Технологія обробки та зберігання зерна гороху

 

 

3.3. Активне вентилювання зерна гороху та установки. 

 

        Вентилювання проводять  для збереження якості сирого і вологого  
зерна гороху, яке буде пізніше сушитись, шляхом зниження температури, а  
також охолодження партій зерна гороху, що зберігається, для підвищення їх  
стійкості; запобігання розвитку плісняви і шкідників хлібних запасів.  
В окремих випадках вентилювання зерна застосовують для приско-  
рення післязбирального достигання, вирівнювання температури і во-  
логості зернової маси.

 

        Активне (примусове) вентилювання зерна гороху характеризується інтенсивним повітрообміном в насипі. Його проводять за допомогою  вен-  
тиляторів і спеціальних пристроїв, які називаються установками. Ак-  
тивне вентилювання може бути безперервним і переривчастим. За пе-  
реривчастого активного вентилювання продування насипу чергується  
з його відлежуванням при виключених вентиляторах. Це вентилю-  
вання дуже перспективне з урахуванням технологічної ефективності  
й одночасної економії електроенергії і витрат на обробку.

 

        Залежно від призначення  вентилювання поділяють на декілька ви-  
дів: профілактичне, для охолодження, проморожування, сушіння, піс-  
лязбирального достигання зерна гороху, для ліквідації самозігрі-  
вання, для дегазації зернових мас, підігріву насіння перед сівбою то-  
що. Залежно від призначення встановлюють різні режими вентилю-  
вання, що визначається різною подачею повітря, його температурою і  
вологістю, тривалістю продування партій, висотою (товщиною) зер-  
нового шару  тощо. 

Таблиця 3.1.

 

  Режими  охолодження зерна на установках активного вентилювання.

 

  

Тип установки	Культура	Вологість	Маса зерна  на установц, т	Висота шару, м	Питома подача повітря м3/год	Тривалість  охолодження, год.
ТВУ-2	Горох	17	10,5	2,5	315	6,3

 

 

    

 

        Перед проведенням  вентилювання необхідно встановити його  
доцільність. При цьому треба враховувати, що зерно вологістю  
більше 20% необхідно вентилювати цілодобово при любій вологості  
повітря. Вентилювання зерна доцільно завжди у всіх випадках, коли  
гемгература його вінце температури атмосферного повітря на 8-10°С,  
зерно при цьому нормально охолоджується і не зволожується. 

 

 

 

    

 

  Рисунок. Пересувна телескопічна вентеляційна установка ТВУ-2:

 

  1- перша ланка; 2,3,4,5-перфоровані ланки; 6- трос; 7- стягувач ; 8- ушільнювачі ; 9- полоза; 10- фіксатор; 11- кришка; 12- повзунки.  
  
 

 

  Таблиця 3.2.

 

  Маса  зерна гороху на установках активного вентилювання.

Тип установки

Культура

Ширина, м

Довжина, м

Висота  шару, м

Місткість зерна, м3

Маса 1 м3зерна, кг/м3

Маса  зерна на установці. т

 

 

 

ТВУ-2

Горох

2

3,5

2,5

16,1

650

10,5

 

 

  
  
  
  

 

        Для визначення можливості вентилювання зернової маси  
вологістю менше 20% необхідно визначити або відносну вологість  
повітря по показникам психрометра з використанням відповідних  
таблиць, або абсолютну вологість повітря по номограмі ВНДІЗ.  
Визначити рівноважну вологість і зрівняти її з фактичною вологістю.  
 Якщо рівноважна вологість нижча фактичної, то технологічний  
прийом являється доцільним.  
  
 

 

 

 

   3.4. Визначення маси  зерна після сушіння.  
 

 

  Продуктивність  сушарки по сирому зерну визначаємо по формулі: 

 

     P₂= P₁*100-a/100-b де, 

 

  Р₁ і Р₂ – маса зерна до і після сушіння,

 

  b і  а – вологість зерна до і  після сушіння. 

 

  Визначаємо  масу насіння після сушки:  
 

 

   т. 

 

  Продуктивність  сушарок в планових одиницях Р_пл. розраховують множенням фактичної продуктивності сушарки по сирому насінню на коефіцієнт: 

 

  Р_пл. = М_ф* К_в* К_к     де 

 

  Р_пл – маса просушеного насіння в планових тоннах,

 

  М_ф – фізична маса насіння яке поступило в зерносушарку, т.

 

  К_в - К_к – коефіцієнти перерахунку маси насіння в планові одиниці в залежності від вологості насіння до і після сушіння. 

 

  Р_{пл горох}= 16 *  1,18 * 0,3 = 5,6 

 

  Питому  витрату ( кг/т) умовного палива на планову  одиницю визначаємо по формулі: 

 

  Т_у = К_н * (Т_н / Р_пл), де 

 

  Т_у – питома витрата умовного палива,

 

  К_н – коефіцієнт перерахування натурального палива в умовне, для дизельного палива К_н=1,45

 

  Т_н – маса натурального палива, витраченого на сушіння, кг

 

  Р_пл – маса просушеного зерна в планових тоннах.  
 

 

 

 

    Оцінка якості роботи механізованого  току.

 

    На  основі намолоченого , реалізованого,  очищеного зерна, а також актів списання і сушіння зерна в господарстві, складена таблиця результатів обробки зернових мас.(Таблиця 3.3.)

Таблиця 3.3.

 

  Результати  обробки зернової маси на току. 

Культура	Намолочено, т	Одержано, т			Усушка, %
		Чистого зерна	Зернових  відходів	Не зернових відходів
Горох	250	235	10	5	3

 

Проаналізувавши дані в таблиці бачимо, що після  всіх проведених операцій, очистки, сушіння  господарство отримало:

 

     гороху – 235 тон.

 

  Не  зернових відходів менше ніж зернових в два рази.  
  
 

Таблиця 3.4.

 

  Ефективність  реалізації зерна гороху різної якості. 

Культура

Фізична маса партії зерна, т

Ціна  грн../ т за  клас

Якість  партії зерна, що реалізується

Фактична  маса партії зерна, т

Виплачено, грн..

Вологість, %

Смітна  домішка, %

Зернова домішка,  %

Натура  маса, г/л.

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

ДСТУ

факт

Горох

177

820

16

16

1

2

3

4

-

-

177

48174

43896

 

 

  

 

  Проаналізувавши дану таблицю можемо зробити висновок щодо ефективності реалізації зерна у господарстві. Очищене й просушене зерно має таку масу,т: горох – 177. 

 

 

 

   3.5. Схеми технологічних  процесів. 

 

  

 

  Рисунок. Технологічна схема розміщення телескопічних установок ТВУ-2:

 

  а) для вентилювання насіння вологістю до 15.5%;

 

  б) для вентилювання насіння вологістю більше 15.5%; 

 

  

 

  а) паралельна робота шахт; б) послідовна робота шахт;   

1- топка; 2- охолоджувальна колонка; 3,8- норії; 4- над сушильний бункер; 5,6- шахти; 7-вентилятори.  
4. Опис технології зберігання та сховищ.   

4.1. Стан і режим  зберігання.    

Для успішного зберігання зернових мас  у складах і елеваторах, а також  тимчасового зберігання на токах  і майданчиках з найменшими втратами в масі і якості і затратами  коштів недостатньо знати окремо кожну властивість зернової маси. Практично усі властивості і процеси, які відбуваються в зернових масах, взаємопов'язані між собою і діють комплексно на її стан. Вивчення властивостей зернової маси і впливу на неї умов навколишнього середовища показало, що інтенсивність усіх фізіологічних процесів, які відбуваються в зерновій масі, залежить від одних і тих самих факторів. Найважливішими з них є: вологість зернової маси і вміст води в навколишньому середовищі; температура зернової маси і об'єктів, що її оточують; доступ повітря до зернової маси.  

На  основі цих властивостей і факторів розроблено три основних режими зберігання зернових мас: сухими, в охолодженому стані і без доступу повітря. Вибір режиму зберігання визначається декількома умовами, серед яких обов'язково повинні бути враховані кліматичні умови місцевості, де зберігається насіння; типи зерносховищ і розміри місткостей; технічні можливості господарства; цільове призначення партій зерна; якість зерна; економічна доцільність застосування того чи іншого режиму.  

Вгосподарстві застосовують зберігання сухих зернових мас. Режим базується на принципі ксероанабіозу, тобто в зерні  з вологістю, близькою до критичної, усі біологічні процеси відбуваються надто повільно і практично не мають значення. Пояснюється це відсутністю вільної води, яка б могла брати безпосередню участь у процесі обміну речовин в клітинах зерна. За таких умов не можуть розвиватися мікроорганізми і кліщі, значною мірою зменшується життєдіяльність багатьох комах.   

 Зернова маса злакових і бобових культур вологістю 12... 14 %, яка не заражена шкідниками-комахами, за правильного зберігання буде знаходитись в стані анабіозу. Зберігання в сухому стані є найсприятливішим режимом для довготривалого зберігання насіння. Систематичне спостереження за станом партій сухого насіння, їх своєчасне охолодження і достатня ізоляція від навколишніх умов (різких коливань температури зовнішнього повітря і його вологості) забезпечує зберігання такого зерна з мінімальними втратами протягом декількох років.  

Неретельний догляд за зерновими масами або взагалі його відсутність можуть спричинити псування партій зерна (насіння) з вологістю, нижчою від критичної. Основною причиною псування є розвиток комах, здатних існувати і навіть розмножуватись у насінні з вологістю нижчою віл критичної. Для запобігання цьому потрібно охолоджувати і сухі зернові маси, зменшуючи їх температуру до межі, яка виключає активну життєдіяльність комах. Інша причина псування сухої зернової маси - утворення краплиннорідкої води і збільшення вологості в якійсь із ділянок внаслідок перепаду температур і явища термовологопровідності. Отже, зберігання сухих зернових мас не виключає необхідності систематичного спостереження і догляду за ними. 

 

 

   4.2. Типи сховищ.  

Сучасні зерносховища являють собою спеціалізовані примішення, здатні забезпечити надійне і тривале збереження насіннєвих. продовольчих і фуражних фондів зерна за мінімальних витрат праці і засобів на основі стійкого підтримання прийнятого режиму збереження у відповідності до тривалості збереження продукту.  

Враховуючи, що найбільша довговічність зерна  забезпечується при зберіганні в  сухому і охолодженому стані, сховище  повинно відповідати певним вимогам.  

1) мати добру ізоляцію від атмосферних  опадів і ґрунтових вод, а  також від різких перепадів  температур;  

2) забезпечувати захист від проникнення  гризунів і комах-шкідників хлібних  запасів;   

3) сприяти контролю процесу зберігання  зерна й насіння та проводити  профілактичні й оздоровчі заходи:   

4)  мати механізоване завантаження  і розвантаження та можливості швидкого переміщення зернових мас;  

5)  забезпечувати одночасне зберігання  кількох партій насіння і запобігання  їх змішуванню.   

Приміщення  зерносховищ мають бути сухими, чистими, добре вентильованими, гідро- і теплоізольованими. їх внутрішнє планування має забезпечувати  зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.  

Зерносховища  для тривалого зберігання за конструктивними  особливостями поділяють на склади, насіннєсховища елеватори та сховища  змішаного типу.   

 До звичайних складів, що використовують для підлогового зберігання зерна насипом, належать також склади, дообладнані спеціальними перегородками для утворення секцій з метою відокремленого зберігання партій насіння.