди в частині поступки кредиторів (зменшення загальної суми заборгованості, звільнення від сплати повністю або частини відсотків, скорочення процентної ставки, відстрочка платежу, розстрочка платежу);

     - переоформлення заборгованості в забезпечені зобов'язання в обмін на скорочення суми боргу, відсотків, збільшення терміну погашення боргу.

     9. Поліпшення інкасації  дебіторської заборгованості:

     - оформлення позовів в арбітражному суді з менш важливих клієнтів;

     - визначення можливості і необхідності погашення дебіторської заборгованості продукцією, послугами, товарами дебітора;

     - переоформлення дебіторської заборгованості векселями;

     - оцінка платоспроможності покупців і визначення політики надання комерційного (товарного) кредиту;

     - систематичний контроль розрахунків з покупцями по відстрочених і прострочених заборгованостях;

     - застосування знижок в обмін на прискорення платежу (дебіторам, які навряд чи заплатять найближчим часом, і т. д.);

     - продаж боргу з дисконтом 10-15% третій стороні або дебітору дебітора.

     10. Реструктуризація  банківських кредитів:

     - перегляд умов кредиту (відстрочка виплати основного боргу, зниження процентної ставки), розгляд можливості рефінансування отриманого кредиту в іншому банку;

     - заміна короткострокового кредиту довгостроковим;

     - укладання договору фінансування під відступлення прав вимоги (договір факторингу).

     11. Збільшення обсягів  продажів:

     - проведення маркетингових досліджень, спостережень за різними оптовими цінами по аналогічній продукції в даному і сусідніх регіонах;

     - визначення груп продуктів, які найкращим чином підходять до зміни ринкових умов, визначення конкурентних переваг своєї продукції і можливості витягу вигоди з них;

     - проведення аналізу ціни та обсягу реалізованої продукції і знаходження найбільш розумного компромісу: зменшення відпускної ціни для того, щоб збільшити частку підприємства на ринку і обсяг продажів, та ін..

     12. Удосконалення організації  маркетингу для  збільшення обсягів  продажів:

     - пошук сегментів ринку профільної продукції підприємства або технологічно близьких видів продукції, на які існує незадоволений платоспроможний попит;

     - інформування споживачів про властивості продукції, її якість, сервіс зі спирання на «сильні сторони» продукції;

     - формування збутової і дилерської мережі (агентські договори, договори з оптовими покупцями, створення фірмових торгових точок і т. д.);

     - формування системи післяпродажного обслуговування продукції;