Розвиток бройлерної промисловості

лк,

Тоді хагальну установлену  потужність освітлювальної установки  визначаємо:

Де Рл – потужність однієї лампи, Рл = 60 Вт.

= 4,5 кВт.

Таким чином для забезпечення освітленості в Е = 20 лк необхідно  мати 75 світильників з лампами Б 220-60.

 

 

 

 

3. ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

         НА ПТАХОФЕРМІ

 

Основні вимоги техніки безпеки на птахофермі

 

За охорону праці  в цілому, по галузі тваринництва відповідають головний зоотехнік, та ветлікар.

У відділеннях і на фермах практичну роботу з охорони праці виконують керівники відділень, завідуючі фермами, зоотехніки і ветлікарі, а на виробничих дільницях, у бригадах – керівники дільниць, бригадири.

За справність машин, механізмів і обладнання ферм відповідає інженер з механізації виробничих процесів у тваринництві, за правильну експлуатацію машин, механізмів і обладнання в відділеннях, бригадах, на фермах – керівники цих підрозділів.

Особи відповідальні  за охорону праці в тваринництві, зобов’язані:

• добиватись всебічного оздоровлення і поліпшення умов праці, впроваджувати комплексну механізацію та дійові засоби техніки безпеки, створювати санітарно-гігієнічні умови праці і добиватись нормального функціонування санітарно-побутових приміщень (душових, умивальників, гардеробів, кімнат відпочинку, тощо), забезпечувати працівників тваринництва аптечками, милом, рушниками, та іншими речами особистої гігієни;
• соєчасно постачати спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту відповідно до існуючих норм, а також організовувати їх зберігання, прання і ремонт;
• організовувати періодичні медичні перевірки стану здоров’я працівників ферм;
• проводити інструктажі працівників ферм з техніки безпеки;
• постійно контролювати дотримання правил і норм техніки безпеки і виробничої санітарії, правил внутрішнього розпорядку;
• організувати регулярне проведення оперативного контролю за станом охорони праці і техніки безпеки в тваринництві.

Обов’язковою умовою у тваринництві має бути дотримання вимог безпеки щодо працюючих (операторів), виробничого обладнання (усі технічні засоби і машини). Завдяки цьому досягається виконання виробничих процесів без травм, аварій, та інших небезпечних ситуацій.

До виконання робіт  у птахівництві допускаються фізично  здорові особи не молодше 16 років, шо пройшли навчання й інструктаж відповідно до ГОСТ 12.0.004-90. Для догляду за птицею, обслуговування машин, обладнання підлітки молодше 18 років допускаються до роботи з дозволу медичної комісії і за згодою профспвлкового комітету. Тривалість їх робочого тижня повинна складати не більше 36 год. на тиждень.

Персонал, що виконує  конкретні роботи у птахівництві, повинен знати:

• призначення і зміст виконуваної операції та її зв’язок з іншими операціями технологічного процесу;
• будову і призначення машин, установок і обладнання, огороджень і запобіжних пристроїв, що забезпечують безпеку їх експлуатації;
• способи і прийоми безпечного виконання операцій;
• правила пожежної і електробезпеки (в обсязі персоналу першої кваліфікаційної групи з техніки безпеки згідно з правилами техніки безпеки);
• способи наданяя першої допомоги потерпілим при нещасних випадках;
• способи використання засобів колективного й індивідуального захисту;
• інструкції з техніки безпеки для обслуговуючого персоналу.

 

3.2 Вимоги до  машин та обладнання на птахофермі.

 

Технологічне проектування будівництво приміщень і утримання птиці передбачається згідно з вимогами ОНТП 4-88, ДБН В 2.2-1-95 та ВНТП-СГІП 46-4.95.

Пульти управління технологічними процесами повинні бути розміщені  в ізольованому приміщенні (операторській). Вхід до операторської повинен здійснюватись через тамбур-бокс, обладнаний пристроєм для стерилізації повітря (бактерицидною лампою) та рукомийниками.

Відкривати захисні  кришки щита управління та електроприладів  дозволяється тільки електромонтеру, який відповідає за дану дільницю.

Приводи механізмів для  видалення посліду й роздачі  кормів повинні бути огороджені. Під  час огляду або ремонту механізмів електроживлення повинно бути відключене, а на вимикачах повішені плакати  з написом „Не вмикати, працюють люди!”

Ланцюгові і стрічкові  транспортери, повинні мати через  кожні 15 м. аварійні кнопки „Стоп” або  дистанційне вимкнення.

Якщо транспортер не видно на всій довжині від місця  пуску, то пускове обладнання блокується зі світловою та звуковою сигналізаціями.

Механічні транспортери для розподілу кормів по дозаторах кормороздавачів, прибирання посліду повинні бути обладнані кожухами, а в місці приймання кормів і посліду влаштовуватись патрубки, які виключають можливість попадання пилу в робочу зону.

Місця проходження транспортерів та люки для прибирання посліду повинні бути закриті захисними решітками.

Складені на транспортерний засіб ящики з птицею повинні  бути ув’язані мотузкою. Не дозволяється перевезення  людей разом із вантажем.

Для захисту від пилу при пересаджуванні птиці необхідно використовувати распіратори, окуляри та інші засоби індивідуального захисту.

У забійних цехах потрібно механізувати процеси убою, евентрації (потрошіння), навіски та зняття тушок  з конвеєра, доощипування та маркування тушок, пакування та вкладання у тару, збирання мокрого пір’я, вивантаження його із сушильних барабанів. Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця повинні бути огороджені.

Не дозволяється знаходження  в зоні дії конвеєра сторонніх осіб. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.

Корпус апарата електроглушіння  треба заземлити (занулити).

Не дозволяється перебування  працівників біля ошпарювальної  ванни під час її пуску й  зупинки.

При ручному потрошінні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок, гострих кутів, а ножі – з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.

В забійному цеху дільниці сортування та пакування птиці повинні  бути ізольовані від дільниць обробки  тушок, сушіння пера.

При застосуванні опромінювальних установок необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3. 17-88 (СН 4557-88) і ГОСТ 12.1. 005. 88.

 

   ВИСНОВКИ

 

При виконанні курсового  проекту проаналізували виробничий напрямок, економічний і технічний  стан господарства, яке є базою для виробництва м’яса бройлерів; провели аналіз і оцінку інтенсивним технологіям, які є базовими для виробництва.

При розрахунках потоково-технологічних  ліній отримали:

• вирощуємо бройлерів у широкогабаритному пташнику на глибокій підстилці;
• для забезпечення кормороздавання будемо використовувати обладнання ОПБ-2/12 з годівлею сухими повнораціонними кормами;
• для забезпечення водою птахоферми необхідно мати одну башту БР-15 У, насос ЕЦВ4-1,6-65 і 546 ніпельних напувалок;
• для підтримання нормативних параметрів мікроклімату використовуємо дві установки „Клімат 47”, а для забезпечення освітленості – 75 світильників ППР з лампами Б220-60.

Розроблені заходи з  охорони праці на птахофермі.

Отже, проектні рішення  забезпечують механізацію виробництва  м’яса бройлерів, за

рахунок яких знижується собівартість продукції.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1989. – 511с.
2. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проэктирование по механизации животноводства. – 3 е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1991. -191с.
3. Водяницький Г.П. Проектування і розрахунок технологічних процесів тваринницьких підприємств промислового типу. Методичні вказівки для студентів факультету механізації сільського господарства. – Житомир, 2005. 194с.
4. Воробьев В.А., Дехтярев Г.П. Машины и оборудование птицефабрик и птицеферм. – М.: Колос, 1984 – 205с.
5. Гавриленко С.Н., Сухарев Ю.Н., Кива А.А. Механизация технологичесских процесов при выращивании и содержании мясной птици. – М.: Агропромиздат, 1985. – 176с.
6. Мжельский Н.И., Смирнов А.И. Справочник по механизации животноводчесских ферм и комплексов. – М.: Колос, 1984. – 336с.
7. Охорона праці/ Г.М. Гряник, С.Д. Лехман, Д.А. Бутко та ін. – К.: Урожай, 1994. – 272с.
8. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств/ І.І. Ревенко, В.Д. Роговий, В.І. Кравчук та ін. – К.: Урожай, 1999. – 192с.
9. Ревенко І.І., Манько В.М., Кравчук В.І. Машиновикористання у тваринництві. – К.: Урожай, 1999. – 208с.
10. Технологія виробництва продукції тваринництва. Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, М.В. Штомпель та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 432с.