Розвиток бройлерної промисловості

Розрахунок будемо проводити  для поголів’я 12000 бройлерів, які  розміщуються у приміщенні розмірами 48 х 18м.

Знаходимо добову необхідність в кормах:

Gд = m*a

Де m – кількість тварин, m = 12000 голів;

      а –  добова норма корму, а = 0,105 кг.

Gд = 12000*0,105=1260кг=1,26т

Тривалість роботи лінії  кормороздавання визначаємо за формулою:

Тр =

де Lк – довжина лінії кормороздавання , Lк=66м;

    ϑ – швидкысть транспортера БЦМ, ϑ=0,5 м/c.

Звідси

Тр =

2.3 Розрахунок системи  прибирання та видалення посліду

 

Добовий вихід гною від  однієї голови визначаємо:

де дпс – добовий вихід посліду, дпс=0,3кг;

дпд – витрати підстилки на добу, дпд=0,05кг

Тоді  дп=0,3 + 0,05 = 0,35кг.

Добовий вихід гною на птахофермі буде становити:

де  = поголів’я на фермі, = 1200 гол.

Тоді    

Загальна кількість накопиченого гною за період відгодівлі від даного стада буде визначатись:

де Т – період утримання, Т=47 діб.

Тоді   т/цикл

Продуктивність мобільного засобу для видалення посліду у гноєсховище буде дорівнювати:

де - об’єм порції посліду, яку перемішує ківш (для СУ-Ф-0,4 згідно технічної характеристики об’єм ківша складає 0,4 м³);

- коефыцыэнт використання часу  бульдозера, =0,8;

- щільність розрихленого гною, =0,5м³/т;

- коефіцієнт який враховує  втрати посліду під час переміщення,  =0,6

- тривалістьпереміщення однієї  порції посліду;

Тривалість переміщення

 

де  - відстань переміщення посліду, =50м;

- робоча швидкість машини, = 1,2 м/c;

- швидкість холостого руху, =2,2м/c

- час перемикання передач,  =5с;

- час піднімання та опускання ківша, =2c.

Тоді

Отже, продуктивність бульдозера буде рівна:

При 8-ми годинному робочому дні бульдозер буде видаляти 64т  посліду.

Тому, для видалення  всього об’єму посліду, що зібрався за цикл потрібно 4 дні.

 

 

2.4 Розрахунок  процесу механізації водоподачі  і напування птиці

 

Вода для тваринницьких  підприємств, як і для населених  пунктів, повинна відповідати вимогам  державного стандарту на питну воду. Якість оцінюється за фізичними, хімічними, і бактеріологічними характеристиками.

Щоб запобігти забрудненню  води в джерелах, навколо них відводять  санітарну зону, яка включає три  пояси з різнии режимами охорони.

Господарство має електроживлення  від PEC U=10 кВ, що забезпечує вимоги споживачів II групи, звідси доцільно для ферми проектувати баштову систему водопостачання. Так, як відкрите джерело в господарстві знаходиться на досить далекій відстані, оптимальним джерелом мають бути міжпластові води з водозабірником – трубчастим колодязем. Глибина залягання міжпластових вод складає 50-100 . Таким чином, розрахункова схема водопостачання представляє: трубчастий колодязь з заглибним насосом і водонапірною баштою та ніпельні напувалки.

Середньодобова потреба в воді м³/добу) визначається, виходячи з нормативів і поголів’я ферми:

де  - середньодобове використання води тваринами і-того виду,

=1л/гол;

- кількість птиці,  =12000 гол.

тоді   

Максимальна добова витрата  води складає:

 

де  - коефіцієнт добової нерівномірності, =1,3.

Максимальна годинна  витрата, (м³/год):

де  - коефіцієнт годинної витрати, =2.

Максимальна секундна витрата води, (л/c):

При баштово-напірно-регулюючому пристрої, місткість башти:

де  - аварійний об’єм визначається:

- пожежний об’єм:

де  - норма витрат води для гасіння пожежі, =10л/c;

- час гасіння пожежі, =10 хв=0,166 год;

- регулюючий об’єм:

де  - максимальна надлишкова (недостаюча) подача води насосом відносно її споживання, %.

Для визначення рисуємо інтегральний графік добового споживання води тваринами на який накладають інтегральний графік подачі води насосом протягом 14...18 год. Відрахування координат здійснюємо при максимальному співпаданні інтегральних графіків, рис 2.2

 

 

 

 

 

тоді                      

По значенню вибираємо башту висота якої повинна забезпечувати умову:

де  - вільний напір в диктуючій точці,

    - різниця геодезичних відміток в диктуючій точці і основою башти,

   =0м,

  - сума лінійних і місцевих втрат у диктуючій точці, м.

Напір насосу розраховуємо із залежності:

де  - висота динамічного рівня колодязя або висота всмоктування, =50 м;

      - лінійні і місцеві втрати в напірному трубопроводі, м:

де  - коефіцієнт лінійних втрат води в трубопроводі, = 0,02;

l – довжина водопроводу, вибирається виходячи із розташування башти відносно             

джерела води, l = 200 м;

v – швидкicть води в трубопроводі, v =1 м/c;

g – прискорення земного тяжіння, g = 9,81 м/c²;

d – діаметр трубопровода, d = 50мм.

Місцеві втрати визначаємо:

 м вод. ст.

Знаючи годинну витрату  води та необхідний напір насоса, вибираємо  насос ЕВЦ4-1,6-65, потужність двигуна – 1 кВт.

Кількість напувалок  визначаємо з врахуванням технології утримання птиці:

де  - кількість голів, що обслуговується однією напувалкою,

     =22 гол;

Приймаємо 546 шт.

Таким чином для забезпечення водою птахоферми на 12000 бройлерів, необхідно мати водонапірну башту  БР-15У, насос ЕЦВ-1,6-65 і 546 ніпельних  напувалок.

 

2.5 Розрахунок процесу підтримання  параметрів мікроклімату в приміщенні

 

Відхилення параметрів мікроклімату від фізіологічно зумовлених норм послаблює  опірність птиці до захворювань, спричиняє відхід молодняку до 40%, потребує додаткових витрат кормів. Погіршення мікроклімату скорочує також термін експлуатації тваринницьких приміщень, та технологічного обладнання.

На формування мікроклімату впливають: чисельність, фізіологічний, та віково-статевий стан поголів’я, технологія утримання, теплофізичні властивості огороджувальних конструкцій, погодні умови зони утримання птиці.

В залежності від співвідношення вищезгаданих факторів для конкретного  тваринницького об’єкту потрібно визначити  повітряобмін по гранично-допустимій кількості шкідливостей (ГДК).

У відповідності до зоотехнічних вимог мінімально допустимий обсяг вентиляції м³/год, можна визначити через питомий повітряобмін:

Де в – норма  повітряобміну на 100 кг живої маси птиці, в = 300 м³/год;

     - кількість птиці, що утримується в даному приміщенні, =12000гол.;

     - середня жива маса однієї голови, =2,6 кг.

Тоді               

Визначаємо кратність  повітряобміну:

де  - об’єм приміщення для якого розраховуємо повітряобмін, 

    = 48*8*3=2592м³.

Виходячи з даної  кратності повітряобміну вибираємо  примусову систему циркуляції з підігрівом повітря.

Сумарну продуктивність витяжки вентиляторів у системах вентиляції визначаємо із невеликим запасом:

Тоді  

Продуктивність припливних вентиляторів повинна на 20% перевищувати продуктивність витяжних установок.

Тоді  

Звідси  

Згідно технічної характеристики обладнання, вибираємо установку  для забезпечення параметрів мікроклімату „Клімат-47М” з продуктивністю 170000 м³/год.

Кількість установок  визначаємо за залежністю

.

Підставивши значення отримаємо:

Приймаємо 2 установки.

Таким чином, в приміщення на 12000 бройлерів будемо використовувати  примусову вентиляцію з підігрівом. Вона забезпечить постійне видалення надлишків тепла, вологи і шкідливих газів із приміщення, рівномірну подачу, розподілення і циркуляцію необхідної кількості чистого повітря. Буде підтримувати нормативні показники по температурі, вологості, забезпечить видалення пилу, та мікроорганізмів.

 

    2.6 Розрахунок освітлювальної установки ферми

 

Найбільш широкого застосування набуло видиме оптичне випромінювання (освітлення). Доцільним є природне освітлення приміщень. Проектування його полягає в задоволенні вимог до освітлення та вибору системи освітлення, вибору типу світлового прорізу і світлопропускного матеріалу, вибору засобів для обмеження осліплення прямими сонячними променями і орієнтування приміщень по сторонах світу, розрахунку площі світлових прорізів і задоволення санітарних вимог. 

Природне освітлення оцінюємо коефіцієнтом природного освітлення:

де So, Sп – площа світлових прорізів і підлоги, м².

Коефіцієнт освітлення повинен знаходитись в межах  Приймаємо тоді площа вікон:

Розмыщення свытильників здійснюють на основі вимог комфорту (нормована, та рівномірна освітленість об’єкту): по вершинам прямокутника і, враховуючи криву світлорозподілу світильника

де L,Hp – оптимальна відстань між світильниками івисота їх підвішування над освітлювальним об’єктом, м.

Висоту підвісу Нр визначаємо розрахунком:

де Но – висота приміщення, Но = 3 м;

     - висота підвішування світильника, =0,5 м;

     - висота розміщення робочої поверхні над підлогою, =0,3м,

   м.

Для забезпечення рівномірності  розподілу енергії світлового потоку і економічної доцільності, дотримуємо умови:

  

де  і - світлотехнічне і економічно доцільне відношення , =1,4 і =1,6.

1,4

Тоді     м,

м,

Приймаємо L = 3,5 м.

Визначивши L і Hр, розраховуэмо відстань від стіни приміщення до крайнього ряду світильників:

При відсутності біля стін робочих місць:

Lст=(0,4…0,5)L,

де L – оптимальна выдстань між світильниками, м;

Lст=0,4·3,5=1,4 м.

Визначаэмо кількість  рядів світильників і закруглюємо  їх до більшого значення:

де В – ширина приміщення, В = 18 м.

Приймаємо 5 рядів.

Відстань між рядами, м:

тоді відстань між  світильниками в ряду, м:

м,

а – кількість світильників в ряду:

де А – довжина  приміщення, А=48 м.

Приймаємо 15 світильників в ряду.

Закруглюємо до більшого значення і уточнюємо відстань між світильниками в ряду:

 м.

Визначають загальну потребу в лампах:

,

де  - кількість ламп в одному світильнику, = 1 шт.

шт.

Величину мінімального світлового потоку однієї лампи, який забезпечує нормовану освітленість розраховуємо:

де Е – нормована  освітленість, Е = 20 лк,

- коефіцієнт запасу, який враховує  зменшення світлового потоку в процесі експлуатації, = 1,5,

z – коефіцієнт нерівномірності, який враховує нерівномірність розподілу світлового потоку по робочій поверхні, z = 1,25,

- коефіцієнт використання світлового  потоку, = 0,65.

лм.

Розрахувавши Fл, знаходимо лампу, з світловим потоком Fлк, дотримуючись умови:

       

Таким чином, з розрахунків для нашого приміщення необхідно використовувати лампурозжарювання Б220-60 потужністю 60 Вт, світловий потік якої становить = 715 лм.

При цьому фактична освітленість буде мати місце: