Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2012 в 14:34, курсовая работа
Розвиток бройлерної промисловості пов’язаний як з високою дієтичною, харчовою якістю, так і з економічними перевагами порівняно з виробництвом інших видів м’ясної птиці.
Сучасне виробництво м’яса бройлерів базується на таких основних принципах:
- використання висопродуктивної гібридної птиці;
- вирощування бройлерів в пташниках, які обладнані засобами, що забезпечують повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, та регулювання мікроклімату в залежності від віку птахів, високу ефективність праці;
ВСТУП
Розвиток бройлерної промисловості пов’язаний як з високою дієтичною, харчовою якістю, так і з економічними перевагами порівняно з виробництвом інших видів м’ясної птиці.
Сучасне виробництво м’яса бройлерів базується на таких основних принципах:
- використання висопродуктивної гібридної птиці;
- вирощування бройлерів в пташниках, які обладнані засобами, що забезпечують повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, та регулювання мікроклімату в залежності від віку птахів, високу ефективність праці;
- застосування ресурсозберігаючих технологічних прийомів;
- виконання виробничого
процесу за технологічним
- застосування повнораціонних сухих комбікормів, які відповідають біологічним потребам птахів і дозволяють отримати високоякісну продукцію;
- суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил.
Одним із головних завдань модернізації
є заміна устаткування. На старих зношених
моделях при вирощуванні
Тому, залучення інноваційних технологій у птахівничу галузь є сьогодні виправданим, і безперечно, потрібним. Стрімкий розвиток птахівництва, його висока прибутковість дозволяють швидко окупитися інноваційним витратам.
1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ
ГОСПОДАРСТВА
1.1Адміністративна структура
Механізацію виробництва м’яса бройлерів планується обгрунтувати на фермі сільськогосподарського підприємства СТОВ ім. Шевченка Романівського району Житомирської області.
До складу господарства входить населений пункт – село Гордіївка, в якому розміщений головний офіс СТОВ та сільська рада. Відстань до районного центру складає 20 км, а до обласного – 80 км. Дане господарство має рослинницько-тваринницьку спеціалізацію (у тваринництві – виробництво молока). Керівником даного господарства є директор, а також його замісник, який є головним агрономом господарства. Директор віддає накази і слідкує за роботою бухгалтерії, ферми ВРХ тракторного і автомобільного стану, ремонтної майстерні, складів, пилорами, і столярної майстерні, будівельної та рільничої бригад. У господарстві працює 78 працівників у середньому, крім того їх кількість збільшується під час збирання урожаю у літньо-осінній період до 96 чоловік у середньому.
1.2 Грунтово – погодні умови
Господарство СТОВ ім. Шевченка відноситься до зони Лісостепу, тому говорячи про грунти можна відмітити, що на території господарства переважають темно-сірі лісові грунти і звичайні чорноземи. Вміст гумусу у даних грунтах становить 1,5 – 2 % (40-60 м/га). За механічним складом грунт є суглинковим, з зернистою та горіховатою структурою, має задовільну вбирну здатність.
Рослинність характеризується листяними лісами з трав’яним покривом і трав’янистою рослинністю луків. Рельєф здебільшого хвилястий, пересічений річковою долиною. Клімат зони помірний з малосніжними зимами і середніми мінімальними температурами.
Річна кількість опадів на території складає від 500-700 мм. Найбільша кількість опадів припадає на літньо-осінній період. Середньорічна температура становить 9,3 ° С. Переважають північно-західні вітри.
1.3Аналіз кормової бази
Дане господарство має
рослинницько-тваринницький
Але для того, щоб аналізувати кормову базу ми повинні ознайомитися зі структурою посівів, що дають змогу більш краще і глибше оцінити перспективи того чи іншого виду корму, виявити недоліки і упущення.
Таблиця 1.1
Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур
Вид с/г культури |
Роки для порівняння | |||
2010 |
2011 | |||
Площа, га |
Урожай ц/га |
Площа, га |
Урожай ц/га | |
Вся посівна площа Озимі зернові Ярі зернові Зернобобові Цукрові буряки Кукурудза на силос Багаторічні трави Однорічні трави |
1056 260 148 64 110 310 105 59 |
27,3 20,8 23,1 243,6 153 39,1 52 |
1056 243 165 50 124 300 108 66 |
31,4 25,2 20,6 240,3 170 38,8 49,8 |
Аналізуючи дану таблицю можна сказати, що урожайність сільськогосподарських культур є середньою, тому що має місце пропозиція приділити більше уваги новим видам насіння та впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Таблиця 1.3
Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га
Назва сільськогосподарських культур |
| |
2010 |
2011 | |
Зернові Картопля Комові: коренеплоди кукурудза на силос Однорічні трави (на сінаж) Багаторічні трави (на сіно) Овочі |
22,4 163
297 162 79,2 16,9 102 |
21,3 171
302 151 82,4 19,1 104,5 |
Аналізуючи дану таблицю 1.3, можна зазначити, що в порівнянні по роках, урожайність дещо коливається. З однієї сторони це пов’язано зі зміною природно-кліматичних умов
В цілому підвищення врожайності сільськогосподарських культур залежить від виконання всіх агротехнічних вимог до технологічних процесів рослинництва, впливу на структуру грунту, запровадження прогресивних технологій передпосівного обробітку, сівби, догляду за посівами та збирання врожаю.
1.4 Стан тваринництва
Тваринництво СТОВ ім. Шевченка має м’ясо-молочний напрямок. Структура поголів’я тварин господарства наведемо в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Структура поголів’я тварин в господарстві
Вид тварин |
| |||
2010 |
2011 | |||
К-ть, голів |
% |
К-ть, голів |
% | |
Всього: ВРХ молочного напрямку м’ясного напрямку Птиця м’ясного напрямку батьківське стадо Конярство основне стадо молодняк |
1480
134 53
1203 80
6 4 |
100
9,1 3,5
81,3 5,4
0,4 0,3 |
1544
120 55
1282 78
6 3 |
100
7,8 3,5
83 5,1
0,3 0,2 |
Аналіз таблиці 1.4 показує, що в основному структура поголів’я тварин не змінилась. Основна робота працівників підприємства спрямована на збільшення поголів’я відгодівельної птиці. Для більш перспективного розвитку птахівництва необхідно урізноманітнити кроси курей, але це не означає, що треба відкинути чистопородне розведення. Більша кількість отриманих курчат реалізується, а тільки невелика частина йде на відгодівлю, так як відсутні приміщення для відгодівлі великого поголів’я птиці.
При організації розведення бройлерів необхідно врахувати механізацію, та автоматизацію виробничих процесів, що сприятиме розвитку тваринництва. Нажаль оновлення засобів виробництва на підприємстві не відбувалось досить тривалий час, що гальмує розвиток даної галузі.
1.5 Аналіз матеріально-технічної бази
На молочно-товарних фермах і на птахофермі СТОВ ім. Шевченка повністю механізовані процеси водопостачання і напування тварин, кормороздавання частково механізовані процеси прибирання та видалення гною, доїння корів.
Кормороздавання виконується
за допомогою мобільних
Водопостачання здійснюється з свердловин за допомогою заглибних насосів ЕЦВ6-10-235. Роль напірно-регулюючого пристрою виконує водонапірна башта БР-25У. Напування тварин здійснюється при допомозі індивідуальних напувалок ПА-1 і ніпельних напувалок. Система водопостачання задовільно виконує покладені на неї функції. Капітального ремонту вимагають водонапірна башта і розподільний трубопровід. Труби внутрішнього трубопроводу вимагають заміни, потребують ремонту частина напувалок.
Обладнання для прибирання стійл та видалення гною:
Транспортери працюють задовільно, але інколи виходять з ладу. Видалення гною виконують два рази на добу, коли нормами передбачано триразове видалення гною із приміщень.
Проектом молочно-товарного комплексу передбачане доїння корів за допомогою доїльної установки з молокопроводом АДМ-8.
На птахофермі птиця розміщується у клітках. Огорожі кліток від довгого строку експлуатації знаходяться в незадовільному стані. Температуру регулюють висотою підвішування ламп.
Клітки обладнані годівницями і ніпельними напувалками. Корм для птиці роздають з ручного візка УТР-0,3. Послід з приміщення видаляють вручну. Гноєсховища розташовані вздовж виробничих приміщень на віддалі 70 метрів. Що не дозволяє транспортувати гній одразу у гноєсховище.
Аналізуючи вище наведене можна зробити висновок, що матеріально-технічна база господарства знаходиться в задовільному стані.
Підприємство забезпечене засобами індивідуального захисту, спецодягом, а також додатковими засобами виробництва .
Проведений аналіз господарської діяльності свідчить по те, що СТОВ ім. Шевченка нормально забезпечене виробничими фондами, людськими, кормовими, та матеріальними ресурсами, і цілком придатне для побудови на його території птахоферми з виробництва м’ясабройлерів.
ПОТОКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЛІНІЇ ВИРОБНИЦТВА
М’ЯСА БРОЙЛЕРІВ
Утримання бройлерів
Традиційною технологією є вирощування бройлерів на підлозі з глибокою підстилкою. Знаходження птиці на глибокій підстилці в приміщенні дає можливість максимально задовольнити фізіологічні потреби в переміщенні, а також створює умови для нормального розвитку опорно-рухового апарату. Курчат розміщують у широкогабаритних пташниках великими одновіковими партіями.
Для вирощування бройлерів
на підлозі використовують комплекти
обладнання, внаслідок чого всі виробничі
процеси в пташниках
Будемо використовувати
обладнання ОПБ-2/12, яке призначене для
комплексної механізації і
Конструкція обладнання дає можливість рівномірно розмістити поголів’я птиці на всій площі приміщення за щільності посадки 23 гол/м².
Кормороздавач забезпечує рівномірний розподіл корму довжиною кормової лінії, при цьому недопускаючи його втрат. Завдяки видаванню корму невеликими порціями, його втрати із годівниці під час скльовування птицею становлять 0,92%. Система напування із системою водопідготовки забезпечує поголів’я птиці водою: одна ніпельна напувалка обслуговує 22 голови птиці.
Утримуючи бройлерів, доцільно використовувати технологічну карту, яка передбачає цикл їх вирощування протягом 47 днів.
Вона передбачає підтримання температурного та вологісного режиму в пташнику в межах 17... 33ºС і 60-65%, відповідно, інтенсивності освітлення – 5-20 лк. За один цикл вирощування бройлерів затрати комбікормів становлять 4,9 кг/гол., а по завершенні періоду відгодівлі маса однієї голови птиці в середньому 2,8 кг.
Розрахунок процесу механізації роздавання кормів
У годівлі бройлерів використовують повнораціонні розсипні комбікорми. Основним інгридієнтами комбікормів є кукурудза, пшениця, ячмінь, соєвий та соняшниковий шроти, корми тваринного походження (рибне, м’ясо-кісткове борошно тощо), гідролізні дріжджі, трав’яне борошно. До їхнього складу обов’язково вводять білково-вітамінно-мінеральні премікси, за рахунок чого балансують раціон за вмістом амінокислот, вітамінів і мінеральних речовин.